Робота присвячена висвітленню структурно-функціональних особливостей нейроспецифічних білків клітинної адгезії. Показана роль адгезивних білків в процесах розвитку тканин ненейронального походження та під час формування пам'яті у тварин. Розглянуто питання про використання нейроспецифічних адгезивних білків як маркерів патологічного стану нервової тканини.

Продемонстровано, що у щурів із симптомами тактильної алодінії після перев'язки сідничного нерва збільшувалася частота фонової і викликаної небольовою стимуляцією активності конвергентних нейронів дорсального рога спинного мозку. У таких тварин стимуляція спинного мозку (ССМ) пригнічувала викликані відповіді значної частини нейронів. Приблизно у третини нейронів частота фонових розрядів під дією ССМ знижувалася. Тривалість ефектів ССМ дорівнювала в середньому 10 хв. Зроблено висновок, що модеруюча дія ССМ є результатом активації різних за локалізацією механізмів: сегментарного і транссупрасегментарного, які доповнюють один одного. Перший механізм у тварин із симптомами тактильної алодінії є найбільш важливим.

Вивчено стан електролітного обміну у хворих на поліневропатії. Виявлено, що у хворих даної категорії період активації патологічного процесу супроводжується перерозподілом іонів K, Na та Ca у системі "еритроцит - плазма крові - сеча": у плазмі крові рівень K знижується, Na підвищується, Ca фактично не змінюється. Тоді як у еритроцитах рівень K практично не змінюється, Na і Ca підвищується. В сечі значно знижується рівень Na, K, тоді як рівень Ca практично не змінюється. Отримані дані доводять необхідність враховувати патогенетичні аспекти порушень іонного обміну в терапії хворих на поліневропатії.

Викладено сучасні погляди на функцію імунної системи, результати досліджень клініко-функціональних та імунобіохімічних порушень у гірників при гострих ураженнях нервової системи. Висвітлено особливості умов праці у вугільних шахтах та їх впливу на стан здоров'я гірників, показано взаємозв'язок нервової та імунної систем. Проаналізовано вплив іонізуючого випромінювання та перегрівання на імунну та нервову системи, їх ураження при отруєннях оксидом вуглецю. Зроблено моделювання ураження центральної нервової системи з розвитком системного аутоімунного захворювання.

Обследовано 316 человек, эвакуированных из Чернобыльской зоны в села Киевской области, 336 человек, проживающих на загрязненных радионуклидами территориях, и 319 человек, проживающих на условно "чистых" территориях Житомирской области (мужчины и женщины в возрасте 40 - 69 лет). Выявлено, что у эвакуированных лиц синергизм психоэмоционального перенапряжения и радиационного облучения способствовал развитию раннего атеросклероза, причем особенно чувствительны к повреждающим факторам радиационной и нерадиационной природы - мужчины в возрасте 40 - 49 лет. У эвакуированных женщин риск развития ишемической болезни сердца резко возрастает после 50 лет, что может быть объяснено их вступлением в период постменопаузы. Показано, что вегетососудистые нарушения характерны как для эвакуированных лиц, так и для населения, проживающего на "загрязненных" территориях. Таким образом, вегето-сосудистую дистонию можно отнести к общему эффекту лучевого поражения в сочетании с хроническим стрессом.

The article presents data on involvement of the nervous system of patients with medicamentous allergy characterized by allergic lesions of body vessels. Cerebral allergic vasculitis is often masked by other vascular conditions such as the following: atherosclerosis, high blood pressure, rheumatism and vegetovascular dystonia. The use of the reaction of a specific injury of basophilic leukocytes exposed to penicillin, streptomycin may be a diagnostic test in the determination of the damage of the nervous system in patients with medicamentous allergy.

