Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.1 + Р733.410

Рубрики:

Ожиріння у дітей

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 117 дітей, які проживають за умов підвищеного радіоекологічного контролю, вивчено стан адаптаційно-компенсаторних механізмів методом кардіоінтервалографії (КІГ). Досліджено, що КІГ у цих дітей характеризується підвищенням функціонального напруження регуляторних механізмів в результаті посилення гуморального каналу регуляції серцевого ритму та посиленим впливом центрального контуру регуляції. За даними показника адекватності процесів регуляції також виявляється деяке посилення нервового ланцюга центрального стимулювання. Аналіз комп'ютерної КІГ показує, що у 2/3 дітей спостерігається порушена функція автоматизму у вигляді помірної (у 50,4 % дітей) або вираженої (у 17,44 % дітей) тахікардії. Майже у половини пацієнтів вегетативний гомеостаз зміщувався в бік активації діяльності парасимпатичної нервової системи. Її помірна перевага відзначалася у 23,5 % дітей, стійка перевага - у 3 %. Виявлені порушення адаптаційних процесів необхідно враховувати як при складанні індивідуального плану оздоровлення таких дітей, так і для контролю за його адекватністю.

Проаналізовано результати дослідження внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки з використанням навантажувальних проб у дітей шкільного віку, які народилися до строку в терміні 34 - 36 тижнів вагітності. Оцінено морфофункціональні особливості серцево-судинної системи (ССС). Проаналізовано клініко-анамнестичні дані дітей та їх матерів, а також фактори ризику функціональних порушень ССС. Досліджено випадки позитивно-негативного впливу факторів життя дітей, зокрема частої захворюваності та низької фізичної активності, на систоло-діастолічну функцію серця, вплив на які можливий у шкільному віці. Доведено ефективність розробленого комплексу лікувальних заходів, що спрямований на корекцію змін функціонального стану ССС у зазначеного контингенту.

С целью выявления морфофункциональных особенностей состояния сердечно-сосудистой системы девушек-подростков с дисплазией соединительной ткани сердца на фоне расстройства менструальной функции обследовано 100 пациентов. Группу контроля составили 50 здоровых девушек. Проанализированы эхокардиографические и доплерометрические показатели сердца. Установлено, что сочетание малых структурных аномалий и дилатации полостей желудочков, истончения миокарда, снижение функциональной способности миокарда левого желудочка, формирование гипокинетического типа гемодинамики обуславливают развитие диспластической кардиопатии. Это указывает на необходимость включения в обследование девушек-подростков с расстройством менструальной функции доплерэхокардиографии.

Визначено основні причини вроджених вад серця та генетичних синдромів, які зустрічаються у разі даного захворювання, у новонароджених. Описано методи пренатальної діагностики вад розвитку серцево-судинної системи та порушень ритму плода. Розглянуто питання лікувальної тактики у новонароджених з вадами серця, зокрема, методи медикаментозної терапії, рентгенендоваскулярні та хірургічні. Наведено результати хірургічних втручань у дітей з даним захворюванням.

Опредлены основные причины врожденных пороков сердца и генетических синдромов, встречающихся при данном заболевании. Описаны методы пренатальной диагностики пороков развития сердечно-сосудистой системы и нарушений ритма плода. Рассмотрены вопросы лечебной тактики у новорожденных с пороками сердца, в частности, методы медикаментозной терапии, рентгенэндоваскулярные и хирургические методы их лечения. Приведены результаты хирургических вмешательств у детей с данным заболеванием.

Изучено состояние сердечно-сосудистой системы по данным электрокардиограммы у детей, больных бронхиальной астмой (БА). Определены частота и характер осложнений в зависимости от степени тяжести и длительности течения БА. Выявлена положительная динамика санаторно-курортного лечения на показатели гемодинамики.

Обстежено 156 дітей основної групи, які народилися від батьків, опромінених у результаті аварії на ЧАЕС і у яких, за даними доплерехокардіографії, виявлено ізольовані аномальні хорди лівого шлуночка (АХЛШ); 39 практично здорових дітей і 24 дитини групи нозологічного контролю. Порогова кількість АХЛШ серед дітей основної (I) групи визначалася у 33 (Ia підгрупа), допорогова - у 123 (Iб підгрупа). У дітей основної групи з пороговою кількістю ізольованих АХЛШ установлено зниження адаптаційних можливостей серцево-судинної системи за рахунок зрушень в динаміці та енергетиці серцевого скорочення. Зменшення ударного об'єму, ударного та серцевого індексів, характерне для гіпокінетичного типу організації центральної геодинаміки, можна вважати ранніми ознаками напруження функціональних можливостей серця та судин. У цій підгрупі дітей виявлено зміни трансмітрального кровотоку, що свідчать про ініціацію у них діастолічної дисфункції. Майже у третини дітей з допороговою кількістю АХЛШ за індивідуальної оцінки також виявляли ознаки ініціації діастолічної дисфункції.

