Дисертаційна робота присвячена підвищенню якості лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт.За умов моделювання експериментальної патології пародонта у щурів вивчено дію гіалуронової кислоти, кверцетину та їх поєднання на рівень біохімічних маркерів запалення та кількість гіалуронової кислоти в тканинах пародонта. Розширено та доповнено наукові дані щодо зміни біохімічних маркерів запалення та вмісту гіалуронової кислоти в тканинах пародонта залежно від зовнішнього патогенну і часу їх експозиції. Вперше на різних моделях гінгівіту показано можливість і ефективність паралельного використання гіалуронової кислоти та кверцетину в комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту. Встановлено можливість і ефективність використання поєднаної лікувальної дії гіалуронової кислоти та кверцетину за клінічних умов, що підтверджується зниженням активності еластази на 34,5 %, малонового діальдегіду - на 30 %, уреази - на 62 %, ступеня дисбіозу - на 81,5 %, збільшенням активності лізоциму - на 100 %, каталази - на 46,1 %, антиоксидантно-прооксидантного індексу - на 108,6 % в ротовій рідині пацієнтів.

Обгрунтовано й оцінено ефективність застосування в комплексному лікуванні хворих з хронічним рецидивним афтозним стоматитом (ХРАС) інгібітора фосфоліпази <$Eroman A sub 2> (хлорогенової кислоти) на підставі вивчення ролі даної фосфоліпази в патогенезі стоматиту. Проаналізовано патогенетичну роль фосфоліпази <$Eroman A sub 2> у розвитку захворювань слизової оболонки (СО) порожнини рота (ПР). Розроблено "фосфоліпазну" модель стоматиту, яка застосовується для подальшого вивчення патогенезу захворювання, розробки та оцінювання ефективності нових лікувально-профілактичних засобів. Запропоновано рецептуру лікувально-профілактичного зубного еліксиру (ЗЕ) з введенням інгібітора фосфоліпази <$Eroman A sub 2> для корекції метаболічних порушень в тканинах ПР у разі захворювань СО ПР. Доведено, що використання хворими з ХРАС в комплексному лікуванні розробленого ЗЕ прискорює клінічне одужання, скорочує терміни епітелізації афт і зменшує кількість рецидивів захворювання.

Вперше проведено лабораторне дослідження антимікробної активності ополіскувачів, що містять різні активні інгредієнти на клінічних і тест-штамах мікроорганізмів. Розглянуто порівняльну характеристику ефективності застосування ополіскувачів, які містять різні антисептичні речовини (хлоргексидин, триклозан, цетилпіридихлорид) за їх використання у ролі профілактичних засобів і за комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту в осіб молодого віку. Визначено, що призначення ополіскувачів у ролі профілактичного та лікувального засобу та тривалість їх використання необхідно проводити з урахуванням активності діючої речовини та її концентрації.

Встановлено взаємозв'язки між пригніченням неспецифічних захисних реакцій на місцевому рівні та переважною роллю патогенних стафілококів у мікробних асоціаціях у хворих на хронічний катаральний гінгівіт на тлі хронічного тонзиліту, виразність яких відповідає тяжкості клінічних проявів захворювання. Встановлено, що в осіб, які страждають на хронічний тонзиліт, спостерігаються більш глибокі порушення мікробіологічного статусу ясенної борозни за рахунок інфікування стафілококами. Доведено лікувальну ефективність антибактеріальних (хіноксидину, нітазолу), протизапальних (метацилу, нітазолу), імунокоригувального (Т-активіну) препаратів у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту на тлі хронічного тонзиліту. Розроблено комплекс лікувальних заходів для нормалізації біоценозу ясенної борозенки, місцевого імунітету в даній групі хворих з метою підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту та запобігання рецидивам захворювання.

Вперше в порівняльному аспекті вивчено антимікробну дію зубних паст і встановлено, що найменший вплив на мікробіоценоз ротової порожнини надає зубна паста, що містить триклозан, адсорбований на полімері. Проаналізовано та встановлено найбільш поширені антисептики, які входять до складу зубних паст, вивчено їх вплив на мікробіоценоз ротової порожнини в нормі та у хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом. Визначено загальний та видовий склад мікрофлори порожнини рота у здорових осіб, у хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом. Доведено, що застосування зубних щіток з додатковим ефектом чищення язика обгрунтовано та показано усім.

