Досліджено актуальну проблему морфології, охарактеризовано зміни будови та функцій кишки за атрезій у новонароджених з використанням макро- та мікроскопічних, гістохімічних, морфометричних і статистичних методів дослідження. Розроблено критерії класифікації кишкових атрезій за патогенетичним принципом. Установлено, що зміни анатомічної будови кишки за атрезій локалізуються не тільки у ділянці атрезії, але й охоплюють суміжні сегменти кишки - пре- та постатретичний. Дистрофічні зміни будови найбільшою мірою мають прояв у ділянці атрезії та преатретичному сегменті кишки, меншою - у постартретичноиу сегменті. Суттєве порушення анатомічної будови кровоносних судин кишки у ділянці атрезії з порушенням на преатретичний сегмент, дезінтеграція нейросудинних взаємовідношень у ділянці атрезії, наявність вторинного ангіогенезу та дегенеративних змін у нейронах свідчать про первинне виникнення порушень ангіогенезу за кишкових атрезій. На підставі одержаних даних розроблено критерії класифікації атрезій кишки за патогенетичним принципом, що передбачає три основні шляхи патогенезу оболонки кишки: з первинними порушеннями розвитку епітелію слизової оболонки кишки, з первинними порушеннями розвитку кровоносних судин кишки та з первинними порушеннями повороту кишкової трубки.

Наведено результати використання водневого дихального тесту у дітей грудного віку з лактазною недостатністю та клінічними проявами атопічного дерматиту (АД). Мета роботи - покращання діагностики лактазної недостатності у дітей грудного віку з АД за допомогою водневого дихального тесту. Обстежено 35 дітей віком 1 - 6 місяців життя, у яких відмічались клінічні прояви АД та підозра на лактазну недостатність. Діти перебували на стаціонарному лікуванні в ДКЛ № 5, м. Києва. Всі діти знаходились на грудному вигодовуванні. Для діагностики лактазної недостатності використовували водневий дихальний тест з навантаженням лактозою (1,5 г/кг). Лактазна недостатність є однією з причин виникнення клінічних проявів АД у дітей грудного віку внаслідок порушення перетравлення та всмоктування лактози у дитячому віці, що потребує подальше дослідження за допомогою об'єктивних методів дослідження (водневого дихального тесту) для обгрунтування певних лікувальних заходів. Висновки: використання водневого дихального тесту виявило лактазну природу АД у 37,1 % пацієнтів, надлишковий лактозо-залежний бактеріальний ріст у кишечнику було виявлено у 34,3 % дітей. З огляду на неінвазивність, інформативність та простоту у виконанні, метод заслуговує на широке застосування у клінічній практиці.

Показаны причины возникновения, критерии диагностики, последствия и направления лечения метаболического синдрома у детей. Подчеркнута роль гастроэнтерологов и нутрициологов в организации профилактики и лечения данного состояния.

Проведено изучение эффективности профилактики кариеса зубов у 78 детей 6 - 7 и 11 - 12 лет с заболеваниями гепатобилиарной системы с использованием лечебно-профилактического комплекса, состоящего из системного применения таблеток "Кальцинова" и "Эссенциале форте Н" и местной профилактики кариеса зубов 3 % намацитом с последующим 3-кратным глубоким фторированием по Кнаппвосту. Кариеспрофилактическая эффективность комплекса у детей 6 - 7 лет составила 53,3 %, отмечается выраженное увеличение содержания кальция и фосфора уже через месяц, но к концу исследования (через 2 года) содержание основных минеральных компонентов ротовой жидкости снижается. Кариеспрофилактическая эффективность комплекса у детей 11 - 12 лет составила 78,7 %. Действие разработанной схемы пролонгированное, но эффективность наблюдается только через полгода после начала приема.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної дитячої гастроентерології. Підкреслено значення профілактичних заходів та виявлення ранніх стадій захворювань органів травлення, показано роль та стан спеціалізованої допомоги дітям з хворобами травного тракту, наведено аргументи на користь організації в країні спеціалізованих центрів, акцентовано увагу на питанні підготовки кадрів за спеціальністю "Дитяча гастроентерологія".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.418.11 + Р733.413

Рубрики:

Хвороби кісток у дітей

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено основні етапи розвитку дитячої гастроентерології, визначено роль функціональної та інструментальної діагностики у формуванні уявлень про сутність захворювань травної системи. Підкреслено значущість обтяженої спадковості, нервових впливів, інфекційних чинників у розвитку патології. Обговорено сучасні підходи до профілактики та лікування гастроентерологічних захворювань, перспективи розвитку педіатрічної гастроентерології як спеціальності та науки.

Изложены основные этапы развития детской гастроэнтерологии, определены роль функциональной и инструментальной диагностики в формировании представлений о сущности заболеваний пищеварительной системы. Подчеркнуто значение отягощенной наследственности, нервных влияний, инфекционных факторов в развитии патологии. Обсуждены современные подходы к профилактике и лечению гастроэнтерологических заболеваний, перспективы развития педиатрической гастроэнтерологии как специальности и науки.

Обсуждены вопросы нарушений жирового обмена у детей и их влияния на заболевания органов пищеварения. Отмечено, что наиболее характерными заболеваниями этой группы в детском возрасте являются желчнокаменная болезнь и жировой гепатоз, тогда как холестероз желчного пузыря практически не диагностируется. Приведены критерии диагностики липидного дистресс-синдрома, отмечено значение ранней диагностики для назначения рациональной этиотропной и патогенетической терапии.

