Приведены результаты комплексного клинико-лабораторного обследования 116-ти женщин, страдавших мочеполовым кандидозом (МПК). Установлена доминирующая роль С. ablіcans в развитии МПК, а также влияние особенностей вагинального микроценоза на характер клинических проявлений МПК. Приведены результаты микробиологических исследований микроценоза кишечника у данной категории больных. При этом у 64-х (55,2 %) женщин установлен дисбактериоз различной степени тяжести, а у 58-ми (90,6 %) пациенток видовой состав грибов рода Candіda совпадал с таковым, выделенным из вагины. Это указывает на тесную взаимосвязь между состоянием микроэкологии желудочно-кишечного тракта и мочеполовых органов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016 + Р715.017

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Паразитарні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С учетом результатов комплексных клинико-лабораторных и специальных исследований разработан усовершенствованный патогенетически обоснованный метод лечения урогенитального кандидоза у женщин. Метод лечения предусматривает индивидуализированное назначение больным одного из системных антимикотических препаратов триазолового ряда (итраконазол, флуконазол) и антимикотиков местного действия, а также проведение терапевтической коррекции бактериального вагиноза и дисбактериоза кишечника. Такая терапия у больных урогенитальным кандидозом позволяет достичь полного этиологического и клинического излечения, а также способствует устранению патогенетических механизмов аутоинфицирования, что предупреждает развитие рецидивов.

Проведенное микробиологическое обследование 362-х женщин репродуктивного возраста показало наличие вульвовагинального кандидоза у 282-х. Из урогенитального тракта женщин выделены следующие представители рода Candida: С. albicans (53 %), С. krusei (18 %), С. glabrata (14 %), С. tropicalis (9 %), С. pseudotropicalis (6 %). Проведен сравнительный анализ чувствительности данных грибов к ряду антимикотических препаратов, применяемых в клинике. Показано, что максимальная чувствительность (89 %) выделяемых грибов рода Candida наблюдается к итраконазолу, минимальная (49 %) - к нистатину, вследствие чего итраконазол может быть рекомендован препаратом выбора при лечении вульвовагинального кандидоза, возбудителями которого являются грибы рода Candida, обладающие устойчивостью к другим антимикотикам.

Показано, что грибковая манифестация играет немаловажную роль в этиологической структуре инфекционных заболеваний гениталий, что обусловлено не только широким распространением кандидозов, но и тем, что в ряде случаев является одной из причин развития тяжелой инфекционной патологии женских половых органов, плода и новорожденного. Приведены диагностические методы выявления вагинального кандидоза и лечебно-профилактические мероприятия, используемые в терапии женщин как в период гестации, так и вне беременности.

Представлены результаты литературного обзора и собственных исследований относительно подходов к клинико-лабораторной диагностике рецидивирующих заболеваний, которые передаются половым путем. Очерчены перспективы разработки алгоритма комплексных диагностических и лечебных мероприятий.

Досліджено проблему підвищення ефективності діагностики та лікування сечостатевого кандидозу в жінок з урахуванням особливостей етіології, патогенезу та клінічного перебігу запального процесу. Установлено велике етіологічне значення грибів виду Cadida albicans та певне значення ряду інших видів грибів, зокрема, C. krusei, C. tropicalic, C. pseudotropicalis, C parapsilosis у розвитку сечостатевого кандидозу в жінок. Вивчено особливості перебігу цієї хвороби. Доведено наявність впливу порушень піхвого мікроценозу та ступеня дисбактеріозу кишечнику на характер клінічного перебігу сечостатевого кандидозу в жінок. Запропоновано раціональну методологію комплексного обстеження таких хворих. Патогенетично обгрунтовано доцільність лабораторного виділення, ідентифікації та визначення чутливості грибів роду Candida до антимікотичних препаратів. За методом електронної мікроскопії експериментально вивчено структурно-морфологічні зміни у виділених з піхви та кишечнику хворих культурах грибів C. albicans та C. krusei у разі інкубації за присутності антимікотиків "Ітраконазол" та "Флуконазол". Розроблено метод лікування сечостатевого кандидозу в жінок, який передбачає ідивідуалізоване застосування одного з системних антимікотиків триазолового ряду ("Ітраконазол", "Флуконазол") і антимікотичних препаратів місцевої дії, а також терапевтичної корекції порушень мікроценозу піхви та кишечнику, що дозволяє досягти повного етіологічного та клінічного виліковування хворих.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.017 + Р696.017

Рубрики:

Паразитарні хвороби жіночих статевих органів

Паразитарні хвороби сечостатевої системи

Шифр НБУВ: РА351643 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016 + Р715.017 + Р59

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Паразитарні хвороби жіночих статевих органів

Венерологія

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клініко-епідеміологічних досліджень, які проведено в когорті жінок фертильного віку. Виявлено значні порушення репродуктивного здоров'я в жінок, що перенесли інфекції, які передаються статевим шляхом (ІПСШ). Встановлено, що в закладах первинної ланки надання медичної допомоги новітні технології з доведеною ефективністю застосовуються незадовільно. Це призводить до розвитку вторинних порушень репродуктивного здоров'я. Результати досліджень свідчать про необхідність широкого впровадження новітніх технологій з доведеною ефективністю для лікування ІПСШ.