Обстежено 156 дітей основної групи (діти, які народилися від батьків, опромінених в результаті чорнобильської катастрофи), у яких, за даними ехокардіографії, виявлено різну кількість ізольованих аномальних хорд лівого шлуночка (АХЛШ), 20 практично здорових дітей, 24 дитини підгрупи нозологічного контролю та 50 дітей референтної групи. Встановлено, що у дітей, які народилися від опромінених батьків, ізольовані АХЛШ асоціюються із змінами стандартної ЕКГ, що відображають наявність аритмій або можливість (предиктори) їх розвитку. Достовірної різниці в підгрупах дітей з різною кількістю ізольованих АХЛШ та підгрупою нозологічного контролю не встановлено. Дітей, які народилися від батьків, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС, з ізольованими АХЛШ, як і всіх дітей з малими структурними аномаліями серця, слід вважати групою ризику через можливість розвитку в першу чергу шлуночкових екстрасистол, пароксизмів шлуночкової тахікардії, діастолічної серцевої недостатності. Своєчасна діагностика ізольованих АХЛШ дозволить оцінити прогноз подальшого перебігу захворювання й розробити план лікувально-профілактичних засобів.

Проведено ультразвукове дослідження стану серцево-судинної системи 52 дітей і підлітків, народжених від батьків, опромінених у дитячому і підлітковому віці, та порівняння одержаних показників з показниками однолітків харківської популяції без радіаційного анамнезу. Дослідження показало підвищення частоти малих природжених структурних аномалій серця з переважанням множинних аберантних хорд й органічних змін стулок мітрального клапана у разі його пролабування у дітей з радіаційним анамнезом, що вимагає оптимізації диспансерного нагляду й організації фізичного виховання даного контингенту.

Виявлено більш несприятливі зрушення функціональної активності нервової та серцево-судинної систем у випускників традиційної школи у порівнянні з семестрово-циклоблочною, що не виключає потреби заходів гігієнічної корекції в інноваційному закладі освіти.

Вперше визначено стан серцево-судинної системи у дітей раннього віку, хворих на кардити на тлі вродженого токсоплазмозу з урахуванням особливостей перебігу захворювання в динаміці. Доведено наявність у таких дітей виявів ендотеліальної дисфункції, ендотоксикозу, змін функціонального стану вегетативної нервової системи, які сприяють розвитку патології серцево-судинної системи. Одержано нові дані про особливості морфофункціонального стану цієї системи у дітей раннього віку із вродженим токсоплазмозом та у дітей від матерів з прееклампсією легкого ступеня під час вагітності, що дозволило патогенетично обгрунтувати комплекс діагностичних заходів, спрямованих на ранню діагностику та корекцію виявлених порушень. Вперше в експериментальній моделі антенатального антигенного впливу встановлено зміни морфогенезу серця у щурів у постнатальному періоді. Визначено вплив антигенного навантаження в фетальному періоді на морфогенез серцево-судинної системи та метаболічні порушення міокарда, які є підгрунтям для формування патології зазначеної системи протягом подальшого життя.

Мета дослідження - вивчення вмісту інсуліну в сироватці крові дітей з муковісцидозом і визначення його ролі у формуванні серцево-судинних змін. Обстежено 40 дітей з муковісцидозом віком від 3 до 15 років. Контрольну групу склали 35 здорових дітей. Усім дітям проведено холтерівський моніторинг серцевого ритму, доплерографічне дослідження серця й дослідження вмісту інсуліну в сироватці крові. Встановлено, що в дітей з муковісцидозом рівень інсуліну знижувався зі збільшенням віку й не залежав від індексу маси тіла й тяжкості захворювання. Зниження концентрації інсуліну в сироватці крові відбувалося внаслідок активації симпатичної нервової системи. В цьому разі низькі рівні гормону супроводжувалися порушенням скоротливої функції міокарда лівого шлуночка й підвищенням систолічного тиску в легеневій артерії. Висновки: у дітей, хворих на муковісцидоз, із віком спостерігається зниження вмісту інсуліну в сироватці крові, що сприяє розвитку порушень у діяльності серцево-судинної системи. Низький рівень інсуліну в сироватці крові в дітей, хворих на муковісцидоз, супроводжується вегетативним дисбалансом у вигляді активації симпатичної ланки вегетативної нервової системи, що має компенсаторну спрямованість.

Охарактеризовано функціональний стан серцево-судинної системи у дітей шкільного віку із органічною та функціональною патологією підшлункової залози. Серед дітей молодшого шкільного віку із хронічним панкреатитом, на відміну від реактивного панкреатиту, домінували порушення внутрішньошлуночкової провідності (87,5 %), гіпоксичні зміни у міокарді (75 %). У старшому підлітковому віці ці порушення більш виражалися, а також спостерігалися поодинокі суправентрикулярні (70,8 %) та номотопні шлуночкові (83,3 %) екстрасистоли. Встановлено залежність вихідного вегетативного тонусу від характеру супутньої патології та проявів синдрому вегетативної дисфункції.

Обсуждены современные представления об этиологии и патогенезе метаболического синдрома (МС). Подробно изложены основные компоненты МС в детском и подростковом возрасте, приведены критерии диагностики ожирения, инсулинорезистентности, дислипопротеидемий. Дана характеристика основных изменений сердечно-сосудистой системы при МС. Представлены группы риска по развитию МС, рассмотрены проблемы его профилактики и лечения.

