Визначено вплив інтравагінального введення штамів Lactobacillus casei IMV B-7280, Lactobacillus acidophilus IMV B-7279, Bifidobacterium animalis VKL та Bifidobacterium animalis VKB у складі різних композицій на спектр мікрофлори урогенітального тракту на моделі експериментальної інтравагінальної стафілококової інфекції у мишей. Встановлено, що під впливом різних композицій цих штамів відбувається зміна спектра мікрофлори, збільшення кількості представників нормофлори та суттєво знижується кількість умовно-патогенних мікроорганізмів, зокрема, стафілококів, стрептококів, бактерій групи кишкової палички та грибів. Визначено, що штами досліджених лакто- та біфідобактерій є перспективними для створення пробіотичних препаратів, ефективних для лікування інтравагінальної стафілококової інфекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016 + Р696.016

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52 + Р715.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що аналоги нуклеозиду проти вірусу герпесу простого (HSV) пригнічують вірусовиділення HSV 2-го типу (HSV-2) на поверхні слизових оболонок статевих органів і можуть запобігти статевій передачі HSV. Обстежено 1484 імунокомпетентні, гетеросексуальні, моногамні пари: один партнер із клінічно вираженим генітальним статевим HSV-2 і другий з ризиком зараження HSV-2. Партнерам з HSV-2-інфекцією було призначено у випадковому розподілі одержувати валацикловір по 500 мг 1 раз/добу або плацебо протягом 8 місяців. Сприйнятливого партнера обстежували щомісяця на предмет виявлення клініки генітального герпесу. За партнерами-джерелами інфекції спостерігали для виявлення рецидивів генітального герпесу; 89 було зареєстровано в субдослідженні HSV-2 з вірусовиділенням на слизових оболонках. Обом партнерам рекомендували безпечний секс і видавали презервативи при кожному відвідуванні. Передбачуваним первинним результатом було скорочення передачі клінічно вираженого генітального герпесу. Супресивна терапія валацикловіром один раз на добу значно зменшує ризик передачі генітального герпесу серед гетеросексуальних HSV-2-дискордантних пар.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-5 + Р696.016-5

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что эффективность квадривалентной вакцины против вируса папилломы человека (ВПЧ) обусловлена развитием гуморального иммунитета. Оценена связь между уровнем антител к ВПЧ в сыворотке крови пациенток, получивших квадривалентную вакцину, и эффективностью вакцинации. Изучены результаты у 17 622 женщин, вакцинированных в день 1 и затем повторно через 2 и через 6 мес. В первый день, а также через регулярные интервалы в 6 - 12 мес (до 48 мес) всем участницам проводился тест Папаниколау и тест на наличие генитального ВПЧ. Исследование не позволило установить взаимосвязь между параметрами иммунитета и эффективностью вакцинации по причине малого количества случаев инфицирования. Несмотря на то что у 40 % вакцинированных участниц в конце исследования не определялись сывороточные антитела к ВПЧ-18, эффективность против ВПЧ-18 в данной группе была высокой (98,4; 95 % ДИ: 90,5 - 100) в сравнении с высоким уровнем заболеваемости в группе плацебо. Эти результаты могут указывать на важную роль иммунологической памяти у вакцинированных лиц или на то, что титры антител к ВПЧ-18 ниже уровня, определяемого стандартными лабораторными методами.

Зазначено, що препарат "Валацикловір", який призначають протягом 5-ти днів по 500 мг двічі на добу, доволі ефективний для короткочасного лікування епізодів рецидивного генітального герпесу (РГГ). Порівняно ефективність скороченого 3-денного курсу (для 402-х пацієнтів) та 5-денного (для 398-ми хворих) в осіб з частим рецидивом симптомів. Між двома схемами терапії жодної істотної відмінності у результатах не виявлено. Середні терміни загоєння вогнищ ураження, тривалості болю й епізоду хвороби для 5-денної схеми у порівнянні з 3-денною становили відповідно 4,7 і 4,4 дні, 2,5 і 2,9 дні, 4,4 і 4,3 дні. Частка пацієнтів з клінічним вилікуванням - 26,6 і 25,4 % у групах 5-денного й 3-денного лікування відповідно. Підкреслено, що 3-денний курс 500 мг валацикловіру, який застосовували двічі на день для лікування епізодів РГГ, еквівалентний 5-денному курсу за всіма ключовими показниками ефективності.