Обсуждены вопросы номенклатуры двигательных нарушений желудочно-кишечного тракта. Высказана мысль, что эзофагоспазм, функциональная диспепсия, билиарная дисфункция, синдром раздраженного кишечника представляют собой патогенетически единый синдром, что определяет подходы к коррекции такого состояния.

Предложены критерии подхода к ранней диагностике ацетонемического синдрома у детей, которые позволят семейным врачам и педиатрам своевременно диагностировать первичный ацетонемический синдром (синдром циклической рвоты - CVS): детализация семейного анамнеза; детализация анамнеза болезни и жизни у ребенка; адекватная оценка ведущих симптомов во внеприступном периоде. Знание этих клинико-анамнестических показателей позволит своевременно и адекватно начать стартовую терапию ацетонемического синдрома у детей (как первичного, так и вторичного характера) с высокоэффективного регидратационного средства - Регидрон Оптим в комбинации с энтеросорбентом 4 поколения - препаратом Атоксил.

Представлены данные литературы, а также рекомендации Второго Европейского консенсуса по диагностике и лечению болезни Крона (2009 г.). На основании проанализированных данных показаны особенности клиники, течения, классификации, современной диагностики болезни Крона у детей. Детально представлены современные взгляды на терапию этого заболевания в детском возрасте, предложен алгоритм лечения болезни Крона у детей.

Приведены результаты иммуногистохимического исследования уровня гастринпродуцирующих клеток в слизистой оболочке желудка при хронической гастродуоденальной патологии (ХГП) у детей. Установлено, что на экспрессию гастринпродуцирующих клеток влияют такие факторы, как возраст ребенка, продолжительность ХГП, базальный уровень желудочной кислотности. Высокая экспрессия гастринпродуцирующих клеток отмечена при эрозивных и атрофических изменениях слизистой оболочки желудка, что следует учитывать при разработке профилактических программ. Это позволяет дифференцированно подходить к назначению антисекреторных препаратов.

Мета роботи - вивчити особливості варіабельності серцевого ритму (ВСР) у дітей та підлітків з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), використовуючи добове моніторування за Холтером. Добове моніторування за Холтером проведено 60 дітям віком від 9 до 17 років (середній вік - 14), з них 34 дитини з ГЕРХ склали групу спостереження. Групу контролю склали 26 дітей із захворюваннями гастродуоденальної зони без клініко-ендоскопічних проявів з боку стравоходу. Групи були однорідні за віком та статтю. Тривалість захворювання - від 1 до 7 років. На підставі одержаних даних діти розподілені за діагнозом: 11 дітей з ГЕРХ з езофагітом (1 група), 23 дитини з ендоскопічно негативною формою ГЕРХ (2 група), 26 - дітей з хронічним гастродуоденітом без ураження стравоходу (3 група). Аналіз ВСР проводився за допомогою часового методу (SDNNi, RMSSD, pNN50). Одержані результати порівнювали з референтними показниками дітей відповідного віку. Для дітей з хронічною патологією ШКТ характерні зміни вегетативного статусу в бік симпатикотонії (54 % дітей з езофагітом, 89 % дітей з ендоскопічно негативною формою ГЕРХ та 57,5 % дітей контрольної групи). У процесі ГЕРХ зміни більш виразні, що проявляється коливанням значень показників часового аналізу - від виразної симпатикотонії до виразної ваготонії. Наявність ендоскопічних змін в стравоході не впливає на тяжкість вегетативної дисфункції у дітей згідно з показниками ВСР вдень, але вночі серед дітей з ендоскопічно негативною ГЕРХ та контрольної групи кількість дітей з показниками ВСР в межах референтних значень збільшилась. У 26,5 % дітей з ГЕРХ зареєстровано змінений циркадний індекс (ЦІ), як

ригідний, так і посилений. У дітей з ендоскопічними змінами в стравоході змінений ЦІ реєструвався частіше, ніж у разі ендоскопічно негативної форми ГЕРХ. Тривалість захворювання не впливала на виразність вегетативної дисфункції, але більш виразні зміни були характерні для дівчаток-підлітків.

Наведено роль різноманітних факторів ризику у розвитку патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей, що страждають на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА). Вибір медикаментозної терапії впливає на тяжкість ураження слизової оболонки ШКТ у дітей з ЮРА.

Наведено результати вивчення моторики верхніх відділів травної системи у дітей із диспептичними проявами. Оцінку моторно-евакуаторної функції шлунка проведено за допомогою неінвазивного та високоінформативного ультразвукового методу за З. А. Лемешко. Виявлено, що у дітей із функціональною диспепсією у разі постпрандіального синдрому переважає сповільнений період напіввиведення зі шлунка, за синдрому епігастрального болю - прискорений період напіввиведення зі шлунка. Синдром диспепсії характеризується більш виразною дискоординацією моторної діяльності шлунка та дванадцятипалої кишки, що переважно (70,48 %) асоціюється з клапанною патологією. Зазначено щодо доцільності діагностики моторної дисфункції гастродуоденальної зони з наступною диференційною корекцією моторних і клапанних порушень з метою попередження органічної патології шлунково-кишкового тракту у дітей.

Рассмотрены вопросы электропунктурной диагностики методом Р.Фолля абдоминальных болей у детей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы клиники и диагностики болезни Крона у детей. Приведены литературные и собственные данные, основанные на ретроспективном анализе 18 историй болезни детей с болезнью Крона.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.411.022 + Р733.413

Рубрики:

Лейкози (лейкемії) у дітей

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