Вивчено мікроскопічні й ультраструктурні зміни судин мікроциркуляторного русла ясен у разі хронічного катарального гінгівіту у робітників нафтогазодобувної промисловості "Уренгойгазпрому", які працють експедиційно-вахтовим методом за екстремальних умов Півночі. Обгрунтовано комплексний спосіб патогенетичного лікування хронічного катарального гінгівіту у даної категорії хворих із використанням композиції "Діоцинкохім" та пасти на її основі. За результатами морфологічних досліджень ясен за хронічного катарального гінгівіту виявлено структурні зміни усіх складових компонентів сполучної тканини і судин мікроциркуляторного русла. Також відмічено порушення розвитку компенсаторно-пристосувальних механізмів, спрямованих на підвищення інтенсивності транскапілярного обміну за цієї патології. Виявлено особливості клінічного перебігу хронічного катарального гінгівіту у робітників експедиційно-вахтової праці за екстремальних умов Півночі. Доведено, що одним з етіологічних факторів розвитку даної патології є порушення регіонарної гемодинаміки і мікроциркуляції, а також фактори промислового середовища, трудового процесу (бурові роботи), екстремальні кліматичні умови "Уренгойгазпрому". Результати клінічних досліджень в найближчі і віддалені терміни свідчать, що використання композиції "Діоцинкохім" і пасти на її основі в комплексній терапії хронічного катарального гінгівіту працівників «Уренгойгазпрому» сприяло корекції мікроциркуляторних порушень в яснах, а також ліквідації запального процесу в них.

Наведено основнi клiнiчнi прояви гiнгiвiтiв у вагiтних. Розроблено алгоритм комплексу профiлактичних заходiв щодо запобігання захворюванням пародонта на рiвнi лiкаря-стоматолога та жінки в різні періоди вагітності та в пiсляпологовому перiодi.

У хворих на хронічний H. pylori-асоційований неатрофічний гастрит у фазі загострення вивчено ефективність комплексної терапії хронічного катарального гінгівіту з наявністю контамінації H. pylori за допомогою гелю "Метрагіл-дента". Застосування традиційної трикомпонентної ерадикаційної терапії H. pylori в лікуванні хворих на хронічний гастрит із супровідним гінгівітом призвело до ерадикації гелікобактеріозу в слизовій оболонці шлунка (СОШ) у 46,7 %, а в слизовій оболонці ясен (СОЯ) - у 33,3 % пацієнтів. Додавання до адекватної ерадикаційної терапії місцевого застосування "Метрагіл-дента" сприяло усуненню основних клінічних симптомів як основного та супровідного захворювань у 80 % хворих, ерадикації гелікобактеріозу в СОШ і СОЯ у 86,7 % пацієнтів.

Обгрунтовано необхідність комплексного лікування хронічного гіпертрофічного гінгівіту (ХГГ) в ортодонтичних хворих на тлі лікування брекет-технікою шляхом визначення клініко-патогенетичних особливостей запального процесу ясен. Визначено стан гігієни порожнини рота та тканин пародонта, поширеність та ступінь тяжкості ХГГ, глибину хибних ясенних кишень, кровоточивість ясен, показники системного та мукозального імунітету до та в різні терміни після проведеного лікування. Проаналізовано ефективність запропонованого комплексу із загальноприйнятими методами лікування.

Представлены результаты исследования терапевтической эффективности препарата "Дентагель" в местном лечении больных язвенно-некротическим гингивитом острого течения. Установлено, что препарат обладает выраженным противовоспалительным действием, механизм которого связан с угнетением активности анаэробной микрофлоры содержимого десневой борозды.

Визначено особливості морфології інтерфазних ядер клітин букального епітелію у пацієнтів з гінгівітом різного ступеня складності під час застосування антибактеріальних препаратів і встановлено адекватність змін клітин букального епітелію до такого виду лікування. Обстежено 60 пацієнтів з катаральним гінгівітом віком 29 - 45 років, розподілених на 3 групи: пацієнти, які лікувалися препаратом "Метрагіл-Дента" (30 осіб); пацієнти, яким проводили лікування "Стоматофітом А" (30 осіб). Контрольну групу складали ці ж самі пацієнти до лікування (60 осіб). Перед лікуванням і відразу після курсу лікування у всіх пацієнтів брали мазки-відбитки із слизової оболонки щоки. Мазки-відбитки забарвлювали 1 %-ним ацетоорсеїном та аналізували за стандартною методикою під імерсійним об'єктивом. У кожному препараті переглядали 100 ядер підряд. На основі морфологічного аналізу виділено 8 типів ядер буккального епітелію. Їх перерозподіл вказує на певні зрушення у функціональному стані слизової оболонки порожнини рота пацієнтів з катаральним гінгівітом і залежить від тривалості лікування. Антибактеріальні препарати "Стоматофіт А" і "Метрагіл-Дента" викликають зміну відсоткового співвідношення ядер різної морфології в епітеліоцитах слизової оболонки щоки, яке також залежить від стану пацієнтів. У пацієнтів після лікування препаратом "Стоматофіт А" в клітинах букального епітелію спотерігається деконденсація хроматину, тоді як у пацієнтів після лікування "Метрагіл-Дента" залишається значною частка зруйнованих ядер, що свідчить про необхідність застосування додаткових фармакологічних препаратів.

