Вперше надано наукові підстави щодо збереження вагітності у разі виявлення диференційованої карциноми щитовидної залози (ЩЗ) під час гестації, а також обгрунтування тиреоїдектомії за токсичної аденоми або дифузного токсичного зобу та гіпертиреозу, що не піддається медикаментозній корекції, з точки зору антенатальної охорони плода та збереження здоров'я жінки. Визначено роль психоемоційного навантаження й особливості психологічної адаптації під час вагітності до та після оперативного втручання у таких жінок, враховуючи зв'язок між порушеннями тиреоїдного гомеостазу та дисфункцією центральної нервової системи. Вивчено взаємозв’язок між порушеннями тиреоїдного гомеостазу, функцією фетолплацентарного комплексу, роллю імунної системи в розвитку загрози переривання вагітності у жінок, оперованих на ЩЗ під час вагітності, на їх основі розроблено науково обгрунтований комплекс заходів з антенатальної охорони плода. На основі одержаних даних розроблено комплекс діагностичних, профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на профілактику розвитку акушерських, перинатальних і післяпологових ускладнень у таких жінок.

Розглянуто питання зниження рівня невиношування вагітності та підвищення рівня виживаності вагітних жінок, які одержали полісистемні пошкодження, шляхом оптимізації адекватної лікувально-діагностичної тактики та підвищення рівня ефективності процесу надання медичної допомоги постраждалим на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. Проаналізовано клініко-епідеміологічні характеристики пацієнтів, проведено клінічний аналіз основного та супутніх захворювань, визначено клініко-патогенетичні аспекти та прогностичні критерії перебігу травматичного процесу в разі полісистемного пошкодження вагітних жінок. Вивчено частоту, характер і особливості поєднання пошкоджень різних анатомічних ділянок. Досліджено особливості опорно-рухової системи вагітних і невагітних жінок, які одержали полісистемне пошкодження. На основі динамічного спостереження та аналізу результатів лікування таких 172-х жінок визначено патогенетично обгрунтовані критерії обсягу хірургічного втручання, показання та протипоказання до переривання вагітності, розроблено оптимальну методику транспортування вагітних на догоспітальному етапі. Запропоновано раціональну схему ведення до- і післяопераційного періодів з огляду на нові підходи до індивідуального комплексного лікування постраждалих вагітних з політравмою. Встановлено особливості перебігу травматичного процесу в разі полісистемного ураження, яке потребує диференційованого підходу та комплексного лікування, оптимізації надання медичної допомоги, що дозволило суттєво знизити ризик виникнення невиношування.

Уперше встановлено, що у вагітних, хворих на геморой, чинником ускладненого гестаційного процесу є порушення адаптаційних механізмів. Про це свідчить підвищення вмісту адренокортикотропного гормону, адреналіну та кортизолу. Визначено характер і ступінь порушень мікробіоценозу пологових шляхів і кишечнику, особливості змін плацентарного комплексу та вмісту імуноглобулінів. Розроблено патогенетично обгрунтовані лікувально-профілактичні заходи щодо вагітних з різними формами геморою. Ці засоби передбачають застосування сучасних флебопротекторів, знеболювальних, протизапальних, проносних засобів і препаратів, які нормалізують мікрофлору кишечнику та пологових шляхів. Відзначено, що їх впровадження сприяє зниженню загрози переривання вагтності у разі безсимптомної форми геморою на 15,7 %, у разі симптомної - на 21,9 %, анемії - на 15,6 - 26,4 %, плацентарної недостатності - на 27,5 і 37,3 %, ускладнених пологів - на 28,1 і 31,0 %, ускладнень післяпологового періоду - на 15,6 - 19,7 %

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок, які до вагітності перенесли оперативне втручання на придатках матки. На підставі одержаних результатів розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів. Розширено наукові уявлення щодо патогенезу функціональних порушень у системі мати - плацента - плід. Показано роль корекції плацентарної недостатності у профілактиці акушерської та перинатальної патології у вагітних жінок, прооперованих на придатках матки до вагітності. На базі використання комплексної медикаментозної терапії розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які до вагітності перенесли операцію на придатках матки.

