Наведено особливості метаболізму цитокінів у жінок, прооперованих на щитоподібній залозі (ЩЗ) під час вагітності до і після операції. Виявлено, що дисбаланс цитокінів є більш вираженим у вагітних з дифузним токсичними зобом. Оперативне втручання з подальшим призначенням замісної гормональної терапії мало позитивний вплив на метаболізм гормонів ЩЗ. Замісна гормональна терапія мікронізованим прогестероном у жінок з ознаками загрози переривання вагітності призвела до поліпшення парадигми вагітності за рівнем цитокінів.

Отмечено, что клинический дебют острой хирургической патологии во время беременности отличается изменением характерных симптомов, что затрудняет диагностику и своевременное лечение. Приведен клинический случай аппендицита в послеродовом периоде, дебют которого, по мнению авторов, приходился на III триместр беременности и проявлялся угрозой преждевременных родов и лейкемоидной реакцией миелоидного типа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.45

Рубрики:

Хірургічні захворювання у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості перебігу гестації та стану системи мати - плацента - плід залежно від терміну появи симптомів варикозної хвороби (ВХ). Установлено, що у вагітних симптоми ВХ обумовлені теперішньою вагітністю, має місце вища частота ускладненого перебігу вагітності та перинатальної захворюваності у порівнянні з жінками, у яких симптоми ВХ обумовлені попередньою вагітністю, або не обумовлені вагітністю взагалі. Проведено дослідження з використанням клініко-статистичних, радіоімунологічних, ехографічних, кардіографічних, реографічних, спектрометричних методів, що дало змогу патогенетично обгрунтувати патологічний вплив ВХ на стан системи мати - плацента - плід. Виявлено порушення адаптації на клітинному рівні, які характеризуються інтенсифікацією перекисного окиснення ліпідів зі зниженням антиоксидантної системи захисту. Як наслідок дезадаптації вегетативної регуляції відзначено порушення центральної та периферичної гемодинаміки. Науково обгрунтовано лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію процесів пероксидації, що дозволило поліпшити наслідки розроблення та знизити перинатальну захворюваність.

У ході наукової роботи визначалися особливості перебігу геморою у жінок під час вагітності. Виявлено, що у таких хворих спостерігалося підвищення венозного тиску в малому тазі, а зміни гормонального фону призводили до зниження моторики товстого кишечника, що спричиняло виникнення запорів, які є головним провокуючим фактором розвитку геморою. Показано, що провідними симптомами у разі гемороя є біль і кровотеча, які викликають стресовий стан, що сприяє підвищенню вмісту адренокортикотропного гормону, кортизолу та адреналіну, які слугують факторами ризику щодо розвитку вегетативних розладів, симпатикотонії, міжпівкульової асиметрії та стресу. Такі зміни призводять до загострення геморою та виникнення ускладнень під час вагітності, пологів та післяпологового періоду.

Приведены результаты исследования 125 беременных с варикозным расширением вен нижних конечностей. У 52 % из них путем цветного дуплексного картирования сосудов малого таза выявлено варикозное расширение вен малого таза, что указывает на высокую частоту этой патологии и информативность метода диагностики. Изучение гемостаза у этих больных выявило нарушения свертывающей системы крови: повышение уровня фибриногена, протромбинового индекса, тромбоэластограммы, снижение уровня антитромбина III. Для лечения варикозного расширения вен назначали препарат Флебодиа-600. В результате лечения отмечены клиническое улучшение, нормализация маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровотока, а также восстановление показателей гемостаза.

Розглянуто питання диференціальної діагностики гострого апендициту і гострої гінекологічної патології у вагітних у різні терміни гестації.

Відомі визначення і класифікації попереково-тазового болю (ПТБ) у вагітних описують тільки або переважно локалізацію болю, але не розкривають його сутності. Надано матеріали стосовно удосконалення клінічної класифікації попереково-тазового болю у вагітних, визначення діагностичної цінності клінічних синдромів і провокативних тестів на підставі вивчення протоколів клінічного обстеження вагітних жінок, які звернулися по допомогу з приводу ПТБ (гр. А, n = 76), і групи здорових вагітних без ПТБ (гр. Б, n = 25). Запропонована клінічна класифікація визначає сучасний рівень знань про сутність ПТБ і в міру вдосконалення знань може бути доповнена та модифікована. Для підвищення якості діагностики ПТБ у вагітних слід використовувати виявлення не менше 3 - 5 найбільш інформативних клінічних синдромів і провокативних тестів.

