Висвітлено проблему сезонної алергії, етіологічним чинником якої є пилок та спори пліснявих грибів. Встановлено зв'язок між сезонною симптоматикою та рівнем пилку/спор у повітрі.

Проведена оценка клинической эффективности и безопасности применения диоксида кремния в форме порошка для приготовления суспензии ("Атоксил") в комплексной терапии пищевой аллергии у детей в возрасте от 1 до 5 лет. Высокая эффективность и отсутствие побочных эффектов позволяют рекомендовать включение Атоксила в стандартную терапию клинических проявлений пищевой аллергии у детей, начиная со второго года жизни.

Представлен алгоритм диагностики и лечения больных с пищевой аллергией. Алгоритм составлен на основе рекомендаций Национального института аллергии и инфекционных заболеваний США (NIAID, 2010), рекомендаций Всемирной Организации Аллергологов DRACMA (Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy, 2010) и с учетом собственного опыта авторов.

Проведено порівняльне дослідження клініко-анамнестичних особливостей перебігу алергічних захворювань (АЗ) у дітей м. Запоріжжя та районів Запорізької області (Приморський, Бердянський). Установлено, що реалізація "атопічного маршу" з розвитком бронхіальної астми більш притаманна міським дітям, матері яких частіше мали патологію вагітності та пологів. Для дітей з АЗ характерний великий поліморфізм скарг і, як мінімум, два супутні захворювання. Комплексна оцінка клініко-анамнестичних особливостей АЗ у дітей дозволяє виявити фактори ризику розвитку алергійної патології для розробки індивідуалізованих профілактичних і лікувальних заходів, диференційованого підходу до прогнозування соціальної адаптації дитини та її здоров'я в цілому.

Представлены результаты обследования и лечения 175 детей (93 мальчика и 82 девочки) в возрасте от 3 до 18 лет с аллергической патологией. У 66 % детей с аллергическими заболеваниями в патологический процесс вовлекался желудочно-кишечный тракт. Выявленные изменения поджелудочной железы и печени при аллергических состояниях обратимы и могут трактоваться как реактивные изменения. В комплексную терапию детей основной группы (56 мальчиков и 44 девочки) был включен тиотриазолин. Результаты исследования свидетельствуют о целесообразности включения данного препарата в комплексную терапию аллергических заболеваний у детей.

Проведено порівняльний аналіз лабораторних маркерів алергічного запалення (загального IgE та еозинофільного катіонного білка) у 287 дітей з алергічними захворюваннями віком від 6 до 17 років. 171 хворий мешкав за умов великого промислового м. Запоріжжя, 116 дітей - у відносно екологічно чистих районах Запорізької області (Приморський, Бердянський). Результати порівнювались з показниками 56 практично здорових дітей, що склали контрольну групу. Встановлено, що підвищений рівень загального IgE можна розцінювати як маркер респіраторних форм алергії (алергічного риніту та бронхіальної астми), причому його показники були вищими у хворих з м. Запоріжжя. Підвищений рівень еозинофільного катіонного протеїну, що свідчить про еозинофільне запалення в тканинах, був характерним для дітей з бронхіальною астмою, які мешкають за екологічно несприятливих умов, що дозволяє припустити залежність його високих показників від наявності контакту з причинними алергенами, якими у великому промисловому місті є екологічні забруднювачі.

Наведено останні дані щодо актуальності дотримання дієти за наявності проявів алергії на шкірі. Наголошено на важливості екологічної безпечності їжі для дітей.

