Проаналізовано стан захисних і пристосувальних систем організму у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на уролітіаз та калькульозний пієлонефрит. Встановлено роль імунної, гемостазної, кортико-адреналової, тиреоїдної, оксидаційно-антиоксидаційної систем у патогенезі хронічного калькульозного пієлонефриту. Обгрунтовано можливості удосконалення методів санаторного-курортного лікування даної патології та поліпшення профілактики з використанням трускавецького бальнеотерапевтичного комплексу та фітоадаптогенів. Продемонстровано позитивний вплив біоактивної води Нафтуся, аплікацій озокериту, мінеральної купелі та ЛФК на зменшення виразності дезадаптозу, імунодисфункції та коагулопатії, що сприяє ослабленню або ліквідації запального процесу в ураженій нирці, а в кінцевому результаті - повному або частковому відновленню головних ниркових функцій. З метою підвищення ефективності процесу реабілітації захисних і пристосувальних систем запропоновано додаткове використання фітоадаптогенів (фітокомпозицій "Бальзам Бітнера" та "Бальзам Кримський").

Проанализировано состояние защитно-адаптационных систем организма у ликвидаторов аварии на ЧАЭС, больных с уролитиазом и калькулезным пиелонефритом. Установлена роль имунной, гемостазной, кортико-адреналовой, тиреоидной, оксидационно-антиоксидационной систем в патогенезе хронического калькулезного пиелонефрита. Обоснованы возможности усовершенствания методов санаторно-курортного лечения данной патологии и улучшения профилактики с использованием трускавецкого бальнеотерапевтического комплекса и фитоадаптогенов. Продемонстрировано позитивное влияние биоактивной воды Нафтуся, аппликаций озокерита, минеральных ванн и ЛФК на уменьшение выраженности дезадаптоза, иммунодисфункции и коагулопатии, что способствует ослаблению или ликвидации воспалительного процесса в пораженной почке, а в конечном результате - полному или частичному восстановлению ее основных функций. С целью повышения эффективности процесса реабилитации защитно-адаптационных систем обоснована целесообразность дополнительного использования фитоадаптогенов (фитокомпозиций "Бальзам Битнера" и "Бальзам Крымский").

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.5-52 + Р414-52 + Р410.030-52

Рубрики:

Хвороби сечових органів

Хвороби нирок

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати розгорнутого мікробіологічного дослідження до та після лікування 80-ти жінок із інфекціями сечової системи. Встановлено, що в більшості (79,5 %) пацієнток наявна мікст-інфекція, 44,1 % із них інфіковані представниками класу Mollicutes (U. urealyticum, M. hominis). У третини хворих інфекція сечової системи перебігала на тлі діагностично значущих титрів IgG до вірусів простого герпесу, токсоплазм чи хламідій, що не може не впливати на перебіг основного захворювання та тактику лікування. Серед збудників переважають ентеробактерії, які виявлено майже у 80 % випадків. Доведено, що недоцільно використовувати цефалоспорини, аміноглікозиди, макроліди та <$E beta>-лактами для емпіричної антибіотикотерапії інфекцій сечової системи, оскільки рівень резистентності до них основного збудника (E. coli) перевищує 20 %.

3 метою оцінки ефективності застосування блокатора АТ1-рецепторів для корекції порушень осморегуляції проаналізовано функціональний стан постобструктивної нирки в щурів із різною активністю ренінангіотензинової системи (РАС) і eNOS, оціненої в тесті in vitro за ефективною концентрацією ангіотензину II, що індукувала 50 % агрегацію тромбоцитів, та амплітудою модулювальних ефектів L-NAME і L-аргініну. Показано, що реакція РАС і eNOS у разі зворотного розладу уродинаміки має індивідуальний характер. Призначення препарату "Лозартан" тваринам із гіперактивністю РАС і eNOS зумовлює менший ступінь альтерації, і, оптимізуючи внутрішньоклітинні механізми реалізації саногенетичних процесів, сприяє ранньому відновлюванню функції нирки й ефективності її концентраційного апарату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.5-5

Рубрики:

Хвороби сечових органів

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено значущість порушень метаболічних процесів в організмі хворих у клінічному перебігу обструктивної нефропатії. Розроблено методи диференційованої тактики щодо способу відновлення відтоку сечі та комплексного застосування лікарських засобів з метаболізм-коригувальною дією, що є патогенетично обгрунтованим. Наведено результати обстеження та лікування 110-ти хворих на обструктивну нефропатію. Досліджено її клінічний перебіг в урологічних хворих, який має прояв як функціональний, уродинамічний, запальний і больовий синдроми. Внаслідок порушення уродинаміки інфра- та суправезикального характеру в організмі хворих вуглеводно-фосфорний обмін уповільнюється, що призводить до зниження енергетичного потенціалу окиснювально-відновних процесів та інтенсивності детоксикації. Установлено взаємозв'язок між вираженістю порушень метаболічних процесів, що стосуються системи біоенергетики, перебігу вуглеводно-фосфорного обміну, реалізації процесів детоксикації та забезпечення функціональної здатності структурних елементів нирки за умов обструкції, саме таким чином здійснюється вплив на клінічний перебіг обструктивної нефропатії і схильність до ускладнень, зокрема, інфекційно-запальних. Обгрунтовано необхідність медикаментозної корекції метаболічних порушень у хворих на обструктивну нефропатію, доцільність комплексного лікування пацієнтів, а також диференційованого вибору методу відновлення відтоку сечі. Розроблено та впроваджено до клінічної практики стент і катетер для довготривалого утримання, дренування та підведення до нирки контейнера з фармакосорбентом. Запровадження способів етіотропії та патогенетичної терапії за

Досліджено проблему вдосконалення діагностики та лікування хронічних інфекцій сечової системи у жінок репродуктивного віку. Проведено вивчення та порівняльний аналіз особливостей клінічного перебігу, ультрасонографічних і доплерографічних змін, етіологічного спектра, імунологічного стану в жінок даного віку з хронічною інфекцією сечової системи, а також визначено характерні клінічно-параклінічні ознаки, встановлені у разі поєднання хронічної інфекції цієї системи та запалення геніталій. Вивчено особливості перебігу хронічних інфекцій сечової системи в жінок репродуктивного віку, наведено клініко-діагностичні критерії, визначені за результатами мікробіологічних, імунологічних досліджень (аналізу індивідуальних імунограм), запропоновано проводити лікування за певними етапами (після проведення антибактеріальної терапії) з використанням препарату імуномодулювальної дії "Протефлазід".

Наведено дані мікробіологічного, фізико-хімічного, клінічного дослідження антисептичних препаратів четвертинного амонію (п'яти сполук), фторхінолонів (двох сполук) і одного похідого хіноліну з використанням 136-ти музейних і виділених від хворих штамів мікрорганізмів. Визначено чутливість клінічних штамів мікроорганізмів до антибіотиків, препаратів декаметоксину, фторхінолонів і препарату хіноліну. Вивчено вплив слабкокислого та слабколужного середовища, білкового навантаження на антимікробні властивості досліджених препаратів. Виявлено формування резистентних варіантів бактерій до декасану, палісану та левофлоксацину. Досліджено антимікробну активність антимікробної композиції палісан і проведено його масспектрометричне дослідження з метою визначення оптимального складу композиції та її стабільності у прцоесі зберігання. Проведено порівняння властивостей декаметоксинвмісних супозиторіїв дисептол і фарматекс. Вивчено властивості антисептичної композиції трихосепт. Досліджено ефективність клінічного застосування антимікробних композицій на основі декаметоксину для лікування хворих на гнійно-запальні захворювання сечовивідних шляхів.

Досліджено поєднаний вплив радіаційних факторів і важких металів (ВМ) урановидобувної та металургійної промиловості Дніпропетровщини на сечостатеву систему робітників і населення за умов промислових і непромислових міст та і в натурному експерименті на тваринах. Проведено санітарно-гігієнічне оцінювання вмісту ВМ і радіонуклідів у навколишньому середовищі (грунті, воді та харчових продуктах) промислових міст Дніпропетровськ і Жовті Води у порівнянні з Новомосковськом. Вивчено особливості нагромадження та розподілу ВМ і природних радіонуклідів у біосубстратах і тканинах сечостатевих органів експериментальних тварин і жителів промислових міст регіону, досліджено їх вплив на морфологічні зміни у нирках, встановлено кореляційні залежності між вмістом ВМ і патоморфологічними змінами у даних органах. Вивчено особливості поширення захворювань сечостатевої системи у жителів Дніпропетровщини. Розроблено систему пектинопрофілактики з метою прискорення елімінації ВМ, радіонуклідів та інших контамінатів з організму людини, яка зазнає поєднаного впливу ВМ та іонізуючого випромінення.