Проблема урогенітального мікоплазмозу є надзвичайно актуальною. Поширеність захворювання, складність діагностики, латентність виявів і тенденція до ускладнень - усе це потребує значних зусиль від лікаря у формуванні діагностично-лікувальної концепції. 12 пацієнтів з урогенітальним мікоплазмозом (8 чоловіків і 4 жінки віком від 21 до 47 років) пройшли курс лікування із застосуванням у комплексній терапії нового перорального ліпосомального інтерферону альфа-2b. Цей препарат добре переносять хворі, він не має побічної дії. Усі пацієнти вказали на швидкий регрес клінічної симптоматики. Клініко-лабораторне одужання реєстрували в 91,5 % хворих. Дослідження довело, що "Ліпоферон" є потужним і раціональним та безпечним імуностимулятором для лікування хворих на урогенітальний мікоплазмоз.

Представлена информация об эффективности применения препарата Генферон<190> на этапе прегравидарной подготовки у женщин с цитомегаловирусной инфекцией.

З метою вивчення стану гуморального та клітинного імунітету обстежено 238 жінок репродуктивного віку, з них 138 - із асоційованою кандидозно-герпетичною генітальною інфекцією. За результатами проведеного імунологічного обстеження в жінок з кандидозно-герпетичною мікст-інфекцією (КГМІ) визначено зниження продукції ендогенного інтерферону, кількості лімфоцитів (<$E roman CD sup 3+> і <$E roman CD sup 4+>), порушення показників імунорегулювального індексу та цитотоксичного потенціалу лімфоцитів крові. Показники рівня лізоциму й імуноглобулінів у крові та цервікальному вмісті свідчать про виражені зміни гуморальної ланки імунітету в разі КГМІ. На підставі одержаних даних установлено високу ефективність використання Ітракону та тилорону в лікуванні хронічного кандидозно-герпетичного вульвовагініту.

Кандидоз мочеполовых органов у мужчин разных возрастов является частой патологией, особенно часто встречаются такие больные во время амбулаторного приема уролога. Детально рассмотрены неблагоприятные (екзогенные и ендогенные) факторы, которые способствуют появлению и развитию кандидоза у мужчин и женщин. Проанализирован контингент больных с разной патологией, принятых в поликлинике. Изучен дискутабельный вопрос о роли полового пути в возникновении кандидоза и "супружеской молочницы". Рассмотрены диагностические критерии и клиническая картина различных форм болезни с акцентом на кандидозный баланопостит. Даны актуальные советы по гигиене половых органов и половой жизни партнеров.

Приведены собственные наблюдения паразитирования остриц у женщин разных возрастных групп. Описаны и обобщены основные жалобы, клинические изменения, ключевые моменты лечения, эпидемиология и важность проведения санитарно-просветительской работы.

Вперше показано, що в жінок із хронічним часто рецидивним генітальним кандидозом (ХЧРГК), які мають реплікативну активність цитомегаловірусу (ЦМВ), наявне зниження концентрації імуноглобулінів класів А та М до C. albicans у сироватці крові, a також частоти реєстрації їх вищих рівнів, у порівнянні з ізольованим перебігом кандидозу. Встановлено, що діагностично значущими для визначення активної інфекції є рівні низькоавідних IgG антитіл більше 20 %. Виявлено, що в жінок з ХЧРГК, які мають реплікативну активність ЦМВ, наявне підвищення частоти реєстрації більш високих концентрацій TNFα та IL-8 у порівнянні з показниками жінок з ізольованим перебігом ХЧРГК. Встановлено, що наявність ХЧРГК на фоні активної цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ) характеризується достовірним підвищенням концентрації IL-8 у піхвовому секреті. Обгрунтовано доцільність застосування імуностимулювального засобу тилорону у комплексній терапії ХЧРГК на фоні активної ЦМВІ, яке забезпечує зниження частоти детекції ДНК ЦМВ у лейкоцитах, зникнення клінічних проявів кандидозної інфекції, достовірне підвищення питомої ваги Т-лімфоцитів, зокрема, Т-хелперів, імунорегуляторного індексу, а також натуральних кілерів.

Приведены данные литературы, описывающие современные подходы к диагностике и лечению вагинального дисбиоза, вызванного грибами рода Candida, а также собственные данные авторов об эффективности лечения вагинального дисбиоза у женщин с привычным невынашиванием беременности, наступившей в циклах вспомогательных репродуктивных технологий, путем комбинированной местной терапии сертаконазолом и повидон-йодом. Обследовано 240 пациенток репродуктивного возраста с привычным невынашиванием беременности в циклах вспомогательных репродуктивных технологий и 30 условно здоровых фертильных женщин. Изучение состояния вагинальной микробиоты проводили с использованием метода полимеразной цепной реакции и культурального исследования, осуществляя видовую идентификацию грибов рода Candida. Установлено, что среди женщин с привычным невынашиванием беременности после циклов вспомогательных репродуктивных технологий, неоднократно получавших антибактериальную терапию при подготовке к беременности и после ее прерывания, в 39,75 % случаев в вагинальной микробиоте выявляются грибы рода Candida в диагностически значимых количествах не сопровождается клиническими проявлениями вульвовагинального кандидоза, протекая по типу бессимптомной повышенной колонизации этими дрожжами. Для лечения пациенток назначали интравагинально суппозитории Залаин (сертаконазол по 0,3 г) на ночь однократно, через 7 дней - суппозитории Бетадин (повидон-йод) на ночь 1 раз в сутки в течение 14 дней. Культуральное и ПЦР-исследование после окончания лечения показало нормализацию урогенитальной микробиоты и отсутствие грибов рода Candida в диагностически значимых количествах у всех пациенток. Таким образом, сертаконазол в сочетании с повидон-йодом является высокоэффективной схемой нормализации вагинальной микробиоты у пациенток с привычным невынашиванием беременнопи в циклах вспомогательных репродуктивных технологий.