Науково обгрунтовано доцільність комплексного застосування противірусного препарату з імуномодулювальними властивостями та пробіотика в терапії герпетичних стоматитів у дітей і дорослих з метою підвищення ефективності лікування захворювання. На підставі результатів епідеміологічного дослідження виявлено високий рівень розповсюдженості герпетичних стоматитів серед населення. Під час проведення експериментального дослідження на моделі генітальної герпетичної інфекції на 20-ти мурчаках встановлено, що поєднане використання біфіформу з 3 % амізоновою маззю майже повністю запобігає виникненню специфічної симптоматики. Виявлено, що застосування запропонованого методу лікування в клініці зменшує інтенсивність загальної симптоматики, скорочує терміни місцевих проявів, періоду висипань та епітелізації, зменшує біль, суб'єктивні відчуття, а також сприяє скороченню загальної тривалості захворювання на 2 доби, збільшенню міжрецидивного періоду на 2 - 3 місяці у порівнянні з контрольною групою. Ефективність лікування підтверджено за допомогою мікробіологічних, морфо- та імунологічних досліджень. Показано, що застосування запропонованого методу лікування сприяє відновленню стану мікроекології порожнини рота, прискорює заживлення герпетичних вогнищ, а також відновлення показників в системі інтерферону.

Обгрунтовано необхідність комплексного лікування хронічного гіпертрофічного гінгівіту (ХГГ) в ортодонтичних хворих на тлі лікування брекет-технікою шляхом визначення клініко-патогенетичних особливостей запального процесу ясен. Визначено стан гігієни порожнини рота та тканин пародонта, поширеність та ступінь тяжкості ХГГ, глибину хибних ясенних кишень, кровоточивість ясен, показники системного та мукозального імунітету до та в різні терміни після проведеного лікування. Проаналізовано ефективність запропонованого комплексу із загальноприйнятими методами лікування.

Вивчено мікроскопічні й ультраструктурні зміни судин мікроциркуляторного русла ясен у разі хронічного катарального гінгівіту у робітників нафтогазодобувної промисловості "Уренгойгазпрому", які працють експедиційно-вахтовим методом за екстремальних умов Півночі. Обгрунтовано комплексний спосіб патогенетичного лікування хронічного катарального гінгівіту у даної категорії хворих із використанням композиції "Діоцинкохім" та пасти на її основі. За результатами морфологічних досліджень ясен за хронічного катарального гінгівіту виявлено структурні зміни усіх складових компонентів сполучної тканини і судин мікроциркуляторного русла. Також відмічено порушення розвитку компенсаторно-пристосувальних механізмів, спрямованих на підвищення інтенсивності транскапілярного обміну за цієї патології. Виявлено особливості клінічного перебігу хронічного катарального гінгівіту у робітників експедиційно-вахтової праці за екстремальних умов Півночі. Доведено, що одним з етіологічних факторів розвитку даної патології є порушення регіонарної гемодинаміки і мікроциркуляції, а також фактори промислового середовища, трудового процесу (бурові роботи), екстремальні кліматичні умови "Уренгойгазпрому". Результати клінічних досліджень в найближчі і віддалені терміни свідчать, що використання композиції "Діоцинкохім" і пасти на її основі в комплексній терапії хронічного катарального гінгівіту працівників «Уренгойгазпрому» сприяло корекції мікроциркуляторних порушень в яснах, а також ліквідації запального процесу в них.

Вперше досліджено здатність лікувально-профілактичних засобів, що містять пребіотики, інгібувати процес адсорбції мікробів різними ортопедичними конструкційними матеріалами. Встановлено, що найбільш інгібуючою адсорбцію активністю володіють засоби, що містять поліфенольні речовини винограду (екстравін та зубний еліксир екстравін-дента). Вперше в експерименті на моделі дисбіозу показано здатність лікувально-профілактичних засобів, що містять пребіотики, гальмувати розвиток дисбактеріозу ротової порожнини, з найбільшою ефективністю у зубних еліксирів екстравін-дента та лізомукоїд. Доведено, що використання зубного еліксиру, що містить пребіотики (екстравін-дента), у хворих з акриловими знімними зубними протезами сприяє нормалізації системи перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантної системи, зменшенню запалення, мікробного обсіменіння та підвищенню неспецифічної резистентності ротової порожнини.

