Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.105.01 я431(0)

Рубрики:

Вроджені вади серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.105.01 я431(0)

Рубрики:

Вроджені вади серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано інноваційний організаційний підхід до лікування новонароджених з пренатально встановленим діагнозом критичної вродженої вади серця (КВВС) з акцентом на ранню хірургічну корекцію та використання аутологічної пуповинної крові. З вересня 2009 р. по серпень 2012 р. в Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України були прооперовані 390 новонароджених з КВВС. За цей період запропонований підхід був застосований в 50 випадках. Новонароджені були госпіталізовані до Центру протягом першої години після народження. В доопераційному періоді пацієнти не потребували перебування у відділенні інтенсивної терапії, інтервенційних процедур, штучної вентиляції та медикаментозного лікування, що мало значний позитивний економічний ефект у порівнянні зі стандартними методами лікування КВВС. Середній вік на момент операції склав <$E3,9~symbol С~1,1> години (2 - 6). Середній об'єм зібраної пуповинної крові становив <$E85~symbol С~24> мл (50 - 140). Сорок (80 %) новонароджених були прооперовані без використання компонентів гомологічної крові.

Обследовано 70 детей с различными формами артериальной гипертензии (АГ) (стабильной, лабильной формами) и прегипертензией в возрасте 12 - 17 лет, госпитализированных в детское городское кардиопульмонологическое отделение в связи с повышением артериального давления при его разовом измерении на амбулаторном этапе в течение 2007 - 2008 гг. Установлено, что гиперинсулинемия отмечалась у 27,1 % детей с АГ, состояние высокой инсулинорезистентности (ИР) - у 64,3 % детей. Выявлено, что в 85,7 % случаев АГ сочеталась с различными факторами риска кардиоваскулярных заболеваний (гиперинсулинемией и ИР - в 72,9 %, избытком массы тела или ожирением - в 64,3 %, дислипидемией - 51,4 % случаев). Показано, что АГ у детей наиболее часто ассоциируется с множественными факторами риска (три и более) - 37,1 %, что свидетельствует о начале формирования высокого риска кардиоваскулярных заболеваний уже в детском возрасте.

Зроблено оцінку прогностичної цінності деяких математично-статистичних показників кардіоритму в оцінці функціонального напруження організму дзюдоїстів 14 - 16-ти років під час виконання роботи "до відмови".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.540.116 + Р733.410.13-3

Рубрики:

Хронічні тонзиліти у дітей

Хвороби міокарду у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено структуру, фактори ризику та морфологічні особливості вроджених вад серця (ВВС) і магістральних судин у мертво-, новонароджених і дітей. З'ясовано, що ВВС спостерігаються часто - 30 - 35 % від загальної кількості всіх вроджених вад. Частіше ВВС виникають у дівчаток - 58 %, ніж у хлопчиків - 42 %. У третині випадків вади серця поєднуються з іншими вродженими вадами розвитку. Вік померлих від ВВС коливався від кількох годин до кількох років. Більшість дітей із ВВС помирають у віці до 1 року.

Вперше системно досліджено морфологічні особливості клапанів аорти та легеневого стовбура в серцях з конотрункальними аномаліями. Встановлено взаємозв'язок між кількістю заслінок у клапані загального артеріального стовбура та ступенем їх аномального розвитку. Вперше проведено зіставлення та встановлено закономірності в розташуванні сукупності вустів вінцевих артерій та орієнтації їх проксимальних сегментів у звичайно сформованих серцях та за аномалій конотрункуса. Одержано нові дані відносно морфологічної перебудови артеріального русла серця залежно від наявності тієї чи іншої аномалії конотрункуса. Вперше виявлено вплив розташування магістральних судин на товщину стінок шлуночків у місці відходження соскоподібних м'язів, визначено особливості змін товщини стінок шлуночків у залежності від наявності різних комбінацій дефектів перегородок. Вперше розроблено систему прогнозування змін товщини стінок лівого шлуночка серця за транспозиції магістральних судин залежно від віку дитини та тієї чи іншої комбінації дефектів міжпередсердної та міжшлуночкової перегородок.

Проанализированы результаты электрофизиологических и биохимических исследований для выявления воспалительных процессов как причины нарушений сердечного ритма и проводимости у 63 детей в возрасте от 1 месяца до 17 лет с различными аритмиями. Повреждение миокарда оценивалось с помощью таких биохимических маркеров как ИЛ-1<$E beta>, ФНО-<$E alpha> и тропонин I. Повышение уровня ИЛ-1<$E beta>, ФНО-<$E alpha> и тропонина позволило подтвердить наличие воспалительного процесса у 84,0 % детей с аритмиями, у которых не было выявлено клиники миокардита.

Представлены данные о распространенности, методах диагностики и лечения аритмогенной дисплазии правого желудочка. Приведено собственное клиническое наблюдение ребенка с аритмогенной дисплазией правого желудочка, первым клиническим проявлением которой была желудочковая экстрасистолия.

Визначено частоту кардіоваскулярних факторів ризику у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією: спадкову обтяженість по кардіоваскулярних захворюваннях, метаболічні фактори ризику - надлишок маси тіла, дисліпопрогеїдемію, гіперінсулінемію й інсулінорезистентність. Встановлено їх внесок у формування артеріальної гіпертензії та гіпертрофії лівого шлуночка. Ідентифіковано суттєві гемодинамічні та метаболічні фактори прогнозування ризику формування гіпертрофії лівого шлуночка у дітей з артеріальною гіпертензією.

Удосконалено діагностику імунозапальних змін у міокарді у дітей з порушеннями ритму та провідності серця на підставі вивчення клініко-електрофізичних, біохімічних та імунних маркерів ураження міокарда. Обстежено 63 дитини віком від одного місяця до сімнадцяти років з різними порушеннями ритму серця та провідності: перша група - 23 дитини з рівнем тропоніна I, що перевищував нормативні значення; друга група - 40 дітей, що не мали підвищення тропоніна I в крові. Встановлено, що в обох групах порушення ритму серця видом, клінічними проявами та течією не відрізнялись. З'ясовано, що у диференціальній діагностиці запальних і незапальних уражень міокарда за порушень ритму серця високою діагностичною значущістю в порядку убування є: цитокиновий статус, біохімічний профіль крові, клінічний аналіз крові, ехокардіографія, добове холтерівське моніторирування ЕКГ, електрокардіограма, об'єктивне дослідження, скарги, анамнез.

Отмечено, что большинство педиатров и кардиологов традиционно считают, что инфаркт миокарда (ИМ) в детском и молодом возрасте - явление редкое. Однако, по литературным данным, это заболевание у данной категории лиц встречается все чаще. В Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии им. Н. М. Амосова АМН Украины в августе 2008 г. поступил пациент О., 22 лет, с перенесенным ИМ в анамнезе. На момент госпитализации больной жалоб не предъявлял, однако 2 нед ранее у него отмечались неоднократные приступы стенокардии и был диагностирован ИМ. Из анамнеза стало известно, что год назад у пациента были отмечены эпизоды подъема температуры до фебрильных цифр, высыпания на теле, расцененные как аллергическая реакция, артралгии. В связи с этим больной госпитализирован в центральную районную больницу с диагнозом: "острая респираторная вирусная инфекция с тяжелым течением, гипертермический синдром". В Национальном институте сердечно-сосудистой хирургии больному проведен комплекс диагностических манипуляций, в том числе коронаровентрикулография, с помощью которой выявлена аневризма передней межжелудочковой ветви (ПМЖВ) левой коронарной артерии. Пациенту был выставлен диагноз: "болезнь Кавасаки, осложнившаяся аневризмой ПМЖВ". В дальнейшем выполнено стентирование ПМЖВ с использованием 1 стент-графт системы Jostent GraftMaster <$E3,5~times~16,0> мм в проксимальной трети артерии и 2 непокрытых стентов Driver <$E4,5~times~24,0> мм, Driver <$E3,0~times~15,0> мм - в дистальной. Рекомендован прием "Аспирина" по 325 мг/сут и клопидогреля по 75 мг/сут. При

контрольной коронарографии через 1 мес после операции выявлено полное выключение полости аневризмы из кровотока с хорошим кровотоком по левой коронарной артерии и сохраненным по боковым ветвям. Этот случай дал возможность убедиться в том, что возникновение ИМ не имеет возрастных ограничений и причиной его возникновения может быть не только атеросклероз.

Сухожилкові струни є важливою складовою частиною передсердно-шлуночкових клапанів. Вони забезпечують послідовне розкриття стулок, попереджають вивертання їх в порожнину передсердних камер в період систоли шлуночків. Знання анатомічних особливостей будови сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів в нормі і у разі вроджених вад серця має важливе значення в дитячий кардіохірургіі. Дослідження проведено на 19 препаратах серцево-легеневих комплексів, серед котрих у 8 випадках була присутня тетрада Фалло, дітей новонароджених і немовлят, вивчені сухожилкові струни передсердно-шлуночкових клапанів звичайно сформованих і аномальних сердець методами топографо-анатомічного описування та морфометрії. Встановлено різницю в кількості і в довжині сухожилкових ниток першого, другого та третього порядків у правому та лівому передсердно-шлуночкових клапанів сердець дітей новонароджених і немовлят в нормі і за аномалії. При тетраді Фалло у новонароджених кількість і довжина сухожилкових струн нижча в 2 рази, чим у вікової норми, та повністю відсутні сухожилкови нитки третього порядку. У немовлят кількість сухожилкових хорд в передсердно-шлуночкових клапанах у порівнянні з віковою нормою менша, проте зростає довжина струн в 1,5 - 2 рази.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.1

Рубрики:

Хвороби серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання підвищення ефективності відновного лікування дітей з пролапсом мітрального клапана (ПМК), які часто хворіють, шляхом застосування комплексних схем з урахуванням стану серцево-судинної та вегетативної нервової систем. Проведено комплексне клінічне, інструментальне, лабораторне обстеження 138-ми дітей з ПМК віком 6 - 16 років, із них 116 дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) та 22 дитини, які хворіли епізодично. Проаналізовано скарги, супровідний фон та клінічні симптоми. Визначено характер і особливості змін функціональних показників серцево-судинної та вегетативної нервової систем. Визначено залежність частоти порушень показників ехокардіографії, електрокардіографії, кардіоінтервалографії від частоти захворювань на ГРЗ. Виявлено, що основні клініко-функціональні характеристики хворих з ПМК погіршуються у разі збільшення частоти ГРЗ. З урахуванням виявлених змін запропоновано комплексну терапію, обгрунтовано доцільність включення у комплекс відновного лікування дітей з ПМК, які часто хворіють, процедур електросну й електрофорезу мілдронату, показано їх ефективність щодо корекції функціонального стану серцево-судинної та вегетативної нервової систем.

Изучены особенности эхокардиографических показателей и разработаны их возрастные нормативы для здоровых детей в возрасте от 1-го года до 16-ти лет, которые могут быть использованы в качестве эталонных при диагностике патологических отклонений - болезней сердца у кардиологических и соматических больных. Выявлены зависимости эхокардиографических показателей от возраста и физического развития детей, с учетом которых рассчитаны соотношения размеров полостей сердца и его структур относительно площади тела здорового ребенка. Показано, что нормированные таким образом основные эхокардиографические показатели позволяют осуществлять индивидуальное сопоставление полученных величин и выявлять патологические отклонения физиологических размеров полостей сердца для конкретного ребенка. Отмечено, что для дифференцирования физиологических особенностей и патологической дилатации полостей сердца разработаны коэффициенты соотношений эхокардиографических показателей между собой.

З метою вивчення особливостей варіабельності серцевого ритму за бронхіальної астми (БА) проаналізовано кардіоритмограми дітей із неконтрольованою БА та здорових однолітків. Установлено, що дітям із неконтрольованою БА є властивим парасимпатичний вихідний тонус зі значним холінергічним ефектом впливу на варіабельність серцевого ритму. Визначено маркери патологічної вегетативної регуляції в дітей із неконтрольованою БА. Продемонстровано ефективність кардіоритмограми для діагностики вегетативних порушень за БА.

Вперше за результатами біомоніторингових досліджень встановлено, що концентрація кадмію у волоссі школярів м. Сімферополь в більшості випадків відповідає нормі, але в середньому перевищує її в окремих вікових групах (школярі 10 - 11- та 15 - 16-ти років). На підставі часового, спектрального й автокореляційного аналізу показників варіабельності серцевого ритму встановлено, що регуляція серцевої діяльності школярів 10 - 16-ти років характеризуються зростаючим з віком відхиленням показників варіабельності серцевого ритму від норми та посиленням ознак дисбалансу вегетативної регуляції серцевої діяльності на тлі збільшення варіабельності кардіоінтервалів. Виявлено, що за натурних умов міського середовища залежність варіабельності серцевого ритму від вмісту свинцю та кадмію в організмі у стані спокою та за футбольних проб у школярів і студентів більш виражена у віці 10 - 13-ти, ніж у 15 - 16-ти років, і у фізично нетренованих студентів у порівнянні з фізично тренованими студентами-футболістами. Встановлено, що кадмій і свинець в різних вікових групах можуть посилювати прояви дисбалансу автономної нервової системи через залучення як автономного, так і центрального контурів регуляції серцевого ритму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.109-3

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