Обследованы 77 юных и молодых пациенток в возрасте от 16-ти до 27-ми лет. Все обследуемые были разделены на 3 группы: I группа - 34 женщины с ожирением, синдромом поликистозных яичников (СПКЯ) и с яичниковой гиперандрогенией, II - 23 пациентки без ожирения с СПКЯ и гиперандрогенией яичникового генеза и III группа (сравнения) - 20 фенотипически здоровых женщин с нормальной массой тела, без симптомокомплекса СПКЯ с яичниковой гиперандрогенией. Цель исследования - изучение функционального состояния <$E beta>-клеток поджелудочной железы у юных и молодых женщин, характеризующих симптомокомплекс СПКЯ с яичниковой гиперандрогенией и гиперинсулинемией (ГИ), и лечение препаратом ряда бегуанидов - Сиофор-1000. Результаты исследований показали, что во время проведения теста толерантности к глюкозе ГИ выявлена у 39-ти (88,2 %) молодых женщин I группы и у 7-ми (30,4 %) пациенток II группы с нормальной массой тела. ГИ гораздо больше и чаще наблюдается у пациенток с СПКЯ, яичниковой гиперандрогенией и андроидным типом ожирения. Применение препарата Сиофор-1000 у 22 (64,7 %) пациенток I группы способствовало нормализации гормонального фона, восстановлению менструальной функции, снижению индекса массы тела в среднем от 7 - 11 кг и нормализации липидного состава крови. Сделан вывод, применение препарата Сиофор-1000 эффективно у пациенток с СПКЯ, яичниковой гиперандрогенией и андроидным типом ожирения.

Под наблюдением находились 37 женщин, которым проведено комплексное обследование традиционными методами исследования (клинические, гормональные, иммунологические, ультразвуковые). Семейная частота синдрома истощения яичников (СИЯ) определена по всем трем степеням родства. Цитогенетическое исследование проведено путем изучения культуры лимфоцитов периферической крови, приготовленной по стандартной методике. Клинические испытания проведены у 37 пациенток с СИЯ, которые были разделены на три группы. Первую группу составили 14 пациенток с наследственной отягощенностью, получавшие фитоэстроген Климадинон; вторую - 13 пациенток с СИЯ и наследственной отягощенностью, которым назначалось "плацебо"; третью (контрольную) - 10 фенотипически здоровых женщин с нормальной менструальной функцией. Возраст пациенток колебался от 29 до 37 лет. На основании обзора литературы и результатов исследований сделан вывод, что существенную роль в происхождении СИЯ играют наследственные факторы, при этом триггерную роль, по-видимому, играют стрессовые ситуации, воздействующие на эндокринную систему. Климадинон оказывает нормализующее действие на клеточный метаболизм яичников и его можно применять для восстановления менструальной функции и вегетососудистых расстройств, особенно он эффективен у лиц с СИЯ в самом начале возникновения синдрома с задержками менструации в течение 6 месяцев.

На основі ретро- й проспективного клініко-статистичного аналізу 3 437-ми циклів екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) та методу математичного моделювання встановлено частоту розвитку тяжкої форми синдрому стимуляції яєчників (СГЯ) під час лікування безплідності методом ЕКЗ в Україні, визначено основні чинники розвитку, розроблено діагностичні критерії прогнозу розвитку тяжкої форми СГЯ. Запропоновано алгоритм проведення контрольованої гіперстимуляції яєчників, модифіковано метод контрольованого дрейфу (МКД). Проведено порівняльний аналіз методів періоперативного введення альбуміну та препаратів гідроксиетилкрохмалю з МКД. Встановлено ефективність застосування методу МКД, що дозволяє не лише уникнути розвитку тяжкої форми СГЯ, але й зберегти високу частоту вагітності в циклах екстракорпорального запліднення (41,7 %). Створено та впроваджено в практику охорони здоров'я комплекс прогностичних та профілактичних заходів, що дозволив знизити частоту розвитку тяжкої форми СГЯ під час лікування методом ЕКЗ в п'ять разів - від 2 % до 0,4 %, а у групі високого ризику СГЯ - більше, ніж у 7 разів.

