Вперше досліджено показники програм допоміжних репродуктивних технологій під час застосування різних видів протоколів низькодозової стимуляції в порівнянні із стандартною стимуляцією у пацієнтів з нормальною відповіддю яєчників. Доведено доцільність вибору між стандартним і низькодозовим протоколами в залежності від кількості антральних фолікулів, рівня антимюлерів гормон, очікуваної кількості ооцитів у жінок з нормальною відповіддю на стимуляцію в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Вперше проведено аналіз найбільш вживаних протоколів стимуляції у жінок із поганим яєчниковим резервом - стандартного довгого лютеїнового протоколу, модифікованого природного циклу, в порівнянні із низькодозовим довгим лютеїновим і цетротидним протоколами. Доведено доцільність диференційованого використання протоколів м'яких стимуляцій у програмах допоміжних репродуктивних технології залежно від показників яєчникового резерву та гормонального статусу пацієнтів.

Розглянуто питання профілактики розвитку яєчникової дисфункції після емболізації маткових артерій (ЕМА) у жінок з лейоміомою матки великих розмірів. Встановлено, що найбільша частота проявів оваріальної дисфункції спостерігається у жінок старшого репродуктивного віку в перші 3 міс. після ЕМА незалежно від застосування методу як монотерапії або у складі комбінованого лікування, а в подальшому функція яєчників відновлюється. Розроблено алгоритм і математичну модель прогнозування виникнення дисфункції яєчників після ЕМА у жінок фертильного віку з лейоміомою матки великих розмірів. Запропоновано патогенетично обгрунтований профілактичний комплекс, який сприяє зниженню ризику виникнення оваріальної дисфункції у таких жінок.

Вивчено та систематизовано клінічні особливості перебігу недостатності лютневої фази (НЛФ) у жінок з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Встановлено особливості гормонального гомеостазу в пацієнток з НЛФ та тлі СПКЯ. Доведено наявність прихованої інсулінорезистентності у жінок із НЛФ на тлі СПКЯ за відсутності гіперінсулінемії та змін індексу HOMA - IR. Визначено сонографічні особливості яєчників та ендометрію жінок із НЛФ на тлі СПКЯ зі встановленням типів овуляторної дисфункції. Показано роль дефіциту вітаміну D у патогенезі НЛФ. Встановлено зв'язок дефіциту вітаміну D з розвитком НЛФ у жінок зі СПКЯ та патогенетичний зв'язок між рівнем вітаміну D та ступенем вияву НЛФ. На основі вивчених клініко-анамнестичних, гормональних та сонографічних даних обгрунтовано та удосконалено методологічні підходи до діагностики та консервативних методів корекції НЛФ жінок зі СПКЯ овуляторного фенотипу та дефіцитом вітаміну D.

Розглянуто зниження частоти клініко-ендокринологічних і психологічних проявів дисфункції яєчників у жінок після гістеректомії в репродуктивному віці на основі удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних і реабілітаційних заходів. Розглянуто роль субтотальної гістеректомії в розвитку дисфункції яєчників, порушень психологічного статусу та зниження якості життя. Проаналізовано основні зміни об'єму та кровопостачання яєчників впродовж одного року після субтотальної гістеректомії в репродуктивному віці. Встановлено нові ланки патогенезу дисфункції яєчників у цих жінок за рахунок існуючої корелятивної залежності між зниженням рівня естрадіолу та клініко-психологічними змінами. Одержані результати дали змогу науково обгрунтувати необхідність вдосконалення діагностичних і реабілітаційних заходів за рахунок додаткового використання гормональної корекції та метаболічної терапії. Вивчено порівняльні аспекти клінічної симптоматики та змін функціонального стану яєчників в жінок після гістеректомії в репродуктивному віці. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом віддаленого періоду після операції та функціональними змінами яєчників в цих жінок в динаміці одного року після операції. Вдосконалено та впроваджено алгоритм діагностичних і реабілітаційних заходів в жінок після субтотальної гістеректомії в репродуктивному віці.

