Викладено матеріали з анатомії та патології черепних нервів і органів чуття людини. Представлено схеми будови 12 пар черепних нервів, починаючи від їх ядер у стовбурі головного мозку до розгалуження на периферії. Одночасно з цим наводяться сучасні дані з функції та топічної діагностики уражень вказаних нервів і органів чуття, які частіше зустрічаються.

Розглянуто питання оперативної хірургії та топографічної анатомії. Висвітлено особливості топографії основних ділянок голови в практичному аспекті, зокрема, зовнішньої та внутрішньої основи черепа, головного мозку та його кровопостачання, хірургічної анатомії вуха й обличчя.

Рассмотрены вопросы оперативной хирургии и топографической анатомии. Освещены особенности топографии основных участков головы в практическом аспекте, в частности, внешней и внутренней основы черепа, головного мозга и его кровоснабжения, хирургической анатомии уха и лица.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.501.1-8 + Р634.75-86

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості анатомічної будови шийної та грудної частин симпатичного стовбура. Доведено, що в іннервації верхніх кінцівок важливе значення має "латеральна гілка" II грудного симпатичного вузла. Розроблено методику телехірургічної грудної симпатектомії, яка дозволяє поліпшити віддалені результати лікування пацієнтів з хворобою Рейно.

Освещен процесс получения глиальнообогащенной фракции из ткани головного мозга экспериментальных животных для последующей нейротрансплантации. В динамике культивирования установлено проявление фенотипических признаков дифференцировки глиоцитов в протоплазматические и фибриллярные астроциты, что подтверждается их положительной реакцией на кислый фибриллярный глиальный белок - маркер астроцитов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р634.8

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р634.8-387

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы лечебная тактика, показания к оперативному лечению, хирургическая техника и результаты лечения больных с грыжами поясничных дисков. Показана высокая эффективность операции микродискэктомии. Отмечено, что микродискэктомия является высокотехнологичной процедурой. Для достижения положительных результатов требуется применение микрохирургической техники. Четкие представления об анатомических соотношениях межпозвонковых дисков, корешков и задних костных структур, а также о вариантах расположения грыж межпозвонковых дисков и оптимальные костные резекции позволяют минимизировать доступ, уменьшить тракцию и операционную травматизацию нервных структур, что способствует эффективной реабилитации больных в послеоперационный период.

В експерименті на щурах-самцях викликано стрептозотоциновий цукровий діабет. Наведено динаміку морфологічних змін центрального ядра задніх горбиків середнього мозку.

Наведено методику накладання неврального анастомозу "кінець-у-бік" та пластики нерва іншим нервом. Описано основні етапи операційного втручання, переваги та недоліки різних видів знеболювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р634.77-99

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р634.7-99

Рубрики:

Операції на центральній нервовій системі

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Узагальнено досвід використання шва нерва кінець у бік в експерименті та клініці, а також способи посилення регенерації при застосуванні цього виду з'єднання периферійних нервів. В експерименті оперовано 76 тварин, за умов клініки - 11 хворих з різними пошкодженнями периферійних нервів. Для покращання умов регенерації запропоновано створювати епіневральне вікно в донорському нерві перед накладанням шва, перерізати та зшивати донорський нерв нижче місця шва кінець у бік або дозовано розчавлювати цей нерв на такому самому рівні відразу після накладення шва. Регенерацію підсилювали також шляхом введення ботулотоксину у м'яз, що іннервується донорським нервом. За даними клінічних і морфологічних досліджень підтверджено ефективність запропонованих способів посилення регенерації.

Уперше проведено комплексне вивчення анатомічної мінливості форми та розмірів турецького сідла (ТС) та його елементів у взаємозв'язку з формою черепа та статтю. Виявлено крайні умови та діапазон анатомічної мінливості конфігураці ТС і клиноподібної пазухи (КП) у людей з брахі-, мезо- та доліхоцефалічною формою черепа. Виділено рентгенометричі показники ТС, обчислено передньозадній, поперечний і глибинний розмір ТС, які зіставлено з морфометричними даними, що дозволило обчислити коефіцієнт проекційного збільшення. Встановлено, що форма та довжина передніх, середніх і задніх нахилених відростків зумовлені формою черепа людини. У брахіцефалів дані відростки не з'єднуються. У мезоцефалів вони не формують цілісних арок, як це має місце у доліхоцефалів. Установлено, що конфігурація та співвідношення елементів ТС, а також КП знаходяться у прямій залежності від форми черепа, а морфометричні параметри більшою мірою залежать від статі людини.

Досліджено закономірності поширеності та інтенсивності паління тютюну серед підлітків віком 13 - 16 років. Проаналізовано вплив тютюнопаління на функцію зовнішнього дихання та показники якості життя відповідно до стажу та рівня нікотинової залежності. Встановлено, що частота паління серед 13-річних підлітків складає 12,9 %, серед 16-річних - 24,2 %. Відзначено, що хлопці починають палити раніше, ніж дівчата, але залежність формується швидше у осіб жіночої статі. На підставі результатів спірографії встановлено, що паління призводить до зниження обсягу форсованого видиху за 1 секунду (<$Eroman ОФВ sub 1>) до показників нижньої межі норми. Методом проби з фізичним навантаженням у курців виявлено достовірне зниження <$Eroman ОФВ sub 1> до субмежових показників. З'ясовано, що депресія <$Eroman ОФВ sub 1> більш виражена в осіб чоловічої статі. Відзначено відсутність впливу фізичного навантаження на показник <$Eroman ОФВ sub 1> у здорових осіб. Виявлено, що у загальній групі підлітків-курців показники якості життя (фізичного, психічного та загального статусів) достовірно нижчі, ніж серед осіб, які не палять. Доведено, що найнижчими є показники загального статусу та психічного статусу.