Досліджено ефективність лікування хворих на мікози з урахуванням змін функціонального стану кишечнику й імунного статусу. Встановлено, що у хворих на мікози з супутніми хронічними запальними захворюваннями кишечнику, переважають дисеміновані форми мікозу. Виявлено дисбіоз і значні відхилення у Т-ланці імунітету, активацію гуморального імунітету, підвищення CD95+, рецепцію до ІL-2 (CD25+) знижено. Розроблено й обгрунтовано комплексну етіотропну та патогенетичну терапію хворих на мікози з супутніми захворюваннями кишечнику, з використанням антимікотиків, імуномодуляторів і препаратів для корекції діяльності шлунково-кишкового тракту. Надано клініко-лабораторне оцінювання ефективності даної комплексної терапії у порівнянні з традиційними методами.

За допомогою адекватних методів дослідження вперше одержано комплексну характеристику будови слизової оболонки язика у разі введення кріоконсервованої плаценти (ККП) в ранні та віддалені терміни після трансплантації. Вперше встановлено, що різні каріометричні класи епітеліоцитів зроговілого епітелію слизової оболонки язика відповідають окремим гістогенетичним типам. Вони характеризуються локалізацією максимального ядерного класу (моди) на апроксимованій функції щільності та гістоструктурними, а також цитоспецифічними ознаками. Вдосконалено розуміння реактивних змін у слизовій оболонці для реалізації відповіді організму на трансплантацію біологічно активних речовин. Доведено доцільність використання ККП для корекції перебігу запальних процесів слизової оболонки порожнини рота та стимуляції імунної системи з метою активізації захисних механізмів організму.

Наведено результати змін динаміки показників стану місцевого імунітету та мікробіоценозу ротової порожнини під час лікування 37 хворих з алергічним протезним стоматитом (АПС) віком 54 - 70 років. Встановлено перевагу запропонованих комплексних лікувально-профілактичних заходів над загальноприйнятими під час лікування даних пацієнтів впродовж 3 років. Збільшення до пограничної межі норми цитологічних, мікробіологічних та імунологічних показників слизової оболонки ротової порожнини, поява позитивних реакцій гальмування міграції лейкоцитів на введення знімних пластинкових протезів (ЗПП) через 3 роки у ході лікування пацієнтів з АПС запропонованими комплексними методами зумовлює необхідність проведення чергового виготовлення нового та заміни старого ЗПП із пластмаси "Biocril-C".

Наведено результати змін динаміки показників стану місцевого імунітету та мікробіоценозу ротової порожнини під час лікування 33 хворих із комбінованим протезним стоматитом (КомбПС) віком 54 - 70 років. Установлено перевагу запропонованих комплексних лікувально-профілактичних заходів над загальноприйнятими під час лікування даних пацієнтів впродовж трьох років. Збільшення до пограничної межі норми цитологічних, мікробіологічних та імунологічних показників слизової оболонки ротової порожнини, появи позитивних реакцій гальмування міграції лейкоцитів на введення знімних пластинкових протезів (ЗПП) через 3 роки лікування пацієнтів із КомбПС запропонованими комплексними методами зумовлює необхідність проведення чергового виготовлення нового та заміни старого ЗПП.

У хворих на хронічний H. pylori-асоційований неатрофічний гастрит у фазі загострення вивчено ефективність комплексної терапії хронічного катарального гінгівіту з наявністю контамінації H. pylori за допомогою гелю "Метрагіл-дента". Застосування традиційної трикомпонентної ерадикаційної терапії H. pylori в лікуванні хворих на хронічний гастрит із супровідним гінгівітом призвело до ерадикації гелікобактеріозу в слизовій оболонці шлунка (СОШ) у 46,7 %, а в слизовій оболонці ясен (СОЯ) - у 33,3 % пацієнтів. Додавання до адекватної ерадикаційної терапії місцевого застосування "Метрагіл-дента" сприяло усуненню основних клінічних симптомів як основного та супровідного захворювань у 80 % хворих, ерадикації гелікобактеріозу в СОШ і СОЯ у 86,7 % пацієнтів.

Доклинически исследовано противовоспалительное действие геля с 3 % экстрактом коры дуба на модели язвенного стоматита у крыс. Установлено, что применение геля с экстрактом коры дуба в условиях экспериментального язвенного стоматита приводит к уменьшению выраженности общих признаков воспаления и нормализации показателей системы пероксидация - антиоксидантная защита. По противовоспалительному действию гель с 3 % экстрактом коры дуба превосходит отвар коры дуба и препарат Ротокан.