Запропоновано науково-методичний підхід до створення вагінальних супозиторіїв з комплексною антибактеріальною, протигрибковою та протизапальною дією. Вперше на підставі комплексу фармако-технологічних, біофармацевтичних, фізико-хімічних і біологічних досліджень теоретично та експериментально обгрунтовано склад і розроблено раціональну технологію двох комбінованих вагінальних супозиторіїв на основі метронідазолу, клотримазолу, прогестерону та ібупрофену для постхірургічного лікування синдрому полікістозних яєчників (одержано 2 патенти України на корисну модель № 89543 "Вагінальні супозиторії для лікування синдрому полікістозних яєчників" та № 90322 "Лікарський засіб у формі вагінальних супозиторіїв для лікування синдрому полікістозних яєчників"). Досліджено фармако-технологічні та фізико-хімічні показники якості запропонованих вагінальних супозиторій, встановлено їх стабільність та обгрунтовано умови зберігання протягом всього терміну придатності (2 роки). Встановлено залежність способу введення активних фармацевтичних інгредієнтів до основи від антимікробної та протизапальної активності. Вперше науково обгрунтовано доцільність комбінування у лікарській формі метронідазолу, клотримазолу, ібупрофену та прогестерону. Встановлено протизапальну, антибактеріальну активність та нешкідливість розроблених комбінованих вагінальних супозиторіїв на основі метронідазолу, клотримазолу, ібупрофену та прогестерону.

Проаналізовано клінічний перебіг захворювання та фенотипічні особливості у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників. Надано оцінювання ендокринно-метаболічних порушень у хворих з безпліддям і синдромом полікістозних яєчників. Вивчено частоту носійства поліморфізмів генів рецепторів естрадіолу (\i ESRA \i0-T397C і \i ESRB \i0-G1730A) та прогестерону (\i PGR \i0-PROGINS) у обстежених пацієнток. Досліджено морфофункціональний стан ендометрії та яєчників, експресію рецепторів естрогенів і прогестерону в залежності від молекулярногенетичних особливостей хворих із синдромом полікістозних яєчників. Розроблено оптимізований алгоритм діагностики та лікування безпліддя, асоційованого із синдромом полікістозних яєчників, з урахуванням клінічних, ендокринно-метаболічних, молекулярно-генетичних особливостей, морфофункціонального стану ендометрія та яєчників, а також оцінено його ефективність у порівнянні з традиційним лікуванням.

Дисертація присвячена актуальному науковому завданню - підвищенню ефективності діагностики таких функціональних станів яєчників як мультифолікулярна та полікістозна структура. Встановлено, що між жінками фертильного віку із мультифолікулярною та полікістозною структурою яєчників існують достовірні різниці між рівнем гормонів та ультразвуковими параметрами матки та яєчників в різні фази менструального циклу. Також доведено, що існують різноспрямовані достовірні кореляції середньої сили між доплерометричними показниками кровотоку в яєчникових артеріях у різні фази менструального циклу у жінок досліджуваних груп. Розроблено дискримінантні моделі та комп'ютерну програму прогнозування мультифолікулярної та полікістозної структури яєчників, що в подальшому надасть змогу розробити оптимальні схеми корекції зазначених станів.

Запропоновано нове рішення актуальної проблеми сучасного акушерства та гінекології - оптимізацію лікування жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Роботу присвячено вивченню особливостей клінічного перебігу, гормонального гомеостазу, карбогідратного, ліпідного та адипоцитокінового обмінів, морфологічної структури яєчників у жінок із СПКЯ залежно від їх конституціональних типів. На підставі виявлених особливостей розроблено та обгрунтовано диференційовану систему патогенетичного лікування пацієнток з різними варіантами СПКЯ, що забезпечує більш виражену та тривалу нормалізацію менструальної функції, зменшення клінічних проявів та покращання гормональних показників.

Вивчено особливості клінічного перебігу, мікробіоценозу вагіни, гормонального, цитокінового, макро- та мікроелементного гомеостазу, морфологічної структури яєчників у жінок з синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) на тлі запальних процесів органів малого тазу. Під час вивчення клінічного перебігу синдрому встановлено більшу частоту міжменструальних кров'яних виділень (42,25 %), гіпоовуляції, періодичних порушень менструального циклу, переважання акне над гірсутним синдромом, наявність больового синдрому та рясних виділень з вагіни. У пацієнток з СПКЯ та запальним захворюванням органів малого тазу (ЗЗОМТ) морфологічними й імуногістохімічними характеристиками полікістозних яєчників на тлі запалення є лімфо- та плазмоцитарна інфільтрація в стромі яєчників, зниження експресії естрогенових і прогестеронових рецепторів, проліферативно-регенераторного маркеру Кі-67. Важливу роль в механізмі розвитку порушень гормонального гомеостазу за СПКЯ на тлі ЗЗОМТ має підвищення синтезу інтерлейкін-18 (ІЛ-18) та мієлопероксидази. Виявлено підвищення рівнів цінку, нікелю та марганцю за умов наявності СПКЯ та запальних захворювань геніталій надають підстави припустити їх участь у порушенні процесів фолікулогенеза й овуляції, зважаючи на їх властивості. Зазначено підвищення рівня контамінації вагіни у пацієнток із СПКЯ та ЗЗОМТ асоціативними формами мікрофлори з переважанням умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів в патогенних концентраціях. На підставі виявлених особливостей розроблено й апробовано удосконалений комплекс лікування пацієнток з СПКЯ на тлі ЗЗОМТ, що забезпечує більш виражену та тривалу нормалізацію менструальної функції, зменшення клінічних проявів і покращання гормональних показників.