Обгрунтовано клініко-фізіологічні механізми лікувальної дії фізичних вправ з використанням засобів фізичної реабілітації у відновленому лікуванні сечовивідної системи (СВС). Визначено показання і протипоказання, рухові режими, методику, послідовність і особливості застосування лікувальної фізкультури (ЛФ) і лікувального масажу, фізіотерапії під час лікування пацієнтів з захворюваннями СВС на санаторно-курортному етапі. Висвітлено динаміку функціонального стану нирок і сечовивідних шляхів на основі комплексного лікування. Наведено практичні рекомендації щодо застосування засобів ЛФ за домашніх умов.

Обоснованы клинико-физиологические механизмы лечебного действия физических упражнений с использованием средств физической реабилитации в восстановительном лечении мочевыводной системы (МВС). Определены показания и противопоказания, двигательные режимы, методика, последовательность и особенности применения лечебной физкультуры (ЛФ) и лечебного массажа, физиотерапии при лечении пациентов с заболеваниями МВС на санаторно-курортном этапе. Освещена динамика функционального состояния почек и мочевыводных путей на основе комплексного лечения. Даны практические рекомендации по применению средств ЛФ в домашних условиях.

Досліджено терапевтичну ефективність рослинного засобу гортензія TSN у комплексному лікуванні хворих на хронічний некам'яний холецистит з супутнім сечокислим діатезом, вторинним пієлонефритом та симптоматичною артеріальною гіпертензією. Доведено позитивний вплив цього засобу на результати лікування за даними клінічного, ультрасонографічного та біохімічного методів дослідження. Запропоновано гортензію TSN як доповнення до комплексного лікування помірної мікст-патології гепатобіліарної та сечовидільної систем, вторинної артеріальної гіпертензії.

Исследована терапевтическая эффективность растительного средства гортензия TSN в комплексном лечении больных хроническим бескаменным холециститом с сопутствующим мочекислым диатезом, вторичным пиелонефритом и симптоматической артериальной гипертензией. Доказано положительное влияние этого средства на результаты лечения по данным клинического, ультрасонографического и биохимического методов исследования. Предложена гортензия TSN как дополнение к комплексному лечению умеренной микст-патологии гепатобилиарной и мочевыделительной систем, вторичной артериальной гипертензии.

Проведена оценка эффективности терапии хронического бактериального простатита, осложненного синдромом нижних мочевых путей, препаратом Простаплант Форте 30 мужчин. Получены положительные результаты. Эффективность лечения препаратом составила 93,3 - 95,0 %. Данные проведенного исследования позволяют рекомендовать препарат Простаплант Форте для использования в андрологической практике.

Наведено дані про вплив на мікрофлору урогенітального тракту інтравагінального введення антибіотика рокситроміцина. Отримані дані вказують на роль антибіотика як фактора виникнення дисбіотичних явищ, що спричинює зниження лактобацил та збільшення таких умовно-патогенних мікроорганізмів, як стафілококи, ентерококи та представники сімейства ентеробактерій.

Приведены данные о влиянии на микрофлору урогенитального тракта интравагинального введения антибиотика рокситромицина. Полученные данные указывают на роль антибиотика как фактора возникновения дисбиотических явлений, что выражается в виде снижения лактобацил и увеличения таких условно-патогенных микроорганизмов, как стафилококки, энтерококки и представители семейства энтеробактерий.

Виявлено найшвидшу позитивну динаміку периопераційних показників та рівень виживаності у пацієнтів, пролікованих за допомогою черезшкірної пункційної нефростомії (ЧПНС) в порівнянні з традиційними методами лікування цієї патології. Запропонована лікувальна тактика дозволяє в першу чергу зменшити периопераційну летальність пацієнтів із повною обструкцією верхніх сечових шляхів (ВСШ) та нирковою недостатністю (НН), попередити виникнення та прогресування можливих ускладнень у разі вибору інших лікувальних тактик. Зазначено, що використання розробленого алгоритму лікування пацієнтів із повною обструкцією ВСШ та НН за допомогою ЧПНС призведе до швидкої компенсації НН, що дозволить уникнути летальних випадків, покращити результати лікування, скоротити ліжкодень майже удвічі, у порівнянні з хворими, яким було проведено відкрите операційне втручання, катетеризацію ВСШ або гемодіаліз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.5-52

