Викладено сучасні погляди на етіологію, патогенез, клініку доброякісних новоутворень щелепно-лицевої ділянки. Описано методи діагностики, диференційної діагностики, показання до їх використання. Розглянуто способи лікування доброякісних пухлин.

Розглянуто особливості застосування новітньої методики з використанням остеокондуктивного синтетичного матеріалу на основі <$E beta>-трикальційфосфату Easy Graft<191> та його клінічну повноцінність в регенерації кісткової тканини.

Обгрунтовано можливість використання однокомпонентних імплантатів у разі значної горизонтальної атрофії кістки.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми залежності будови м'яких тканин різних топографоанатомічних ділянок голови людини від індивідуальних мінливостей. Деталізовано гістотопографічну будову м'яких тканин голови щодо підйому та мобілізації клаптів у залежності від сили напруги на клапоть, часу деформації, форми голови, віку та статі. Визначено морфологічні особливості м'яких тканин різних топографоанатомічних ділянок голови щодо підйому та мобілізації шкірно-жирових клаптів за виконання місцевопластичних операцій.

За силового навантаження біомеханічної системи "кістка - міні - імплантат" зона концентрації напружень не залежить від типу конструкції міні-імплантату та розташована в ділянці деформацій стиску середовища кортикальної кістки щелепи. Виявлено, що чим більша товщина кортикального шару кістки, тим більше навантаження може витримати система "кістка - міні - імплантат".

Комплексно оцінено особливості клінічного застосування внутрішньокісткових імплантатів систем Mis Uno, AB dental і U-impl Mono для протезування пацієнтів незнімними конструкціями зубних протезів на етапах лікування. Вперше з метою оцінки стану м'яких тканин у зоні імплантації та загального гігієнічного стану порожнини рота у пацієнтів з ортопедичними конструкціями на внутрішньокісткових імплантатах застосовано адаптований комплекс, що складається з гігієнічного індексу за Федоровим - Володкіною, індекс "зубної бляшки" за Sillness J.-Loe Н. та проби Шиллера - Писарєва. Вперше обгрунтовано та застосовано методику гістограмної морфометрії з метою порівняльного оцінювання стану кісткової тканини навколо внутрішньокісткових імплантатів систем Mis Uno, AB dental і U-impl Mono, що базується на комп'ютерному аналізі цифрової ортопантомографії, ключовим показником якої є індивідуальний індекс архітектоніки кісткової тканини. Вперше проведено клініко-лабораторне порівняння ефективності застосування різних конструкцій внутрішньокісткових імплантатів Mis Uno (Ізраїль), AB dental (Ізраїль) і U-impl Mono (Україна - Швейцарія).

За допомогою ретроспективного аналізу архівного матеріалу за 2004-2014 роки вивчено динаміку травматизму кісток лицевого черепа, проаналізовано спектр ускладнень металоостеосинтезу. На підставі одержаних даних здійснено пошук матеріалу з метою виготовлення фіксаторів для остеосинтезу в щелепно-лицевій ділянці, позбавлених недоліків металу. Розроблено біодеградуючий матеріал біоактивної дії епоксиполіуретан та його композиції з гідроксиапатитом та левамізолом (ЕПУ-ГАП-ЛЕВ) на основі епокси-поліуретанової композиції, що містить 20 % гідроксиапатиту та 6 % левамізолу. Результати експериментальних досліджень були підставою переходу до клініко-рентгенологічних досліджень. Проведено порівняльний аналіз результатів та оцінено ефективність лікування хворих із переломами та деформаціями кісток лицевого черепа з застосуванням різних фіксаторів для остеосинтезу (ЕПУ-ГАП-ЛЕВ та титанових), обгрунтовано застосування ЕПУ-ГАП-ЛЕВ фіксаторів на різних анатомо-топографічних ділянках, доведено ефективність їх використання.

Вперше в клініці досліджено активність маркерів остеогенезу та резорбції безпосередньо у гомогенаті кісткової тканини (КТ) з місця встановлення імплантату та визначено кореляцію цих біохімічних параметрів із щільністю КТ щелеп за даними рентгеноморфометричних індексів та комп’ютерної томографії, щільністю КТ скелету за даними ультразвукової денситометрії та статтю пацієнта. Уперше в клініці з'ясовано зв'язок зміни рівня КТ навколо імплантату без навантаження та після протезування з показниками маркерів остеогенезу, визначеними безпосередньо у КТ, та з морфологічними параметрами. Уперше визначено рівняння регресії для цього зв'язку, запропоновано показники, які можуть бути використані як предиктори ступеня інтеграції імплантату. Уперше в експерименті досліджено активність ферментів-маркерів остеогенезу та резорбції у КТ, безпосередньо прилеглої до внутрішньокісткового імплантату. Уперше наведено дані щодо рентгенологічних та патоморфологічних особливостей інтеграції внутрішньокісткового імплантату та загоєння кісткової рани у стегновій кістці щурів із експериментальним системним остеопорозом та розширено уявлення про перебіг цих процесів у кістковій тканині нормальної щільності. Уперше розроблено схему основних ланок патогенезу дезінтеграції внутрішньокісткового імплантату за умов експериментального системного остеопорозу. Доповнено дані щодо частоти остеопенічних змін КТ скелету у пацієнтів, що звертаються за встановленням дентальних імплантатів в Україні, зокрема у людей старше 50 років. Розширено уявлення про можливості визначення зниження щільності КТ скелету у цього контингенту пацієнтів за даними панорамних рентгеноморфометричних індексів. Поглиблено дані щодо кореляції щільності КТ щелеп за даними комп'ютерної томографії та панорамних рентгеноморфометричних індексів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.43-99

Рубрики:

Операції на щелепно-лицьовій ділянці

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны методика взятия аутотрансплантата со стопы (плюснефаланговый сустав с метатарзальной костью) и методика костной пластики дефекта донорской кости на мягкотканной мышечной ножке из соседней метатарзальной кости стопы с замещением дефекта деминерализованной костной тканью и без замещения дефекта.