Дослідження присвячено актуальній в науковому і практичному аспекті проблемі порушення репродуктивної системи у жінок з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та трубно-перитонеальним безпліддям, а також методу профілактики розвитку спайкового процесу та реабілітації у післяопераційний період після лапароскопічного лікування. Розроблено новий спосіб профілактики розвитку спайкового процесу під час лікування СПКЯ у сполученні з трубно-перитонеальним безпліддям, який включає застосування радіохвильової енергії або променевої аргонової коагуляції після резекції 1/3 яєчників з інтраопераційним введенням сполучення поліетиленоксиду з найтрій-карбоксиметилцеллюлозою для профілактики розвитку спайкового процесу. Розроблено спосіб реабілітації репродуктивної функції пацієнток з СПКЯ у сполученні з трубно-перитонеальним безпліддям, що включає застосування L-аргініну, комбінованих оральних контрацептивів з антиандрогенним ефектом, стимуляцію скоротливої функції маткових труб. Проведено порівняльне оцінювання ефективності застосування під час лікування пацієнток з СПКЯ у сполученні з трубно-перитонеальним безпліддям радіохвильової енергії, променевої аргонової коагуляції та застосування загальноприйнятого методу профілактики розвитку спайкового процесу з інтраопераційним введенням сполучення поліетиленоксиду з натрій-карбоксиметилцеллюлозою для профілактики розвитку спайкового процесу, застосування комбінованих оральних контрацептивів з антиандрогенним ефектом, L-аргініну та стимуляції маткових труб у післяопераційний період.

Розкрито можливості підвищення ефективності діагностики та лікування порушень репродуктивної функції у пацієнток з ановуляцією на основі вивчення клініко-морфологічних, ендокринологічних, ехографічних і допплеро-метричних особливостей, а також удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Розширено дані про причини та патогенез порушень репродуктивної функції у жінок з ановуляцією на основі встановлених взаємозв'язків між клінічними, морфологічними, ехографічними, допплерометричними й ендокринологічними порушеннями у віковому аспекті. Показано роль морфологічних змін яєчників і порушень їх артеріального кровотоку, у тому числі і у віковому аспекті, в розвитку ановуляції та порушень репродуктивної функції. Вдосконалено й упроваджено алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти порушень репродуктивної функції у жінок з ановуляцією на основі поетапного підходу з використанням ендоскопічних методів, направленої гормональної корекції і стимуляції овуляції.

Розкрито можливості підвищення ефективності лікування безпліддя програмами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) шляхом покращання оваріальної відповіді у жінок з низьким оваріальним резервом (НОР) за рахунок гормональної корекції оксидативних порушень під час контрольованої стимуляції яєчників. На підставі проведених клініко-імунологічних досліджень у 96-ти жінок досліджено патогенетичні механізми розвитку порушень оваріального резерву за застосування ДРТ. Доведено, що низька оваріальна відповідь виникає на фоні оксидативного стресу в судинному руслі та фолікулярній рідині під час контрольованої оваріальної стимуляції (КОС) гонадотропінами, гормонального дисбалансу, дисфункції роботи антиоксидантної системи (АОС) і НОР. Доведено, що запропонована комплексна схема КОС, яка дозволяє в короткі терміни нормалізувати роботу АОС та блокувати процеси оксидантного стресу, виявляє високу ефективність ДРТ під час лікування безпліддя у жінок з НОР. Зазначено, що комплексна схема КОС з мелатоніном за застосування ДРТ у жінок з НОР сприяє покращанню якості та кількості одержаних ооцитів і рівня настання клінічних вагітностей порівняно з традиційними схемами КОС.

Результати досліджень свідчать, що дисфункція яєчників у жінок із дифузною фіброзно-кістозною мастопатією є достатнім актуальним науковим завданням сучасної гінекології. Використання вдосконаленого алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів надає змогу знизити частоту дисгормональних порушень, що призводить до зменшення клініко-функціональних проявів патології репродуктивної системи.

Описано результати дослідження функції яєчників у жінок репродуктивного віку після емболізації маткової артерії в пізній післяопераційний період. Оцінювання оваріального резерву яєчників проведено з використанням ультразвукового методу обстеження та доплерометрії кровотоку в яєчникових артеріях з вивченням гормонального профілю, зокрема рівня антимюллерового гормону.

