Приведены примеры правонарушений, связанных с употреблением табачных изделий. Дано определение диагноза "употребление табака с вредными последствиями" (F 17.1) в соответствии с МКБ-10. Исследованы клинические и диагностические критерии употребления табака с вредными последствиями по коду F 17.1 МКБ-10. Систематизированы общие принципы терапии пациентов с диагнозом "употребление табака с вредными последствиями".

Розроблено профілактичну технологію з метою скорочення поширеності тютюнокуріння серед пацієнтів лікувально-профілактичних закладів і населення Києва у цілому. Визначено медико-соціальну й економічну ефективність впровадження технології зменшення куріння на індивідуальному, груповому та популяційному рівнях впливу. Проаналізовано якість профілактичної технології щодо скорочення поширеності тютюнокуріння. Досліджено шляхи підвищення ефективності роботи лікарів щодо профілактики куріння серед пацієнтів. Розроблено алгоритм надання лікарям лікувально-профілактичних закладів допомоги пацієнтам щодо припинення куріння. Розроблено основні форми та методи оптимізації антитютюнової роботи у системі охорони здоров'я.

Вперше проведено комплексне організаційно-правове дослідження поширеності нікотинової залежності серед працівників фармацевтичних і медичних закладів, контролюючих і правоохоронних органів, студентів і полінарко-токсикоманів. Проведено судово-фармацевтичний аналіз правопорушень, пов'язаних зі зловживанням наркотичних засобів рослинного походження. Запропоновано алгоритм пошуку перспективної композиції лікарських засобів для корекції розладів здоров'я. Надано раціональну композицію лікарських засобів як основу складу нового препарату для лікування нікотинової залежності, яку підтверджено патентом України. Розроблено організаційно-правові заходи протидії поширеності нікотинової токсикоманії серед населення України шляхом вдосконалення фармацевтичного законодавства.

Уперше відзначено роль ноогенних факторів у етіопатогенезі розвитку тютюнової залежності. Вперше встановлено, що розвиток синдрому відміни тютюну спричиняє епілептиформну активність головного мозку. Уперше описано кількісні зміни комп'ютерної електроенцефалографії за тютюнової залежності, виявлено тісний кореляційний зв'язок між перебудовами біоелектричної активності головного мозку курців і клінічними виявами синдрому залежності та синдрому. Уперше запропоновано комплексне лікування, спрямоване на 4 ключові ланки патогенезу: умовно-рефлекторну, ноогенну, нейроелектрофізіологічну, неврастеноподібну. Доведено, що запропонований метод комплексного патогенетичного лікування тютюнової залежності є ефективним для лікування цієї адикції та сприяє формуванню більш стійкої ремісії у порівнянні зі стандартним методом.

Вперше застосовано поняття емоціогенезу та досліджено порушення його процесів і стадій залежно від різних видів психоактивних речовин (ПАР). Вперше проведено диференційну діагностику та порівняльний аналіз емоційних порушень і поєднаних з ними розладів у осіб з залежністю від різних видів ПАР. Надано порівняльну характеристику клінічних проявів ейфорії у разі їх вживання. Введено поняття гомеостатичного плато, медико-психологічний зміст якого полягає у відображенні швидкості формування залежності з урахуванням порушення емоційного гомеостазу. Надано медико-психологічну характеристику емоційних порушень і поєднаних розладів у осіб з залежністю від різних видів ПАР. Визначено та структуровано патоперсонологічні особливості осіб з залежністю від різних видів ПАР. Вперше проаналізовано особливості клініко-психофеноменологічних статусів осіб з такою залежністю. Виявлено чинники та детермінанти формування співзалежності в родинах осіб з залежністю від ПАР для визначення мішеней психотерапевтичних і реабілітаційних втручань і формування конгруентних технік і заходів з метою подальшої психотерапії та реабілітації. Проаналізовано семіотику, розроблено структурно-логічні блоки й алгоритм сімейного діагнозу в реабілітації осіб із залежністю від ПАР. Запропоновано принципи психотерапії, реабілітації та ресоціалізації осіб з залежністю від різних видів ПАР, розкрито їх клінічний сенс і зміст.

Наприкінці 2012 р. в Україні офіційно започатковано процес стандартизації медичної допомоги, в основу якого покладено створення медико-технологічних документів (МТД), що базуються на засадах доказової медицини з урахуванням найкращих світових практик. Виконання вимог МТД є обов'язковим для всіх практикуючих лікарів, незалежно від закладу, в якому вони працюють, а також фізичних осіб-підприємців. Підготовлено більш зручну форму інформації щодо необхідних дій лікарів первинної ланки у разі надання медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів відповідно до вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України від 03.08.2012 р. N 601, підготовленого мультидисциплінарною робочою групою.