Исследованы механизмы возбуждения и торможения в моносинаптических рефлекторных дугах белых крыс в условиях спинальной суперрефлексии, т.е. состояния, при котором амплитуда рефлекторных моносинаптических разрядов (МР) вентрального корешка близка к порогу возбуждения аксонов мотонейронов. Изучен характер МР при отведении их рефлекторного разряда от перерезанных и неперерезанных вентральных корешков. Показано, что в этих условиях наблюдаются ранее установленные закономерности возникновения МР вентрального корешка - чрезвычайно высокая амплитуда, наличие его второго компонента. В состоянии суперрефлексии межсегментарные взаимодействия становятся более слабыми и характеризуются, в частности, тормозными влияниями из сегмента L4 на мотонейроны сегмента L5. Показано, что у животных с моделью спинальной суперрефлексии процессы антидромного торможения менее выражены, чем у интактных животных. Установлено, что при суперрефлексии сохраняются и даже усиливаются реципрокные взаимоотношения сгибательных и разгибательных мотонейронов.

Отобраны пациенты с заболеваниями, вызванными различными патогенетическими механизмами: с болезнью Паркинсона (нейродегенеративным), церебральными инсультами (сосудистым) и рассеянным склерозом (РС) (аутоиммунным). Показано, что при каждом из этих заболеваний имеют место изменения про- и антиоксидантного равновесия: угнетается антиоксидантная защита (за исключением супероксиддисмутазы при РС, что свидетельствует о немедленном включении защитных антиоксидантных механизмов при обострении патологического процесса) и активируются реакции окислительного стресса (повышается содержание малонового диальдегида и нитритов).

З'ясовано патофізіологічні механізми порушень функціонування нервової системи, спричинених дією цитостатиків. Установлено, що за умов тривалого застосування паклітакселу, цисплатину та вінкристину в щурів розвиваються нейротоксичні зміни, за цього нейротоксична дія досліджених препаратів зменшується за рядом: паклітаксел <$E>>> вінкристин <$E>>> циспластин. Одержані дані свідчать, що тривале введення цих препаратів призводить до формування у тварин комплексу поведінкових і електрофізіологічних порушень, а в онкологічних хворих - виникнення електрофізіологічних і клінічних проявів, які характеризують розвиток системних нейротоксичних ефектів. Проведено спостереження стосовно сумісного застосування протипухлинних препаратів з месною, димесною та L-карнітином та виявлено певні захисні ефекти, що доводить доцільність клінічного тестування розроблених експериментальних схем нейропротекції в онкологічних хворих.

Визначено розповсюдженість нозокоміальної пневмонії (НП) у пацієнтів неврологічного стаціонару. Доведено, що алгоритм діагностики НП, яка розвинулася на тлі неврологічної патології, повинен базуватись на результатах щорічного аналізу даних постійного локального мікробіологічного моніторингу. Визначено основні етіологічні чинники НП, що розвинулись на тлі неврологічної патології. Виявлено, що в більшості випадків це є асоціація з двох або трьох збудників, серед яких найбільше розповсюдження мають представники родини Enterobacteriaceae, неферментуючі грамнегативні бактерії та Staphylococcus spp. Відзначено фармакоекономічну доцільність застосування у хворих на НП, що розвинулася на тлі неврологічної патології, комбінації іміпенему/циластатину з амікацином.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1-52 + Р62-2

Рубрики:

Пневмонія

Невропатологія

Шифр НБУВ: РА375608 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определены химические свойства азота и его соединений. Дана характеристика источников оксида азота в биологических системах, рассмотрен механизм его синтеза в организме. Освещены вопросы патобиохимии системы оксида азота, описаны его физиологические свойства в биологии и клинике. Проанализирована взаимосвязь эндотелиальной дисфункции и оксида азота, изложены методы изучения его метаболизма. Раскрыты особенности функционирования системы оксида азота при патологии нервной системы (хронической церебральной ишемии, острой цереброваскулярной патологии, черепно-мозговой травме, болезни Паркинсона, рассеяном склерозе, деменции, эпилепсии, вегетативной патологии и эксайтотоксичности). Показано его влияние на иммунонейроэндокринную систему. Рассмотрены немедикаментозные и медикаментозные методы лечения заболеваний нервной системы с учетом изменений в системе оксида азота.

