Описано особливості імунного статусу в період загострення рецидивного бронхіту у дітей з проявами дисплазії сполучної тканини. Встановлено клінічну ефективність використання ереспалу (фенспіриду) на характер запального процесу в бронхах і показники імунного статусу.

Представлены особенности имунного статуса в период обострения рецидивирующего бронхита у детей с проявлениями дисплазии соединительной ткани. Установлена клиническая эффективность использования эреспала (фенспирида) на характер воспалительного процесса в бронхах и показатели иммунного статуса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1 + Р733.412.202

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено сучасні уявлення про стан нормальної мікрофлори бронхів як фактор ризику формування хронічних бронхітів у дітей та підлітків. Доведено наявність взаємозв'язку між активністю Aerococcus viridans та клінічним перебігом бронхітів. Включення методів ідентифікації нормальної, а не тільки патогенної, мікрофлори в бронхіальній рідині дозволить підвищити ефективність профілактики розвитку хронічних бронхітів.

Проведено цитологическое и иммуноцитохимическое исследование материала браш-биопсии слизистой бронхов детей с рецидивирующими и хроническими бронхитами. В результате изучения экспрессии маркеров СК34<$E beta>Е12, Ki-67, TGF-<$E beta> выявлены критерии хронизации воспалительного процесса в эпителии бронхов, риска развития фиброза. Эти данные использованы для оптимизации профилактических методов в детской пульмонологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У детей в возрасте от 3-х до 10-ти лет с рекуррентными формами простого или обструктивного бронхита установлена связь между снижением минеральной плотности костной ткани кисти, полом и антропометрическими данными. Неблагоприятным фактором у девочек является уменьшение индекса массы тела, а у мальчиков - как увеличение, так и снижение индекса массы тела. Полученные особенности позволяют рассматривать их как один из критериев для формирования контингента повышенного риска по развитию остеопенических состояний у детей.

Проведено исследование энергетического статуса лимфоцитов крови у детей и подростков с рецидивирующими и хроническими бронхитами. Установлена связь между клеточным энергодефицитом и электромиографической активностью дыхательных мышц. Определены новые признаки риска развития хронического воспаления в группе детей с рецидивирующими бронхитами.

Надано дані про актуальність та поширеність рецидивуючого бронхіту (РБ) в дітей. Висвітлено сучасні погляди на його етіологію та патогенез. Простежено патогенетичні передумови більш тривалого та ускладненого перебігу РБ на фоні супутньої патології гепатобіліарної системи. Наведено теоретичне підгрунтя можливості розвитку активації перекисного окиснення та дисбалансу антиоксидантної системи у дітей із РБ та гепатобіліарною патологією. Це дало змогу припустити можливий розвиток оксидантного стресу у таких дітей. Врахування особливостей перебігу РБ на фоні супутньої патології гепатобіліарної системи за умов розвитку оксидантного стресу сприятиме оптимізації програми лікувально-реабілітаційних заходів для дітей з цією патологією та організаційно-методичних підходів до її профілактики.

Цитологічно та імуноцитохімічно досліджено браш-біопсії дітей з хронічними бронхітами та бронхіальною астмою для встановлення характеру запалення слизової оболонки бронхів, виявлення співвідношення запального й алергійного компонентів, оцінки експресії маркерів апоптозу, проліферації та рівня експресії антигенів до макрофагів. Установлено порушення регенераторних процесів в епітелії бронхів дітей залежно від клінічних проявів захворювання: більш виражена проліферативна активність клітин епітелію бронхів дітей з хронічними та рецидивними бронхітами у порівнянні з бронхіальною астмою, що необхідно враховувати під час лікування дітей з хронічними запальними захворюваннями органів дихання.

Наведено дані щодо клініко-лабораторної ефективності використання оральної регідратаційної суміші Humana-Elektrolyt у дітей раннього віку з гострими бронхітами. Показано, що у дітей раннього віку, які реалізовували затяжний перебіг гострих бронхітів, включення до харчування антирефлюксної суміші Humana-AR надає змогу мінімізувати прояви гастроезофагеального рефлюксу (звичні зригування і блювання) та зменшити тривалість стаціонарного лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж16691 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены генетические, медико-биологические, клинические и медико-социальные факторы риска развития частых респираторных заболеваний и рецидивирующего бронхита. Показаны особенности состояния иммунной, эндокринной систем, липидного бислоя клеточных мембран, перекисного окисления липидов, антиоксидантной системы и микробиоценоза кишечника у часто болеющих детей и детей, больных рецидивирующим бронхитом. Описаны результаты морфологических исследований слизистой бронхиального дерева у детей, больных рецедивирующим бронхитом. Внимание уделено эффективности иммуномодуляторов бактериального происхождения в профилактике острых респираторных инфекций у детей.

