Висвітлено основи перинатальної медицини, розкрито сучасні принципи організації перинатальної допомоги в Україні. Викладено міжнародно-правові та загальнодержавні основи неонатальної та перинатальної служби. Розглянуто організацію медичної допомоги новонародженим у пологових будинках, досліджено санітарно-гігієнічний режим пологового будинку. Розкрито особливості метаболічної адаптації доношених і недоношених новонароджених. Наведено принципи вигодування новонароджених в нормі та за патології, викладено закономірності росту новонародженого, потреби у харчових речовинах та енергії. Висвітлено особливості адаптації новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку.

Визначено епідеміологічні особливості природного вигодовування дітей раннього віку за умов промислового та сільськогосподарського регіонів Придніпров'я. Установлено негативний вплив несприятливих факторів макро- та мікросоціуму на тривалість, поширеність і якість природного вигодовування немовлят. Виявлено залежність забезпеченості вітамінами A, E і C жінок-годувальниць та їх дітей від особливостей перебігу вагітності у матері й умов мешкання. Доведено можливість і безпечність профілактичного використання полівітамінного препарату "Прегнавіт" у комплексі з проведенням ентеросорбції матерів-годувальниць для зменшення поширеності клінічних проявів гіповітамінозів, покращання показників фізичного розвитку, зниження захворюваності дітей раннього віку.

Вивчено особливості адаптації у неонатальному періоді передчасно народжених дітей з малою масою. Запропоновано оптимізацію виходжування дітей цієї групи шляхом збагачення раціону матерів-годувальниць в період лактації препаратами йоду. Показано, що у таких матерів в два рази частіше зустрічається патологія щитоподібної залози за даними УЗД. Виявлено у пуповинній крові їх дітей значно знижений рівень гормонів щитоподібної залози, що за умов дефіциту йодного забезпечення матері може негативно впливати на адаптацію новонародженого. Доведено, що збагачення раціону харчування матерів-годувальниць, що народили передчасно маловагових дітей, йодовмістними препаратами значно покращує лактацію, достовірно підвищуючи добову кількість молока та тривалість годування грудьми дитини на першому році життя.

На основании современных подходов к питанию ребенка выделены преимущества грудного вскармливания, методы его поддержки со стороны медицинских работников и кормящих женщин. Обоснованы сроки коррекции питания (прикормы) на первом году жизни, их характер и методики ведения. Подчеркнута необходимость использования при искусственном и смешанном вскармливании грудного ребенка только высокоадаптированных заменителей женского молока, а также рассмотрены вопросы питания детей с различными патологическими состояниями - аллергией, непереносимостью белка коровьего молока, лактазной недостаточностью и т.д.

Комплексно оцінено медико-соціальні та екологічні фактори ризику, які сприяють ранньому пригніченню лактаційної функції жінок-годувальниць і переведенню немовлят на штучне вигодовування (ШВ). За клініко-експериментальних умов показано, що одним з важливих факторів ризику зниження лактаційної функії в жінок-годувальниць є хронічна нітратна інтоксикація. Це підверджується морфофункціональними змінами гіпофізу, які визначаються зниженням активності секреторних гранул на тлі зменшення білоксинтезувальної та енергопродукуючої функцій клітин даної залози. Встановлено високий рівень аліментарнозалежної патології та дисбіотичних порушень у дітей першого року життя, пов'язаний з пізнім початком природного вигодовування (ПВ), раннім введенням напівадаптованих замінників материнського молока та продуктів додаткового харчування. Виявлено, що в дітей за умов ШВ втрачається впорядкованість добового ритму функціонування вегетативної нервової системи, властива дітям, які вигодовуються жіночим молоком, а саме, подовжується часова зона підвищеної активності симпатичного відділу. Доведено, що в дітей за умов ШВ підвищується рівень глікозоаміногліканів у сироватці крові, що може призвести до напруги компенсаторних систем цитопротекції слизової оболонки гастродуоденальної зони. Науково обгрунтовано доцільність включення до комплексу заходів для покращання лактаційної функції в жінок-годувальниць з групи ризику стосовно розвитку гіпогалактії харчової домішки "Еламін".