Відзначено, що вібрація сухожилка mm. gastrocnemius-soleus (100 с<^>-1) у наркотизованих хлоралгідратом (400 мг/кг) щурів зумовлювала прояви значної Fos-імунореактивності в поперековому відділі (сегменти L1 - L6) спинного мозку у порівнянні з такою в інтактних тварин. Загальна кількість Fos-імунопозитивних (Fos-іп-) нейронів у кожному з досліджених сегментів перевищувала 40 одиниць на зріз (40 мкм завтовшки), досягаючи максимуму на рівні <$E L4~(78,9~symbol С~2,3> клітини). Переважна кількість Fos-іп-нейронів розташовувались у шарах 4 - 7 сірої речовини як іпси- (<$E 28,5~symbol С~0,6>), так і контралатерально (<$E 28,4~symbol С~0,6>) щодо боку стимуляції. Поодинокі Fos-іп-мотонейрони виявлено білатерально в моторних ядрах вентрального рога. Отже, активація рецепторів м'язових веретен під час вібраційної стимуляції, прикладеної до ахіллова сухожилка, викликає помітну білатеральну c-fos-експресію в спінальних нейронних мережах, причетних до передачі пропріоцептивної м'язової імпульсації.

На ненаркотизованих котах досліджено вплив іонофоретичних мікроін'єкцій ГАМК, блокатора ГАМК-ергічної синаптичної передачі та модуляторів норадренергічної передачі на імпульсну активність (ІА) нейронів моторної кори під час здійснення оперантного рухового рефлексу на дію комплексу подразників (попереджуючого та імперативного стимулів), намагаючись з'ясувати роль різних мембранних рецепторів у модулюванні ІА таких нейронів кори. Мікроіонофоретичні аплікації ГАМК та норадреналіну призводили до зменшення частоти фонової ІА кортикальних нейронів та пригнічення їх реакцій, пов'язаних з реалізацією оперантного рефлексу. Результати застосування селективних адреноактивних речовин показали, що аплікації <$E alpha 1>-агоніста мезатону пригнічували фонову ІА, а також імпульсацію в період між стимулами та під час здійснення руху. Вплив <$E alpha 2>-блокатора іохімбіну зумовлював протилежний ефект - ІА нейрона підвищувалася у порівнянні з фоном, а також в інші досліджувані часові інтервали. Є підстави вважати, що норадренергічна модуляція ІА кортикальних нейронів реалізується як через прямі впливи на пірамідні нейрони, так і опосередковано, через гальмівні інтернейрони кори.

Установлено, что генетически детерминированная гипертензия в сочетании с внешними факторами у крыс линии SHR приводит к существенным метаболическим нарушениям. Эти нарушения характеризуются гиперлептинемией, гиперлипидемией, гипертриглицеридемией, гиперхолестеринемией, изменениями в системе моноксида азота и гормонально-цитокинового статуса. При этом, еще до формирования развернутой клинической картины эндокринной патологии в эугликемическом периоде у крыс наблюдается гиперинсулинемия вследствие повышенного синтеза и нарушения ранней фазы секреции инсулина <$E beta>-клетками, высокий уровень контринсулярных гормонов - кортикостерона и катехоламинов. Отмечены существенные изменения состояния ядер гипоталамуса, которые напрямую зависят от уровня гликемии.