На базі проведених досліджень з метою пояснення залежності виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ) при стимуляції суперовуляції в циклах допоміжних репродуктивних технологій та тяжкості його ступеня від застосування оригінального каберголіну в дозі 0,5 мг/день, починаючи з наступного дня від пункції фолікулів, впродовж 5 - 8 днів для запобігання цього стану, підтверджено зниження частоти виникнення СГЯ середнього і тяжкого ступенів, а у разі його виникнення пом'якшення гостроти симптомів та скорочення тривалості їх протікання, без впливу на частоту настання вагітності та її подальший перебіг. Проведено аналіз динаміки перебігу СГЯ за клінічними і лабораторними показниками. Так, за тривалістю протікання СГЯ, динамікою наростання і спадання його симптомів, відмічено, що у пацієнтів, котрі одержували оригінальний каберголін, тяжкі форми СГЯ розвивалися рідше, тривалість протікання була меншою, що підтверджується кращою динамікою нормалізації лабораторних показників.

"Возвратная" (add-back) терапия Климактопланом Н является эффективным, патогенетически обоснованным методом профилактики и лечения нейровегетативных и психоэмоциональных проявлений эстрогендефицита и снижения минеральной плотности костной ткани на фоне лечения агонистами гонадотропин-рилизинг-гормона.

Приведены результаты исследования эффективности применения препарата Эстровэл в лечении синдрома преждевременного истощения яичников. Показана выраженная положительная динамика коррекции основных симптомов в процессе лечения. Установлена целесообразность использования предложенного лечения.

Розроблено "модифікований" протокол лікування пацієнток з синдромом слабкої відповіді яєчників в програмах запліднення in vitro у жінок з безпліддям. Однією із складових протоколу є призначення пацієнткам комплексу препаратів, які впливають як на реологічні властивості крові, так і на судинний тонус. Препарати покращують реологію крові з одночасною вазодилатацією судин, що живлять яєчники. Встановлено, що компоненти "модифікованого" протоколу позитивно впливають на показники гемостазу та судинний тонус яєчників, що проявляється покращанням відповіді яєчників на контрольовану стимуляцію.

Разработан "модифицированный" протокол лечения пациенток с синдромом слабого ответа яичников в программах оплодотворения in vitro у женщин с бесплодием. Одной из составляющих протокола является назначение пациенткам комплекса препаратов, которые влияют как на реологические свойства крови, так и на сосудистый тонус. Препараты улучшают реологию крови с одновременной вазодилатацией сосудов, питающих яичники. Установлено, что компоненты "модифицированного" протокола позитивно влияют на показатели гемостаза и тонус сосудов яичников, что проявляется улучшением ответа яичников на контролируемую стимуляцию.

Вивчено особливості перебігу синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у жінок різних вікових груп з метою створення підходів до його лікування та профілактики ускладнень у такого контингенту хворих. Показано особливості клінічного перебігу синдрому у різному віці, надано характеристику гормонального гомеостазу, карбогідратного, ліпідного та адипоцитокінового обміну. Проаналізовано стан центральної та вегетативної нервової системи, визначено морфологічні та імуногістохімічні особливості тканин яєчників та ендометрію. Розроблено й обгрунтовано принципи комплексного лікування СПКЯ, спрямоване не лише на відновлення менструальної функції, але й на нормалізацію всіх видів обміну та загального стану організму. Запропоновано терапевтичний комплекс, що дозволяє підвищити ефективність лікування хворих на СПКЯ та запобігти розвиток пов'язаних з ним ускладнень.

Розглянуто питання підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоров'я у жінок з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). На підставі обстеження 90-та жінок репродуктивного віку з СПКЯ доведено, що порушення в церебральному та внутрішньояєчниковому кровотоках ведуть до дисбалансу в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі, що може бути одним із факторів порушення репродуктивного здоров'я у разі СПКЯ. Показано, що застосування ніцерголіну в комплексній схемі корекції репродуктивних порушень у разі СПКЯ забезпечує нормалізацію порушених показників церебрального та внутрішньояєчникового кровотоків, що сприяє відновленню у них репродуктивного здоров'я.