Вивчено вікові особливості будови серпа великого мозку людини з використанням морфометричних, краніометричних, гістологічних, ін'єкційних методик дослідження з проведенням анатомо-експериментальних операцій на синусах твердої мозкової оболонки, які оточують серп великого мозку. Встановлено, що розміри та форма серпа великого мозку залежать від віку, статі та форми черепа людини. Виділено крайні форми будови серпа великого мозку: серповидно-вузьку - у доліхоцефалів, серповидно-широку - у брахіцефалів. Значна перевага поздовжніх розмірів характерна для доліхоцефалів, поперечних - для брахіцефалів. Анатомо-експериментально розроблено методи розшарування серпа великого мозку з метою використання аутотрансплантатів для пластики навколишніх синусів твердої мозкової оболонки: верхнього сагітального синуса та прямого синуса. Зазначено, що оперативні втручання на серпі великого мозку та синусах необхідно виконувати з урахуванням індивідуальної мінливості розмірів відростка та його навколишніх синусів.

На підставі вивчення лікування 345-ти хворих з хронічними невропатичними больовими синдромами, резистентними до стандартних методів лікування, запропоновано концепцію поліфакторного механізму формування болю. За даними клінічних і експериментальних досліджень визначено наявність контактного механізму як причини розвитку нейроваскулярного конфлікту, що є основною чи складовою ланкою виникнення різних форм больових синдромів, зокрема, невралгії трійчастого нерва та комплексного регіонарного больового синдрому. Обгрунтовано необхідність доповнення нейрохірургічного лікування больових синдромів медикаментозною терапією з метою запобігання розвитку у хворого незворотних змін особистості з формуванням стійкої больової поведінки. Запропоновано діагностично-лікувальний алгоритм усунення больових синдромів. Розроблено та впроваджено до практики нові методи лікування, зокрема, нові типи оперативних втручань. За допомогою розроблених вітчизняних нейростимуляційних та інфузійних систем, що імплантуються на тривалий термін в організм хворого, досягнуто значного покращання результатів лікування й одержано позитивний ефект у 94,9 % пацієнтів.

Визначено особливості клінічного перебігу часткових ушкоджень периферичних нервів (ЧУПН), що полегшує ранню діагностику та вибір лікувальної тактики. Встановлено, що клінічна картина ЧУПН є не лише сумою рухових, трофічних розладів та порушень чутливості, а характеризується якісно новим патофізіологічним станом порушення функцій нерва, який залежно від інтенсивності явищ подразнення додатково проявляється больовим синдромом, гіперактивністю трофічних процесів та явищами спастичного скорочення м'язів, що ускладнюється обмеженням рухів у суглобах та порушенням функції м'язів, іннервованих неушкодженими нервами, та призводить до більш виражених втрат працездатності, ніж у випадках повного ушкодження нервів. Вдосконалено існуючі допоміжні методи діагностики часткових пошкоджень периферичних нервів та проаналізовано її ефективність.

Захищається робота, що містить результати дослідження блідої кулі головного мозку людини в системі стереотаксичних координат з урахуванням впливу прижиттєво визначених факторів: вік, стать, довжина міжспайкової лінії мозку, анатомічна дисиметрія, форма черепа. Встановлено: координатні значення центральної частини блідої кулі виявляються стабільними, що дозволяє їх рекомендувати для практичного використання у стереотаксичній нейрохірургії при оперативних втручаннях на структурі, що вивчається, на морфометричні параметри блідої кулі виявляє достовірний вплив довжина міжспайкової лінії, вік, анатомічна дисиметрія; форма черепа і стать певного впливу на досліджувані параметри блідої кулі не чинить.

З використанням анатомічних, морфометричних, ін'єкційних, гістологічних та математичних методів дослідження встановлено, що венозній системі голови людини притаманний широкий діапазон індивідуальної анатомічної мінливості, зокрема, кількості, діаметру та довжини венозних стовбурів і припливів; форми, рясності венозних сплетінь, наявності та діаметру емісарних вен; форми, розмірів та розташування вен губчатки; характеру будови позачерепного венозного русла. Виявлено, що венозна система голови побудована за ярусним принципом, причому яруси щільно пов'язані між собою, кожний з венозних ярусів має певний принцип будови, яким відрізняється від інших. З віком у організмі людини відбувається перебудова венозних ярусів та зменшення зв'язків між ними, у пренатальному періоді венозна система голови має ряд відмінностей від дорослих, поступово здійснюється централізація та магістралізація шляхів венозного відтоку. Венозні утворення мозкової частини черепа мають певну локалізацію відносно основних топографічних меридіанів, за цього венозна система голови характеризується асиметрією. Особливості морфології венозних утворень головного мозку тісно пов'язані з будовою внутрішнього рельєфу кісток черепа. Установлено, що будова, топографія та розміри пазух твердої оболонки головного мозку і багатьох елементів кісткового рельєфу знаходяться у прямій залежності від форми черепа.