Наведено особливості метаболізму цитокінів у жінок, прооперованих на щитоподібній залозі (ЩЗ) під час вагітності до і після операції. Виявлено, що дисбаланс цитокінів є більш вираженим у вагітних з дифузним токсичними зобом. Оперативне втручання з подальшим призначенням замісної гормональної терапії мало позитивний вплив на метаболізм гормонів ЩЗ. Замісна гормональна терапія мікронізованим прогестероном у жінок з ознаками загрози переривання вагітності призвела до поліпшення парадигми вагітності за рівнем цитокінів.

Наведено результати дослідження стану 141 вагітної, що мали операції на серці. Простежено значні зміни центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки і скоротливої здатності міокарда особливо в період максимального гемодинамічного навантаження прооперованих жінок. Встановлено, що зміна показників залежить від виду вад серця та виду оперативного втручання. Встановлені параметри найбільшою мірою змінюються за оперованих вадів серця в період з 26 по 32 тиж гестації. Результати цього дослідження надають змогу вдосконалити тактику ведення вагітності та пологів у жінок, оперованих на серці.

Приведены результаты исследования 125 беременных с варикозным расширением вен нижних конечностей. У 52 % из них путем цветного дуплексного картирования сосудов малого таза выявлено варикозное расширение вен малого таза, что указывает на высокую частоту этой патологии и информативность метода диагностики. Изучение гемостаза у этих больных выявило нарушения свертывающей системы крови: повышение уровня фибриногена, протромбинового индекса, тромбоэластограммы, снижение уровня антитромбина III. Для лечения варикозного расширения вен назначали препарат Флебодиа-600. В результате лечения отмечены клиническое улучшение, нормализация маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровотока, а также восстановление показателей гемостаза.

Отмечено, что клинический дебют острой хирургической патологии во время беременности отличается изменением характерных симптомов, что затрудняет диагностику и своевременное лечение. Приведен клинический случай аппендицита в послеродовом периоде, дебют которого, по мнению авторов, приходился на III триместр беременности и проявлялся угрозой преждевременных родов и лейкемоидной реакцией миелоидного типа.

Розглянуто питання диференціальної діагностики гострого апендициту і гострої гінекологічної патології у вагітних у різні терміни гестації.

Описано клінічний випадок розриву селезінки у вагітної. Наведено дані літератури щодо пошкодження селезінки під час вагітності.

Изучена эффективность использования препарата Нормовен у рожениц с геморроем. Исследование метаболизма структурных веществ соединительной ткани у обследованных продемонстрировало присущие для соединительной дисплазии биохимические изменения. Это указывало на системный характер происходящих нарушений на фоне варикозной болезни органов малого таза. Применение венотонического препарата системного действия Нормовен в течение десяти дней привело к полной редукции клинической симптоматики геморроя благодаря выраженному противовоспалительному, противоотечному эффекту, улучшению микроциркуляции и повышению рецептивности прямокишечных вен к норадреналину.

Виходячи з позицій доказової медицини, керівництвом для лікарів усього світу щодо профілактики та лікування тромботичних захворювань була публікація CHEST-8-ме видання АССР (асоціації грудних лікарів Америки). На початку 2012 р. з'явилось нове, 9-те видання даної асоціації. Наведено рекомендації згаданої асоціації щодо профілактики та лікування тромбозу глибоких вен у вагітних і породіль.

Висвітлено травмогенез та клініко-епідеміологічні характеристики постраждалих вагітних жінок, які отримали політравму. Виявлено, що перше місце займає побутова травма, причому спричинена кримінальними діями інших осіб, а саме: побиття. На другому місці - ДТП (дорожньо-транспортні пригоди). У структурі ДТП найчастіше травмуються вагітні пасажири, наступні - вагітні водії, потім вагітні пішоходи. Трете місце у структурі травмогенезу у вагітних з політравмою займає падіння з висоти. І на останньому місці - суїцид. Слід зазначити, що за механізмом травми превалює прямий удар, далі кататравма (падіння з висоти), на останньому місці - компресія. Найчастіше політравму отримують вагітні жінки віком 21 - 30-ти років, тобто у найбільш активному фертильному віці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.12 + Р716.216.569.452 + Р716.216.457.261.2

Рубрики:

Захворювання щитовидної залози у вагітних

Хірургічна патологія щитовидної залози у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные об особенностях психоэмоционального состояния женщин, оперированных на щитовидной железе, полученные при проведении психодиагностических тестов. Обоснована необходимость психотерапии на этапе предгравидарной подготовки и психологической поддержки во время беременности.

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонародженого у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування трубно-перитонеальної неплідності. Проаналізовано характер перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду залежно від виду неплідності, методів і тривалості її лікування, патогенетичних та нейроендокринних чинників неплідності. Досліджено функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок після хірургічного та консервативного лікування неплідності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та морфофункціональними особливостями стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування неплідності. Науково обгрунтовано та розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів і тактику ведення вагітності у жінок після консервативного та хірургічного лікування неплідності, застосування яких сприяє зменшенню частоти ускладнень вагітності та перинатальних пошкоджень.