Мета роботи - описати випадки успішної лапароскопічної діагностики та холецистектомії у вагітних. За 2009 - 2011 рр. у пацієнток в II триместрі вагітності виконано 5 діагностичних лапароскопій з приводу типової клініки апендициту та 1 лапароскопічну холецистектомію з приводу гострого калькульозного холециститу. У 5 пацієнток з терміном вагітності 16 - 19 тиж при госпіталізації клініка гострого апендициту не викликала сумнівів, але під час лапароскопічної діагностики встановлено, що апендикс не змінений. Пацієнтку віком 32 роки з вагітністю 17 тиж госпіталізовано в ургентному порядку з клінікою гострого калькульозного холециститу, що підтверджено лабораторними та інструментальними методами дослідження. Їй виконано лапароскопічну холецистектомію з інсуфляцією CO2 в черевну порожнину на рівні 8 мм рт. ст. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Усіх пацієнтів виписано у задовільному стані. Висновки: описані випадки успішної лапароскопічної діагностики та лікування пацієнток з клінікою гострої хірургічної патології у II триместрі вагітності свідчать про переваги цього методу над класичними методами лікування гострої хірургічної патології у вагітних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.12 + Р716.216.569.452 + Р716.216.457.261.2

Рубрики:

Захворювання щитовидної залози у вагітних

Хірургічна патологія щитовидної залози у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведено дані ефективності використання препарату Мілагін у програмі передопераційної підготовки та санації пологових шляхів 76 вагітних, з них у 58 з тривалолікованим непліддям в анамнезі, зі змішаними формами піхвової інфекції. Полімікробний характер дисбіозів статевих шляхів у вказаної категорії вагітних підтримується фоновою нейроендокринною дисфункцією, частими оперативними та трансцервікальними втручаннями в анамнезі, існуванням хронічних вогнищ інфекції. Мілагін показав високу ефективність та добру переносимість не тільки як засіб для екстреної та швидкої санації пологових шляхів, але й як засіб для профілактики постінвазивних ускладнень та лікування запальних процесів статевих шляхів мікробної етіології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.458.1

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные об особенностях психоэмоционального состояния женщин, оперированных на щитовидной железе, полученные при проведении психодиагностических тестов. Обоснована необходимость психотерапии на этапе предгравидарной подготовки и психологической поддержки во время беременности.

У 40-ка беременных в возрасте 20 - 25-ти лет с различными формами геморроя исследованы особенности системы плацента - плод - новорожденный. Приведены предварительные результаты исследования фетоплацентарного комплекса, состояния плода (биофизический профиль, результаты кардиотокографии) и новорожденного (по шкале Апгар). Некоторые показатели сопоставлены с результатами бактериологического и бактериоскопического исследований.

Изучена эффективность использования препарата Нормовен у рожениц с геморроем. Исследование метаболизма структурных веществ соединительной ткани у обследованных продемонстрировало присущие для соединительной дисплазии биохимические изменения. Это указывало на системный характер происходящих нарушений на фоне варикозной болезни органов малого таза. Применение венотонического препарата системного действия Нормовен в течение десяти дней привело к полной редукции клинической симптоматики геморроя благодаря выраженному противовоспалительному, противоотечному эффекту, улучшению микроциркуляции и повышению рецептивности прямокишечных вен к норадреналину.

Проведено наблюдение 60-ти беременных в возрасте 19 - 23-х лет с различными формами геморроя. Из них I клиническую группу составили 20 пациенток с бессимптомным геморроем, II - 20 пациенток с жалобами на запоры, кровотечения, боль при дефекации и анальный зуд, III - 20 пациенток, страдающих геморроем и подлежащих хирургическому лечению. Контрольную группу составили 20 здоровых беременных. Для подготовки к родам все пациентки получали капли "Хилак форте". Таким образом, проведенное лечение дало эффект в I и II группах, в III наблюдался частичный эффект у 5 (25 %) женщин. Ни в I, ни во II группе не было случаев перинатальной патологии, в III группе - 3 (15 %) случая.

Комплексна оцінка результатів клінічного обстеження, лабораторних показників за критеріями шкали Alvarado A. (1986) та інструментальних досліджень дозволила діагностувати гострий апендицит у 61 із 126-ти вагітних, що було підтверджено інтраопераційно та за морфологічного дослідження препаратів червоподібного відростка.

Комплексная оценка результатов клинического обследования, лабораторных показателей по критериям шкалы Alvarado A. (1986) и инструментальных исследований позволила диагностировать острый аппендицит у 61 из 126-ти беременных, что было подтверждено интраоперационно и при морфологическом исследовании препаратов червеобразного отростка.

Описано клінічний випадок розриву селезінки у вагітної. Наведено дані літератури щодо пошкодження селезінки під час вагітності.

Уперше вивчено особливості становлення лактації та її стану у жінок із цукровим діабетом (ЦД) і захворюваннями щитовидної залози (ЩЗ). Показано роль змін, які відбуваються під час лактації у жінок із ЦД і гіпотиреозом. Визначено якісний склад молока таких жінок. Вивчено параметри захисних властивостей молока у породіль з ЦД і патологією ЩЗ. На підставі аналізу даних якісного складу молока, гормональних та імунологічних показників розроблено метод корекції та профілактики порушень лактаційної функції у породіль з ЦД і гіпотирезом. Оцінено перебіг раннього неонатального періоду у новонароджених від матерів з ЦД і тиреоїдною патологією.

Виходячи з позицій доказової медицини, керівництвом для лікарів усього світу щодо профілактики та лікування тромботичних захворювань була публікація CHEST-8-ме видання АССР (асоціації грудних лікарів Америки). На початку 2012 р. з'явилось нове, 9-те видання даної асоціації. Наведено рекомендації згаданої асоціації щодо профілактики та лікування тромбозу глибоких вен у вагітних і породіль.