Вивчено особливості перебігу гестації та стану системи мати - плацента - плід залежно від терміну появи симптомів варикозної хвороби (ВХ). Установлено, що у вагітних симптоми ВХ обумовлені теперішньою вагітністю, має місце вища частота ускладненого перебігу вагітності та перинатальної захворюваності у порівнянні з жінками, у яких симптоми ВХ обумовлені попередньою вагітністю, або не обумовлені вагітністю взагалі. Проведено дослідження з використанням клініко-статистичних, радіоімунологічних, ехографічних, кардіографічних, реографічних, спектрометричних методів, що дало змогу патогенетично обгрунтувати патологічний вплив ВХ на стан системи мати - плацента - плід. Виявлено порушення адаптації на клітинному рівні, які характеризуються інтенсифікацією перекисного окиснення ліпідів зі зниженням антиоксидантної системи захисту. Як наслідок дезадаптації вегетативної регуляції відзначено порушення центральної та периферичної гемодинаміки. Науково обгрунтовано лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію процесів пероксидації, що дозволило поліпшити наслідки розроблення та знизити перинатальну захворюваність.

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонародженого у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування трубно-перитонеальної неплідності. Проаналізовано характер перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду залежно від виду неплідності, методів і тривалості її лікування, патогенетичних та нейроендокринних чинників неплідності. Досліджено функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок після хірургічного та консервативного лікування неплідності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та морфофункціональними особливостями стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування неплідності. Науково обгрунтовано та розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів і тактику ведення вагітності у жінок після консервативного та хірургічного лікування неплідності, застосування яких сприяє зменшенню частоти ускладнень вагітності та перинатальних пошкоджень.

Розглянуто покращання результатів лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ) нижніх кінцівок у вагітних та профілактики тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) шляхом оптимізації методів клініко-інструментальної діагностики, розробки комплексної медикаментозної терапії та впровадженням методів хірургічного лікування. Запропоновано діагностичні алгоритми на основні положення тактики лікування ТВГ у вагітних залежно від строків гестаційного періоду. Сформульовано показання до хірургічної профілактики ТЕЛА у вагітних. Визначено тривалість антикоагулянтної терапії у гострому періоді та заходи профілактики повторного тромбозу під час усього періоду вагітності. Проведено оцінювання ефективності комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо венозних тромбоемболітичних ускладнень під час вагітності та пологів.

Розглянуто питання диференціальної діагностики гострого апендициту і гострої гінекологічної патології у вагітних у різні терміни гестації.

Визначено фактори ризику, що призводять до розвитку та прогресування варикозної хвороби (ВХ) вен нижніх кінцівок, які необхідно враховувати під час прогнозування захворювання та планування лікувальних заходів. Вперше зроблено інтегральну оцінку стану гемодинаміки у судинах нижніх кінцівок і фетоплацентарному комплексі (ФПК). Визначено особливості гемостазу та ендокринної регуляції репродуктивної функції, а також стану внутрішньоутробного плода, морфологічних змін у плаценті у разі ВХ вен нижніх кінцівок у вагітних жінок. Вперше встановлено, що наявність ВХ нижніх кінцівок у жінок є достовірним обтяжуючим фактором системного негативного впливу на стан гемодинаміки в судинах системи мати - плацента - плід (позитивний кореляційний зв'язок, r = 0,635), що призводить до розвитку дисциркуляції з невиявленими (за даними доплерометрії) або клінічно вираженими ознаками фетоплацентарної недостатності в 32,1 % випадків. Вперше виявлено морфологічні та імуногістохімічні зміни послідів у разі ВХ нижніх кінцівок. Доведено доцільність призначення препарату "Детралекс" в комбінації з методом еластичної компресії нижніх кінцівок, що на 12 % підвищує ефективність профілактики та лікування гемореологічних і дисциркуляторних ускладнень гестації.

Уперше вивчено особливості становлення лактації та її стану у жінок із цукровим діабетом (ЦД) і захворюваннями щитовидної залози (ЩЗ). Показано роль змін, які відбуваються під час лактації у жінок із ЦД і гіпотиреозом. Визначено якісний склад молока таких жінок. Вивчено параметри захисних властивостей молока у породіль з ЦД і патологією ЩЗ. На підставі аналізу даних якісного складу молока, гормональних та імунологічних показників розроблено метод корекції та профілактики порушень лактаційної функції у породіль з ЦД і гіпотирезом. Оцінено перебіг раннього неонатального періоду у новонароджених від матерів з ЦД і тиреоїдною патологією.

Наведено особливості метаболізму цитокінів у жінок, прооперованих на щитоподібній залозі (ЩЗ) під час вагітності до і після операції. Виявлено, що дисбаланс цитокінів є більш вираженим у вагітних з дифузним токсичними зобом. Оперативне втручання з подальшим призначенням замісної гормональної терапії мало позитивний вплив на метаболізм гормонів ЩЗ. Замісна гормональна терапія мікронізованим прогестероном у жінок з ознаками загрози переривання вагітності призвела до поліпшення парадигми вагітності за рівнем цитокінів.