Запропоновано науково-методичний підхід до створення вагінальних супозиторіїв з комплексною антибактеріальною, протигрибковою та протизапальною дією. Вперше на підставі комплексу фармако-технологічних, біофармацевтичних, фізико-хімічних і біологічних досліджень теоретично та експериментально обгрунтовано склад і розроблено раціональну технологію двох комбінованих вагінальних супозиторіїв на основі метронідазолу, клотримазолу, прогестерону та ібупрофену для постхірургічного лікування синдрому полікістозних яєчників (одержано 2 патенти України на корисну модель № 89543 "Вагінальні супозиторії для лікування синдрому полікістозних яєчників" та № 90322 "Лікарський засіб у формі вагінальних супозиторіїв для лікування синдрому полікістозних яєчників"). Досліджено фармако-технологічні та фізико-хімічні показники якості запропонованих вагінальних супозиторій, встановлено їх стабільність та обгрунтовано умови зберігання протягом всього терміну придатності (2 роки). Встановлено залежність способу введення активних фармацевтичних інгредієнтів до основи від антимікробної та протизапальної активності. Вперше науково обгрунтовано доцільність комбінування у лікарській формі метронідазолу, клотримазолу, ібупрофену та прогестерону. Встановлено протизапальну, антибактеріальну активність та нешкідливість розроблених комбінованих вагінальних супозиторіїв на основі метронідазолу, клотримазолу, ібупрофену та прогестерону.

Вивчено стан гормонального статусу в жінок з ендокринною формою безпліддя на тлі синдрому полікістозних яєчників до і після лікування оксидом азоту. Показано, що зрошення газоподібним оксидом азоту піхви у пацієнток з синдромом полікістозних яєчників призводять до нормалізації гормональної активності гонадотропних і андрогенних гормонів, активізації фізіологічних і біохімічних процесів, спрямованих на відновлення порушеної структури та функції яєчників.

Изучено состояние гормонального статуса у женщин с эндокринной формой бесплодия на фоне синдрома поликистозных яичников до и после лечения оксидом азота. Показано, что орошения газообразным оксидом азота влагалища у пациенток с синдромом поликистозных яичников приводят к нормализации гормональной активности гонадотропных и андрогенных гормонов, активизации физиологических и биохимических процессов, направленных на восстановление нарушенной структуры и функции яичников.

Наведено результати дослідження щодо корекції недостатності лютеїнової фази (НЛФ) у жінок з гіпотиреозом за допомогою негормонального препарату комплексної дії тазалок. У дослідження ввійшли 82 жінки віком від 20 до 38 років, які мали регулярний менструальний цикл (МЦ). Жінки були розділені на 2 клінічні групи: пацієнтки з овуляторним МЦ - 12 (14 %); жінки з НЛФ - 70 (83 %). Всім жінкам із НЛФ на тлі гіпотиреозу для відновлення овуляції призначали рослинний препарат тазалок у дозуванні 30 крапель тричі на добу за 30 хв до їжі протягом 12 тиж на тлі корекції гіпотиреозу до еутиреоїдного стану. Ефективність терапії з застосуванням препарату тазалок одержана в 97 % випадків його використання, 3 % жінок із тяжкою та стійкою ановуляцією вдалися до додаткової медикаментозної терапії. Дослідження продемонструвало, що застосування тазалоку ефективно та динамічно надає можливість поліпшити якість життя жінок, а підвищення концентрації сироваткового прогестерону на тлі фітотерапії надає можливість рекомендувати його як препарат з фітогестагенною активністю, ефективний для корекції НЛФ, у тому числі за гіпотиреозу, а також відносних або абсолютних гіперестрогеній.

