Визначено основні причини вроджених вад серця та генетичних синдромів, які зустрічаються у разі даного захворювання, у новонароджених. Описано методи пренатальної діагностики вад розвитку серцево-судинної системи та порушень ритму плода. Розглянуто питання лікувальної тактики у новонароджених з вадами серця, зокрема, методи медикаментозної терапії, рентгенендоваскулярні та хірургічні. Наведено результати хірургічних втручань у дітей з даним захворюванням.

Опредлены основные причины врожденных пороков сердца и генетических синдромов, встречающихся при данном заболевании. Описаны методы пренатальной диагностики пороков развития сердечно-сосудистой системы и нарушений ритма плода. Рассмотрены вопросы лечебной тактики у новорожденных с пороками сердца, в частности, методы медикаментозной терапии, рентгенэндоваскулярные и хирургические методы их лечения. Приведены результаты хирургических вмешательств у детей с данным заболеванием.

Проведено клініко-інструментальне обстеження серцево-судинної системи у 36-ти дітей віком від 9-ти до 17-ти років, хворих на цукровий діабет I типу. Пацієнти були розподілені на 3 групи залежно від давності захворювання. Встановлено, що за тривалого перебігу захворювання діагностуються зміни діастолічної функції серця гіперкінетичного типу та ремоделювання міокарда.

Проведено клинико-инструментальное обследование сердечно-сосудистой системы у 36-ти детей в возрасте от 9-ти до 17-ти лет с сахарным диабетом I типа. Пациенты были разделены на 3 группы в зависимости от давности заболевания. Установлено, что по мере продолжительности заболевания диагностируются изменения диастолической функции сердца гиперкинетического типа и ремоделирование миокарда.

Обстежено 357 дітей з хронічними захворюваннями травної системи. У більшості з них встановлені зміни функції серцево-судинної системи (вторинна кардіоміопатія, судинна дистонія), які не залежать від розповсюдженості та тяжкості патологічного процесу в гастродуоденальній зоні. Одна з основних причин розвитку кардіоваскулярного синдрому - порушення нейрогуморальної регуляції серцево-судинної системи внаслідок вегетативного дисбалансу. Це обгрунтовує необхідність корекції порушень вегетативного гомеостазу у дітей з хронічною патологією травної системи для підвищення ефективності їх терапії.

Обследовано 357 детей с хроническими заболеваниями пищеварительной системы. У большинства из них установлены функциональные изменения сердечно-сосудистой системы (вторичная кардиомиопатия, сосудистая дистония), не зависящие от распространенности и тяжести патологического процесса в гастродуоденальной зоне. Одной из основных причин развития кардиоваскулярного синдрома являются нарушения нейрогуморальной регуляции функции сердечно-сосудистой системы вследствие вегетативного дисбаланса. Это обосновывает необходимость коррекции нарушений вегетативного гомеостаза у детей с хронической патологией пищеварительной системы для повышения эффективности их терапии.

Представлен случай ксантоматозной кардиомиопатии у ребенка в возрасте 3,5 мес. Отмечено, что это одна из самых тяжелых форм врожденных кардиомиопатий, редко встречается и морфологически характеризуется замещением нормальных миокардиоцитов проводящей системы гистиоцитоподобными клетками, наполненными липидными включениями. В основе заболевания - патология митохондриального транспорта электронов (дефицит цитохрома b). Обычно заболевание выявляется до двухлетнего возраста и чаще наблюдается у девочек. Ведущими симптомами являются стойкая, торпидная к лечению, злокачественная аритмия и кардиомегалия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.1 + Р733.410

Рубрики:

Ожиріння у дітей

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено більш несприятливі зрушення функціональної активності нервової та серцево-судинної систем у випускників традиційної школи у порівнянні з семестрово-циклоблочною, що не виключає потреби заходів гігієнічної корекції в інноваційному закладі освіти.