Проведено аналіз ефективності комплексної програми фізичної реабілітації для дітей 5 - 6 років з рецидивним бронхітом, які перебували на лікарняному етапі реабілітації. Визначення ефективності цієї програми здійснено на основі даних спірометрії. Проаналізовано низку показників, які відображають функції апарату зовнішнього дихання (ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФВ1, ОФВ1/ФЖЄЛ, ПОШ, МОШ25, МОШ50 та МОШ75, СОШ25-75). Виявлено зниження основних спірометричних показників різного ступеня до проведення реабілітаційних заходів у більшості дітей, що збереглося в частини з них і після курсу фізичної реабілітації. Проте більш вираженою позитивна динаміка цих показників виявилась у дітей основної групи.

Цель работы - изучение регуляторных механизмов иммунного ответа на основании определения концентраций провоспалительного интерлейкина-1 (IL-1) и противовоспалительного интерлейкина-4 (IL-4) в сыворотке крови при острых обструктивных бронхитах (ООБ) у детей раннего возраста. Проанализированы концентрации IL-1 и IL-4 у 70 детей с ООБ в возрасте от 1 месяца до 3 лет. Исследование проведено в начале заболевания (1 - 2 день) и в периоде реконвалесценции (10 - 12 день). Группу сравнения составили 25 практически здоровых детей. При ООБ у детей раннего возраста на момент госпитализации наблюдалось достоверное повышение концентрации провоспалительных IL-1 в 3,5 раза и рост содержания противовоспалительного IL-4 в 4 раза у всех детей, независимо от возраста. В периоде реконвалесценции уровень IL-1 достоверно снижался до показателей возрастной нормы, а концентрация IL-4 оставалась значительно повышенной у всех детей, что обусловлено высокой степенью активации противовоспалительных механизмов иммунной защиты.

Изучены особенности клиники и состояния гуморального иммунитета у детей с хроническим бронхитом (ХБ). Проведено обследование 56 пациентов с ХБ в возрасте от 6 до 18 лет. Контрольную группу составили 20 здоровых детей соответствующего возраста. При ХБ происходят изменения гуморального иммунитета: гипериммуноглобулинемия М в период обострения и угнетение синтеза IgA и IgG.

Показано, що рецидивуючий бронхіт (РБ) є серйозною проблемою, оскільки в дитячому віці має тенденцію до тривалого та ускладненого перебігу з ризиком послідуючої інвалідизації. Подано результати спостереження за 92 дітьми віком від 3 до 7 років із РБ. Наведено основні характеристики клінічного перебігу недуги, характеристику найбільш вагомих чинників анамнезу життя та захворювання, проведено аналіз преморбідних чинників перинатального періоду, симптомів і перебігу патології та стигм дизембріогенезу у дітей з РБ. Встановлено, що небезпечним періодом щодо розвитку РБ у дітей слід вважати 3-річний вік, що пов'язано із розширенням контактів дитини на тлі фізіологічного критичного періоду функціонування імунної системи. Головним провокуючим фактором старту РБ у дітей є гострі респіраторні захворювання, оскільки вони є пусковим механізмом загострення персистуючої інфекції. Зроблено висновок, що недооцінка значення преморбідного фону призводить до несвоєчасного виявлення прогностично важливих станів, неповноцінності профілактичних заходів та неправильного вибору тактики ведення пацієнта.

Висвітлено питання підвищення ефективності діагностики та лікування пневмонії у дітей раннього віку, ускладненої токсичним синдромом та гнійним ендобронхітом. Обстежено 289 дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію, серед яких у 129-ти (44,6 %) пневмонія ускладнилась токсичним синдромом, а у 160-ти (55,4 %) пацієнтів - гнійним ендобронхітом. Доведено, що провідними ускладненнями пневмонії є токсичний синдром та гнійний ендобронхіт, які мають різний клінічний перебіг та неоднакову медіаторну агресію (про це свідчать маркери системної активації нейтрофілів), що вимагає їх чіткої диференціації. Доведено, що приєднання до стандартного лікування пневмонії дітей раннього віку, ускладненої токсичним синдромом інфузійної терапії (з урахуванням інфузійного коефіцієнта) та інгаляцій будесонідом, а у разі гнійного ендобронхіту - корекції водного навантаження і амброксолу через небулайзер, застосування прон-позиції дітям, що знаходяться на керованій вентиляції легень незалежно від ускладнення, зумовлює корекцію порушень в системі кислотно-лужної рівноваги, значне зменшення активності процесів перекисного окиснення ліпідів, активацію ферментів антиоксидантної системи, нормалізацію нейтрофільної еластази, що в сукупності дозволяє в коротші терміни досягнути позитивного клінічного та фармакоекономічного ефектів і підвищити ефективність лікування пневмонії у дітей раннього віку, ускладненої токсичним синдромом та гнійним ендобронхітом.

