На підставі вивчення імунних механізмів визначено особливості імунопатогенезу хронічного сечостатевого хламідіозу (ХССХ) та оптимізовано методи його діагностики та прогнозування перебігу. Обгрунтовано шляхи оптимізації лікування хворих з даною патологією з використанням методів імунокорекції. Досліджено частоту розповсюдженості ХССХ. У хворих на ХССХ виявлено активацію гуморальної ланки зі зниженням показників клітинного імунітету. На підставі дослідження цитокінової ланки імунітету обгрунтовано концепцію імунопатогенезу ХССХ. Зокрема, виявлено, що за умов генетично детермінованої високої продукції протизапального цитокіну ІЛ-10 пригнічується функція моноцитів-макрофагів і Т-хелперів I типу, що обумовлює зниження продукції ІЛ-12, необхідного для переходу Т-хелперів нульових у Т-хелпери I типу (ТХI). Встановлено, що новоутворені ТхI підлягають супресивному впливу ІЛ-10, результатом якого є зниження продукції ІЛ-12 та <$Egamma>-ІФ, необхідних для активації таких факторів протихламідійного імунітету як NO та природні кілери для руйнування, відповідно, хламідій та інфікованих ними клітин. Проведено in vitro дослідження впливу препаратів "Манакс" і "Мікотон" і показано доцільність їх використання для лікування хворих на ХССХ. Патогенетично обгрунтовано й впроваджено у практику 3-етапне лікування хворих з використанням антибіотиків та імунотропних препаратів (тималіну, мікотону, лаферону, манаксу). За даними клініко-лабораторних показників встановлено, що запропонована методика лікування більш ефективна у порівнянні з традиційною терапією. Запропонований підхід рекомендовано для практичного використання.

Висвітлено епідеміологічні та імунопатогенетичні аспекти вертикальної передачі токсоплазм, вірусів краснухи, цитомегалії та простого герпесу жінками з нескомпрометованою імунною системою. Проаналізовано сучасні методи діагностики цих інфекцій. Розкрито проблемні питання діагностики первинної інфекції під час вагітності. Запропоновано алгоритми лабораторного моніторингу токсоплазмозу, краснухи, цитомегаловірусної та герпетичної інфекцій в імунокомпетентних жінок у період планування та під час вагітності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Проведено дослідження істинної поширеності та виразності симптомів уретриту / вагініту / цевіциту в популяції чоловіків та жінок, що були обстежені внаслідок виявлення інфекції у партнерів.Визначено цінність присутності симптомів уретриту / вагініту / цевіциту, лекореї, підвищених сироваткових концентрацій молекул міжклітинної адгезії ІСАМ-1, VCAM як предикторів інфікованості С. trachomatis, U. urealyticum та M. genitalium.

Проведено исследование истинной распространенности и выраженности симптомов уретрита / вагинита / цервицита в популяции мужчин и женщин, которые были обследованы в результате выявления инфекции у партнеров. Определена ценность присутствия симптомов уретрита / вагинита / цевицита, лекореи, повышенных сывороточных концентраций молекул межклеточной адгезии ИСАМ-1, VCAM в качестве предикторов инфицированности С. trachomatis, U. urealyticum и M. genitalium.

Установлена взаимосвязь гинекологической патологии и уровня инфицирования женщин фертильного возраста вирусами простого герпеса І и ІІ типа, цитомегаловирусом. Особое внимание уделено пациенткам, входящим в группу риска относительно атипичного течения генитального герпеса. С учетом результатов исследования сделан вывод, что скрининговая диагностика герпетических инфекций с атипическим и бессимптомным течением именно на амбулаторном этапе поможет поддерживать репродуктивное здоровье, эффективно лечить хронические рецидивирующие заболевания половых органов и значительно снизить риск перинатальных потерь у женщин фертильного возраста.

Хламидийный белок теплового шока 60 (хбтш60) является основным белком при персистентной хламидийной инфекции. Хбтш60 - высокоиммуногенный белок, индуктор гиперчувствительности замедленного типа, взаимодействует с Toll-like receptor 4, участвует в защите инфицированных клеток от апоптоза, одновременно индуцируя апоптоз окружающих неинфицированных клеток. Хбтш60 - филогенетически высококонсервативный белок, имеет 80 % гомологию с сероварами C. trachomatis, 60 % - с бтш60 прокариот, 50 % - с бтш60 эукариот, 48 % - с бтш60 человека. Результаты анализа данных литературы свидетельствуют, что наличие антител хбтш60 может быть признаком: хронической инфекции верхнего генитального тракта, но не острой инфекции нижнего генитального тракта; персистентной инфекции; риска трубных повреждений в результате C. trachomatis инфекции верхних отделов генитального тракта; риска эктопической и эндометриоз-ассоциированной беременностей, потери беременности на ранних стадиях, преждевременных родов; слабого результата оплодотворения in vitro. Для оценки риска развития трубного бесплодия лучший результат достигается при комплексном обследовании: уровня специфических антител к хбтш60, хбтш10 и бтш60 человека; антител к C. trachomatis; пролиферативного ответа на хбтш60; пролиферативного ответа на элементарные тельца C. trachomatis; уровней C-реактивного белка; уровней интерферона-<$E gamma> в цервикальных образцах. Обсуждена возможная роль антител к хбтш60 и бтш60 человека в патогенезе воспалительных заболеваний органов малого таза хламидийной этиологии.