Цель исследования - изучение клинической эффективности и безопасности препарата "Триметабол" в лечении детей с атопическим дерматитом (АД) в сочетании с бронхиальной астмой (БА). Под наблюдением находились 12 детей в возрасте от 7 - 8 лет, страдающие АД в сочетании с БА, у которых был снижен аппетит. Среднетяжелое течение БА имели 83,3 % детей, тяжелое - 16,6 %, на момент начала исследования больные находились в состоянии ремиссии БА. Течение АД соответствовало легкому в 66,6 % случаев, среднетяжелому - в 33,3 %. Комплекс лечения включал диетотерапию (с исключением причинно значимых пищевых аллергенов), противовоспалительную ингаляционную базисную терапию (сальметерол, флутиказон) в дозах 100 - 250 мкг/сутки соответственно степени тяжести течения БА, а также применение Триметабола, пробиотиков и наружной терапии средством ухода за атопической кожей (гидратирующий крем). Триметабол назначался по 10 мл 3 раза в день до приема пищи в течение одного месяца. Включение Триметабола в комплексную терапию в 100 % случаев имело положительное влияние на аппетит. Улучшение аппетита отмечалось у 2/3 детей со 2 - 3 дня от начала лечения. У 1/3 детей, главным образом при АД средней тяжести, этот эффект наблюдался на 6 - 7 день от начала лечения. Наряду с улучшением аппетита отмечены уменьшение астенизации организма, активная прибавка массы тела у 75 % детей, нормализация показателей гемоглобина, улучшение сна за счет уменьшения зуда и эмоционального состояния за счет уменьшения возбудимости и раздражительности.

Проанализирована динамика показателей клинической симптоматики у детей в возрасте от 6 до 18 лет, больных поллинозом, при использовании подкожного и перорального методов аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ) и стандартной терапии фармакологическими преапаратами. Установлена эффективность предложенных в исследовании анкет оценки эффективности лечения для больных детей и их родителей. Показано положительное влияние обоих методов АСИТ на состояние клинических показателей как по отдельным месяцам обострения (август, сентябрь, октябрь), так и за сезон поллинации причиннозначимых растений в целом. Выявлено усиление корреляционных взаимосвязей между маркерами аллергического воспаления при поллинозе - интерлейкинами IL-4, IL-5, IL-10 и их основным антагонистом - IL-12 под влиянием АСИТ как в виде подкожных инъекций, так и в виде пероральных сублингвальных драже.

Наведено результати спірографічного обстеження у 137 хворих з алергічними захворюваннями (81 хлопчика і 56 дівчаток) з м. Запоріжжя та 85 дітей (51 хлопчика і 34 дівчинки) із Запорізької області, віком 6 - 17 років. До контрольної групи увійшло 56 здорових дітей (31 хлопчик і 25 дівчаток). Виявлено, що незалежно від місця проживання достовірне зниження всіх показників функції зовнішнього дихання реєструвалося тільки у дітей, що страждали на бронхіальну астму, а у дітей, хворих на атопічний дерматит і алергічний риніт, ці показники не відрізнялися від таких у контрольній групі. У дітей з бронхіальною астмою спостерігався обструктивний тип порушення бронхіальної провідності з рівномірним зниженням всіх показників МОС, що свідчило про тотальний тип бронхіальної обструкції, і тільки у 7 (9,86 %) міських та у 5 (16,7 %) обласних дітей з інтермітуючою бронхіальною астмою можливості спірографічного обстеження були обмеженими, що потребувало проведення інших методів дослідження.

Наведено огляд останніх даних щодо ролі взаємодії зовнішніх факторів і геному в розвитку харчової гіперчутливості у дітей. На основі викладеного обгрунтовано профілактичні заходи розвитку харчової алергії у дітей.

Показаны особенности проявлений аллергических реакций гастроинтестинального характера у детей. Проанализирована эффективность антигистаминных препаратов в терапии этих состояний. Отмечена эффективность и перспективность применения препарата отечественного производителя дезлоратадина (Эдем) в комплексной терапии аллергических заболеваний.