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок, які до вагітності перенесли оперативне втручання на придатках матки. На підставі одержаних результатів розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів. Розширено наукові уявлення щодо патогенезу функціональних порушень у системі мати - плацента - плід. Показано роль корекції плацентарної недостатності у профілактиці акушерської та перинатальної патології у вагітних жінок, прооперованих на придатках матки до вагітності. На базі використання комплексної медикаментозної терапії розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які до вагітності перенесли операцію на придатках матки.

Цель исследования - выявление основных причин развития венозных тромбоэмболических осложнений у беременных и определение возможности включения осмотра врача-флеболога в стандарт ведения беременности. Установлено, что сочетание избыточной массы тела и беременности влияет на развитие венозных тромбозов, данная категория женщин нуждается в более пристальном внимании. Предложенные лечебные действия (включающие назначение ношения индивидуального компрессионного трикотажа и назначение приема диосминсодержащего флеботропного препарата) позволяют эффективно и безопасно купировать явления венозного тромбоза, а использование в клинической практике разработанных профилактических мероприятий (динамическое наблюдение врача-флеболога, подбор компрессионного трикотажа, прием флеботропного препарата) - уменьшить частоту развития венозных тромбоэмболических осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.45

Рубрики:

Хірургічні захворювання у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання зниження рівня невиношування вагітності та підвищення рівня виживаності вагітних жінок, які одержали полісистемні пошкодження, шляхом оптимізації адекватної лікувально-діагностичної тактики та підвищення рівня ефективності процесу надання медичної допомоги постраждалим на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. Проаналізовано клініко-епідеміологічні характеристики пацієнтів, проведено клінічний аналіз основного та супутніх захворювань, визначено клініко-патогенетичні аспекти та прогностичні критерії перебігу травматичного процесу в разі полісистемного пошкодження вагітних жінок. Вивчено частоту, характер і особливості поєднання пошкоджень різних анатомічних ділянок. Досліджено особливості опорно-рухової системи вагітних і невагітних жінок, які одержали полісистемне пошкодження. На основі динамічного спостереження та аналізу результатів лікування таких 172-х жінок визначено патогенетично обгрунтовані критерії обсягу хірургічного втручання, показання та протипоказання до переривання вагітності, розроблено оптимальну методику транспортування вагітних на догоспітальному етапі. Запропоновано раціональну схему ведення до- і післяопераційного періодів з огляду на нові підходи до індивідуального комплексного лікування постраждалих вагітних з політравмою. Встановлено особливості перебігу травматичного процесу в разі полісистемного ураження, яке потребує диференційованого підходу та комплексного лікування, оптимізації надання медичної допомоги, що дозволило суттєво знизити ризик виникнення невиношування.

Приведено дані ефективності використання препарату Мілагін у програмі передопераційної підготовки та санації пологових шляхів 76 вагітних, з них у 58 з тривалолікованим непліддям в анамнезі, зі змішаними формами піхвової інфекції. Полімікробний характер дисбіозів статевих шляхів у вказаної категорії вагітних підтримується фоновою нейроендокринною дисфункцією, частими оперативними та трансцервікальними втручаннями в анамнезі, існуванням хронічних вогнищ інфекції. Мілагін показав високу ефективність та добру переносимість не тільки як засіб для екстреної та швидкої санації пологових шляхів, але й як засіб для профілактики постінвазивних ускладнень та лікування запальних процесів статевих шляхів мікробної етіології.

Вивчено перебіг вагітності у жінок із вадами серця в 93-х пацієнток, які склали дві групи: 1-ша група - 63 неоперовані пацієнтки і 2-га група - 33 оперовані пацієнтки в різні строки хвороби. У період максимального гемодинамічного навантаження (28 - 32 тижні) всім пацієнтам проводили тест з 6-хвилинною ходьбою. Встановлено, що головними факторами сприятливого перебігу вагітності в оперованих хворих є стан гемодинаміки до операції. Результати навантажувального тесту можна використати для розробки тактики ведення пологів із застосуванням акушерських засобів.

У 40-ка беременных в возрасте 20 - 25-ти лет с различными формами геморроя исследованы особенности системы плацента - плод - новорожденный. Приведены предварительные результаты исследования фетоплацентарного комплекса, состояния плода (биофизический профиль, результаты кардиотокографии) и новорожденного (по шкале Апгар). Некоторые показатели сопоставлены с результатами бактериологического и бактериоскопического исследований.

Проведено наблюдение 60-ти беременных в возрасте 19 - 23-х лет с различными формами геморроя. Из них I клиническую группу составили 20 пациенток с бессимптомным геморроем, II - 20 пациенток с жалобами на запоры, кровотечения, боль при дефекации и анальный зуд, III - 20 пациенток, страдающих геморроем и подлежащих хирургическому лечению. Контрольную группу составили 20 здоровых беременных. Для подготовки к родам все пациентки получали капли "Хилак форте". Таким образом, проведенное лечение дало эффект в I и II группах, в III наблюдался частичный эффект у 5 (25 %) женщин. Ни в I, ни во II группе не было случаев перинатальной патологии, в III группе - 3 (15 %) случая.