Визначено вплив інтравагінального введення штамів Lactobacillus casei IMV B-7280, Lactobacillus acidophilus IMV B-7279, Bifidobacterium animalis VKL та Bifidobacterium animalis VKB у складі різних композицій на спектр мікрофлори урогенітального тракту на моделі експериментальної інтравагінальної стафілококової інфекції у мишей. Встановлено, що під впливом різних композицій цих штамів відбувається зміна спектра мікрофлори, збільшення кількості представників нормофлори та суттєво знижується кількість умовно-патогенних мікроорганізмів, зокрема, стафілококів, стрептококів, бактерій групи кишкової палички та грибів. Визначено, що штами досліджених лакто- та біфідобактерій є перспективними для створення пробіотичних препаратів, ефективних для лікування інтравагінальної стафілококової інфекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016 + Р696.016

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52 + Р715.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що аналоги нуклеозиду проти вірусу герпесу простого (HSV) пригнічують вірусовиділення HSV 2-го типу (HSV-2) на поверхні слизових оболонок статевих органів і можуть запобігти статевій передачі HSV. Обстежено 1484 імунокомпетентні, гетеросексуальні, моногамні пари: один партнер із клінічно вираженим генітальним статевим HSV-2 і другий з ризиком зараження HSV-2. Партнерам з HSV-2-інфекцією було призначено у випадковому розподілі одержувати валацикловір по 500 мг 1 раз/добу або плацебо протягом 8 місяців. Сприйнятливого партнера обстежували щомісяця на предмет виявлення клініки генітального герпесу. За партнерами-джерелами інфекції спостерігали для виявлення рецидивів генітального герпесу; 89 було зареєстровано в субдослідженні HSV-2 з вірусовиділенням на слизових оболонках. Обом партнерам рекомендували безпечний секс і видавали презервативи при кожному відвідуванні. Передбачуваним первинним результатом було скорочення передачі клінічно вираженого генітального герпесу. Супресивна терапія валацикловіром один раз на добу значно зменшує ризик передачі генітального герпесу серед гетеросексуальних HSV-2-дискордантних пар.

Инфекции мочевыводящих путей (ИМП) являются наиболее распространенной бактериальной патологией, лечение которой проводят в амбулаторных условиях. Эти заболевания могут варьировать по тяжести от цистита с минимальной симптоматикой до тяжелого септического шока. Диагноз неосложненного цистита устанавливают на основании анамнеза и физикального обследования и подтверждают при помощи анализа мочи. Лишь в некоторых случаях необходимо проведение бактериального посева мочи: при осложненных ИМП, рецидивирующих инфекциях и в случаях, когда эмпирическое лечение оказалось неэффективным. Компьютерную томографию или ультразвуковую визуализацию проводят пациентам с тяжелым или не отвечающим на лечение пиелонефритом. Адекватная противомикробная терапия должна быстро уменьшать выраженность симптомов при всех ИМП. Выбор противомикробной терапии следует проводить, руководствуясь антибиотикограммами данного региона, с большой осторожностью, с целью свести к минимуму возрастающую устойчивость к антибиотикам. Врачи неотложной помощи должны рассматривать 5-дневный курс нитрофурантоина при неосложненных циститах и 7-дневный курс фторхинолонов при неосложненных пиелонефритах в качестве терапии первой линии. Лечение может быть в дальнейшем адаптировано в соответствии с тяжестью заболевания, анализом индивидуальных факторов риска и устойчивости к противомикробным препаратам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-5 + Р696.016-5

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Зазначено, що інфекції сечових шляхів і нирок є найчисленнішою групою у структурі нефрологічних захворювань і посідають друге - третє місце серед інфекційних захворювань загалом. Поряд з маніфестними проявами хвороби існують малосимптомні варіанти. Останні нерідко мають латентний перебіг, маніфестують на тлі інтеркурентних інфекцій у дитячому віці та з початком статевого життя у підлітків. Ознаки згаданої патології можуть поновлюватися під час вагітності. У репродуктивному віці інфекції сечових шляхів спостерігають у вигляді хронічних циститів (переважно у жінок) та простатоциститів. Тривалий перебіг цих захворювань може призводити до зниження функцій нирок за рахунок тубулоінтерстиціального процесу та порушень уродинаміки. Кінцевим етапом розвитку процесу може бути зморщена нирка та хронічна ниркова недостатність. Таким чином, актуальність проблеми інфекційного ураження сечових шляхів обумовлена підвищенням його поширеності та високим ризиком хронізації процесів. До інфекцій сечових шляхів і нирок належать інфекції нижніх (уретральний синдром, цистит, простатоцистит) та верхніх сечових шляхів (уретерит, пієлонефрит первинний і вторинний, карбункул нирки, апостематоз нирки, паранефрит).

Встановлено, що у більшої частини хворих інфекціями сечових шляхів (ІСШ) протікають на фоні тривалого перебігу основного захворювання та супроводжуються вираженими змінами всіх судинних басейнів. Проведено аналіз збудників ІСШ у хворих на цукровий діабет (ЦД) та визначення їх чутливості до антибактеріальних препаратів. Виявлено високу стійкість до основних рекомендованих груп антибіотиків, що вимагає особливої уваги за призначення антибактеріальних засобів. Одержано нові дані про характер імунних порушень у хворих на ЦД з ІСШ. Обгрунтовано доцільність призначення імуномоделюючого препарату ербісол з метою підвищення ефективності лікування та попередження рецидивів захворювання.