Розкрито можливості підвищення ефективності лікування безпліддя програмами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) шляхом покращання оваріальної відповіді у жінок з низьким оваріальним резервом (НОР) за рахунок гормональної корекції оксидативних порушень під час контрольованої стимуляції яєчників. На підставі проведених клініко-імунологічних досліджень у 96-ти жінок досліджено патогенетичні механізми розвитку порушень оваріального резерву за застосування ДРТ. Доведено, що низька оваріальна відповідь виникає на фоні оксидативного стресу в судинному руслі та фолікулярній рідині під час контрольованої оваріальної стимуляції (КОС) гонадотропінами, гормонального дисбалансу, дисфункції роботи антиоксидантної системи (АОС) і НОР. Доведено, що запропонована комплексна схема КОС, яка дозволяє в короткі терміни нормалізувати роботу АОС та блокувати процеси оксидантного стресу, виявляє високу ефективність ДРТ під час лікування безпліддя у жінок з НОР. Зазначено, що комплексна схема КОС з мелатоніном за застосування ДРТ у жінок з НОР сприяє покращанню якості та кількості одержаних ооцитів і рівня настання клінічних вагітностей порівняно з традиційними схемами КОС.

Запропоновано нове рішення актуальної проблеми сучасного акушерства та гінекології - оптимізацію лікування жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Роботу присвячено вивченню особливостей клінічного перебігу, гормонального гомеостазу, карбогідратного, ліпідного та адипоцитокінового обмінів, морфологічної структури яєчників у жінок із СПКЯ залежно від їх конституціональних типів. На підставі виявлених особливостей розроблено та обгрунтовано диференційовану систему патогенетичного лікування пацієнток з різними варіантами СПКЯ, що забезпечує більш виражену та тривалу нормалізацію менструальної функції, зменшення клінічних проявів та покращання гормональних показників.

Представлено результати обстеження гормонального та обмінно-метаболічного балансу в жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Під спостереженням знаходилось 67 жінок із СПКЯ та 30 здорових жінок, які склали контрольну групу. В залежності від індексу маси тіла пацієнтки розділені на відповідні підгрупи. Аналіз результатів обмінно-метаболічних обстежень виявив, що клінічний фенотип СПКЯ із надлишковою масою тіла характеризувався поєднанням інсулінорезистентності натще, зниженою інсуліночутливістю, аддітивною гіперінсулінемією та порушенням утилізації глюкози, високим базальним рівнем кортизолу та його супресією після навантаження глюкозою, дисліпідемією з підвищенням вмісту загального холестерину, ліпопротеїнів низької і дуже низької щільності, тригліцеридів натще та після навантаження і зниженням рівня ліпопротеїнів високої щільності. Клінічний фенотип СПКЯ із нормальною масою тіла характеризувався тенденцією до абдомінальної акумуляції жиру при відсутності надлишкової маси тіла, зниженням метаболічного кліренсу глюкози і підвищенням рівня двогодинного глюкозотолерантного тесту інсуліну та глюкози натще, базальною гіперкортизолемією та супресією кортизолу на тлі навантаження глюкозою, а також дисліпідемією у вигляді зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності. Згадані зміни є можливими факторами ризику формування в жінок із СПКЯ серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, а під час вагітності - гестаційного цукрового діабету. Крім того, в жінок із СПКЯ частіше розвиваються такі ускладнення вагітності, як невиношування, синдром затримки розвитку плода, гіпертензія, індукована вагітність та прееклампсія. З метою профілактики ускладнень вагітності в обстежених жінок протягом 6 місяців застосовувався комбінований препарат mesix, який містить D-Chiro-inositol. Оцінка клінічної та лабораторної ефективності лікування показала позитивний вплив на менструальний цикл у 57,4 %, гормональний баланс у 78,9 % та обмінно-метаболічні порушення у 63,2 % пацієнток із СПКЯ. З огляду на це автор статті відзначає необхідність дослідження ефективності більш тривалого застосування препарату, беручи до уваги його безпечність та економічну адекватність.