Мета дослідження - вивчити ефективність і безпечність використання препарату цефподоксиму проксетилу в складі ступінчастої антибіотикотерапії у хворих на позалікарняну пневмонію дітей, що мають супутні алергічні захворювання чи обтяжений алергічний анамнез. Під спостереженням знаходилася 31 хвора на позалікарняну пневмонію дитина. Середній вік хворих склав <$E6,1~symbol С~0,2> року. Усім дітям призначено лікування антибіотиками у вигляді "ступінчастої терапії": цефтріаксон внутрішньовенно з переходом на пероральний цефподоксиму проксетил (Цефодокс). Загальний курс антибіотикотерапії становив 10 днів. За потреби додатково призначалася жарознижувальна, інгаляційна, муколітична терапія препаратами амброксолу або карбоцистеїну, у разі зменшення симптомів інтоксикації та нормалізації температури тіла - дренажний масаж та лікувальна фізкультура. Обстеження проведено на початку і наприкінці лікування. Застосування цефподоксиму проксетилу у схемі ступінчастої терапії позалікарняної пневмонії було ефективним, не викликало алергічних реакцій або погіршання перебігу коморбідних алергічних захворювань та не впливало на рівень загального імуноглобуліну Е у сироватці крові, що свідчить про безпечність застосування препарату у дітей даної групи. Висновки: препарат Цефодокс є ефективним та безпечним засобом у разі застосування у дітей на тлі обтяженого алергічного анамнезу чи супутніх алергічних захворюваннь.

Скорректировано лечение дермо-респираторного синдрома (ДРС) у детей в возрасте 2 - 5 лет при помощи монтелукаста (антилейкотриенового препарата) для достижения клинической ремиссии и как можно более длительного удержания контроля клинических проявлений заболевания. Под наблюдением находилось 225 детей с ДРС: I группа - 75 детей в возрасте 2 - 3 лет, II группа - 145 детей в возрасте 3 - 5 лет. Мальчики составили 53 % (119 детей), девочки - 47 % (106 детей). Все больные наблюдались в катамнезе 1 - 3 года. У пациентов собраны данные аллергологического анамнеза, проведены углубленное клиническое и параклиническое обследование, а также определены в сыворотке крови общий IgE и специфические IgE к молоку и другим пищевым аллергенам (методом иммуноферментного анализа ELISA). У обследованных детей с ДРС применение монтелукаста наряду с базисной терапией способствовало не только положительным краткосрочным результатам (достижение клинической ремиссии на 7 - 10-й день от начала терапии), но и долгосрочному позитивному эффекту (продление периода клинической ремиссии и уменьшение количества рецидивов заболевания) на фоне снижения общего и специфических IgE в сыворотке крови. Выводы: у детей с ДРС необходимо корректировать лечение антилейкотриеновыми препаратами для более быстрого достижения клинической ремиссии заболевания и профилактики его обострений.

Визначено частоту кишкових мікрокровотеч у дітей першого року життя з алергією до білку коров'ячого молока та їх кореляцію з рівнем загального та специфічного IgE. Наявність мікрокровотеч діагностували з використанням якісного імунохроматографічного експрес-тесту CITO TEST FOB-Transferrin. Обстежено 60 дітей віком від 3 - 12 міс з діагнозом "харчова алергія на білок коров'ячого молока". Під час визначення наявності гемоглобіну та трансферину в калі позитивна реакція спостерігалася в 32 дітей (53,3 %). За методом Спірмена одержано позитивний корелятивний зв'язок між наявністю гемоглобіну і трансферину в калі та рівнем загального IgE (r = 0,38; <$Ep~<<~0,05>) та специфічного до білків коров'ячого молока IgE (r = 0,38; <$Ep~<<~0,05>). Висока частота позитивних результатів тесту на наявність кишкових мікрокровотеч обумовлює необхідність проведення цього тесту в усіх дітей першого року життя з клінічно значущими проявами харчової алергії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,21-4

