Результати проведенного дослідження свідчать про те, що у 43 % випадків за хронічних захворювань гастродуоденальної зони виявлено порушення моторики вернього відділу травного тракту у вигляді дуоденогастрального рефлюкса, частота регістрації якого суттєво не залежить від інфекції Helicobacter pylori, але чітко сполучена з гіперацидністю шлункового тракту.

Результаты проведенного исследования свидетельствуют о том, что в 43 % случаев при хронических заболеваниях гастродуоденальной зоны отмечаются нарушения моторики верхнего отдела пищеварительного тракта в виде дуоденогастрального рефлюкса, частота регистрации которого существенно не зависит от инфицированности Helikobacter pylory, но четко сопряжена с гиперацидностью желудочного содержимого.

Проведено клинико-иммунологическое обследование 60-ти детей (28 мальчиков и 32 девочки) с рецидивирующим бронхитом (РБ) в возрасте 6 - 8 лет. У 30-ти детей РБ протекал без гастроэзофагеального рефлюкса (ГЭР) - I группа, у 30-ти - на фоне ГЄР (II группа). Обследованы также 20 здоровых детей (10 девочек и 10 мальчиков) такого же возраста. У детей с РБ на фоне ГЭР отмечаются более выраженные изменения со стороны клеточного, местного звеньев иммунитета, фагоцитоза и функциональной активности (кислородозависимый метаболизм) нейтрофилов. Предположено, что выявленные лабораторные данные у детей с РБ, который развивается на фоне ГЭР, свидетельствуют о формировании у них вторичного иммунодефицитного состояния с увеличением частоты и тяжести обострений патологического процесса в бронхах.

Вивчено особливості клінічного перебігу гастродуоденальних хвороб у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з урахуванням контамінації Helicobacter pylori. Зроблено висновок, що структуру гастродуоденальної патології у дітей молодшого віку складають функціональна диспепсія та хронічний гастродуоденіт, причому превалюють функціональні зміни. Істотної різниці щодо клінічної симптоматики залежно від нозологічної форми хвороби не виявлено, за винятком вищого ступеня інтоксикації та інтенсивності болючості живота в разі запалення. Інфікованість H. pylori у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є досить високою, але різниця стосовно контамінації у разі функціональної диспепсії та хронічного гастродуоденіту статистично не значуща.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2-3

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2-3

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2-3 + Р733.418.12

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Хвороби суглобів у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено структуру захворювань верхнього відділу травного каналу в дитячому віці, особливості клінічного перебігу, стан кисломолочної продукції та інфікування H.pylori дітей з різними нозологічними формами гастриту і гастродуоденіту. Досліджено особливості гістологічних та ультраструктурних змін слизової оболонки шлунка (СОШ) і дванадцятипалої кишки за різних форм гастриту та гастродуоденіту. Визначено частоту нозологічних форм у дитячому віці залежно від їх віку та статі, а також особливості змін вегетативної нервової системи, які залежать від віку дитини. Відзначено доцільність вивчення стану кислотопродукції у разі захворювань гастродуоденальної зони, особливо у дітей з базальною нормоцидністю. Встановлено особливості графічного зображення результатів pH-метрії, що наочно характеризують певні функціональні порушення і спрощують аналіз стану кислотопродукції у дитини. Визначено залежність гістологічних та ультраструктурних змін СОШ за неатрофічного гастриту від тривалості захворювання та наявності інфікування дитини H.pylori. Виявлено ультраструктурні особливості змін СОШ у дітей з гіпертрофічним гастритом. Сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення якості діагностики гастриту та гастродуоденіту у дітей.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2-3

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: РА351179 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше вивчено особливості стану стоматологічного здоров'я та показники стоматологічної захворюваності дітей, хворих на хронічні гастродуоденіти (ХГД), із функціональними розладами шлунка (ФРШ). Проаналізовано ризик-фактори формування та прогресування основних стоматологічних захворювань у дітей, які хворіють на ХГД неінфекційного походження (без/або) за наявності порушення секреторної та моторної функцій шлунка. Встановлено залежність між ступенем порушення кислотвірної та моторної функцій шлунка та кислотністю ротової рідини. Доведено залежність між характером перебігу функціональних розладів шлунка й обтяженістю факторами ризику, що спричиняють формування уражень твердих тканин зубів і пародонта у дітей. Встановлено, що формування та прогресування уражень твердих тканинни зубів у дітей, хворих на ХГД, із ФРШ значною мірою обумовлено порушенням кислотно-лужної рівноваги ротової рідини та високими демінералізуючими властивостями зубного нальоту. Розроблено схему диференційованого лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей, які хворіють на ХГД неінфекційного походження (без/або) у разі порушення секреторної та моторної функцій шлунка. Проаналізовано ефективність запропонованих лікувально-профілактичних заходів.