Проанализированы особенности экспрессии факторов пролиферации и рецепторов к андрогенам у женщин с синдромом поликистозных яичников в зависимости от возраста. Выявлена выраженная экспрессия PCNA, цитокератина и рецепторов андрогенов в строме, а также усиление экспрессии PCNA с возрастом. Раковоэмбриональный антиген и Ki-67 ни у одной женщины не обнаружены.

Приведён анализ влияния программы физической реабилитации на динамику изменений показателей сердечно-сосудистой системы (ССС) у женщин репродуктивного возраста с алиментарно-конституциональной формой ожирения I и II степени при синдроме поликистозных яичников. Главной задачей экспериментально-педагогического эксперимента является изучение таких показателей деятельности ССС, как частоты сердечных сокращений и артериального давления в покое, а также определение адаптационного потенциала по Р. М. Баевскому. Сопоставление полученных результатов проведенного исследования свидетельствует об эффективности влияния реабилитационной программы, направленной на снижение массы тела, на показатели ССС.

Мета роботи - оцінка поширеності функціональних поліморфізмів генів системи детоксикації ксенобіотиків (GSTM1, GSTT1 та CYP19), PPARG2, FTO у жінок, хворих на синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Показано, що ризик виникнення СПКЯ у жінок з генотипом GSTM1 0/0 зростає в 3,7 разу (OR = 3,7; CI 95 % 2,8; 4,9), а в разі сполучення делецій за генами GSTM1 і GSTT1 - у 34,5 разу (OR = 34,5; CI 95 % 20,1; 59,4). Визначено, що наявність гомозиготного генотипу GG гена PPARG2 (rs1801282) збільшує ризик виникнення СПКЯ втричі (OR = 3,2; CI 95 % 1,8; 5,6). Середня кількість повторів триплету (CAG) n в екзоні 1 гена AR у контрольній групі становила <$E (20~symbol С~0,4)>, а в основній - <$E (19,4~symbol С~0,5)> (<$E p~>>~0,05>). У жінок із СПКЯ відзначається сильна негативна кореляція між показником функціонального поліморфізму гена CYP19(rs129078660) і рівнем гіперандрогенії. Наявність функціональних поліморфізмів за генами PPARG і FTO не впливає на число повторів CAG у гені AR і на гормональний профіль у хворих на СПКЯ. Розглянуто можливість застосування дослідження функціональних поліморфізмів генів, асоційованих з ризиком СПКЯ, під час вибору схеми лікування даної патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.55-1

Рубрики:

Фізіологія і патологія функцій яєчників

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Проаналізовано особливості репродуктивного анамнезу в жінок різних вікових груп із синдромом полікістозних яєчників. Виявлено, що у даної категорії жінок частіше реєструється первинне безпліддя, а в кожної п'ятої вагітність переривається 9 - 10 тиж гестації. Середня кількість вагітностей становить 1 тільки у пізньому репродуктивному віці, і тільки кожна четверта пацієнтка має пологи в анамнезі.

Виявлено значні порушення функціонального стану ендометрія та яєчників у жінок зі стрес-індукованим безпліддям, що зумовлює неповноцінне внаслідок недостатньої гемодинаміки формування жовтого тіла та недостатні секреторні зміни в ендометрії. Зазначені порушення негативно впливають на стан тканин ендометрія та не забезпечують адекватних умов для імплантації заплідненої яйцеклітини.

Розкрито можливості підвищення ефективності діагностики та лікування дисфункції яєчників у поєднанні з дифузною фіброзно-кістозною мастопатією молочних залоз на підставі вивчення клініко-ехографічних, мамографічних і ендокринологічних особливостей, а також удосконалення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. Вивчено роль дисфункції яєчників в генезі розвитку доброякісної патології молочних залоз, зокрема показано переважання в її структурі дифузної фіброзно-кістозної мастопатії. Розглянуто вплив супутньої генітальної (хронічний сальпіонгоофорит, лейоміома маткии, ендометріоз, синдром полікістозних яєчників) і екстрагенітальної патологї (супутнє ожиріння та захворювання серцево-судинної системи) на розвиток поєднання дисфункції яєчників і дифузної фіброзно-кістозної мастопатії. Розглянуто нові аспекти патогенезу розвитку поєднаної патології геніталій і молочних залоз на основі встановлених взаємозв'язків між дисгормональними порушеннями, а також ехографічними та рентгеномамографічними змінами. Виділено основні варіанти ендокринологічних змін і показано їх роль в клінічному перебігу поєднаної патологої, яка вивчається. Науково обгрунтовано необхідність удосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у разі поєднання дисфункції яєчників і дифузної фіброзно-кістозної мастопатії.