Вперше визначено основні особливості ехографічних змін піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на вторинну кардіоміопатію на тлі хронічного тонзиліту у вигляді збільшення поперечних розмірів, неоднорідної структури, потовщення капсули, нечітких контурів, поглиблення лакун, фіброзних змін і кіст піднебінних мигдаликів. У таких дітей вперше одержано дані про стан мікробіоценозу, імунної системи, мікро- та макроелементного обміну, рівні маркерів ураження міокарда. Встановлено якісні та кількісні порушення кишкової мікрофлори у дітей з незапальними захворюваннями серцево-судинної системи на тлі хронічного тонзиліту в вигляді зниження кількості лакто- та біфідобактерій, кишкової палички з нормальною ферментативною активністю, підвищення вмісту дріжджеподібних грибів, стафілококів, представників умовно-патогенної флори. Вперше визначено рівень маркерів ураження міокарда, встановлено підвищення концентрації креатинфосфокінази-МВ та нормальну кількість тропоніну-І у крові дітей з незапальними захворюваннями серця тонзилогенного генезу. Описано динаміку основних показників імунного статусу в перші дні загострення хронічного тонзиліту, виявлено зниження фагоцитарної активності нейтрофілів, пригнічення активності Т-клітинної ланки, гіперглобулінемія G та підвищення концентрації протизапального IL-4 і прозапального IL-6. Встановлено, що під час незапальних захворювань серцево-судинної системи спостерігається порушення складу мікро- та макроелементів (достовірне зниження вмісту магнію, цинку та заліза в сироватці крові) у порівнянні з показниками практично здорових осіб. Обгрунтовано доцільність використання та ефективність синбіотичного і магнієвмісного препаратів при ураженнях серцево-судинної системи у дітей, хворих на хронічний тонзиліт.

Проаналізовано результати дослідження внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки з використанням навантажувальних проб у дітей шкільного віку, які народилися до строку в терміні 34 - 36 тижнів вагітності. Оцінено морфофункціональні особливості серцево-судинної системи (ССС). Проаналізовано клініко-анамнестичні дані дітей та їх матерів, а також фактори ризику функціональних порушень ССС. Досліджено випадки позитивно-негативного впливу факторів життя дітей, зокрема частої захворюваності та низької фізичної активності, на систоло-діастолічну функцію серця, вплив на які можливий у шкільному віці. Доведено ефективність розробленого комплексу лікувальних заходів, що спрямований на корекцію змін функціонального стану ССС у зазначеного контингенту.

Обсуждены современные представления об этиологии и патогенезе метаболического синдрома (МС). Подробно изложены основные компоненты МС в детском и подростковом возрасте, приведены критерии диагностики ожирения, инсулинорезистентности, дислипопротеидемий. Дана характеристика основных изменений сердечно-сосудистой системы при МС. Представлены группы риска по развитию МС, рассмотрены проблемы его профилактики и лечения.

Проаналізовано співвідношення між кардіоваскулярними та метаболічними показниками за результатами доплерехокардіоскопії, профілів артеріального тиску (АТ) протягом доби, стану судин каротидного басейну та вимірювання стандартних параметрів ліпідно-вуглеводного обміну з додатковою оцінкою рівнів лептину, адіпонектину, фактора некрозу пухлин-<$E alpha> і сечової кислоти у 141 підлітка віком 10 - 17 років з надлишковою масою та ожирінням, розподілених на групи відповідно до стандартних відхилень значень індексу маси тіла (ІМТ). Встановлено, що ремоделювання міокарда у підлітків з надлишком маси носить стадійний характер від ексцентричного ремоделювання до ексцентричної гіпертрофії міокарда. Ремоделювання серця і судин у випадку ожиріння в дитячому віці є наслідком порушення функції надлишкової абдомінальної жирової тканини, а саме інсулінорезистентності (ІР), хронічного субклінічного запалення та підвищеного АТ. Ймовірний енергодефіцит внаслідок ІР сприяє скороченню тривалості діастолічної релаксації міокарда, а дисліпідемія, що приєднується під час прогресування ожиріння, асоціюється з погіршенням систолічної функції.

В исследованиях приняли участие дети, часто принимающие атропинсодержащие препараты, а именно, Беллоид для лечения брадикардии при вагоинсулярных кризах. Исследования показали, что разработанный лечебно-профилактический комплекс, включающий компоненты для усиления функциональной активности слюнных желез, повышения минерализующего потенциала ротовой жидкости и активизации реминерализации эмали, насыщения ротовой жидкости активным фтором, локального пролонгированного антимикробного действия, стимулирования адаптационных возможностей организма, способствует положительному балансу минерального обмена в полости рта и смещает его в сторону реминерализации зубов.