Отмечено, что в патогенезе воспалительных заболеваний тканей пародонта значительная роль отведена активации протеолиза, при этом резко усиливаются процессы перекисного окисления липидов. Состояние антиоксидантной системы полости рта является маркером активности патологических процессов в околозубных тканях. Предложена схема лечения хронического катарального гингивита, с применением препаратов, влияющих на различные звенья патологического процесса: "Бактулин" и полимикроэлементного препарата "Мареполимиэл". Полученные данные показывали высокую эффективность данного комплекса в лечении хронического катарального гингивита.

Вперше в порівняльному аспекті вивчено антимікробну дію зубних паст і встановлено, що найменший вплив на мікробіоценоз ротової порожнини надає зубна паста, що містить триклозан, адсорбований на полімері. Проаналізовано та встановлено найбільш поширені антисептики, які входять до складу зубних паст, вивчено їх вплив на мікробіоценоз ротової порожнини в нормі та у хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом. Визначено загальний та видовий склад мікрофлори порожнини рота у здорових осіб, у хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом. Доведено, що застосування зубних щіток з додатковим ефектом чищення язика обгрунтовано та показано усім.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.220.111-5 + Р696.504.3-5

Рубрики:

Гінгівіти. Стоматити

Сечокам'яна хвороба (нефролітіаз)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено взаємозв'язки між пригніченням неспецифічних захисних реакцій на місцевому рівні та переважною роллю патогенних стафілококів у мікробних асоціаціях у хворих на хронічний катаральний гінгівіт на тлі хронічного тонзиліту, виразність яких відповідає тяжкості клінічних проявів захворювання. Встановлено, що в осіб, які страждають на хронічний тонзиліт, спостерігаються більш глибокі порушення мікробіологічного статусу ясенної борозни за рахунок інфікування стафілококами. Доведено лікувальну ефективність антибактеріальних (хіноксидину, нітазолу), протизапальних (метацилу, нітазолу), імунокоригувального (Т-активіну) препаратів у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту на тлі хронічного тонзиліту. Розроблено комплекс лікувальних заходів для нормалізації біоценозу ясенної борозенки, місцевого імунітету в даній групі хворих з метою підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту та запобігання рецидивам захворювання.

Изучена зависимость степени кератизации слизистой оболочки полости рта при заболеваниях внутренних органов. Наибольших показателей она достигает при желудочно-кишечных и эндокринных заболеваниях, менее выражена при сердечно-сосудистых, болезнях крови и почек. Для лечения симптоматических стоматитов предложено применять 5 %-ую бутадионовую мазь. Получены положительные результаты.

Викладено результати досліджень впливу на тканини пародонта трьох фізичних факторів ультразвукової терапії, сантиметровохвильової терапії та флуктуючих струмів у хворих з хронічним катаральним гінгівітом на тлі зниженої неспецифічної резистентності. Дослідженнями показано, що найбільш виражений протизапальний і вазотропний ефект відзначали у разі використання ультразвукової терапії. З огляду на виражені протизапальні адаптогенні та репаративні властивості широко застосовуваного в клінічній практиці препарату "Катомас", показано ефективність його поєднаного застосування з ультразвуком у вигляді ультрафонофорезу. Позитивна динаміка показників пародонтального статусу свідчить про виражений протизапальний і вазотропний ефекти, досягнення ремісії в разі включення в комплексну терапію ультрафонофорезу катомаса у хворих із хронічним катаральним гінгівітом на тлі зниженої неспецифічної резистентності.

Вперше проведено лабораторне дослідження антимікробної активності ополіскувачів, що містять різні активні інгредієнти на клінічних і тест-штамах мікроорганізмів. Розглянуто порівняльну характеристику ефективності застосування ополіскувачів, які містять різні антисептичні речовини (хлоргексидин, триклозан, цетилпіридихлорид) за їх використання у ролі профілактичних засобів і за комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту в осіб молодого віку. Визначено, що призначення ополіскувачів у ролі профілактичного та лікувального засобу та тривалість їх використання необхідно проводити з урахуванням активності діючої речовини та її концентрації.