Рубрики:

Хвороби сечових органів

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Цель исследования - оценка защитного воздействия лекарственного средства на основе растительного сырья (тутукон) на индуцированные гипероксалурией апоптические изменения и отложения кристаллов солей в эпителии почечных канальцев крыс. Шестьдесят самцов крыс линии Вистар были разделены на 3 группы (по n = 20). У животных из группы I тяжелая гипероксалурия была индуцирована введением этиленгликоля (ЭГ) (0,75 %) на протяжении 28 дней. Животные группы II, помимо индукции гипероксалурии, получали также тутукон на протяжении 28 дней. Животные группы III использовались в качестве контрольных и не получали лекарственные средства. Наличие и степень тяжести отложения кристаллов солей в просвете канальцев определяли с помощью метода гистологического анализа под световым микроскопом, апоптические изменения клеток почечных канальцев определяли с применением метода иммуногистохимического окрашивания для выявления аспартат-специфичной цистеиновой протеазы (каспаза-3) и фактора некроза опухоли альфа (ФНО-альфа) на 14-й и 28-й дни соответственно. Оценка апоптических изменений путем выявления каспазы-3 свидетельствует о том, что, хотя у большинства животных, получавших только ЭГ, выявлены явные апоптические изменения (n = 9), у животных, получавших тутукон, продемонстрированы достоверно меньшие нарушения, при менее выраженном апоптозе или его отсутствии (n = 7). Аналогичные показатели получены и по результатам определения экспрессии ФНО-альфа; апоптические изменения выявлены у 8 (80 %) животных из группы I, а у животных из группы получения препарата тутукон выявлены лишь ограниченные изменения (n = 2). Определение содержания кристаллов солей показало, что вопреки явным изменениям у животных из группы I (n = 9), а именно - апоптическим изменениям, оно было достоверно меньшим у животных, получавших тутукон (n = 4). Отложение кристаллов солей и апоптические изменения, индуцированные гипероксалурией, играют важную роль в патогенезе мочекаменной болезни, и применение препарата тутукон может обеспечивать снижение таких изменений благодаря антиоксндантному и противовоспалительному действию препарата.

Многочисленные публикации, посвященные успешному применению препарата канефрон Н ("Бионорика", Германия) в рамках метафилактики мочекаменной болезни после дистанционной литотрипсии, а также профилактике и лечению инфекционно-воспалительных заболеваний нижних и верхних мочевых путей, послужили основанием для проведения собственного исследования эффективности и безопасности длительного приема препарата у пациентов с урологическими заболеваниями после проведения различных эндоскопических операций. С января по июнь 2011 г. на базе ГБУЗ "ГКУБ № 47" были выполнены 882 трансуретральные и перкутанные эндоскопические операции. Основную группу составили пациенты, которым после эндоурологических вмешательств назначали препарат канефрон Н ("Бионорика", Германия) в качестве компонента комплексной уроантисептической терапии. Препарат применяли в терапевтической дозе по 2 драже 3 раза в день курсом до 2 месяцев. Контрольную группу составили больные, которым после выполнения тех же операций проводилась стандартная уроантисептическая терапия (нитрофураны, пипимидиевая кислота и др.) в течение 2 месяцев. При обследовании пациентов основной и контрольной трупы отслеживались такие показатели, как суточный диурез, лейкоцитурия, динамика симптомов заболевания и качество жизни пациентов. Применение канефрона Н после трансуретральных операций на нижних мочевых путях уменьшило ирритативную симптоматику, улучшило качество жизни пациентов, снизило лейкоцитурию и повысило диурез. Использование канефрона Н после операций на верхних мочевых путях также улучшило качество жизни пациентов, снизило лейкоцитурию, повысило диурез и улучшило отхождение резидуальных фрагментов. У пациентов с оксалатными и уратными камнями было отмечено стойкое повышение pH мочи, что может являться частью метафилактики мочекаменной болезни. Нежелательных эффектов, связанных с приемом препарата отмечено не было. Выводы: показаны преимущества использования препарата канефрон Н в реабилитации пациентов после эндоурологических операций.