Возможности возникновения рецидивов обусловлены рядом причин: состоянием иммунного и гормонального статусов, изменением показателей нормального биоценоза. До настоящего времени нет единого мнения о роли иммунной системы и состоянии биоценоза макроорганизма, связи с вирусной инфекцией и реализации антигенного потенциала облигатных анаэробных микроорганизмов в развити БВ. Нет единого мнения о выборе медикаментозных препаратов, их форм и методов введения. Ввиду возникновения побочных эффектов со стороны желудочно-кишечного тракта, ЦНС и других органов при приёме системных препаратов и невозможности приёма препаратов в период беременности, важным является разработка новых комплексных методов лечения БВ с использованием антибактериальных препаратов местного действия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наиболее распространенные причины вагинальных выделений: гонококковая и хламидийная инфекции (цервицит), бактериальный вагиноз, кандидозный вульвовагинит, неспецифический вагинит, атрофический вагинит (незначительные выделения), инородное тело во влагалище, контактный дерматит (латекс, средства гигиены), склеротический лишай, красный плоский лишай, псориаз, экзема, атопический дерматит, плоскоклеточная гиперплазия и другие заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано особливості змін NO-залежної активності нейрофілів і моноцитів крові щурів на формування у них фагоцитарного імунодефіциту за наявності глибоких структурних змін цих клітин у разі експериментального хронічного гіперімунокомплексного синдрому. Досліджено хворих на цей синдром за наявності хламідійної інфекції на фоні проявів імунодефіциту за кількісним і функціональним типом. Оцінено прояви імунодефіциту у хворих на хламідійну інфекцію на підставі адаптаційної гуморальної імунної відповіді, взаємопов'язаної з інтенсивністю синтезу специфічних антитіл та їх авідністю. Охарактеризовано внутрішньоклітинні цитокіно-регуляторні механізми T-хелперів I та II типів у хворих на зазначену інфекцію за наявності гіперімунокомплексного синдрому й імунодефіциту.

В последние годы наблюдается рост числа больных, страдающих хроническими рецидивирующими герпес-вирусными инфекциями, которые во многих случаях сопровождаются выраженным нарушением общего самочувствия и целым рядом терапевтических жалоб. В частности, в трансплантологии и гинекологии часто встречаются заболевания и синдромы, вызванные цитомегаловирусом (V типом герпес-вирусов) и вирусом Эпштейна-Барр (IV типом герпес-вирусов). Приведены результаты эффективности и опыт применения противовирусного препарата с иммуномодулирующим действием Гропринозин (inosine pranоbex) в лечении хронических персистирующих состояний, вызванных цитомегаловирусной инфекцией и инфекцией вируса Эпштейна-Барр. Обследованы пациентки с верифицированной цитомегаловирусной инфекцией и Эпштейна-Барр вирусной инфекцией. В I группу вошли 56 женщин с активным течением цитомегаловирусной инфекции; во II группу - 49 женщин с активным течением Эпштейна-Барр вирусной инфекции. Группу контроля составили 30 здоровых женщин. Все пациентки получали в комплексной терапии ГропринозинR по 50 мг на кг массы в сутки на протяжении 2 недель, затем по 2 таблетки (1000 мг) 1 раз в сутки независимо от массы тела в течение 2 недель (всего 3 таких курса на протяжении 3-х месяцев). Суточная доза Гропринозина была разделена на 3 - приема. Через 3 месяца ДНК цитомегаловируса определялась в слюне 3 (5,3 %) пациенток I группы, ДНК вируса Эпштейна-Барр - у 2 (4,0 %) пациенток II группы. После лечения у пациенток, получавших в комплексной терапии Гропринозин, восстанавливались количественные показатели субпопуляций Т-лимфоцитов и был устранен их дисбаланс (нормализовался иммунорегуляторный индекс), такая же динамика отмечалась и в отношении количества натуральных киллеров. На основе проведенных исследований установлено, что включение препарата Гропринозин в комплексную терапию как цитомегаловирусной инфекции, так и инфекции, вызванной вирусом Эпштейна-Барр, способствует повышению иммунологической реактивности организма, позволяя значительно улучшить клиническое течение заболевания. Гропринозин хорошо переносится больными и может быть рекомендован для лечения обеих упомянутых инфекций.