Присвячено проблемі лікування хворих на хламідіоз з урахуванням клініко-епідеміологічних особливостей захворювання та стану захисно-компенсаторних реакцій організму. Показано, що для хламідіозу характерний хронічний перебіг з відсутністю специфічної симптоматики (64,2 ± 3,9 %) та розвиток ускладнень (73,6 ± 3,6 %), а також супутнє інфікування \i Trichomonas vaginalis, Ureaplasma urealiticum \i0 та бактеріальною флорою (87,2 ± 2,7 %), стійкою до цефалоспоринів (цефтриаксон) і чутливою до фторхінолонів (левофлоксацин). Виявлено декомпенсацію метаболічних та імунних реакцій, зокрема, порушення функцій мембран лімфоцитів і всієї клітини (61,1 %). За допомогою електронної мікроскопії показано руйнування зовнішнього примембранного шару лімфоцитів - глікокаліксу. Розроблено ефективний метод лікування сечостатевої хламідійної інфекції з використанням антибактеріального препарату левофлоксацину, а також метаболічної (біотин) та імунної (інтерферон) терапії, що забезпечило більш високу клініко-мікробіологічну виліковність (97,7 ± 1,6 %) порівняно з традиційною терапією (88,5 ± 4,1 %) і нормалізацію показників імунного статусу в більшому відсотку випадків. Доведено, що частоту побічних ефектів знижено з 14,8 ± 4,1 % до 3,4 ± 2,0 % відповідно.

Досліджено популяційну розповсюдженість поліморфних варіантів Arg753Gln гена TLR2 та Asp299Gly, Thr399Ile гена TLR4 серед осіб, що проживають у Полтавській області, а також зв'язок поліморфізмів із наявністю захворювань, викликаних урогенітальною інфекцією. Групу популяційного контролю склала випадкова вибірка жителів Полтавської області (n = 299), група хворих із урогенітальними захворюваннями включала 156 осіб. Генотипування цих груп за поліморфізмами гена TLR2 Arg753Gln та гена TLR4 Asp299Gly, Thr399Ile проводили з використанням полімеразної ланцюгової реакції і наступним рестрикційним аналізом. Встановлено статистично значущий зв'язок алеля А гена TLR2 (р = 0,0018) і алеля G гена TLR4 (р = 0,085) із наявністю урогенітальних захворювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*446.33 + Р715.016 + Р696.016

Рубрики:

Біологія людини

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Наведено спостереження за 40-ка пацієнтами з цитомегаловірусною інфекцією, асоційованою з урогенітальними інфекціями. У всіх хворих вивчено інтерфероновий статус до лікування та після противірусної терапії. Обговорено доцільність застосування індукторів ендогенного інтерферону під час лікування цитомегаловірусної інфекції.

The interferon status was studied in 54 patients with urogenital chlamydiosis, presenting with disturbances in the reproductive system. The blood serum content of <$E gamma>-interferon was 32-fold in the above patient population vs control subjects on conventional therapy. Supplementing such a therapy with cycloferon, an inducer of endogenous interferon, and with immunomodulin have been shown to activate production of interferon.

Описаны этиология, патогенез, клиника, дифференциальная диагностика, лабораторные методы исследования и современные методы терапии болезней, передаваемых половым путем. Большое внимание уделено генитальному герпесу, гонорее, донованозу, сифилису, хроническому простатиту, болезни Рейтера и др.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-52 + Р696.016-52

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-5 + Р696.016-5

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-52 + Р696.016-52

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сообщено о результатах комплексной терапии урогенитальных инфекций у женщин с применением препарата из группы тетрациклинов "Докси-М-ратиофарм". Полученные данные свидетельствуют о высокой эффективности комплексной терапии больных с различными клиническими формами урогенитального хламидиоза. "Докси-М-ратиофарм" можно считать препаратом выбора для указанной категории больных.

Вивчено ефективність і переносимість пульс-терапії хронічного урогенітального хламідіозу у 30-ти хворих з застосуванням препарату Зомакс. Клінічна ефективність становила 93,3 %.

Проведено дослідження істинної поширеності та виразності симптомів уретриту / вагініту / цевіциту в популяції чоловіків та жінок, що були обстежені внаслідок виявлення інфекції у партнерів.Визначено цінність присутності симптомів уретриту / вагініту / цевіциту, лекореї, підвищених сироваткових концентрацій молекул міжклітинної адгезії ІСАМ-1, VCAM як предикторів інфікованості С. trachomatis, U. urealyticum та M. genitalium.

Проведено исследование истинной распространенности и выраженности симптомов уретрита / вагинита / цервицита в популяции мужчин и женщин, которые были обследованы в результате выявления инфекции у партнеров. Определена ценность присутствия симптомов уретрита / вагинита / цевицита, лекореи, повышенных сывороточных концентраций молекул межклеточной адгезии ИСАМ-1, VCAM в качестве предикторов инфицированности С. trachomatis, U. urealyticum и M. genitalium.