Результаты исследования показали, что частота выявления Mycoplasma genitalium составила 3,8 % у женщин и 4,1 % у мужчин. В этой же группе пациентов частота выявления Chlamydia trachomatis составила 4,7 и 9,1 % соответственно. Из 22-х пациентов, которые были протестированы после терапии азитромицином, патогенные микроорганизмы не обнаружены.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.71 + Р715.016

Рубрики:

Гінекологія дитячого віку

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для оценки эффективности комбинации жизнеспособных лактобацилл (ЛБ) и низкой дозы эстриола (НДЭ) для восстановления вагинальной флоры после антиинфекционной терапии (АИТ) проведено одноцентровое, рандомизированное, плацебо-контролируемое, двойное-слепое клиническое исследование. 360 женщин с различными вагинальными инфекциями (бактериальным вагинозом, кандидозом, трихомониазом или Fluor vaginalis) в случайном порядке отобраны на 2 - 7-й день после окончания АИТ для восстановительного лечения с помощью препарата "Гинофлор" - комбинации живых ЛБ и НДЭ: группы исследования (n = 240) и плацебо (n = 120). Последующие осмотры происходили на 3 - 7 день и через 4 - 6 недель после окончания восстановительной терапии (ВТ). Индекс нормальной флоры (ИНФ), который состоит из количества ЛБ, патогенных микроорганизмов, лейкоцитов и уровня вагинального pH, использован как главный замер в процессе исследования. Второстепенные критерии оценки результатов включали в себя общий симптомокомплекс, степень чистоты влагалища (СЧВ) и глобальную оценку эффективности терапии как врачом, так и пациенткой. Во время ВТ ИНФ достоверно значительнее увеличился в группе исследования, чем в группе плацебо как первом, так и во втором контрольных исследованиях (p = 0,002 и p = 0,006, соответственно). СЧВ также значительно и достоверно улучшилась в группе исследования по сравнению с группой контроля (<$E p~<<~0,0001> и p = 0,001, соответственно). Серьезные побочные эффекты на протяжении всего периода ВТ отсутствовали. Сделан вывод, что эффективность восстановления вагинальной флоры можно значительно повысить благодаря использованию с

этой целью комбинации жизнеспособных ЛБ и НДЭ.

Для оценки эффективности комбинации жизнеспособных лактобактерий и низкой дозы эстриола для восстановления вагинальной флоры после антиинфекционной терапии проведено одноцентровое рандомизированное, плацебо-контролируемое двойное-слепое клиническое исследование. 360 женщин с различными вагинальными инфекциями (бактериальный вагиноз, кандидоз, трихомониаз или Fluor vaginalis) были в случайном порядке отобраны на 2 - 7-й дни после окончания антиинфекционной терапии для восстановительного лечения с помощью гинофлора - комбинации живых лактобактерий и низкой дозы эстриола: группы исследования (n = 240) и плацебо (n = 120). Последующие осмотры происходили на 3 - 7 -й день и через 4 - 6 нед после окончания восстановительной терапии. Индекс нормальной флоры (ИНФ), который состоит из количества лактобактерий, патогенных микроорганизмов, лейкоцитов и уровня вагинального pH, использован как главный критерий в процессе исследования. Второстепенные критерии оценки результатов включали в себя общий симптомокомплекс, степень чистоты влагалища и оценку эффективности терапии как врачом, так и пациенткой. Во время восстановительной терапии ИНФ достоверно значительнее увеличился в группе исследования, чем в группе плацебо, как в первом, так и во втором контрольном исследовании. Степень чистоты влагалища также значительно и достоверно улучшилась в группе исследования по сравнению с группой контроля. Серьезные побочные эффекты на протяжении всего периода восстановительной терапии отсутствовали. Сделан вывод, что эффективность восстановления вагинальной флоры можно значительно повысить благодаря использованию с этой целью комбинации жизнеспособных лактобактерий и низкой дозы эстриола.

Результаты исследования показали возможную взаимосвязь между Mycoplasma genitalium и развитием воспалительных заболеваний органов малого таза (ВЗОМТ). Для подтверждения этиологической роли Mycoplasma genitalium в развитии ВЗОМТ необходимы новые исследования, с использованием методов лапароскопии и биопсии эндометрия. В настоящее время мало что известно о распространенности микоплазменной инфекции, следовательно необходимы новые эпидемиологические исследования по определению частоты инфекции и факторов, влияющих на ее распространение.