Вивчено перебіг вагітності у жінок із вадами серця в 93-х пацієнток, які склали дві групи: 1-ша група - 63 неоперовані пацієнтки і 2-га група - 33 оперовані пацієнтки в різні строки хвороби. У період максимального гемодинамічного навантаження (28 - 32 тижні) всім пацієнтам проводили тест з 6-хвилинною ходьбою. Встановлено, що головними факторами сприятливого перебігу вагітності в оперованих хворих є стан гемодинаміки до операції. Результати навантажувального тесту можна використати для розробки тактики ведення пологів із застосуванням акушерських засобів.

Виходячи з позицій доказової медицини, керівництвом для лікарів усього світу щодо профілактики та лікування тромботичних захворювань була публікація CHEST-8-ме видання АССР (асоціації грудних лікарів Америки). На початку 2012 р. з'явилось нове, 9-те видання даної асоціації. Наведено рекомендації згаданої асоціації щодо профілактики та лікування тромбозу глибоких вен у вагітних і породіль.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.458.1

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.45-5

Рубрики:

Хірургічні захворювання у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Продемонстрирована ценность использования методов малоинвазивной хирургии как неотъемлемого компонента подготовки к программам ВРТ. Показана необходимость пренатальной диагностики при отягощенном генетическом анамнезе у пациенток, нуждающихся в хирургическом лечении. Проиллюстрирован оптимизированный алгоритм оказания помощи бесплодным супружеским парам в программах ВРТ за счет сбалансированного использования хирургического и генетического компонентов.

Проведено простое слепое рандомизированное плацебо-контролируемое исследование по оценке эффективности фармакотерапии в III триместре беременности с целью профилактики прогредиентного течения варикозной болезни вен малого таза у 30 женщин, получивших диосмин 600 мг, и у 60 беременных, получавших плацебо. Однократный курсовой прием диосмина 600 мг (флебодиа 600) в III триместре беременности улучшает в послеродовой период инволюцию основных венозных коллекторов и венозное дренирование органов малого таза; нормализует показатели физического и психического здоровья и их компонентов. Полученные результаты исследования показывают целесообразность назначения однократного курсового приема диосмина в III триместре беременности у женщин с варикозной болезнью вен малого таза для профилактики прогредиентного течения заболевания.

Изучено течение травматической болезни у 11-ти беременных с различными вариантами тяжелой сочетанной торакальной и абдоминальной травмы, что составило 1,6 % пострадавших с политравмой. Политравма обусловила тяжелое течение травматической болезни у большинства беременных. В раннем постшоковом периоде осложнения возникли у 90,9 % пострадавших. Антенатальная гибель плода отмечена у 81,8 % беременных с политравмой. Все беременные после политравмы живы.

Зазначено, що хірургічні хвороби у вагітних мають клінічні особливості, які визначають певну складність їх діагностики, нерідко призводять до діагностичних помилок. Викладено відомості про поширеність, етіологію, перебіг і тактику лікування найбільш значущих гострих захворювань органів черевної порожнини. Відзначено, що своєчасне проведення ретельного динамічного спостереження і активних лікувальних заходів за наявності хірургічних захворювань у вагітних допоможе зберегти репродуктивне здоров'я жінок, а також знизити перинатальну смертність.

Указано, что хирургические болезни у беременных имеют значительные клинические особенности, которые определяют определенную сложность их диагностики, нередко приводят к диагностическим ошибкам. Изложены сведения о распространенности, этиологии, течении и тактике лечения наиболее значимых острых заболеваний органов брюшной полости. Отмечено, что своевременное проведение тщательного динамического наблюдения и активных лечебных мероприятий при наличии хирургических заболеваний у беременных поможет сохранить репродуктивное здоровье женщин, а также снизить перинатальную смертность.

Наведено результати дослідження стану 141 вагітної, що мали операції на серці. Простежено значні зміни центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки і скоротливої здатності міокарда особливо в період максимального гемодинамічного навантаження прооперованих жінок. Встановлено, що зміна показників залежить від виду вад серця та виду оперативного втручання. Встановлені параметри найбільшою мірою змінюються за оперованих вадів серця в період з 26 по 32 тиж гестації. Результати цього дослідження надають змогу вдосконалити тактику ведення вагітності та пологів у жінок, оперованих на серці.