Проаналізовано структурні перебудови синаптичних контактів у stratum radiatum зони СА1 культивованих зрізів гіпокампа щурів в умовах розвитку потенціації синаптичної передачі, викликаної короткотривалою (10 хв) киснево-глюкозною депривацією (КГД). Дослідження проведено за допомогою електронної мікроскопії та тривимірного (3D) реконструювання клітинних компартментів. Протягом першої години після КГД збільшувалися об'єми пресинаптичних терміналей і постсинаптичних шипиків, а також площа постсинаптичної щільності (ПСЩ) як в асиметричних збуджуючих, так і в симетричних гальмівних синапсах, особливо в разі наявності перфорованої ПСЩ. Спостерігалася також значна активація гліальних клітин (зростали їх об'єм та площа прилягання їх відростків до компонентів синапсів). Отже, КГД призводить до асоційованих з активацією структурних перебудов і збуджуючих, і гальмівних синапсів зони СА1 гіпокампа. Це супроводжується вираженою реакцією глії, що корелює з її важливою роллю в модуляції функціонування нейронів.

Установлено наличие участков длиннодиапазонной корреляции в электрокортикограммах (ЭКоГ) крыс, используя построение экспоненты Харста (Н). Последняя рассчитывалась на основании дисперсионного анализа (DA) или метода сгруппированных варианс (AGV). В ЭКоГ, зарегистрированных в различных физиологических состояниях, наблюдались медленное затухание аутокорреляционной функции при расширении временной шкалы и корреляция между отдельными временными точками. В этих случаях значения H находились в диапазоне <$E 0,5~<<~H~<<~1,0>. Особенно медленное затухание аутокорреляционной функции обозначает наличие длиннодиапазонной зависимости (LRD). Обнаружено, что в ЭКоГ, зарегистрированных после внутрибрюшинных инъекций камфорного масла или его основного активного компонента 1,8-цинеола, присутствовали вспышки неконтролируемых разрядов (эпилептиформные эпизоды) и проявления длиннодиапазонной корреляции. Эти наблюдения согласуются с результатами, о которых сообщали другие авторы, и указывают на возможность предсказывать возможное развитие судорожной активности. Как обнаружилось, критический период, в котором значения Н для ЭКоГ, содержащей в себе эпилептиформные эпизоды, демонстрируют постоянное увеличение и который предшествует развитию судорожной активности, составляет несколько минут. Предположено, что метод AGV при расчете Н предпочтителен по сравнению с DA.

В експериментах на щурах ювенільного віку з різним типом ацетилювання вивчено динаміку змін поведінкових реакцій у разі нітратно-кадмієвої інтоксикації. Спостережено пригнічення горизонтальної та вертикальної рухової активності, норкового рефлексу й інтегральної поведінкової активності в однаковій мірі як у повільних, так і у швидких ацетиляторів. Установлено, що у разі профілактичного застосування настоянки ехінацеї пурпурової нейропротекторні властивості виявляються у тварин як із швидким, так і з повільним типами метаболізму, причому в останніх її захисний ефект більш виражений.

Досліджено ефекти застосування судинного препарату "Пентоксифіліну"з лікувальною та профілактичною метою за умов стрептозотоцин-індукованої діабетичної полінейропатії у щурів. За цих умов у щурів зменшується маса тіла, збільшується вміст глюкози в крові та зменшується швидкість проведення збудження по хвостовому нерву. При цьому пентоксифілін залежно від дози відновлює вказані зрушення впродовж 4-тижневого вживання. Показана також порофілактична дія препарату за модельних умов. Одержані дані є експериментальним обгрунтуванням доцільності залучення пентоксифіліну до комплексного патогенетичного лікування і профілактики у хворих на діабетичну полінейропатію.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення важливої наукової задачі, яка полягає у встановленні закономірностей морфо-функціональної організації нервового й ендокринного апаратів товстої кишки у інтактних щурів, вияснення їх реактивних і пристосувальних змін після резекції клубової кишки в експерименті. Товста кишка у щура має добре розвинені ендокринний та нервовий апарати, розподіл яких у інтактних тварин характеризується кількісними й якісними показниками, які хвилеподібно змінюються після резекції клубової кишки, й у перебігу післяопераційного періоду виявляються дві фази: функціонального напруження (7 - 14 доби) та компенсаторно-відновна (30 - 90 - 180 доби).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р62-2

Рубрики:

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