Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано захворюваність та особливості перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей з хронічною хелікобактер-асоційованою патологією гастродуоденальної зони.

Предложены критерии подхода к ранней диагностике ацетонемического синдрома у детей, которые позволят семейным врачам и педиатрам своевременно диагностировать первичный ацетонемический синдром (синдром циклической рвоты - CVS): детализация семейного анамнеза; детализация анамнеза болезни и жизни у ребенка; адекватная оценка ведущих симптомов во внеприступном периоде. Знание этих клинико-анамнестических показателей позволит своевременно и адекватно начать стартовую терапию ацетонемического синдрома у детей (как первичного, так и вторичного характера) с высокоэффективного регидратационного средства - Регидрон Оптим в комбинации с энтеросорбентом 4 поколения - препаратом Атоксил.

Рассмотрены вопросы клиники и диагностики болезни Крона у детей. Приведены литературные и собственные данные, основанные на ретроспективном анализе 18 историй болезни детей с болезнью Крона.

Наведено результати використання водневого дихального тесту у дітей грудного віку з лактазною недостатністю та клінічними проявами атопічного дерматиту (АД). Мета роботи - покращання діагностики лактазної недостатності у дітей грудного віку з АД за допомогою водневого дихального тесту. Обстежено 35 дітей віком 1 - 6 місяців життя, у яких відмічались клінічні прояви АД та підозра на лактазну недостатність. Діти перебували на стаціонарному лікуванні в ДКЛ № 5, м. Києва. Всі діти знаходились на грудному вигодовуванні. Для діагностики лактазної недостатності використовували водневий дихальний тест з навантаженням лактозою (1,5 г/кг). Лактазна недостатність є однією з причин виникнення клінічних проявів АД у дітей грудного віку внаслідок порушення перетравлення та всмоктування лактози у дитячому віці, що потребує подальше дослідження за допомогою об'єктивних методів дослідження (водневого дихального тесту) для обгрунтування певних лікувальних заходів. Висновки: використання водневого дихального тесту виявило лактазну природу АД у 37,1 % пацієнтів, надлишковий лактозо-залежний бактеріальний ріст у кишечнику було виявлено у 34,3 % дітей. З огляду на неінвазивність, інформативність та простоту у виконанні, метод заслуговує на широке застосування у клінічній практиці.

Исследование ротовой жидкости у детей с целиакией и синдромом мальабсорбции до 17 лет с поражениями твердых тканей зубов позволило установить низкие показатели SIgA и лизоцима, что свидетельствует о снижении неспецифической защиты. Установлена повышенная активность уреазы, уровень которой отражает степень обсемененности ротовой полости патогенной микрофлорой. Применение разработанного способа лечения, включающего местное применение эмаль-герметизирующего ликвида с комплексом препаратов БиоГая, Вобензим и Цитрат кальция способствует нормализации данных показателей ротовой жидкости у детей с целиакией и синдромом мальабсорбции.

Вивчено ефективність антибактеріального препарату Цефутил у терапії гострих бронхітів бактеріальної етіології. Встановлено, що курсова доза за 6 - 7 днів практично не впливала на мікробний пейзаж кишечнику у дітей з супутньою патологією травного каналу. Побічних реакцій не спостерігалося. Препарат добре переносився пацієнтами, може бути рекомендованим у практичну діяльність педіатрів, лікарів загальної практики/сімейної медицини.

Узагальнено дані літератури щодо обміну заліза в організмі дітей, діагностики та лікування залізодефіцитної анемії в дитячому віці; наведено результати власного дослідження щодо використання препарату "Тардиферон" у фармакотерапії залізодефіцитної анемії у дітей з патологією травного тракту. Тардиферон - високоефективний та безпечний препарат, що може широко застосовуватися у разі залізодефіцитної анемії у дітей шкільного віку.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної дитячої гастроентерології. Підкреслено значення профілактичних заходів та виявлення ранніх стадій захворювань органів травлення, показано роль та стан спеціалізованої допомоги дітям з хворобами травного тракту, наведено аргументи на користь організації в країні спеціалізованих центрів, акцентовано увагу на питанні підготовки кадрів за спеціальністю "Дитяча гастроентерологія".

Висвітлено питання диференційної діагностики, лікування та профілактики гастроентерологічної патології у дітей. Проаналізовано особливості проведення медичної діагностики у разі хронічного гастриту, гастродуоденіту, виразкової та жовчнокам'яної хвороб, гострої печінкової недостатності, хронічного гепатиту та цирозу печінки у дітей. Розкрито проблеми діагностики та лікування захворювань гепатобіліарної системи, підшлункової залози, функціональних порушень кишечнику, хронічних ентеритів та колітів і синдрому мальабсорбції у дітей. Наведено формулярний довідник із використання лікарських засобів у гастроентерології.