Вперше визначено особливості ремоделювання міокарда за даними ехокардіографії залежно від тривалості захворювання й особливостей інсулінотерапії. Вперше визначено динаміку вмісту NTproBNP, альдостерону в сироватці крові дітей, хворих на цукровий діабет (ЦД) I типу. Показано, що їх рівень змінюється залежно від тривалості захворювання. Встановлено, що підвищення рівня термінального фрагменту натрійуретичного пептиду відбувається у хворих з тривалістю захворювання від 1-го до 5-ти років, що визначає стан адаптації серцево-судинної системи. Вперше доведено, що призначення комбінації аналогів людських інсулінів гларгін і глюлізин у дітей, хворих на ЦД, позитивно впливає на стан серцево-судинної системи у дітей: сприяє нормалізації функціонування симпатичної та парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи, зменшенню проявів гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (ЛШ) та зростанню кількості дітей з нормальною геометрією ЛШ. Показано, що прояви діабетичної автономної кардіальної нейропатії формуються вже у пацієнтів з тривалістю захворювання до 1-го року та залежать від застосованої схеми інсулінотерапії. Визначено критерії ранньої діагностики серцево-судинних порушень у дітей, хворих на ЦД I типу.

Визначено основні причини вроджених вад серця та генетичних синдромів, які зустрічаються у разі даного захворювання, у новонароджених. Описано методи пренатальної діагностики вад розвитку серцево-судинної системи та порушень ритму плода. Розглянуто питання лікувальної тактики у новонароджених з вадами серця, зокрема, методи медикаментозної терапії, рентгенендоваскулярні та хірургічні. Наведено результати хірургічних втручань у дітей з даним захворюванням.

Опредлены основные причины врожденных пороков сердца и генетических синдромов, встречающихся при данном заболевании. Описаны методы пренатальной диагностики пороков развития сердечно-сосудистой системы и нарушений ритма плода. Рассмотрены вопросы лечебной тактики у новорожденных с пороками сердца, в частности, методы медикаментозной терапии, рентгенэндоваскулярные и хирургические методы их лечения. Приведены результаты хирургических вмешательств у детей с данным заболеванием.

Вперше визначено стан серцево-судинної системи у дітей раннього віку, хворих на кардити на тлі вродженого токсоплазмозу з урахуванням особливостей перебігу захворювання в динаміці. Доведено наявність у таких дітей виявів ендотеліальної дисфункції, ендотоксикозу, змін функціонального стану вегетативної нервової системи, які сприяють розвитку патології серцево-судинної системи. Одержано нові дані про особливості морфофункціонального стану цієї системи у дітей раннього віку із вродженим токсоплазмозом та у дітей від матерів з прееклампсією легкого ступеня під час вагітності, що дозволило патогенетично обгрунтувати комплекс діагностичних заходів, спрямованих на ранню діагностику та корекцію виявлених порушень. Вперше в експериментальній моделі антенатального антигенного впливу встановлено зміни морфогенезу серця у щурів у постнатальному періоді. Визначено вплив антигенного навантаження в фетальному періоді на морфогенез серцево-судинної системи та метаболічні порушення міокарда, які є підгрунтям для формування патології зазначеної системи протягом подальшого життя.

Проведено ультразвукове дослідження стану серцево-судинної системи 52 дітей і підлітків, народжених від батьків, опромінених у дитячому і підлітковому віці, та порівняння одержаних показників з показниками однолітків харківської популяції без радіаційного анамнезу. Дослідження показало підвищення частоти малих природжених структурних аномалій серця з переважанням множинних аберантних хорд й органічних змін стулок мітрального клапана у разі його пролабування у дітей з радіаційним анамнезом, що вимагає оптимізації диспансерного нагляду й організації фізичного виховання даного контингенту.

Охарактеризовано функціональний стан серцево-судинної системи у дітей шкільного віку із органічною та функціональною патологією підшлункової залози. Серед дітей молодшого шкільного віку із хронічним панкреатитом, на відміну від реактивного панкреатиту, домінували порушення внутрішньошлуночкової провідності (87,5 %), гіпоксичні зміни у міокарді (75 %). У старшому підлітковому віці ці порушення більш виражалися, а також спостерігалися поодинокі суправентрикулярні (70,8 %) та номотопні шлуночкові (83,3 %) екстрасистоли. Встановлено залежність вихідного вегетативного тонусу від характеру супутньої патології та проявів синдрому вегетативної дисфункції.

После обследований обнаружены и проанализированы данные отосительно причин возникновения дисфункций сердечной деятельности у детей младшего школьного возраста. Выявлено, что в основном заболеваниям подвержены городские дети, но некоторые показатели в группах практически не отличались и свидетельствовали, что независимо от состояния экологии и места проживания на заболеваемость в значительной мере влияют такие факторы, как стрессы в семье, волнения, курение родителей и т. д.

Наведено інформативні методи оцінювання показників ступеня гіпоксії міокарда у дітей, хворих на гострий інфекційний міокардит, а також ефективність різних способів її корекції у випадку серцево-судинної патології. Вивчено показники кислотно-основної рівноваги та кислотно-основного стану за різних схем лікування гострого інфекційного міокардиту. Виявлено, що оксидативний стрес і біоенергетична гіпоксія повністю купіруються під час застосування базисної терапії в комплексі з антигіпоксантом і антиоксидантом.

Розглянуто особливості стану серцево-судинної системи у дітей раннього віку з кардитами на тлі внутрішньоутробних інфекцій в динаміці захворювання на підставі даних добового холтерівського моніторування ЕКГ і визначення катехоламіндепонуючої функції еритроцитів. Показано довготривале збереження відносної гіперсимпатикотонії та підвищення депонованих в еритроцитах сумарних катехоламінів у дітей з кардитами на тлі природженої токсоплазмової інфекції.

У 117 дітей, які проживають за умов підвищеного радіоекологічного контролю, вивчено стан адаптаційно-компенсаторних механізмів методом кардіоінтервалографії (КІГ). Досліджено, що КІГ у цих дітей характеризується підвищенням функціонального напруження регуляторних механізмів в результаті посилення гуморального каналу регуляції серцевого ритму та посиленим впливом центрального контуру регуляції. За даними показника адекватності процесів регуляції також виявляється деяке посилення нервового ланцюга центрального стимулювання. Аналіз комп'ютерної КІГ показує, що у 2/3 дітей спостерігається порушена функція автоматизму у вигляді помірної (у 50,4 % дітей) або вираженої (у 17,44 % дітей) тахікардії. Майже у половини пацієнтів вегетативний гомеостаз зміщувався в бік активації діяльності парасимпатичної нервової системи. Її помірна перевага відзначалася у 23,5 % дітей, стійка перевага - у 3 %. Виявлені порушення адаптаційних процесів необхідно враховувати як при складанні індивідуального плану оздоровлення таких дітей, так і для контролю за його адекватністю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.1 + Р733.410

Рубрики:

Ожиріння у дітей

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 357 дітей з хронічними захворюваннями травної системи. У більшості з них встановлені зміни функції серцево-судинної системи (вторинна кардіоміопатія, судинна дистонія), які не залежать від розповсюдженості та тяжкості патологічного процесу в гастродуоденальній зоні. Одна з основних причин розвитку кардіоваскулярного синдрому - порушення нейрогуморальної регуляції серцево-судинної системи внаслідок вегетативного дисбалансу. Це обгрунтовує необхідність корекції порушень вегетативного гомеостазу у дітей з хронічною патологією травної системи для підвищення ефективності їх терапії.

Обследовано 357 детей с хроническими заболеваниями пищеварительной системы. У большинства из них установлены функциональные изменения сердечно-сосудистой системы (вторичная кардиомиопатия, сосудистая дистония), не зависящие от распространенности и тяжести патологического процесса в гастродуоденальной зоне. Одной из основных причин развития кардиоваскулярного синдрома являются нарушения нейрогуморальной регуляции функции сердечно-сосудистой системы вследствие вегетативного дисбаланса. Это обосновывает необходимость коррекции нарушений вегетативного гомеостаза у детей с хронической патологией пищеварительной системы для повышения эффективности их терапии.

Для визначення резервних можливостей серця і особливостей адаптації серцево-судинної системи до фізичного навантаження дітей з хронічним захворюванням нирок обстежено 54 дитини віком від 7-ми до 17-ти років. Встановлено, що прогресування хронічного захворювання нирок призводить до поступового погіршення функціональних можливостей серцево-судинної системи за умов фізичного навантаження, що ілюструється проградієнтним зменшенням працездатності і зниженням ефективності енергозабезпечення фізичного навантаження.

Изучено состояние сердечно-сосудистой системы по данным электрокардиограммы у детей, больных бронхиальной астмой (БА). Определены частота и характер осложнений в зависимости от степени тяжести и длительности течения БА. Выявлена положительная динамика санаторно-курортного лечения на показатели гемодинамики.

Проведено порівняльний аналіз динаміки електромеханічної діяльності серця у дітей із неревматичним міокардитом, що виник на тлі гострих бронхітів і пневмонії, або у дітей-реконвалесцентів. Одержані дані свідчать про достатню інформативність електрокардіографії у діагностиці різних порушень електромеханічної діяльності серця за міокардитів на тлі захворювань органів дихання.

Проведен анализ современного состояния проблемы нарушений реполяризации миокарда у детей. Обследовано 34 ребенка с жалобами на боли в области сердца, у 76,2 % детей выявлены нарушения процессов реполяризации на ЭКГ. Показана клиническая значимость изменений конечного желудочкового комплекса в диагностике патологии миокарда.