Проаналізовано результати 395-ти випадків міомектомій, виконаних за 14-річний період в клініках Одеського державного медичного університету. З використанням абдомінальної, лапароскопічної, гістероскопічної, вагінальної техніки, а також авторської методики лапароскопічної асистенції вагінальної міомектомії відпрацьовано показання і протипоказання до кожної методики консервативної міомектомії (одиничні та множинні пухлини, субсерозна, інтрамуральна та субмукозна локалізація пухлин). Методом вибору можна вважати лапароскопічну міомектомію з лігатурною або безлігатурною технікою. Для видалення одиничних вузлів діаметром 4 - 7 см., локалізованих у задній стінці або дні матки, доцільно використовувати лапароскопічну асистенцію вагінальної міомектомії. Абдомінальна консервативна міомектомія є виправданою звичайно за великих (понад 7 см.) і численних міоматозних вузлів. Використання диференційованих підходів до консервативних міомектомій дозволяє скоротити тривалість операцій, частоту післяопераційних ускладнень, час перебування хворих у стаціонарі та покращити найближчі та віддалені морфофункціональні наслідки цієї операції.

Проанализированы результаты 395-ти случаев миомэктомий, выполненных за 14-летний период в клиниках Одесского гос. мед. ун-та. С использованием абдоминальной, лапароскопической, гистероскопической, вагинальной техники, а также собственной методики лапароскопической ассистенции вагинальной миомэктомии. Отработанны показания и противопоказания к каждой методике консервативной миомэктомии. Методом выбора можно считать лапароскопическую миомэктомию с лигатурной или безлигатурной техникой. Для удаления единичных узлов диаметром 4 - 7 см., локализованных в задней стенке или дне матки, целесообразно использовать лапароскопическую ассистенцию вагинальной миомэктомии. Абдоминальная консервативная миомэктомия оправдана при больших (более 7 см) и множественных миоматозных узлах. Использование дифференцированных подходов к консервативным миомэктомиям позволило сократить длительность операции, частоту послеоперационных осложнений, время пребывания больных в стационаре и улучшить ближайшие и отдаленные морфофункциональные последствия этой операции.

Розглянуто сучасні електрохірургічні способи лікування пухлин геніталій у жінок. Висвітлено структурні основи гемостазу та зварювального з'єднання біологічних тканин. Розкрито можливості застосування високочастотного біологічного зварювання тканини у лікуванні передпухлинних і доброякісних захворювань матки, а також інвазивного раку шийки матки та під час проведення надпіхвової ампутації матки з придатками та резекцією великого сальника у хворих на рак яєчників. Визначено ефективність застосування високочастотного електрохірургічного зварювального з'єднання тканини у комплексному лікуванні пухлин геніталій у жінок.

Рассмотрены современные электрохирургические способы лечения опухолей генеталий у женщин. Освещены структурные основны гемостаза и сварочного соединения биологических тканей. Раскрыты возможности применения высокочастотной биологической сварки тканей в лечении предопухолевых и доброкачественных заболеваний матки, а также инвазивного рака шейки матки и при проведения надпаховой ампутации матки с придатками и резекцией большого сальника у больных на рак яичников. Определена эффективность применения высокочастотного электрохирургического сварочного соединения тканей в комплексном лечении опухолей генеталий у женщин.

Представлены отдаленные результаты однопортовых лапароскопических оперативных вмешательств при доброкачественной патологии яичников. Использование технологии "единого лапароскопического доступа" позволяет достигнуть хороших косметических результатов в отдаленный послеоперационный период.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.74

Рубрики:

Прийоми і методи гінекологічних операцій. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті клініко-епідеміологічних і соціологічних досліджень щодо сучасних новітніх технологій (лапароскопічних методів) визначено високу ефективність лапароскопічної хірургії як новітньої технології для збереження репродуктивного здоров'я та підвищення рівня народжуваності в Україні.

Приведена характеристика интра- и послеоперационных осложнений, возникающих при коррекции пролапса тазовых органов у женщин с использованием синтетических имплантов (Prolift<191>, Prolift<191> + M, Prosima<191> ETHICON "Women's Health & Urology" Johnson & Johnson Company, США). Описаны способы профилактики и устранения ряда осложнений.