Наведено результати дослідження клініко-морфофункціонального стану верхнього відділу травного каналу в дітей, хворих на первинний гломерулонефрит за допомогою езофагогастродуоденоскопії, ендоскопічної базальної pH-метрії, уреазного тесту та гістоморфологічного вивчення біоптату слизової оболонки антрального відділу шлунка. Встановлено, що ступінь ушкодження органів гастродуоденальної зони не залежить від клініко-лабораторного варіанта гломерулонефриту та пов'язаний зі ступенем активності основного захворювання, функціональними можливостями нирок, тривалістю використовуваної патогенетичної терапії та інфікованістю Helicobacter pylori. Розроблено способи диференційованої медикаментозної корекції виявлених морфофункціональних розладів шлунка та дванадцятипалої кишки в дітей, хворих на первинний гломерулонефрит з використанням препаратів "Фосфалюгель" та "Смекта".

Изучена структура заболеваемости органов пищеварения у детей, госпитализированных в 2004 - 2008 гг. в больницу N 9 г. Киев. В структуре гастроэнтерологических заболеваний большой удельный вес имеют заболевания органов гастродуоденальной зоны - хронические гастриты, дуодениты. Полученные результаты свидетельствуют об увеличении количества случаев рецидивирующего течения гастритов и дуоденитов среди детей школьного возраста. Подчеркивается необходимость усовершенствования методов лечения, профилактики и реабилитации заболеваний органов гастродуоденальной зоны у детей.

Наведено дані клінічного обстеження 175 дітей віком 7 - 17 років, хворих на хронічну гастродуоденальну патологію, асоційовану з H. pylori. Цитотоксичні штами H. pylori визначено за допомогою імуноферментного аналізу у 48,57 % хворих на хронічний гастродуоденіт і гастрит. Виявлено, що 84,00 % дітей з ерозивним і 80,95 % із нодулярним хронічним гастродуоденітом, гастритом були інфіковані CagA(+) штамами H. pylori. У групах дітей, інфікованих CagA(+) штамами H. pylori, спостережено більш виразні прояви больового, диспептичного та астеновегетативного синдромів.

Вивчено морфофункціональні особливості захворювань гастродуоденальної ділянки у дітей. Проведено клінічне обстеження 637 дітей з гастродуоденальною патологією. Встановлено відмінності клінічних проявів залежно від тяжкості та тривалості захворювання.

Визначено клінічні та параклінічні особливості хронічної гастродуоденальної патології у дітей, які є активними курцями. Досліджено особливості клінічного перебігу, гістологічні та імуногістохімічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ) та слизової оболонки (СО) дванадцятипалої кишки (ДПК) залежно від активності тютюнопаління дітей. Доведено, що тютюнопаління відіграє важливе значення у виникненні запалення в СО гастродуоденальної зони, адже спричиняє порушення кровопостачання, і, як наслідок, спостерігається зниження продукції таких гастропротективних факторів СО, як нейтральні мукополісахариди, простагландин Е та оксид азоту крові. Встановлено, що ефективність комплексної терапії хронічної гастродуоденальної патології підвищується з використанням цитопротекторів (омега-3 поліненасичених жирних кислот). Показано, що цей комплекс сприяє більш швидкому зникненню диспептичного синдрому на фоні зменшення запальних і деструктивних змін СОШ та СО ДПК, підвищенню резистентності захисного бар'єру шлунка та ДПК.

Проведене дослідження психологічного стану підлітків 15 - 18-ти років дозволило встановити взаємозв'язок психологічних характеристик із захворюваннями тканин пародонта у поєднанні з патологією шлунково-кишкового тракту. Негативний вплив високих показників інтроверсії та нейротизму у підлітків відображається у вигляді погіршення стану тканин пародонта.