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Вперше доведено, що показники превалентності значно перевищують показники офіційної статистики, а особливості клінічного перебігу алергічних захворювань та результати алергологічного дослідження з визначенням гіперчутливості до хімічних речовин підтверджують дисбаланс мікроелементів у дітей Запорізького регіону. Вперше встановлено екологічні чинники, що сприяють підвищенню сенсибілізації дітей за умов промислового регіону. Визначено залежність показників імунного та цитокінового статусу обстежених з різними формами алергічних захворювань від рівня екологічного забруднення місця проживання. Вперше встановлено особливості макро- та мікроелементного складу волосся дітей з бронхіальною астмою, алергічним ринітом, атопічним дерматитом, які дозволили пов'язати розвиток алергічної патології з порушенням елементного гомеостазу дитячого організму. З'ясовано системний взаємозв'язок між показниками концентраційного вмісту хімічних елементів, показниками імунологічного, цитокінового та гормонального статусу та їх значущістю у формуванні екологічно залежної алергічної патології. Розроблено критерії, які дозволяють прогнозувати алергічні захворювання у дітей. Запропоновано програму з профілактики макро- та мікроелементозів у дітей з бронхіальною астмою, алергічним ринітом, атопічним дерматитом. Обгрунтовано індивідуальний підбір доз місцевих глюкокортикостероїдів для базисної терапії, раннє призначення алерген-специфічної імунотерапії та тіотриазоліну в профілактиці та лікуванні згаданих захворювань.

Проаналізовано структурно-функціональні зміни підшлункової залози (ПЗ) на фоні харчової сенсибілізації (ХС). Зазначено, що ураження ПЗ на тлі ХС складає близько 80 %. Клінічний перебіг захворювань ПЗ на тлі ХС залежить від віку, тривалості ХС та алергізуючої активності харчових алергенів. Функціональний стан ПЗ характеризується активацією панкреатичних ферментів крові (α-амілази, трипсину, ліпази) та розвитком помірної недостатності екзокринної функції органа у вигляді амілореї (12 %), креатореї (7 %), стеатореї (6 %) та порушенням мікробіоценозу кишечника (16 %). Ультразвукова семіотика у 59 % обстежених характеризується неоднорідністю структури органа, незалежно від віку. Постпрандиальна реакція ПЗ у 67 % дітей з ХС відповідає реактивним змінам, незалежно від віку. В патогенезі захворювань ПЗ важлива роль належить алергічному фактору, який викликає функціональні розлади органа з принципово відмінною від таких у випадку патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ) структурою взаємозв'язків екзокринних ензимів. Зазначено, що виявлена система функціонує в режимі гіперкомпенсації та з віком змінюється, формуючи розвиток патології ШКТ за структурою, відмінною від групи контролю. На основі комплексного аналізу клініко-параклінічних показників надано алгоритм, який зі ступенем надійності 95 % дозволяє діагностувати патологію ПЗ у дітей з ХС.

Подано теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми сучасної клінічної педіатрії - підвищення ефективності ранньої діагностики, профілактики і лікування харчової алергії у дітей раннього віку на підставі вивчення епідеміологічних особливостей та окремих механізмів формування харчової алергії до білків коров'ячого молока, а також оцінювання ефективності існуючих методів її діагностики, профілактики і лікування, розробки і впровадження профілактично-оздоровчих заходів, спрямованих на покращення харчової толерантності. Визначено чинники ризику розвитку харчової алергії до білків коров'ячого молока у дітей раннього віку. Запропоновано математичну модель прогнозування ризику виникнення харчової алергії у дітей раннього віку. Удосконалено заходи профілактики харчової алергії у дітей, методи її діагностики та запропоновано комплекс лікувальних заходів із включенням пробіотичної терапії у дітей першого року життя з алергією до білків коров'ячого молока.

Освещены современные взгляды на применение антигистаминных препаратов в педиатрии. Наиболее актуальным сегодня является использование у детей при острых и хронических аллергических заболеваниях нового антигистаминного препарата левоцетиризин.

Наведено результати досліджень екзокринної функції підшлункової залози у дітей з сенсибілізацією до харчових алергенів шляхом визначення панкреато-специфічних ферментів крові (альфа-амілази, трипсину, ліпази) і розширеної копроцитограми. Виявлено активацію панкреатичних ферментів та наявність помірної недостатності екзокринної функції підшлункової залози.

Представлены результаты исследования экзокринной функции поджелудочной железы у детей с сенсибилизацией к пищевым аллергенам путем определения панкреато-специфических ферментов крови (альфа-амилазы, трипсина, липазы) и расширенной копроцитограммы. Выявлены активация панкреатических ферментов и наличие умеренной недостаточности экзокринной функции поджелудочной железы.