На підставі результатів детального моніторингу та багаточисленних клініко-епідеміологічних досліджень вперше в Україні на прикладі м.Львова та Львівської області доведено ефективність впровадження комплексної системи принципів успішного грудного вигодовування (УГВ) у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) охорони здоров'я матері та дитини та її вплив на тривалість грудного вигодовування (ГВ) та на показники здоров'я дітей. Виявлено, що з усіх принципів (УГВ найбільший вплив на тривалість виключно грудного вигодовування (ВГВ) та ГВ в цілому має годування за вимогою та відмова від використання у пологовому відділенні іншої їжі, крім грудного молока. З'ясовано, що основними чинниками, які визначають тривалість ГВ, є допологове навчання жінок відповідно підготовленим медичним персоналом, дотримання принципів ГВ як у пологовому будинку, так і надалі на етапі дитячої поліклініки. Встановлено, що тривале ВГВ (6 місяців) та тривале ГВ (12 місяців та більше) позитивно впливає на нервово-психологічний розвиток і зменшення рівня захворюваності дітей. Доведено необхідність впровадження в ЛПЗ охорони здоров'я матері та дитини ініціативної програми "Лікарня, доброзичлива до дитини" з метою збільшення частоти та тривалості ГВ, що сприятиме зменшенню захворюваності немовлят та дітей раннього віку. Запропоновано створити систему кабінетів підтримки грудного вигодовування та лактації на базі жіночих консультацій, пологових будинків і дитячих поліклінік.

На підставі клініко-лабораторного оцінювання ефективності ентерального харчування (ЕХ) за умов інтенсивної терапії новонароджених і дітей першого року життя доведено, що розвиток критичних станів у немовлят супроводжується порушенням функціональних можливостей шлунково-кишкового тракту, дисимілятивною направленістю білкового обміну, проявами холестазу, напруженням захисних механізмів цитопротективної системи слизової оболонки гастродуоденальної зони (ГДЗ). Уперше визначено наявність зв'язків між рівнем збереження білкового синтезу на початку ЕХ і тривалістю природного вигодовування та парентерального харчування, а також між рівнем сироваткових тригліцеридів і тривалістю хвороби та парентерального харчування. Доведено більшу ефективність впливів напівелементних гідролізатів (НГ) на стан білкового та ліпідного обмінів, зниження виразності холестазу та напруження цитопротективної системи слизової оболонки ГДЗ у немовлят у критичних станах у порівнянні з сумішами на основі коров'ячого молока. Уперше встановлено, що зниження функціонального навантаження захисних механізмів цитопротективної системи слизової оболонки ГДЗ із застосуванням НГ у даного контингенту дітей призводить до зменшення проявів холестазу, що реалізується через зміни тонусу симпатичної нервової системи. Із урахуванням виявлених метаболічних змін та функціональних порушень ШКТ і гепатобіліарної системи, на підставі клініко-математичного аналізу вперше визначено ознаки ефективності ЕХ за умов ІТ новонароджених і дітей першого року життя.

Обгрунтовано безпечність грудного вигодовування немовлят від матерів, в яких встановлено сифіліс до або під час вагітності, а після відповідного специфічного та профілактичного протисифілітичного лікування визначено позитивні специфічні серологічної реакції на сифіліс під час досліджуваної вагітності. Обстежено 90 матерів, які одержали протисифілітичне лікування під час вагітності та 90 їх немовлят, які перебували на природному вигодовуванні не менше 6-ти місяців. За результатами дослідження встановлено, що провідним критерієм безпечності природного вигодовування немовлят групи ризику є закінчення курсу специфічного та профілактичного лікування сифілісу в їх матерів під час вагітності. Закінчення протисифілітичного лікування матерів після 28-го тижня вагітності не дозволяє оцінити якість проведеної терапії під час пологів і новонароджені немовлята цих матерів мають підлягати профілактичному лікуванню.

Корекція грудного вигодовування глибоко недоношених дітей надає змогу досягти рекомендованої потреби у білках і енергії та є реальним методом зниження ступеня тяжкості бронхолегеневої дисплазії.

