Изучена интенсивность спонтанной и металлкатализируемой модификации белков у доношенных новорожденных при привычном эндокринном невынашивании у матери. Выявлено наличие признаков оксидативного стресса, что может служить причиной нарушения энзимной активности и рецепторного регулирования. Сохранение высокой интенсивности пероксидации белков к концу раннего неонатального периода может быть механизмом развития неонатальной патологии.

Визначено особливості розвитку компонентів сигморектального сегмента у плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу, залежність топографоанатомічних взаємозв'язків між компонентами сигморектального сегмента як передумови виникнення природжених вад. Розглянуто типові анатомічні ознаки сигморектального сегмента в перинатальному періоді, варіантів його проекції стосовно серединної площини, гістоструктурної організації та хронологічної послідовності його топографоанатомічних взаємовідношень із суміжними органами та структурами живота у динаміці перинатального періоду. Типовими макроскопічними ознаками сигморектального сегмента в перинатальному періоді є наявність звуження кишкової трубки в місці переходу сигмоподібної ободової кишки у пряму; відсутність випинів і жирових привісків у межах сигморектального сегмента; зміна стрічок сигмоподібної ободової кишки на суцільний поздовжній м'язовий шар прямої кишки; переважання діаметрів очеревинного відділу прямої кишки та дистального відділу сигмоподібної ободової кишки над діаметром сигморектального переходу; наявність поперечної півкільцевої складки слизової оболонки. У динаміці перинатального періоду відбувається зміна кута між поздовжніми осями дистального відділу сигмоподібної ободової кишки та очеревинного відділу прямої кишки від тупого до гострого.

Изучен характер суточной динамики массы тела - положительной или отрицательной, в зависимости от вида вводимой питательной смеси, у новорожденных с энцефалопатией тяжелой степени. Материнское молоко чаще связано с позитивной прибавкой массы у новорожденных в критическом состоянии в течение всего неонатального периода. Искусственные смеси не обладают подобным действием.

Анатомическое исследование проведено на вилочковых железах 40 плодов и 46 новорожденных. Начало миелинизации нервов отмечено у плодов 32 недель появлением волокон малого диаметра. У новорожденных отмечается увеличение количества волокон и дифференцирование волокон среднего диаметра. У плодов и новорожденных в нервах железы преобладают безмиелиновые волокна. В спектре миелиновых волокон основную массу составляют волокна малого диаметра.

Розглянуто питання неврологічного розвитку недоношених новонароджених під впливом несприятливих чинників навколишнього середовища в неонатальних відділеннях. В ході дослідження використано двоетапний кластерний аналіз за кількісними та якісними показниками. Встановлено, що недоношені діти, які перебували під впливом несприятливих чинників навколишнього середовища, мали виражені порушення неврологічного розвитку на 30-у добу спостереження.

Рассмотрены вопросы неврологического развития недоношенных новорожденных в динамике наблюдения при воздействии неблагоприятных факторов окружающей среды в неонатальных отделениях. В ходе исследования использован двухэтапный кластерный анализ по количественным и качественным показателям. Установлено, что недоношенные дети, которые находились в условиях повышенных уровней факторов окружающей среды, имели выраженные нарушения неврологического развития на 30-й день наблюдения.

Аналіз показників роботи регіонального відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених показав, що для реалізації сучасних технологій виходжування дітей з екстремально низькою масою тіла важливим є об'єднання зусиль акушерської та неонатологічної служб у поєднанні з високим професіоналізмом та належним матеріально-технічним забезпеченням.

Представлены результаты апробации модели диспансерного наблюдения за развитием детей первого года жизни от матерей с отягощенным течением беременности (фетоплацентарная недостаточность, гестозы, угроза прерывания беременности), где общепринятые мероприятия дополнены обязательными лечебно-профилактическими курсами (применение внутрь по 2 капли в день 10 %-ного раствора <$E alpha>-токоферола ацетата в течение одного месяца). Наблюдение за развитием детей происходило с помощью разработанного информационного буклета, который распространялся среди родителей после выписки новорожденных из родильного отделения. В буклете содержится краткая информация о рациональных методах вскармливания, нормативные характеристики физического и психомоторного развития, анкета, где популярно изложены и систематизированы вероятные изменения в состоянии здоровья (соответственно с каждым возрастным периодом), наличие которых у ребенка родители должны отмечать перед каждым плановым посещением доктора. Негативная динамика в результатах анкетирования может служить для врача дополнительным аргументом в пользу назначения повторных курсов реабилитации и обследования. Отмечено, что предложенная программа позволяет снизить показатели заболеваемости у обследованных детей в возрасте двух лет, что достигалось путем раннего выявления нарушений в состоянии здоровья у детей в течение первых месяцев жизни и проведением последовательных профилактических и реабилитационных мероприятий.

