Консервативне ведення хворих з абсцесом нирки показано у деструктивній фазі запалення. В цьому випадку ультразвукове дослідження (УЗД) є нешкідливим, доступним, інформативним методом контролю перебігу захворювання. Дані УЗД дозволяють простежити динаміку ураження та оцінити ефективність антибактеріальної терапії. Поєднане застосування УЗД, комп'ютерної томографії та пункційної біопсії дозволило встановити діагноз абсцесу нирки в усіх спостереженнях. У разі гнійного розплавлення вогнища запалення лікування слід доповнювати його черезшкірним дренуванням. Якщо діаметр абсцесу нирки не перевищує 4 см, достатньо здійснити одноразово аспірацію вмісту. В разі діаметра вогнища запалення понад 4 см доцільне встановлення у порожнину абсцесу постійного дренажа до припинення виділення вмісту. Показанням до хірургічного лікування є неефективність черезшкірного дренування абсцесу нирки.

Об'єктивізація результатів нефробіопсії, зокрема тубулоінтерстиціального компонента (ТІК) первинного проліферативного гломерулонефриту (ГН), лишається актуальною проблемою. На підставі аналізу результатів 122 нефробіопсій ГН із наявним ТІК, характеристики результатів імуногістохімічних досліджень та кореляційного зіставлення з клініко-лабораторними даними розроблено кореляційний портрет ГН із інтерстиціальним ураженням. Розробка кореляційного портрету стала пріоритетною розробкою, що демонструє можливості інформаційних технологій для ланки практичної охорони здоров'я.

Зазначено, що дуже часто уропатогенна інфекція присутня в персистувальних, рецидивних, стійких до антибіотикотерапії формах. Стійкість до терапії, скоріше за все, пов'язана з внутрішньоклітинним персистуванням. Наголошено на необхідності розробки нових діагностичних і лікувальних методик, які дозволяють виявити хворих з ускладненими інфекціями сечових шляхів і успішно їх лікувати.

Отмечено, что очень часто уропатогенная инфекция присутствует в персистирующих, рецидивирующих, устойчивых к антибиотикотерапии формах. Устойчивость к терапии, по всей видимости, связана с внутриклеточным персистированием. Существует необходимость в разработке новых диагностических и лечебных методик, позволяющих выявить больных с осложненными инфекциями мочевых путей и успешно их лечить.