Увагу зосереджено на оптимізації лікування хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей на основі дослідження особливостей перебігу, гастропротективних властивостей, характеру морфологічних змін слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки, стану обміну цинку. Досліджено особливості клінічного перебігу ХГД, ендоскопічні, гістологічні зміни слизової оболонки шлунка та слизової оболонки дванадцятипалої кишки, стан цитопротективних властивостей шлункового слизу залежно від забезпечення цинком дитячого організму. Доведено, що недостатнє забезпечення дитячого організму цинком відіграє важливе значення у клінічному перебігу ХГД, впливає на стан цитопротективних властивостей слизової оболонки шлунку, що проявляється достовірно низьким рівнем у слизовому бар'єрі фукози та глікозаміногліканів. Обгрунтовано доцільність застосування препарату цинку у комплексній терапії ХГД у дітей зі зниженим забезпеченням цинком. Доведено, що комплексна терапія ХГД у дітей з урахуванням вмісту цинку шляхом призначення препаратів цинку покращує клінічну картину, достовірно зменшує частоту загострень ХГД та відновлює гастропротективний потенціал.

Експериментально та клінічно обгрунтовано патогенез, розроблено методи ранньої діагностики та лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей на фоні хронічного гастриту та дуоденіту. Наведено дані дослідження захисних механізмів ротової порожнини: морфології (цитології) та функціональних властивостей ясен, біохімічних і імунологічних показників ротової рідини. Подано структуру загальної імунологічної відповіді у дітей з хронічним катаральним гінгівітом. Експериментальна частина дослідження демонструє глибокі порушення морфології та стану біохімічних показників ясен, які виникають на фоні хронічного гастриту та дуоденіту. Визначено, що застосування комплексу, що складається з донатора оксиду азоту, антиоксиданта відновлює структуру ясен і збільшує площу чинного мікроциркуляторного русла. Показано високу ефективність лікувального комплексу, який складається із донатора оксиду азоту, антиоксиданта й імуномодулятора, що забезпечує відновлення клітинного складу ясен, біохімічні й імунологічні показники ротової рідини, нормалізацію загального імунітету у дітей з хронічним катаральним гінгівітом на фоні хронічного гастриту та дуоденіту.

Наведено дані щодо ролі внутрішньоклітинних вірусних інфекцій у розвитку гастродуоденальної патології у дітей, які обтяжують перебіг захворювання.

Вивчено перебіг хронічного гастриту (ХГ) та хронічного гастродуоденіту (ХГД) за неповної та повної клінічної ремісії у взаємозв'язку з клініко-ендоскопічною формою захворювання, інфікуванням Helicobacter pylori (HP). З'ясовано залежність деструктивних варіантів патології від віку. Наведено оцінку морфофункціонального стану шлунка в дітей у період неповної клінічної ремісії, який характеризується порушенням кислотопродукції, кислотонейтралізувальної функції шлунка, збереженням запальної інфільтрації та дистрофічно-альтернативних змін епітелію та власної пластини слизової оболонки шлунка (СОШ), ступінь та інтенсивність яких залежить від клініко-ендоскопічної форми захворювання. Доведено, що клініко-морфологічні форми ХГ та ХГД у дітей є фазами єдиного процесу, морфогенез яких характеризується поступовим збільшенням дистрофічних і некробіотичних змін, прогресуючим склерозом та гіпотрофією епітелію. На підставі результатів клініко-фізіологічних досліджень одноразової дії слабосульфідної маломінералізованої води на функціональний стан шлунка розроблено методику її питного застосування. Удосконалено систему вторинної профілактики загострень ХГ та ХГД у дітей шляхом питного використання слабосульфідної маломінералізованої води у реабілітаційному курсі, ефективність якого доведено позитивною динамікою клінічних проявів хвороби, покращанням кислотопродукції та кислотонейтралізації, зменшенням запальних і дистрофічних змін у СОШ та дванадцятипалої кишки, зниженням рівня антитіл до HP. Обгрунтовано доцільність питного використання даної води під час лікування дітей, хворих на ХГ і ХГД за

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.1

Рубрики:

Гастрити, дуоденіти у дітей

Шифр НБУВ: РА335244 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано і систематизовано в порядку значущості та інформативності фактори ризику розвитку хронічних НР-асоційованих гастритів у дітей.

Наведено сучасні дані про епідеміологію, механізми розвитку, клінічний перебіг, діагностику та лікування ерозивного гастродуоденіту в дитячому віці. Окреслено можливі пріоритетні напрямки наукових досліджень у цій галузі дитячої гастроентерології.

Однією з актуальних проблем сучасної педіатрії є захворювання травного тракту. За останні роки доведено негативну роль дефіциту цинку, у формуванні захворювань органів травлення. Мета роботи - дослідження стану гастропротекції, особливостей клінічного перебігу хронічного гастродуоденіту (ХГ) у дітей залежно від вмісту цинку. Обстежено 189 дітей віком від 6 до 17 років з діагнозом ХГ в періоді загострення згідно протоколу діагностики та лікування захворювань органів травлення у дітей. Проведено дослідження вмісту цинку у волоссі за допомогою методу рентген-флюоресцентної спектрометрії, а також вмісту цинку в сироватці крові 72 дітей з використанням спектрального атомно-абсорбційного методу. Оцінка цитопротективних властивостей слизового бар'єру шлунку проводилась шляхом визначення рівня глікозаміногліканів та фукози шлункового слизу, рівню білку у 105 дітей. Залежно від рівня цинку у волоссі дітей з гастродуоденітом було розподілено на 2 групи спостереження: I група(основна) - 86 дітей з ХГ, що мали дефіцит цинку у волоссі, II група - 100 дітей з ХГ з нормальним вмістом цинку у волоссі. У основній групі достовірно частіше спостерігається синдром хронічної неспецифічної інтоксикації, ніж у пацієнтів групи порівняння. У дітей зі зниженим вмістом цинку спостерігається достовірно більш виражене зниження концентрації фукози шлункового слизу та вмісту глікозаміногліканів, ніж в групі порівняння. Висновки: одержані дані вказують на можливість удосконалення лікування дітей, хворих на ХГ з урахуванням обміну цинку.

Висвітлено результати дослідження впливу терапії із застосуванням жовчогінних і ферментних препаратів, антисекреторного препарату "Фамотидин" і лактопробіотика "БіоГая" на перебіг хронічного гастродуоденіту у дітей. На основі даних гістологічного та імуногістохімічного дослідження патогенетично обгрунтовано доцільність включення лактопробіотика в комплекс лікування хронічної гастродуоденальної патології. Відмічені особливості вказують на те, що патогенетична терапія у педіатричній практиці має свої особливості, і це необхідно враховувати для диференційованого підходу до призначення антисекреторних препаратів і під час розробки профілактичних програм.

Изучены клинико-лабораторные, эндоскопические и эхографические показатели эффективности применения сиропа "Урсофальк" в комплексном лечении желчного рефлюкс-эзофагита и желчного рефлюкс-гастрита у 30 детей с хроническим гастродуоденитом, дуоденогастральным рефлюксом II степени, гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью II - III степени и сопутствующей гипокинетической дискинезией желчевыводящих путей. Для сравнения обследованы 30 детей с этой же патологией, которые получали только протокольное лечение. Клинические синдромы значительно быстрее исчезли у пациентов первой группы. Улучшение эндоскопических и сонографических показателей наблюдалось у достоверно большего количества детей. Это способствует повышению качества лечения и жизни детей, профилактике метаплазии слизистой оболочки пищевода (пищевод Барретта) и желудка, желчнокаменной болезни в их дальнейшей "взрослой" жизни.

Показано, що суттєві зміни в системному імунітеті дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, впливають на характер перебігу хронічної інфекції лімфоепітеліального кільця носо- і ротоглотки та низку інших захворювань. Доказано, що зміни імунітету на клітковому рівні характеризуються зниженням Т-лімфоцитів, Т-хелперів/супресорів, а також більш вираженою дисоціацією функціонального стану нейтрофільних гранулоцитів, які залежать від складу бактеріальної флори носо- і ротоглотки.

Вивчено роль порушення гомеостазу у формуванні метаболічних захворювань кісткової тканини у 98-ми дітей віком 9 - 16 років, хворих на хронічний гастродуоденіт з супутньою остеопенією різного ступеня тяжкості. Розвиток остеопенічного синдрому у дітей разом з порушенням кальцій-фосфорного обміну супроводжується дисбалансом між есенційними та умовно-токсичними мікроелементами. Ступінь тяжкості остеопенії у дітей залежить не тільки від показника кислотності шлунка, але й від тривалості захворювання на хронічний гастродуоденіт. Хронічна гастродуоденальна патологія у дітей супроводжується дисбалансом мікроелементного гомеостазу, є фактором ризику розвитку метаболічних захворювань кісткової тканини у дітей, що вимагає подальшого удосконалення алгоритму діагностики, схем профілактики та лікування.

Изучена роль нарушения минерального гомеостаза в формировании метаболических заболеваний костной ткани у 98-ми детей в возрасте 9 - 16 лет, больных хроническим гастродуоденитом и сопутствующей остеопенией разной степени тяжести. Степень тяжести остеопении у детей зависит не тольно от показателя кислотности желудка, но и от длительности заболевания хроническим гастродуоденитом. Хроническая гастродуоденальная патология у детей сопровождается дисбалансом микроэлементного гомеостаза и является фактором риска развития метаболических заболеваний костной ткани у детей, что требует дальнейшего усовершенствования алгоритма диагностики, схем профилактики и лечения.

Наведено результати дослідження прозапального цитокіну (IL-8) та анти-CagA антитіл класу IgG у 175 дітей з хронічною гастродуоденальною патологією, асоційованою з Helicobacter pylori. Цитотоксичні штами Н. pylori були визначені за допомогою імуноферментного аналізу у 48,57 % хворих на хронічний гастродуоденіт та гастрит. Виявлено, що рівень прозапального цитокіну IL-8 у дітей, інфікованих CagА(+) штамами Н. pylori, збільшувався (на 55 %) у порівнянні з дітьми, інфікованими CagА(-) штамами. У групі дітей з CagА(+) штамами Н. pylori рівні IL-8 та анти-CagA антитіл класу IgG збільшувались залежно від ендоскопічних форм хронічного гастриту, гастродуоденіту та ступеня колонізації Н. pylori.

Вивчено стан факторів місцевого мукозального захисту у разі хронічних гастритів у дітей. Наведено дані дослідження клінічної значущості визначення бета-дефензину-2 у шлунковому соку дітей, хворих на хронічний гастрит.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.1 + Р733.418.11-5

Рубрики:

Гастрити, дуоденіти у дітей

Хвороби кісток у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