Изучена вариабельность сердечного ритма с использованием суточного мониторирования по Холтеру у детей - пациентов отделения патологии новорожденных. Установлено, что вегетативный статус недоношенных детей характеризуется повышением симпатического тонуса на фоне снижения парасимпатической модуляции, а также смещением вегетативного равновесия в сторону преобладания симпатического звена.

Розроблено класифікацію ризиків, що супроводжують матір і дитину в перинатальному періоді життя. Запропонована класифікація підтверджує необхідність комплексної взаємодії медичного персоналу перинатальних центрів і неопатологів для своєчасного виявлення факторів перинатальних ризиків вагітності та ризиків новонароджених з одночасним визначенням причин, які їх зумовили. Для медичних установ це означає оперативне надходження даних до лікаря, завдяки чому він одержує можливість своєчасного виявлення і корекції ризиків, що виникають у перинатальному періоді та становлять загрозу життю дитини та матері.

Разработана классификация рисков, сопровождающих мать и ребенка в перинатальном периоде жизни. Предложенная классификация подтверждает необходимость комплексного взаимодействия медицинского персонала перинатальных центров и неопатологов для своевременного выявления факторов перинатальных рисков беременности и рисков новорожденных с одновременным определением причин, которые их обусловили. Для медицинских учреждений это означает оперативное поступление данных к врачу, благодаря чему он получает возможность своевременного выявления и коррекции рисков, возникающих в перинатальном периоде и представляющих угрозу жизни ребенка и матери.

З метою оцінювання розвитку новонароджених з різних районів Івано-Франківської області проведено комплексне дослідження їх розподілу залежно від маси тіла (менше 2500 г і більше 3500 г), гестаційного віку та внеску генетичних і середовищних факторів у формування синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку. Матеріалом дослідження була первинна документація та звітно-статистична документація всіх районів області за 2006 - 2008 рр. Встановлено зменшення кількості дітей з масою тіла до 2500 г у 2 - 3 рази з 2006 по 2008 рр. в більшості районів області. Водночас виявлено збільшення відсотку недоношених у 1,8 рази в місті Івано-Франківську. Аналізом первинної медичної документації дітей встановлено, що синдром затримки внутрішньоутробного розвитку належить до мультифакторної патології, в реалізації якої важливу роль відіграють спадкові і зовнішні фактори середовища. Показано, що питома вага новонароджених з масою тіла понад 3500 г коливається по області від 34 до 45 % і найвищого рівня досягає у м. Івано-Франківськ (47,6 %) у 2006, а по області (38,9 %) - у 2008 р.

На підставі даних реєстрів новонароджених Волинської та Рівненської областей за 2001 - 2004 рр. створено стандарти маси тіла при народженні у дітей північно-західного регіону України, починаючи з 28 тижнів гестаційного віку. Показано, що маса тіла при народженні у дітей в 2001 - 2004 рр. суттєво не відрізняється від такої у немовлят Львівської області у 1994 - 2000 рр., але більша за показники у новонароджених Денвера, (США, 1963) і наближається до таких у немовлят Британської Колумбії (1981 - 2000 рр.). При цьому маса тіла у немовлят двох областей (як у хлопчиків, так і дівчаток) менша за таку у норвезьких новонароджених (1967 - 1998 рр.). Середні значення маси тіла при народженні у дітей Волинської та Рівненської областей перевищують такі для відповідного гестаційного віку, визначені Г. М. Дєментьєвою та Е. В. Короткою у 1981 р. Оскільки 50-ті процентилі маси тіла при народженні у дівчаток та хлопчиків Волинської, Рівненської та Львівської областей майже повністю збігаються, можна вважати, що немовлята всіх трьох областей належать до однієї популяції. Тому для оцінки їх фізичного розвитку слід використовувати спільні стандарти, створені на підставі об'єднаних даних. Процентильні криві, одержані внаслідок зважування новонароджених різного гестаційного віку Волинської, Рівненської та Львівської областей, доцільно використовувати як стандарт для оцінки фізичного розвитку новонароджених України, насамперед, північно-західного її регіону.