Наведено результати обстеження 191 пацієнта, середній вік яких <$E (25,3~symbol С~7,6)>. Проведено неспецифічну іридотопічну діагностику захворювань скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС). Виявлено іридовісцеральний зв'язок між локальними змінами райдужної оболонки ока в секторі "10.30-10.45" правого ока та "1.15-1.30" лівого та дегенеративно-дистрофічними і деструктивно-запальными захворюваннями скронево-нижньощелепних суглобів. На підставі досліджень запропоновано внести корективи до класичної схеми проекційних зон тіла людини B. Jensen, виділити сектор, який несе інформацію за стан СНЩС.

Запропоновано спосіб альтернативного встановлення базальних імплантатів трансинусальним методом, що уможливлює досягнення оптимального лікувального ефекту з мінімальною операційною травмою без проведення синус-ліфту.

На основі виявленого під час експериментальних досліджень на тваринах позитивного впливу запропонованого остеопластичного матеріалу на процеси остеогенезу вперше експериментально обгрунтовано нове клінічне вирішення актуального науково-практичного завдання із застосуванням гіалуосту для реконструкції післяопераційних кісткових порожнин, що є профілактикою розвитку запальних ускладнень і атрофії альвеолярного відростка. Уперше у клініці застосовано новий остеопластичний матеріал для відновлення кісткових дефектів нижньої щелепи після видалень ретенованих і дистопованих третіх молярів, що дозволило оптимізувати процеси остеогенезу у ділянках оперативного втручання, досягнути підвищення мінералізації новоутвореної кісткової тканини та скоротити кількість післяопераційних ускладнень у порівнянні з хворими, у яких загоєння проходило під кров'яним згустком. Під час лікування ретенції та дистопії фронтальних зубів верхньої щелепи вперше застосовано хірургічний спосіб лікування хворих із використанням нового остеопластичного матеріалу. Новизну та актуальність дослідження підтверджено рішенням про видачу деклараційного патенту на винахід Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 10.02.2011 № 57120 "Спосіб лікування хворих з ретенованими зубами фронтальної ділянки верхньої щелепи".

New polyurethane-epoxy biodegraded polymeric compositions with osteotropic action are developed. The reactive oligomer-oligomer and oligomer-polymer mixtures containing urethane fragments, drug substances, and hydroxyapatite are used to obtain composition materials. Such composition design provides the solution of post-operation complication problems and the bioactivity-biocompatibility of the composition. The dependences of mechanical properties of the composition material on the polyurethane/epoxy oligomer ratio, polyurethane molecular mass, urethane group concentration, and hydroxyapatite content are analyzed.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.43-99

Рубрики:

Операції на щелепно-лицьовій ділянці

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Зазначено, що використання хребця хвостового відділу щура для дослідження процесів репаративного остеогенезу забезпечує формування дефекту достатнього розміру, до 5 мм, мінімальне пошкодження прилеглих тканин з незначною крововтратою та відсутністю порушення нормальних фізіологічних функцій тварин. Також доступним є спостереження за динамікою процесу загоєння. Ампутація хвостового відділу дозволяє зберегти життєдіяльність тварини і продовжувати втручання на альвеолярному відростку щелепи в умовах моделі.

Вивчаючи динаміку реваскуляризації трансплантата під час заміщення кісткових дефектів остеопластичним матеріалом, встановлено, що у разі використання матеріалу Коллапан-Л реваскуляризація відбувається швидше та інтенсивніше, в середньому у 4,6 раза, оптимізується процес регенерації кістки.

На основе сравнения разных хирургических способов рекомендовано для закрытия дна гайморовой пазухи использовать в качестве биологического тампона жировой комок щеки. Метод способствует сохранению интактных зубов.

На відміну від використання ксеногенного чи алогенного кістковопластичного матеріалу, дистракційний остеогенез передбачає використання при дистракції місцевої кістки, обсяг якої збільшується дистракційним апаратом після сегментарної остеотомії, що забезпечує значне переміщення кістки з мінімальними ускладненнями.

Вивчено ефективність лікування післяопераційних ран м'яких тканин щелепно-лицьової ділянки з застосуванням активного дренування та клейової пов'язки Тегадерм у післяопераційному періоді. Встановлено, що поєднане застосування активного дренування та клейової плівкової пов'язки за умов експерименту зумовлює менш виражений прояв місцевих запальних реакцій (стазу судин, периваскулярного набряку, ранньої контракції країв рани). З'ясовано, що у клініці загоєння ран у хворих з застосуванням активного дренування та клейової прив'язки відбувається на фоні менш виражених проявів набряку, локальної гіпертермії та больового компоненту. Відзначено, що рановий процес супроводжується більш вираженою ексудацією у першу добу, про що свідчить зростання кількості ранового відокремлюваного. Загоєння первинним натягненням з епітелізацією рани на сьому добу відзначено у всіх хворих (в основній групі - 100 %, контрольній - 87,04 %). Віддалені результати лікування свідчать про більш високі функціональні й естетичні характеристики післяопераційних рубців, що формувалися за умов використання запропонованого методу закриття рани. Відзначено, що тонкі рубці через один рік після операції зареєстровано у 96,66 % представників основної групи (в контролі - у 87,51 %, <$Eroman p~<<~0,05>). За результатами термометричного, реографічного та цитологічного методів дослідження підтверджено ефективність запропонованого методу лікування.