Широко поширене незадоволення витратами часу на діагностування синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та розчарування через брак інформації з цього приводу - два основні висновки з першого великого міжнародного обстеження жінок у такому стані. Зазначено, що на СПКЯ страждають від 9 до 18 % жінок репродуктивного віку, що робить його найчастішою причиною ановуляторного безпліддя. Крім цього, жінки, хворі на СПКЯ, мають вищий за середній рівень ризику розвитку діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань, симптомів тривоги та депресії. Зазвичай, жінкам ставлять діагноз, коли вони мають принаймні два з трьох ключових симптомів хвороби: збільшення кількості недозрілих яйцеклітин у яєчниках (так звані полікістозні яєчники), діагностоване на УЗД; трохи підвищений рівень тестостерону або клінічні симптоми підвищеного тестостерону та надлишок волосся на тілі; нерегулярні менструації або їх відсутність. Незважаючи на значне поширення, СПКЯ залишається недостатньо вивченим та неправильно діагностованим. Нове опитування було проведене задля збору даних про особистий досвід діагностування у жінок, інформацію, що надавалася їм, головні фактори занепокоєння щодо СПКЯ, а також потреби у підтримці. Воно складалося з анкети, розробленої міждисциплінарною консультативною групою експертів та розміщеної на сайтах двох найбільших організацій, які надають підтримку хворим на СПКЯ: "PCOS Challenge", яка знаходиться в Сполучених Штатах, та "Verity" з Великої Британії. Результати дослідження передбачають, що оцінювання позитивного відчуття жінки визначається одержанням діагнозу та негативною асоціацією між часом до його встановлення й психологічним комфортомі. Швидке встановлення діагнозу сприятиме ранньому втручанню задля мінімізації наслідків СПКЯ, які викликають найбільше занепокоєння. Задля полегшення ранньої діагностики необхідно налагодити краще інформування громадськості та лікарів про повний спектр ознак СПКЯ на міжнародному рівні. Наголошено, що ці недосконалості ранньої діагностики, інформування та підтримання є очевидними можливостями для покращання досвіду пацієнток від лікування.

Наведено результати обстеження гормонального та обмінно-метаболічного балансу в жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Під спостереженням перебувало 67 жінок із СПКЯ та 30 здорових жінок, які становили контрольну групу. Пацієнток було розподілено на відповідні підгрупи залежно від індексу маси тіла. Аналіз результатів обмінно-метаболічних обстежень виявив, що клінічний фенотип СПКЯ з надлишковою масою тіла характеризувався поєднанням інсулінорезистентності натще, зниженою інсуліночутливістю, адитивною гіперінсулінемією та порушенням утилізації глюкози, високим базальним рівнем кортизолу та його супресією після навантаження глюкозою, дисліпідемією з підвищенням вмісту загального холестерину, ліпопротеїнів низької і дуже низької щільності, тригліцеридів натще та після навантаження і зниженням рівня ліпопротеїнів високої щільності. Клінічний фенотип СПКЯ з нормальною масою тіла характеризувався тенденцією до абдомінальної акумуляції жиру за відсутності надлишкової маси тіла, зниженням метаболічного кліренса глюкози і підвищенням рівня двогодинного глюкозотолерантного тесту інсуліну та глюкози натще, базальною гіперкортизолемією та супресією кортизолу на тлі навантаження глюкозою, а також дисліпідемією у вигляді зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності. Згадані зміни є можливими факторами ризику формування в жінок із СПКЯ серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, а під час вагітності - гестаційного цукрового діабету. Крім того, у жінок із СПКЯ частіше розвиваються такі ускладнення вагітності, як невиношування, синдром затримки розвитку плода, гіпертензія, індукована вагітність та прееклампсія. З метою профілактики ускладнень вагітності в обстежених жінок протягом шести місяців застосовувався комбінований препарат Mesix, який містить D-Chiro-inositol. Оцінювання клінічної та лабораторної ефективності лікування показало позитивний вплив на менструальний цикл у 57,4 %, гормональний баланс у 78,9 % та обмінно-метаболічні порушення у 63,2 % пацієнток із СПКЯ. З огляду на це автор відзначає необхідність дослідження ефективності більш тривалого застосування препарату, беручи до уваги його безпечність та економічну адекватність.