Надано глибокий аналіз сучасних тенденцій і факторів, які впливають на формування захворювань органів дихання у дітей. Розглянуто нові диференційовані фізіотерапевтичні комплекси для дітей з гострим простим бронхітом, гострим обструктивним бронхітом, рецидивним бронхітом у стадії загострення, а також комплекси фізіопрофілактики для дітей, які часто хворіють на респіраторні захворювання та рецидивного бронхіту у стадії ремісії, розроблені на основі аналізу механізмів лікувальної дії нових фізіотерапевтичних факторів та їх поєднання. Наведено результати експериментального дослідження на щурах-самцях, спрямованого на вивчення можливостей нового методу фізіотерапії - віброакустична дія на запальний процес, мікроциркуляцію в осередку запалення, стан повних клітин. Результати експерименту довели, що віброакустична дія спричиняє протизапальну дію за рахунок активного включення клітинного складу фізіологічних заходів захисту організму, покращання стану мікроциркуляції в осередку запалення. Наведено результати параклінічних методів обстеження (клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, спірографія, рентгенологічне дослідження легенів, термоіндикація, визначення стану адаптивних реакцій - тест Л. Х. Гаркаві), включаючи новий метод неінвазійної діагностики формули крові та біохімічних регуляторних показників метаболізму та кровообігу. Клінічні результати лікування дітей з гострим простим бронхітом, гострим обструктивним бронхітом, рецидивним бронхітом із застосуванням розроблених нових комплексів фізіотерапії виявлялося у скороченні терміну їх лікування. Спірографічні обстеження показали відновлення порушеної функції зовнішнього дихання. Аналіз стану адаптаційних реакцій показав їх саногенетичну перебудову з переходом на вищі рівні реактивності організму. Результати фізіопрофілактики дітей з повторними епізодами гострих респіраторних захворювань і рецидивного бронхіту у стадії ремісії свідчили про підвищення ефективності диспансеризації та збільшенні терміну ремісії в основних групах у порівнянні з контрольними.

Розглянуто питання підвищення ефективності діагностики та лікування дітей з первинним і вторинним хронічним бронхітом (ПХБ і ВХБ) на підставі вивчення особливостей порушення показників активності мітохондріальних ферментів лімфоцитів та їх корекції за допомогою препаратів енергометаболічної дії. Доведено, що у дітей з ПХБ в 59,3 % випадків і в 96,4 % -з ВХБ спостерігаються ознаки енергометаболічного клітинного дефіциту у вигляді зміни активності мітохондріальних ферментів: переважне зниження активності Сукцинатдегідрогенази (СДГ), гліцерофосфатдегідрогенази (ГФДГ) та підвищення активності Лактатдегідрогенази (ЛДГ). Встановлено кількісні відмінності в ступені порушень енергетичного обміну й якісну різницю його дезорганізації: у дітей з ПХБ встановлено початкові прояви декомпенсації процесів гліколізу з перевагою аеробних процесів над анаеробними, у разі ВХБ виявлено декомпенсацію енергетичного гомеостазу з домінуванням анаеробного окиснення над аеробним. Визначено, що ступінь порушень функціональної активності міокарду у дітей з хронічним бронхітом пов'язана зі ступенем мітохондріальної енергетичної недостатності. Доведено доцільність й ефективність корекції виявлених енергометаболічних порушень шляхом використання комплексних препаратів метаболічної дії. Визначено, що застосування комплексної терапії з додатковим включенням енерготропних препаратів у дітей з хронічним бронхітом позитивно впливає на мітохондріальну активність, про що свідчить вірогідна нормалізація кількісних показників активності ферментативного обміну й якісних параметрів гранул ферментів, а також істотне покращання стану функціональної активності міокарда.