Проведено комплексний аналіз чотирьох показників інтерфазних ядер нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові (індексів хроматизації, ядерцевого, морфологічно змінених ядер та статевого хроматину) у 134 хворих на протезний стоматит (ПС) та 81 особи з дефектами зубних рядів до протезування знімними конструкціями зубних протезів. Встановлено залежність активності різних етапів експресії генів від часткової втрати зубів, виду ПС та статевих особливостей. Структурно-функціональні зміни спадкового апарату більше виражені при токсичному, алергійному та комбінованому ПС. Найістотніше порушення регуляції функціональної активності геному виявлено у жінок із спадковою схильністю до ПС та при комбінованому ПС, що зумовлено зменшенням статевого хроматину. У жінок із спадковою схильністю до ПС виявлено суттєве порушення регуляції експресії генів, поєднане зі зростанням кількості морфологічно змінених ядер. Збільшення морфологічно змінених ядер може слугувати індексом ступеня тяжкості протікання ПС у хворих та біомаркером спадкової схильності у жінок до виникнення ПС. Поява поодиноких мікроядер з показниками деструкції підтверджує цитотоксичний механізм формування токсичного і алергійного ПС.

В опытах на 56 крысах воспроизведен перекисный стоматит и определено в слизистой оболочке полости рта содержание малонового диальдегида (МДА) и активность кислой фосфатазы, а в сыворотке крови - концентрацию МДА, активность каталазы, щелочной и кислой фосфатаз. Ежедневные полоскания ротовой полости зубным эликсиром "Апельсиновый", который содержит биофлавоноид гесперидин, вызывают антикариесное действие, проявляют антиоксидантные, противовоспалительные и пародонтопротекторные свойства этого эликсира. Эликсир "Мятный" не оказывал противовоспалительного действия.

Изучена зависимость степени кератизации слизистой оболочки полости рта при заболеваниях внутренних органов. Наибольших показателей она достигает при желудочно-кишечных и эндокринных заболеваниях, менее выражена при сердечно-сосудистых, болезнях крови и почек. Для лечения симптоматических стоматитов предложено применять 5 %-ую бутадионовую мазь. Получены положительные результаты.

Вивчено вплив ультрафіолетового опромінення (УФО) ротової порожнини на клінічну картину та стан місцевої резистентності у 64-х хворих з протезними стоматитами на фоні метаболічного синдрому. Виявлено, що у хворих цієї категорії після лікування підвищилась швидкість салівації і pH слини, а також активність нейтрофілів, що сприяло покращанню місцевого протимікробного захисту в результаті сприятливого впливу УФО на аеробний метаболізм клітин слизової оболонки ротової порожнини.

Изучено влияние ультрафиолетового облучения (УФО) ротовой полости на клиническую картину и состояние местной резистентности у 64-х больных протезными стоматитами на фоне метаболического синдрома. Выявлено, что у больных данной категории после лечения увеличилась скорость саливации и pH слюны, а также активность нейтрофилов, что способствовало улучшению местной противомикробной защиты в результате благоприятного влияния УФО на аэробный метаболизм клеток слизистой оболочки ротовой полости.

Визначено особливості морфології інтерфазних ядер клітин букального епітелію у пацієнтів з гінгівітом різного ступеня складності під час застосування антибактеріальних препаратів і встановлено адекватність змін клітин букального епітелію до такого виду лікування. Обстежено 60 пацієнтів з катаральним гінгівітом віком 29 - 45 років, розподілених на 3 групи: пацієнти, які лікувалися препаратом "Метрагіл-Дента" (30 осіб); пацієнти, яким проводили лікування "Стоматофітом А" (30 осіб). Контрольну групу складали ці ж самі пацієнти до лікування (60 осіб). Перед лікуванням і відразу після курсу лікування у всіх пацієнтів брали мазки-відбитки із слизової оболонки щоки. Мазки-відбитки забарвлювали 1 %-ним ацетоорсеїном та аналізували за стандартною методикою під імерсійним об'єктивом. У кожному препараті переглядали 100 ядер підряд. На основі морфологічного аналізу виділено 8 типів ядер буккального епітелію. Їх перерозподіл вказує на певні зрушення у функціональному стані слизової оболонки порожнини рота пацієнтів з катаральним гінгівітом і залежить від тривалості лікування. Антибактеріальні препарати "Стоматофіт А" і "Метрагіл-Дента" викликають зміну відсоткового співвідношення ядер різної морфології в епітеліоцитах слизової оболонки щоки, яке також залежить від стану пацієнтів. У пацієнтів після лікування препаратом "Стоматофіт А" в клітинах букального епітелію спотерігається деконденсація хроматину, тоді як у пацієнтів після лікування "Метрагіл-Дента" залишається значною частка зруйнованих ядер, що свідчить про необхідність застосування додаткових фармакологічних препаратів.