Обстежено 156 дітей основної групи, які народилися від батьків, опромінених у результаті аварії на ЧАЕС і у яких, за даними доплерехокардіографії, виявлено ізольовані аномальні хорди лівого шлуночка (АХЛШ); 39 практично здорових дітей і 24 дитини групи нозологічного контролю. Порогова кількість АХЛШ серед дітей основної (I) групи визначалася у 33 (Ia підгрупа), допорогова - у 123 (Iб підгрупа). У дітей основної групи з пороговою кількістю ізольованих АХЛШ установлено зниження адаптаційних можливостей серцево-судинної системи за рахунок зрушень в динаміці та енергетиці серцевого скорочення. Зменшення ударного об'єму, ударного та серцевого індексів, характерне для гіпокінетичного типу організації центральної геодинаміки, можна вважати ранніми ознаками напруження функціональних можливостей серця та судин. У цій підгрупі дітей виявлено зміни трансмітрального кровотоку, що свідчать про ініціацію у них діастолічної дисфункції. Майже у третини дітей з допороговою кількістю АХЛШ за індивідуальної оцінки також виявляли ознаки ініціації діастолічної дисфункції.

Проведено ультразвукове дослідження стану серцево-судинної системи 52 дітей і підлітків, народжених від батьків, опромінених у дитячому і підлітковому віці, та порівняння одержаних показників з показниками однолітків харківської популяції без радіаційного анамнезу. Дослідження показало підвищення частоти малих природжених структурних аномалій серця з переважанням множинних аберантних хорд й органічних змін стулок мітрального клапана у разі його пролабування у дітей з радіаційним анамнезом, що вимагає оптимізації диспансерного нагляду й організації фізичного виховання даного контингенту.

Викладено дані про особливості ураження серцево-судинної системи у дітей, хворих на хронічний тонзиліт. Найчастішим ураженням серця у дітей, хворих на хронічний тонзиліт, є вторинна (тонзилогенна) кардіоміопатія, яка характеризується поступовим розвитком клінічної симптоматики та прогресування патологічного процесу за відсутності раннього адекватного лікування. Спостережено чітку залежність посилення ознак ураження серцево-судинної системи в період загострення хронічного тонзиліту, що необхідно враховувати при лікуванні тонзилогенних кардіоміопатій, і, окрім терапії основного захворювання, обов'язково треба проводити адекватне лікування хронічного тонзиліту.

Для визначення резервних можливостей серця і особливостей адаптації серцево-судинної системи до фізичного навантаження дітей з хронічним захворюванням нирок обстежено 54 дитини віком від 7-ми до 17-ти років. Встановлено, що прогресування хронічного захворювання нирок призводить до поступового погіршення функціональних можливостей серцево-судинної системи за умов фізичного навантаження, що ілюструється проградієнтним зменшенням працездатності і зниженням ефективності енергозабезпечення фізичного навантаження.

У 117 дітей, які проживають за умов підвищеного радіоекологічного контролю, вивчено стан адаптаційно-компенсаторних механізмів методом кардіоінтервалографії (КІГ). Досліджено, що КІГ у цих дітей характеризується підвищенням функціонального напруження регуляторних механізмів в результаті посилення гуморального каналу регуляції серцевого ритму та посиленим впливом центрального контуру регуляції. За даними показника адекватності процесів регуляції також виявляється деяке посилення нервового ланцюга центрального стимулювання. Аналіз комп'ютерної КІГ показує, що у 2/3 дітей спостерігається порушена функція автоматизму у вигляді помірної (у 50,4 % дітей) або вираженої (у 17,44 % дітей) тахікардії. Майже у половини пацієнтів вегетативний гомеостаз зміщувався в бік активації діяльності парасимпатичної нервової системи. Її помірна перевага відзначалася у 23,5 % дітей, стійка перевага - у 3 %. Виявлені порушення адаптаційних процесів необхідно враховувати як при складанні індивідуального плану оздоровлення таких дітей, так і для контролю за його адекватністю.

Обстежено 156 дітей основної групи (діти, які народилися від батьків, опромінених в результаті чорнобильської катастрофи), у яких, за даними ехокардіографії, виявлено різну кількість ізольованих аномальних хорд лівого шлуночка (АХЛШ), 20 практично здорових дітей, 24 дитини підгрупи нозологічного контролю та 50 дітей референтної групи. Встановлено, що у дітей, які народилися від опромінених батьків, ізольовані АХЛШ асоціюються із змінами стандартної ЕКГ, що відображають наявність аритмій або можливість (предиктори) їх розвитку. Достовірної різниці в підгрупах дітей з різною кількістю ізольованих АХЛШ та підгрупою нозологічного контролю не встановлено. Дітей, які народилися від батьків, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС, з ізольованими АХЛШ, як і всіх дітей з малими структурними аномаліями серця, слід вважати групою ризику через можливість розвитку в першу чергу шлуночкових екстрасистол, пароксизмів шлуночкової тахікардії, діастолічної серцевої недостатності. Своєчасна діагностика ізольованих АХЛШ дозволить оцінити прогноз подальшого перебігу захворювання й розробити план лікувально-профілактичних засобів.