Цель работы - определить возможность использования и показания к применению однопортовых операций в гинекологии. В период с мая 2010 по март 2014 г. было выполнено 38 лапароскопических однопортовых операций по поводу различной гинекологической патологии. Проведено 35 операций по поводу эндометриоидных кист яичника, при этом у 12 пациенток симультанно выполнена холецистэктомия по поводу желчнокаменной болезни, у 5 пациенток - герниопластика пупочной грыжи. Так же проведено 3 трансвагинальные экстирпации матки с придатками с выполнением лапароскопической ассистенции из трансумбиликального доступа. Однопортовые операции выполнены с использованием различных портов: SILS (Covidien) - 5, TriPort<191> Access System (Olympus) - 5, X-Cone (KarlStorz) - 27, Single Site Laparoscopic Access System (Ethicon) - 1. В трех случаях возникала необходимость постановки дополнительного троакара. Продолжительность операции при использовании однопортового доступа колебалась от 40 - 50 мин при удалении придатков до 250 - 300 мин при экстирпации матки. Послеоперационных осложнений как со стороны брюшной полости, так и со стороны послеоперационной раны не было. Сделаны выводы, что использование единого трансумбиликального доступа позволяет выполнить любой необходимый объем оперативного вмешательства в гинекологии, в т.ч. и при симультанных операциях, снизить интенсивность послеоперационного болевого синдрома, сократить период реабилитации пациента.

Цель исследования - оптимизация предоперационной подготовки при реконструктивно-пластических операциях, выполненных влагалищным доступом, по поводу пролапса тазовых органов. Проведено количественное и качественное исследование состояния биоценоза влагалища у 68 пациенток до и после применения препарата Полижинакс. Показано, что препарат Полижинакс улучшает состояние биоценоза влагалища за счет снижения микробной обсемененности. Применение препарата Полижинакс для предоперационной подготовки может быть эффективным методом профилактики инфекционно-воспалительных осложнений и способствовать регенерации тканей после реконструктивно-пластических операций, выполненных вагинальным доступом при пролапсе тазовых органов.

Особливості морфофункціональних змін структури стегнової кістки визначено після експериментальної оваріоектомії у білих щурів-самок в період 4-х, 6-ти і 8-ми тижнів. Після оваріоектомії спостерігалось зменшення товщини епіфізів, розрідження тканини кістки, що було виявлено в товщині генеральних і вставних пластинок. Такі ж зміни спостерігалися в компактній речовині кістки. Ці зміни стають причиною розвитку остеопорозу. Найбільш помітні зміни кістки спостерігаються через 8 тижнів після оваріоектомії.

Мета дослідження - зниження частоти ускладнень у жінок, прооперованих лапароскопічним методом з приводу різної генітальної патології, на основі удосконалення і впровадження алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Оцінено частоту інтра- і післяопераційних ускладнень при гінекологічних лапароскопічних операціях. Вивчено структуру інтра- і післяопераційних ускладнень при гінекологічних лапароскопічних операціях. З'ясовано структуру й особливості ускладнень при малих лапароскопічних операціях. Встановлено особливості і структуру інтра- і післяопераційних ускладнень при великих лапароскопічних гінекологічних операціях. Розглянуто частоту і структуру ускладнень після лапароскопічних гінекологічних операцій підвищеної складності. Визначено основні чинники ризику інфекційно-запальних ускладнень після лапароскопічних гінекологічних операцій. Оцінено ефективність використання вдосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів у пацієнток з високим ризиком інфекційно-запальних ускладнень, а також його вплив на перитонеальну рідину і процеси регенерації тканин. Удосконалено й оцінено ефективність алгоритму профілактики тромбогеморагічних ускладнень після гінекологічних лапароскопічних операцій, а також оцінено його вплив на основні параметри гемокоагуляції.

Представлены данные литературы о применении метода трансплантации криоконсервированной овариальной ткани в области современной экспериментальной биологии и репродуктивной медицины. Приведены успешные результаты по восстановлению эндокринной функции и фертильности овариоэктомированных животных-реципиентов, а также данные клинической практики о рождении здоровых детей у пациенток, прошедших курсы противораковой терапии. Обсуждены проблемы данной технологии, связанные с повреждением фолликулярного пула в процессе криоконсервирования и трансплантации, а также рассмотрены возможные пути повышения жизнеспособности фолликулов за счет оптимизации протокола.

Наведено дані літератури стосовно застосування методу трансплантації кріоконсервованої оваріальної тканини в експериментальній біології та репродуктивній медицині. Описано успішні результати з відновлення ендокринної функції та фертильності оваріоектомованих тварин-реципієнтів, а також дані клінічної практики стосовно народження здорових дітей у пацієнток після курсів протиракової терапії. Обговорено проблеми цієї технології, пов'язані з пошкодженням фолікулярного пулу в процесі кріоконсервування та трансплантації, розглянуто можливі шляхи підвищення життєздатності фолікулів за рахунок оптимізації протоколу.

This review is devoted to up-to-date literature on the application of the method of cryopreserved ovarian tissue transplantation in experimental biology and reproductive medicine. Successful results of endocrine function and fertility restoration in ovariectomized animals-recipients are described. Clinical data proved female patients to deliver healthy children after courses of cancer therapy. The problems of technology associated with damage of the follicular pool during cryopreservation and transplantation, as well as possible ways of improving the viability of follicles by optimizing the protocol, are discussed in this article.