Увагу приділено підвищенню ефективності надання медичної допомоги недоношеним новонародженим з респіраторним дистрес-синдромом (РДС) на підставі вивчення клініко-інструментальних змін центральної, церебральної та мезентеріальної гемодинаміки в перші дні життя та впровадження нових підходів до годування передчасно народжених дітей з РДС. Визначено перинатальні чинники ризику тяжкого стану у недоношених дітей. Проаналізовано зміни центрального, мозкового та мезентеріального кровобігу у недоношених дітей в динаміці спостереження та у разі призначення раннього ентерального харчування. Проведено вивчення співвідношення показників серцевої, церебральної та мезентеріальної гемодинаміки та показано їх відмінності у недоношених дітей у тяжкому стані та без нього. Розраховано прогностичне рівняння ішемізації верхньої мезентеріальної артерії. Розроблено діагностично-прогностичну модель тяжкості стану у недоношених дітей з обгрунтуванням призначення раннього ентерального харчування.

Висвітлено особливості оцінки стану, первинного лікарського огляду, догляду та вигодовування новонароджених у пологовому будинку. Розкрито питання первинної реанімації новонароджених, особливості техніки проведення загальноприйнятих діагностичних і терапевтичних маніпуляцій у період новонародженості.

Освещены особенности оценки состояния, первичного врачебного осмотра и выкармливания новорожденных в родильном доме. Раскрыты вопросы первичной реанимации новорожденных, особенности техники проведения общепринятых диагностических и терапевтических манипуляций в период новорожденности.

Описані предмет і задачі сучасної перинатології, пренатальне тестування і моніторування, діагностика генетичних захворювань. Окремі питання присвячені оцінці новонароджених за шкалою Апгар, первинній реанімації новонароджених, оцінці гестаційного віку, температурному контролю, годуванню новонароджених тощо. Наведена характеристика основних лікарських засобів, які використовують в перинатологічній практиці, та відомості про основні біохімічні показники.

Представлен обзор литературы, освещающий некоторые вопросы механизмов развития синдрома срыгивания у детей грудного возраста. Приведены принципы, согласно которым необходимо проводить терапию синдрома срыгивания и рвоты у грудных детей, и описан собственный опыт коррекции таких нарушений с использованием смеси для искусственного вскармливания, обладающей антирефлюксными свойствами.

Представлены основные компоненты и эффекты метода мама-кенгуру, которые рассмотрены с позиций влияния на соматическое состояние, психомоторное развитие, поведение недоношенных новорожденных и детей с задержкой внутриутробного роста. Рассмотрены аспекты взаимоотношений в семье и гуманизации интенсивной неонатологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.4 + Р128.919-37

Рубрики:

Догляд за недоношеними дітьми

Гігієна дітей грудного віку

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі власного досвіду організації ефективного транспортування новонароджених в Чернівецькій області висвітлено головні організаційні питання перинатального транспортування у лікувальні заклади вищого рівня надання медичної допомоги, які пропонуються до впровадження в різних регіонах України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732 + Р128.191-37

Рубрики:

Годування і догляд за новонародженими дітьми

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведены динамические исследования содержания основных гемопоэтических компонентов в женском молоке у 100 кормящих матерей в течение 6 - 9-ти месяцев лактации с использованием методов атомно-абсорбционной спектрофотометрии, электронного парамагнитного резонанса и электрофореза в полиакриламидном геле. Установлено, что железотранспортный белок лактоферрин (ЛФ) в насыщенной биоактивной <$E roman Fe sup 3+> форме определяется в наивысшей концентрации в течение первой недели лактации и постепенно, к 4-му месяцу утрачивает свою железотранспортную функцию. Экскреция апо-ЛФ (ненасыщенной железом формы), общего железа (<$E roman Fe sup 2+> и <$E roman Fe sup 3+>), общей меди (I <$E roman Cu sup 2+>, II <$E roman Cu sup 2+>) сохраняется в течение всего периода лактации на фоне постепенного снижения их концентрации к концу наблюдения. Новым в исследованиях является обнаружение в грудном молоке самостоятельного медьсодержащего белка, названного лактокупреином, который обеспечивает насыщение биоактивным трехвалентным железом ЛФ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732 в2:Э

Рубрики:

Годування і догляд за новонародженими дітьми

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732 + Р128.919-371

Рубрики:

Годування і догляд за новонародженими дітьми

Гігієна дітей грудного віку

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