Представлено результати комплексного дослідження рухової сфери та кардіореспіраторної системи глухих підлітків. Встановлено зниження реактивних характеристик, показників сенсорно-рухової реакції, уповільнення розвитку психомоторних функцій, відставання швидкісних показників у бігу та частоті рухів верхніх кінцівок. Виявлено значну напругу аеробної системи глухих підлітків під час виконання фізичних навантажень.

Изучено состояние сердечно-сосудистой системы по данным электрокардиограммы у детей, больных бронхиальной астмой (БА). Определены частота и характер осложнений в зависимости от степени тяжести и длительности течения БА. Выявлена положительная динамика санаторно-курортного лечения на показатели гемодинамики.

После обследований обнаружены и проанализированы данные отосительно причин возникновения дисфункций сердечной деятельности у детей младшего школьного возраста. Выявлено, что в основном заболеваниям подвержены городские дети, но некоторые показатели в группах практически не отличались и свидетельствовали, что независимо от состояния экологии и места проживания на заболеваемость в значительной мере влияют такие факторы, как стрессы в семье, волнения, курение родителей и т. д.

Охарактеризовано функціональний стан серцево-судинної системи у дітей шкільного віку із органічною та функціональною патологією підшлункової залози. Серед дітей молодшого шкільного віку із хронічним панкреатитом, на відміну від реактивного панкреатиту, домінували порушення внутрішньошлуночкової провідності (87,5 %), гіпоксичні зміни у міокарді (75 %). У старшому підлітковому віці ці порушення більш виражалися, а також спостерігалися поодинокі суправентрикулярні (70,8 %) та номотопні шлуночкові (83,3 %) екстрасистоли. Встановлено залежність вихідного вегетативного тонусу від характеру супутньої патології та проявів синдрому вегетативної дисфункції.

Проведено порівняльний аналіз динаміки електромеханічної діяльності серця у дітей із неревматичним міокардитом, що виник на тлі гострих бронхітів і пневмонії, або у дітей-реконвалесцентів. Одержані дані свідчать про достатню інформативність електрокардіографії у діагностиці різних порушень електромеханічної діяльності серця за міокардитів на тлі захворювань органів дихання.

Проведен анализ современного состояния проблемы нарушений реполяризации миокарда у детей. Обследовано 34 ребенка с жалобами на боли в области сердца, у 76,2 % детей выявлены нарушения процессов реполяризации на ЭКГ. Показана клиническая значимость изменений конечного желудочкового комплекса в диагностике патологии миокарда.

С целью определения информативности метода электрокардиографии (ЭКГ) в диагностике маркеров метаболической кардиомиопатии, ассоциированной с избытком массы тела (ИМТ) и ожирением у подростков, проведен сравнительный анализ ЭКГ- и эхоскопических параметров у 100 подростков с ИМТ и ожирением. Установлена существенная информативность метода ЭКГ. При увеличении массы тела достоверно возрастает интенсивность биопотенциалов предсердий, что диагностируется возрастанием показателя индекса Макруза за счет продолжительности зубца Р. Независимо от степени ИМТ величина угла альфа ассоциируется с увеличением объема сердца: сначала коррелирует с массой миокарда, толщиной стенок и объемом левых камер, а при ожирении - дополнительно с линейными размерами правых камер и сопутствующего среднего давления в легочной артерии. Значимыми ЭКГ-критериями гипертрофии миокарда у подростков с ИМТ и ожирением целесообразно считать уменьшение угла альфа, индексов Соколова - Лайона и Cornell вольтажность. Гипертрофия при отсутствии нарушений процессов реполяризации свидетельствует о напряженности адаптации, а при их появлении - о снижении резервов адаптации.