Анонимное анкетирование 226 больных с рецидивирующим генитальным герпесом (134 женщины и 92 мужчины) позволило определить клинико-эпидемиологические и социально-поведенческие факторы, влияющие на распространенность генитального герпеса. Определены особенности психологического реагирования пациентов на наличие у них этого заболевания. Предложены основные мероприятия профилактической и санитарно-просветительной работы, направленные на снижение распространения генитального герпеса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016 + Р569.714

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Пухлини матки і шийки матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У женщин репродуктивного возраста, страдающих рецидивирующим генитальным герпесом (ГГ), в период рецидива выявлены нарушения интерферонового статуса в виде повышения концентрации сывороточного интерферона на фоне снижения продукции <$E alpha>- и <$E gamma>-ИФН лимфоцитами периферической крови. При включении иммуноактивного препарата полиоксидония в лечебный комплекс при рецидиве ГГ наряду с положительным клиническим эффектом отмечается четко выраженная позитивная динамика показателей системы интерферона.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.71 + Р715.016

Рубрики:

Гінекологія дитячого віку

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У зв'язку зі збільшенням кількості мікст-інфекцій важливим аспектом у виявленні генітальної герпетичної інфекції (ГГІ) є проведення комплексного обстеження пацієнток із запальними захворюваннями урогенітального тракту (хламідіозом, мікоплазмозом, цитомегаловірусною і папіломавірусною інфекціями). Методом вибору під час лікування герпесу статевих органів різного ступеня тяжкості залишається терапія аналогами нуклеозидів і комбінована терапія - аналогами нуклеозидів в поєднанні з імуномодуляторами. Незважаючи на значні успіхи у дослідженні ГГІ, є ще багато невизначеного в її розвитку, діагностиці та лікуванні. Так, недостатньо вивченими залишаються на сьогодні порушення системного і локального імунітетів у хворих з ГГІ, не до кінця встановлена роль цитокінів, факторів неспецифічного захисту у вогнищі ураження. Невирішеним є питання ефективної і ранньої діагностики безсимптомної форми ГГІ. Резистентність збудника до нових хіміопрепаратів невпинно зростає, а сучасна медицина ще не має таких засобів лікування, які б дозволяли елімінувати вірус герпесу із організму людини і таким чином повністю вилікувати ГГІ. Вирішення цих проблем можливе лише завдяки об'єднаним зусиллям науковців, лікарів акушерів-гінекологів, суспільства загалом.

Вивчено особливості спектра умовно-патогенної мікрофлори в мікробіоті урогенітального каналу пацієнток з цервіцитами, ерозіями і дисплазіями шийки матки на тлі папіломавірусної інфекції. Встановлено, що дисбіоз у таких пацієнтів формується в 52,1 % випадків, при цьому у 38,8 % жінок відзначено помірний дисбіоз, у 13,3 % - виражений дисбіоз. Анаеробний тип дисбіозу верифіковано у 22,9 % хворих, аеробно-анаеробний - у 29,2 %. Найбільші концентрації в урогенітальній мікробіоті становлять представники Garnerella vaginalis / Prevotella bivia / Porphiromonas spp., Eubacterium spp., Megasphaera spp., Veilonella spp., Dialister spp., Peptostreptococcus spp. За фонових і передракових процесів шийки матки Ureaplasma (Urealiticum parva) верифікувалась у 23,8 % випадків, у діагностично значущих концентраціях - у 20,0 % (p < 0,01), а гриби роду Candida spp. - у 64,6 і 54,6 % пацієнтів відповідно (p < 0,01).

Изучены особенности спектра условно-патогенной микрофлоры в микробиоте урогенитального канала пациенток с цервицитами, эрозиями и дисплазиями шейки матки на фоне папиломавирусной инфекции. Установлено, что дисбиоз у таких пациентов формируется в 52,1 % случаев, при этом у 38,8 % женщин отмечено умеренный дисбиоз, у 13,3 % - выраженный дисбиоз. Анаэробный тип дисбиоза верифицирован у 22,9 % больных, аэробно-анаэробный - у 29,2 % . Наибольшие концентрации в урогенитальной микробиоте имеют представители Garnerella vaginalis / Prevotella bivia / Porphiromonas spp., Eubacterium spp., Megasphaera spp., Veilonella spp., Dialister spp., Peptostreptococcus spp. При фоновых и передракових процессах шейки матки Ureaplasma (Urealiticum parva) верифицировалась в 23,8 % случаев, в диагностически значимых концентрациях - у 20,0 % (p < 0,01), а грибы рода Candida spp. - у 64,6 и 54,6 % пациентов соответственно (p < 0,01).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