Обстежено 81 дитину, хвору на тяжкі форми бактеріальних ангін на тлі ендотоксинемії кишкового походження. Одночасне застосування ентеросорбенту "Атоксил" та імуноглобулінового препарату "Триглобулін" у комплексній терапії хворих сприяло відновленню напруженості антиендотоксинового імунітету, що в результаті знизило рівень ендотоксинемії.

Проведено изучение эффективности профилактики кариеса зубов у 78 детей 6 - 7 и 11 - 12 лет с заболеваниями гепатобилиарной системы с использованием лечебно-профилактического комплекса, состоящего из системного применения таблеток "Кальцинова" и "Эссенциале форте Н" и местной профилактики кариеса зубов 3 % намацитом с последующим 3-кратным глубоким фторированием по Кнаппвосту. Кариеспрофилактическая эффективность комплекса у детей 6 - 7 лет составила 53,3 %, отмечается выраженное увеличение содержания кальция и фосфора уже через месяц, но к концу исследования (через 2 года) содержание основных минеральных компонентов ротовой жидкости снижается. Кариеспрофилактическая эффективность комплекса у детей 11 - 12 лет составила 78,7 %. Действие разработанной схемы пролонгированное, но эффективность наблюдается только через полгода после начала приема.

Рассмотрены вопросы электропунктурной диагностики методом Р.Фолля абдоминальных болей у детей.

Представлены данные литературы, а также рекомендации Второго Европейского консенсуса по диагностике и лечению болезни Крона (2009 г.). На основании проанализированных данных показаны особенности клиники, течения, классификации, современной диагностики болезни Крона у детей. Детально представлены современные взгляды на терапию этого заболевания в детском возрасте, предложен алгоритм лечения болезни Крона у детей.

Обсуждены вопросы нарушений жирового обмена у детей и их влияния на заболевания органов пищеварения. Отмечено, что наиболее характерными заболеваниями этой группы в детском возрасте являются желчнокаменная болезнь и жировой гепатоз, тогда как холестероз желчного пузыря практически не диагностируется. Приведены критерии диагностики липидного дистресс-синдрома, отмечено значение ранней диагностики для назначения рациональной этиотропной и патогенетической терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показаны причины возникновения, критерии диагностики, последствия и направления лечения метаболического синдрома у детей. Подчеркнута роль гастроэнтерологов и нутрициологов в организации профилактики и лечения данного состояния.

Наведено порівняльну характеристику ефективності використання пробіотика БіоГая та інших сучасних пробіотиків у новонароджених з перинатальною патологією. Проведене дослідження показало, що новонароджені з перинатальною патологією становлять групу ризику щодо розвитку порушень мікробіоценозу. Доведено високу ефективність застосування у даного контингенту дітей пробіотичного препарату БіоГая.

Досліджено актуальну проблему морфології, охарактеризовано зміни будови та функцій кишки за атрезій у новонароджених з використанням макро- та мікроскопічних, гістохімічних, морфометричних і статистичних методів дослідження. Розроблено критерії класифікації кишкових атрезій за патогенетичним принципом. Установлено, що зміни анатомічної будови кишки за атрезій локалізуються не тільки у ділянці атрезії, але й охоплюють суміжні сегменти кишки - пре- та постатретичний. Дистрофічні зміни будови найбільшою мірою мають прояв у ділянці атрезії та преатретичному сегменті кишки, меншою - у постартретичноиу сегменті. Суттєве порушення анатомічної будови кровоносних судин кишки у ділянці атрезії з порушенням на преатретичний сегмент, дезінтеграція нейросудинних взаємовідношень у ділянці атрезії, наявність вторинного ангіогенезу та дегенеративних змін у нейронах свідчать про первинне виникнення порушень ангіогенезу за кишкових атрезій. На підставі одержаних даних розроблено критерії класифікації атрезій кишки за патогенетичним принципом, що передбачає три основні шляхи патогенезу оболонки кишки: з первинними порушеннями розвитку епітелію слизової оболонки кишки, з первинними порушеннями розвитку кровоносних судин кишки та з первинними порушеннями повороту кишкової трубки.

Вивчено симптоматичні прояви гастродуоденальної патології у дітей із використанням запропонованого профільного опитувальника. Розроблено реєстр факторів ризику, які сприяють формуванню гастродуоденальних захворювань та визначено кількісне оцінювання їх значимості. Обгрунтовано й адаптовано методику раннього доклінічного прогнозування ризику виникнення гастродуоденальної патології у дітей дошкільного та шкільного віку, як засіб первинної профілактики. Модифіковано й адаптовано методику дослідження якості життя дітей із хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки на індивідуальному та популяційному рівнях. Розроблено модель та універсальну інформаційно-прогностичну матрицю якості життя дітей із хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. Розроблено функціонально-організаційну модель медико-соціального моніторингу дітей із гастродуоденальною патологією та визначено її ефективність.