Цель работы - выбор наиболее эффективных, оказывающих противовоспалительное действие, зубных паст для ухода за полостью рта при обострившемся течении хронического катарального гингивита. Молодые люди были разделены на 5 групп - по количеству изучаемых паст: "ParodontaxKлaссик", "Colgate total 12 Лечебные травы", "Lacalut Фитоформула", "Blend-a-med Complete + Herbae", "Лесной бальзам". Пасты отличались набором включенных экстрактов лекарственных трав. Наиболее эффективной в период обострения гингивита была зубная паста "Лесной бальзам". Другие пасты по выраженности противовоспалительного эффекта расположились в следующем порядке: "Пародонтакс", "Колгейт лечебные травы", "Lacalut Фитоформула" и "Blend-a-med Complete + Herbae".

В експерименті на білих щурах відтворено гінгівіт на тлі дисбактеріозу та на цій моделі вивчено вплив пробіотичних препаратів на його перебіг. Установлено, що у разі місцевого застосування еубіотики Біфідобактерин і Лактобактерин виявляють протизапальну дію. Синбіотик Бактулін, що містить біфідобактерії та пребіотик інулін, має більший терапевтичний ефект. Інулін, із слабко вираженою протизапальною дією, посилює лікувальні властивості пробіотичних препаратів. Обгрунтованим є поєднане застосування пре- та пробіотиків у практичній пародонтології.

При моделировании гингивита путем аппликаций суспензии пчелиного яда установлено развитие в десне воспалительных (увеличение активности эластазы и концентрации малонового диальдегида) и дисбиотических (увеличение активности уреазы и степени дисбиоза) явлений. Орошение полости рта разведенным зубным эликсиром "Виноградный" устраняло почти до нормы все патологические явления в десне.

Отмечено, что у 124-х больных генерализованным катаральным гингивитом проведена видовая идентификация микроорганизмов десневой борозды. По видовой структуре микроорганизмов выделены три группы пациентов, для каждой из которых были разработаны дифференцированные способы антибактериальной терапии. На основе обобщенных результатов клинических, микробиологических и иммунологических исследований подтверждена целесообразность использования при наличии стрептококковой инфекции - хлоргексидина и пасты "Парагель", смешанной стрептококковой и стафилококковой микрофлоры амоксиклава, а у пациентов с инфекцией ассоциированной грибами рода Candida - амоксиклава и пасты "Метрагил-Дента". Доказана обоснованность включения в комплексную терапию заболевания на завершающем этапе пробиотиков лактобактерина и бифидумбактерина.

Представлено результати клінічного спостереження за змінами суб'єктивного стоматологічного статусу хворих на хронічний катаральний гінгівіт під час застосування традиційного лікування й у випадку використання біологічно активної домішки "Трофосан". У разі комбінованого ендогенного й екзогенного використання даного засобу спостережено швидкі позитивні зміни суб'єктивної симптоматики.

Проведенное клинико-микробиологическое обследование у 154 больных генерализованным катаральным гингивитом выявило, что состояние интрадентальной гигиены зависит от микробиоценоза зубодесневой борозды. Ухудшению гигиенического состояния способствуют анаэробные виды микроорганизмов и грибы рода Candida. Установлено, что для достижения максимального эффекта при проведении профессиональной гигиены полости рта необходимо дифференцированное использование антибактериальных ополаскивателей, при доминировании аэробов - ополаскивателя "Аква Парагель", при смешанной аэробной и анаэробной флоре - "Стоматидин", при присоединении грибов рода Candida - "Стоматидин" и местно гель "Лемиксин".

Наведено результати змін динаміки показників стану місцевого імунітету та мікробіоценозу ротової порожнини під час лікування 37 хворих з алергічним протезним стоматитом (АПС) віком 54 - 70 років. Встановлено перевагу запропонованих комплексних лікувально-профілактичних заходів над загальноприйнятими під час лікування даних пацієнтів впродовж 3 років. Збільшення до пограничної межі норми цитологічних, мікробіологічних та імунологічних показників слизової оболонки ротової порожнини, поява позитивних реакцій гальмування міграції лейкоцитів на введення знімних пластинкових протезів (ЗПП) через 3 роки у ході лікування пацієнтів з АПС запропонованими комплексними методами зумовлює необхідність проведення чергового виготовлення нового та заміни старого ЗПП із пластмаси "Biocril-C".