Использование <$E2~times~2000> мг мио-инозитола + <$E2~times~200> мкг фолиевой кислоты в день является безопасным и многообещающим инструментом для эффективного улучшения симптомов бесплодия у пациенток с синдромом поликистозных яичников (СПКЯ). Немецкие гинекологи провели обсервационное исследование, используя анкету для сбора данных об овуляции и показателях беременности у бесплодных пациенток с синдромом ПКЯ. В данном обсервационном исследовании 3602 женщины с бесплодием использовали мио-инозитол и фолиевую кислоту в течение 2 - 3 месяцев в дозе <$E2~times~2000> мг мио-инозитола + <$E2~times~200> мкг фолиевой кислоты в день. В подгруппе, состоящей из 32 пациенток, гормональные значения тестостерона, свободного тестостерона и прогестерона были проанализированы до и после 12 нед лечения. Среднее время использования препаратов составляло 10,2 недели. В течение этого времени у 70 % женщин восстановилась овуляция и были зафиксированы 545 случаев беременности. Это означает, что показатель беременности составляет 15,1 % от всех пациенток, принимающих мио-инозитол и фолиевую кислоту. В 19 случаях использовался сопутствующий препарат, имеющий в составе кломифен или дексаметазон. Также был зафиксирован случай беременности близнецами. Уровни тестостерона и прогестерона изменились, соответственно, с 96,6 нг/мл до 43,3 нг/мл и с 2,1 нг/мл до 12,3 нг/мл (p << 0,05) после 12 нед лечения. Побочные эффекты отсутствовали. Исследование позволяет продемонстрировать наличие нового варианта лечения пациенток с СПКЯ и бесплодием. Достигнутые показатели беременности были эквивалентными или даже превосходящими диапазон, достигнутый при лечении с использованием метформина.

Мио-инозитол - инсулинсенсибилизатор, оказывающий благотворное влияние на функцию яичников и реакцию на ВРТ у женщин с СПКЯ. Он вызывает ядерное и цитоплазматическое созревание ооцитов и способствует развитию эмбриона. Напротив, D-хиро-инозитол, по-видимому, оказывает противоположное и вредное воздействие на яичник. Хотя накопленные данные свидетельствуют о том, что мио-инозитол улучшает количество зрелых ооцитов, качество ооцитов и эмбрионов у женщин с СПКЯ, подвергающихся АРТ, данные о его влиянии на беременность и коэффициент живорождения у этих женщин гораздо более ограничены. Необходимы дальнейшие исследования большего количества пациентов для определения того, может ли добавка инозита, возможно, в сочетании с другими лекарственными средствами, улучшить клиническую беременность и показатели живорожденности у женщин с СПКЯ, подвергающихся ВРТ. Это доступный и простой в применении агент, который имеет потенциал для улучшения результатов лечения бесплодия у женщин с СПКЯ.

Резистентність до інсуліну відіграє ключову роль у патогенезі синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Застосування міоінозитолу - це один з методів корекції резистентності до інсуліну. Мета дослідження - оцінити ефективність дії одного лише міоінозитолу або міоінозитолу в поєднанні з цитратом кломіфену за індукції овуляції та успішних спроб завагітніти жінками, у яких спостерігається ановуляція, СПКЯ та які мають встановлену резистентність до інсуліну. Пацієнти та методи: у даному дослідженні брали участь 50 жінок, що страждають від ановуляції на фоні СПКЯ та резистентності до інсуліну. Всі пацієнтки одержували міоінозитол протягом трьох спонтанних менструальних циклів. У випадку якщо у пацієнток і надалі спостерігалася ановуляція та/або спроби завагітніти виявилися невдалими, то їм призначали лікування міоінозитолом у поєднанні з цитратом кломіфену протягом наступних трьох менструальних циклів. При цьому фіксувалася кількість овуляцій, успішних спроб завагітніти, зміни показників індексу маси тіла (ІМТ), проводилася оцінка гомеостатичної моделі інсулінової резистентності (ГМІР) та частота виникнення побічних ефектів. У результаті лікуванням одним лише міоінозитолом овуляцію було зафіксовано у 29 жінок (61,7 %), у той час як у 18 жінок (38,3 %) спостерігалася резистентність до препарату. Одинадцяти (37,9 %) жінкам, у яких виникла овуляція, вдалося завагітніти. Після додаткового лікування кломіфеном у 13 (72,2 %) з 18 жінок, які виявили резистентність до міоінозитолу, почалася овуляція. Шістьом (42,6 %) з цих 13 жінок вдалося згодом завагітніти. Під час додаткових обстежень було виявлено, що у пацієнток знизився загальний ІМТ та індекс ГМІР.