Проаналізовано ефективність лікування безпліддя у жінок з герпесвірусною інфекцією в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Застосування лікувально-профілактичного комплексу дозволяє підвищити ефективність лікування жіночого безпліддя у разі герпесвірусної інфекції. Доцільність комплексу лікувально-профілактичних заходів доведено дослідженням мікробіоценозу, показників гормонального гомеостазу, факторів і механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту, оцінки оваріального резерву та рівня цитокінів. Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів забезпечує нормалізацію імунного та гормонального гомеостазу, а також функцію яєчників. Запропоновані лікувально-профілактичні заходи у жінок з безпліддям у разі герпесвірусної інфекції виявляються досягненням стійкої та повноцінної клініко-лабораторної ремісії захворювання, забезпечуючи високу частоту настання спонтанної вагітності (52,8 %) у них, в порівняні з жінками, яким призначали традиційне лікування (23,5 %). Під час застосування програм допоміжних репродуктивних технологій вагітність настала в 29,6 % жінок I групи та в 15,4 % жінок II групи.

Присвячено проблемі лікування хворих на хламідіоз з урахуванням клініко-епідеміологічних особливостей захворювання та стану захисно-компенсаторних реакцій організму. Показано, що для хламідіозу характерний хронічний перебіг з відсутністю специфічної симптоматики (64,2 ± 3,9 %) та розвиток ускладнень (73,6 ± 3,6 %), а також супутнє інфікування \i Trichomonas vaginalis, Ureaplasma urealiticum \i0 та бактеріальною флорою (87,2 ± 2,7 %), стійкою до цефалоспоринів (цефтриаксон) і чутливою до фторхінолонів (левофлоксацин). Виявлено декомпенсацію метаболічних та імунних реакцій, зокрема, порушення функцій мембран лімфоцитів і всієї клітини (61,1 %). За допомогою електронної мікроскопії показано руйнування зовнішнього примембранного шару лімфоцитів - глікокаліксу. Розроблено ефективний метод лікування сечостатевої хламідійної інфекції з використанням антибактеріального препарату левофлоксацину, а також метаболічної (біотин) та імунної (інтерферон) терапії, що забезпечило більш високу клініко-мікробіологічну виліковність (97,7 ± 1,6 %) порівняно з традиційною терапією (88,5 ± 4,1 %) і нормалізацію показників імунного статусу в більшому відсотку випадків. Доведено, що частоту побічних ефектів знижено з 14,8 ± 4,1 % до 3,4 ± 2,0 % відповідно.

Досліджено популяційну розповсюдженість поліморфних варіантів Arg753Gln гена TLR2 та Asp299Gly, Thr399Ile гена TLR4 серед осіб, що проживають у Полтавській області, а також зв'язок поліморфізмів із наявністю захворювань, викликаних урогенітальною інфекцією. Групу популяційного контролю склала випадкова вибірка жителів Полтавської області (n = 299), група хворих із урогенітальними захворюваннями включала 156 осіб. Генотипування цих груп за поліморфізмами гена TLR2 Arg753Gln та гена TLR4 Asp299Gly, Thr399Ile проводили з використанням полімеразної ланцюгової реакції і наступним рестрикційним аналізом. Встановлено статистично значущий зв'язок алеля А гена TLR2 (р = 0,0018) і алеля G гена TLR4 (р = 0,085) із наявністю урогенітальних захворювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*446.33 + Р715.016 + Р696.016

Рубрики:

Біологія людини

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Досліджено стан мікрофлори піхви, клінічний перебіг, стан специфічного та неспецифічного імунітету, ендокринного статусу у жінок з хронічними запальними процесами геніталій трихомонадно-хламідійної етіології, зокрема з неплідністю. Встановлено, що за хронічної трихомонадно-хламідійної інфекції спостерігаються різні типи мікробіоценозу піхви. Вивчено взаємозв'язок між типом мікробіоценозу, клінічними проявами та функціональним станом імунної та ендокринної систем, розроблено алгоритм відповідності типу мікробіоценозу вираженості анатомічних та функціональних змін геніталій, імунної та гормональної систем. Запропоновано, обгрунтовано та впроваджено раціональну поетапну комплексну терапію залежно від типу мікробіоценозу. Наведено порівняльну характеристику гормональних та імунологічних показників до та після проведеного лікування за розробленими схемами. Встановлено, що їх застосування сприяє підвищенню відсотка клінічної та етіологічної виліковності та відновленню репродуктивної функції.

Наведено спостереження за 40-ка пацієнтами з цитомегаловірусною інфекцією, асоційованою з урогенітальними інфекціями. У всіх хворих вивчено інтерфероновий статус до лікування та після противірусної терапії. Обговорено доцільність застосування індукторів ендогенного інтерферону під час лікування цитомегаловірусної інфекції.

The interferon status was studied in 54 patients with urogenital chlamydiosis, presenting with disturbances in the reproductive system. The blood serum content of <$E gamma>-interferon was 32-fold in the above patient population vs control subjects on conventional therapy. Supplementing such a therapy with cycloferon, an inducer of endogenous interferon, and with immunomodulin have been shown to activate production of interferon.