В исследованиях приняли участие дети, часто принимающие атропинсодержащие препараты, а именно, Беллоид для лечения брадикардии при вагоинсулярных кризах. Исследования показали, что разработанный лечебно-профилактический комплекс, включающий компоненты для усиления функциональной активности слюнных желез, повышения минерализующего потенциала ротовой жидкости и активизации реминерализации эмали, насыщения ротовой жидкости активным фтором, локального пролонгированного антимикробного действия, стимулирования адаптационных возможностей организма, способствует положительному балансу минерального обмена в полости рта и смещает его в сторону реминерализации зубов.

Для визначення резервних можливостей серця і особливостей адаптації серцево-судинної системи до фізичного навантаження дітей з хронічним захворюванням нирок обстежено 54 дитини віком від 7-ми до 17-ти років. Встановлено, що прогресування хронічного захворювання нирок призводить до поступового погіршення функціональних можливостей серцево-судинної системи за умов фізичного навантаження, що ілюструється проградієнтним зменшенням працездатності і зниженням ефективності енергозабезпечення фізичного навантаження.

Вперше визначено основні особливості ехографічних змін піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на вторинну кардіоміопатію на тлі хронічного тонзиліту у вигляді збільшення поперечних розмірів, неоднорідної структури, потовщення капсули, нечітких контурів, поглиблення лакун, фіброзних змін і кіст піднебінних мигдаликів. У таких дітей вперше одержано дані про стан мікробіоценозу, імунної системи, мікро- та макроелементного обміну, рівні маркерів ураження міокарда. Встановлено якісні та кількісні порушення кишкової мікрофлори у дітей з незапальними захворюваннями серцево-судинної системи на тлі хронічного тонзиліту в вигляді зниження кількості лакто- та біфідобактерій, кишкової палички з нормальною ферментативною активністю, підвищення вмісту дріжджеподібних грибів, стафілококів, представників умовно-патогенної флори. Вперше визначено рівень маркерів ураження міокарда, встановлено підвищення концентрації креатинфосфокінази-МВ та нормальну кількість тропоніну-І у крові дітей з незапальними захворюваннями серця тонзилогенного генезу. Описано динаміку основних показників імунного статусу в перші дні загострення хронічного тонзиліту, виявлено зниження фагоцитарної активності нейтрофілів, пригнічення активності Т-клітинної ланки, гіперглобулінемія G та підвищення концентрації протизапального IL-4 і прозапального IL-6. Встановлено, що під час незапальних захворювань серцево-судинної системи спостерігається порушення складу мікро- та макроелементів (достовірне зниження вмісту магнію, цинку та заліза в сироватці крові) у порівнянні з показниками практично здорових осіб. Обгрунтовано доцільність використання та ефективність синбіотичного і магнієвмісного препаратів при ураженнях серцево-судинної системи у дітей, хворих на хронічний тонзиліт.

Обстежено 357 дітей з хронічними захворюваннями травної системи. У більшості з них встановлені зміни функції серцево-судинної системи (вторинна кардіоміопатія, судинна дистонія), які не залежать від розповсюдженості та тяжкості патологічного процесу в гастродуоденальній зоні. Одна з основних причин розвитку кардіоваскулярного синдрому - порушення нейрогуморальної регуляції серцево-судинної системи внаслідок вегетативного дисбалансу. Це обгрунтовує необхідність корекції порушень вегетативного гомеостазу у дітей з хронічною патологією травної системи для підвищення ефективності їх терапії.

Обследовано 357 детей с хроническими заболеваниями пищеварительной системы. У большинства из них установлены функциональные изменения сердечно-сосудистой системы (вторичная кардиомиопатия, сосудистая дистония), не зависящие от распространенности и тяжести патологического процесса в гастродуоденальной зоне. Одной из основных причин развития кардиоваскулярного синдрома являются нарушения нейрогуморальной регуляции функции сердечно-сосудистой системы вследствие вегетативного дисбаланса. Это обосновывает необходимость коррекции нарушений вегетативного гомеостаза у детей с хронической патологией пищеварительной системы для повышения эффективности их терапии.

После обследований обнаружены и проанализированы данные отосительно причин возникновения дисфункций сердечной деятельности у детей младшего школьного возраста. Выявлено, что в основном заболеваниям подвержены городские дети, но некоторые показатели в группах практически не отличались и свидетельствовали, что независимо от состояния экологии и места проживания на заболеваемость в значительной мере влияют такие факторы, как стрессы в семье, волнения, курение родителей и т. д.

Мета роботи - виявлення зв'язку між N-термінальним промозковим натрійуретичним пептидом (NTproBNP) і вираженістю ураження серця у дітей, хворих на муковісцидоз. Установлено, що вміст NTproBNP є збільшеним за муковісцидозу в порівнянні з контрольною групою; підвищення рівня пептиду в плазмі крові корелює з проявами легеневої гіпертензії та тяжкістю діастолічної дисфункції правого шлуночка у хворих на муковісцидоз дітей.