Обгрунтовано методику комплексного бального оцінювання ступеня ризику виникнення несприятливих зрушень з боку провідних показників фізичного розвитку та морфофункціонального стану організму новонароджених дітей, що репрезентує адекватний в співвідношенні з наявними вимогами, простий у використанні, інформативний з прогностичних позицій інструмент визначення передумов до формування імовірних викривлень під час процесів морфофункціонального становлення організму новонароджених. Визначено основні етапи практичної інтерпретації методики.

Обоснована методика комплексной балльной оценки степени риска возникновения неблагоприятных изменений со стороны ведущих показателей физического развития и морфофункционального состояния организма новорожденных детей, представляющая собой адекватный в соответствии с существующими требованиями, простой в использовании, информативный с прогностических позиций инструмент определения предпосылок к формированию возможных изменений со стороны процессов морфофункционального становления организма новорожденных. Определены основные этапаы практической интерпретации методики.

Висвітлено основи перинатальної медицини, розкрито сучасні принципи організації перинатальної допомоги в Україні. Викладено міжнародно-правові та загальнодержавні основи неонатальної та перинатальної служби. Розглянуто організацію медичної допомоги новонародженим у пологових будинках, досліджено санітарно-гігієнічний режим пологового будинку. Розкрито особливості метаболічної адаптації доношених і недоношених новонароджених. Наведено принципи вигодування новонароджених в нормі та за патології, викладено закономірності росту новонародженого, потреби у харчових речовинах та енергії. Висвітлено особливості адаптації новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку.

Определены особенности роста детей, рожденных с очень низкой массой тела, в постнатальном периоде их развития. Использование интегрального показателя скорости увеличения массы тела позволяет анализировать закономерности физического развития младенцев.

Наведено дані вивчення динаміки рівня сироваткового фібронектину та фагоцитарної активності клітин крові у новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку в неонатальному періоді.

Наведено результати добового моніторування ЕКГ з паралельним записом реопневмограми 30 недоношених дітей, які виходжувалися з використанням методу кенгуру, та 22 немовлят зі стандартним доглядом. Виявлено періодичне дихання з наявністю респіраторних пауз у всіх обстежених новонароджених та вірогідно виразнішу електричну нестабільність міокарда у дітей, матері яких не застосовували метод кенгуру.

Оценено физическое развитие 14 новорожденных, рожденных с ОНМТ в постконцептуальном периоде. Установлено, что физическое развитие характеризуется сниженными темпами увеличения отдельных антропометрических показателей, первым из которых реагирует рост ребенка.

Наведено результати власних спостережень особливостей Т-клітинної ланки імунітету в недоношених новонароджених дітей на тлі перинатальної патології. Виявлено зміни у рівнях CD8, CD16-лімфоцитів фагоцитарного індексу та фагоцитарної активності у крові. Це надає уявлення про імунологічну реактивність на гіпоксичне та інфекційне пошкодження.

Обследовано 279 беременных, рожденных ими детей, родителей I - II поколений. Предложена схема прогнозирования состояния здоровья новорожденного, которая включает паспортные, анамнестические данные, характеристику антенатального, интранатального периода жизни плода, оценку состояния новорожденного, пупочного канатика, плаценты, лабораторную оценку состояния новорожденного и генетической склонности. Прогноз здоровья новорожденного ребенка составляется на основе интегрированного анализа проведенных исследований в балльной системе. При нормальных данных обследования (сумма баллов 0) состояние здоровья новорожденного ребенка и прогноз в последующие периоды жизни удовлетворительный.

Проведено клініко-експериментальне дослідження та здійснено комплексну оцінку всіх патогенетичних ланок патологічного процесу, оптимізовано хірургічну тактику, напрямки етіологічної, патогенетичної та посиндромної терапії, що дозволяє запобігти розвитку післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (ПОГСУ) та поліпшити результати їх лікування. Уперше проведено вивчення ефективності інтраопераційної сорбційної детоксикації - тотальної пролонгованої перитонеосорбції з використанням полівінілпіролідону. Уперше розроблено та впроваджено до практики дитячої хірургії методи хірургічної корекції природжених вад травного тракту, які є патогенетично обгрунтовані щодо їх термінів, обсягів і клінічної ефективності. Розроблено комплексну патогенетичну обгрунтовану методику лікування післяопераційних інфекційних ускладнень. Визначено пріоритетні завдання для запобігання ПОГСУ у новонароджених і дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту.