Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.1-5

Рубрики:

Гастрити, дуоденіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.1-5 + Р733.411.033.2-5 + Р733.415.2-5

Рубрики:

Гастрити, дуоденіти у дітей

Залізодефіцитна анемія у дітей

Хвороби обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для оцінки ефективності застосування вітамінно-мінерального комплексу при лікуванні дітей з хронічним гастродуоденітом (ХГД) у фазі неповної ремісії було сформовано 2 групи спостереження. Показано, що комплексна терапія із включенням вітамінів та мінералів, на відміну від традиційної, сприяє більш ранньому купуванню симптомів гастроентерологічного захворювання, нормалізації вмісту основних життєво важливих мікроелементів (цинк, залізо, мідь, йод) та білкового обміну, проявляє більш виражену гемостимулювальну дію, що виражається у суттєвому підвищенні показників гемоглобіну та еритроцитів у крові, а також позитивно впливає на цитокіновий баланс та гормональний статус дитини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.1-5

Рубрики:

Гастрити, дуоденіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена сравнительная оценка эффективности 10-дневной последовательной эрадикационной терапии со стандартной трехкомпонентной 7-дневной терапией у детей с хроническим гастродуоденитом, ассоциированным с Hp-инфекцией. Инфицирование детей выявляли по результатам гистологического исследования биоптатов, быстрого уреазного теста, определения антител к Hp Cog A, антигенов Hр в испражнениях HpSA методом stool-test. У 32-х больных использовали методику последовательной эрадикационной терапии по схеме: в первые 5 дней - двойной комплекс (ранитидин + амоксициллин 2 раза/сутки), а в последующие 5 дней - тройной комплекс (ранитидин + кларитромицин + метронидазол 2 раза/сутки). Через 6 - 8 недель после лечения оценивали эрадикацию Hp с использованием stool-test. Проанализирована связь обсеменения Hp слизистой оболочки желудка и уровня пепсиногена-1 сыворотки крови с результатами эрадикации. Последовательная терапия обеспечивает успешную эрадикацию у 93,8 % случаев. Все больные в полном объеме получили курс эрадикационного комплекса, у них не наблюдали побочного действия использованных препаратов. Эффективность последовательной эрадикационной терапии выше, чем 7-дневной тройной терапии. Констатировано, что дети с хроническим гастродуоденитом с высокой степенью обсеменения Hp слизистой оболочки желудка и высоким уровнем пепсиногена-1 сыворотки крови более резистентны к эрадикационной терапии.

Динамічне спостереження дітей з поєднаною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної систем на фоні різних аномалій конституцій дозволило виділити клініко-лабораторні особливості їх перебігу. Обстежено 76 пацієнтів віком від 6 до 16 років. Проведено оптимізацію комплексного стаціонарного лікування та амбулаторно-поліклінічної реабілітації з урахуванням виявлених особливостей.

Вперше проведено порівняльне клініко-параклінічне оцінювання двох клінічних варіантів хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей з урахуванням анте- та постнатальних факторів ризику, віку, статі хворих, особливостей початкової стадії захворювання, наявності супутньої патології. Визначено фенотип дітей, хворих на ХГД у поєднанні з дуоденогастральним рефлюксом (ДГР), охарактеризовано морфофункціональний стан шлунка та дванадцятипалої кишки. Виявлено зміни секреторної та кислототвірної функції, досліджено ендоскопічну картину шлунка у дітей, хворих на ХГД з ДГР, обгрунтовано необхідність урахування даних чинників під час вибору дієти та медикаментозної терапії. Вперше у педіатричній практиці обгрунтовано доцільність визначення дисплазій сполучної тканини та стигм дисембріогенезу для покращання діагностики різних клінічних варіантів ХГД у дітей. З'ясовано, що хронічні хвороби шлунка супроводжуються дисфункцією вегетативної нервової системи та регуляторних систем організму, що негативно впливає на клінічні прояви та перебіг ХГД у дитячому віці й обумовлює необхідність розробки нових підходів щодо корекції патогенетичної терапії даних захворювань. Вперше доведено високу ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії у комплексному лікуванні дітей, хворих на ХГД у поєднанні з ДГР.

Вивчено особливості клінічного перебігу, функціонального стану шлунка та психоемоційного статусу й удосконалено методи діагностики та лікування синдрому функціональної диспепсії (СФД) у дітей шкільного віку. Запропоновано засоби профілактики розвитку хронічного гастродуоденіту. Наведено характеристику психологічного статусу та функціонування вегетативної нервової системи у дітей шкільного віку з СФД, встановлено наявність психоемоційного стресу. На підставі визначення медико-біологічних та соціальних факторів ризику створено математичну модель прогнозування розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей шкільного віку з СФД та розроблено комплекс диференційованих лікувально-профілактичних заходів щодо запобігання виникненню даної патології з застосуванням психотерапевтичних методів.

Установлено особливості клінічного перебігу ерозивного гастродуоденіту (ЕГ) залежно від локалізації ерозивного процесу, інфікування Helicobacter pylori, проявів ендогенної інтоксикації та генетичної обтяженості організму. Визначено розповсюдженість ЕГ в дітей залежно від груп крові за системами AB0 і резус. Досліджено та математично доведено внесок кожного медико-біологічного, соціально-економічного та генетичного факторів ризику у виникненні ЕГ в дітей. За факторами ризику розроблено математичну модель індивідуального прогнозування в них рецидивів цієї хвороби. Запропоновано вдосконалений індивідуальний комплекс антисекреторної терапії з використанням лансопразолу (Хеліколу) і ранітидин гідрохлориду, який поліпшує якість лікування та запобігає виникненню таких рецидивів, показано його ефективність.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.1-5

Рубрики:

Гастрити, дуоденіти у дітей

Шифр НБУВ: РА351932 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що у дітей з хронічними гастродуоденітами (ХГД) у стадії ремісії, які прибувають на санаторно-курортне лікування, спостерігаються порушення мікробіоценозу кишок різних ступенів важкості, а також пригнічення місцевого імунітету та дефіцит водорозчинних вітамінів. Встановлено, що застосування курсу бальнеотерапії з використанням мінеральних вод "Нафтуся" і "Марія" не призводить до нормалізації дисбіозу кишок, місцевого імунітету та балансу водорозчинних вітамінів. Науково обгрунтовано доцільність використання у комплексній санаторно-курортній реабілітації дітей з ХГД комбінованого застосування пре- та пробіотиків, полівітамінно-мінерального комплексу, що призводить до корекції вітамінного балансу, нормалізації мікрофлори товстих кишок та покращання показників місцевого імунітету. Запропоновано комплекс реабілітаційних заходів для дітей з ХГД з використанням бальнеотерапії та мінеральних вод, пробіотиків та полівітамінно-мінерального комплексу на курорті Трускавець, встановлено ефективність даного методу лікування ХГД.

Вивчено вплив біологічного (спадкового, перинатального, аліментарного), психологічних (особливості особистості), соціальних (мікросоціальної сфери) й інфекційного чинників (Helicobacter pylori (HP)), з'ясовано їх роль і питому вагу у генезі хелікобактер-асоційованої хронічної гастродуоденальної патології (ХГДП) у дітей. Розроблено метод комплексної корекції ХГДП за дією на психоемоційну сферу дітей для підвищення ефективності допомоги даній групі хворих. Зазначений підхід є системним і відповідає сучасному визначенню ХГДП як біопсихосоціальне захворювання. Описано особливості клінічної картини різних нозологічних форм ХГДП та виявлено її тісний взаємозв'язок з психологічним статусом дітей. Складено психологічні профілі дітей з різними клінічним формами ХГДП. Виділено предиктори розвитку у них деструктивних форм ХГДП. Запропоновано гіпотезу про виникнення психологічних чинників цього розвитку. Доведено рівнозначний вплив психологічних детермінант на розвиток HP(+) і HP(-) форм ХГДП у дітей. Визначено найвагоміші внутрішньо- та позасімейні мікросомальні чинники розвитку та прогресування у них ХГДП. Запропоновано, апробовано та доведено високу ефективність методу комплексного лікування дітей з ХГДП, який передбачає здійснення психотерапевтичних і психологічних заходів.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.1-5

Рубрики:

Гастрити, дуоденіти у дітей

Шифр НБУВ: РА358783 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, проведених у 110-ти дітей з хронічним гарстродуоденітом (ХГД), асоційованим з Hp. Вивчено особливості клінічних виявів і клініко-ендоскопічні варіанти хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Hp. Доведено діагностичну цінність виявлення сумарних антитіл щодо антигену CagA Hp сироватки крові. Встановлено високу чутливість та специфічність методу. Визначено перевагу послідовної ерадикаційної терапії у разі ХГД, асоційованого з Hp- інфекцією, у дітей з латентним дефіцитом заліза, особливо у хворих з підвищеним рівнем пепсиноген-1 (ПГ-1) і гастрину. Хворі на хронічний гастродуоденіт, асоційований з Hp, з високим рівнем ПГ-1 сироватки крові найбільш резистентні до ерадикаційної терапії, особливо з високим ступенем обсіменіння Hp слизової оболонки шлунка.

Вперше зафіксовано ступені порушень екзокринної функції підшлункової залози (ЕФПЗ) у дітей з хронічними гастродуоденітами залежно від етіології захворювання. Встановлено, що найбільше ЕФПЗ порушується у пацієнтів з хронічною гастродуоденальною патологією (ХГДП) алергічного генезу, найменше - у хворих з функціональною диспепсією (ФД). Досліджено вплив ступеня порушення ЕФПЗ на динаміку клініко-об'єктивних показників, тривалість захворювання та стабільність ремісії у даної категорії дітей. Виявлено відмінності морфологічних форм гастродуоденальної патології (ГДП), досліджено цитологічний склад біоптатів слизової облонки шлунка (СОШ) залежно від етіології патологічного процесу. Проаналізовано особливості періоду ремісії залежно від етіології захворювання, його морфологічних форм, характеру лікування, а також ступеня екзокринної недостатності підшлункової залози (ЕНПЗ). Обгрунтовано доцільність корекції комплексного лікування хронічної патології верхніх відділів травної системи з супутньою вторинною екзокринною недостатністю підшлункової залози (ВЕНПЗ) шляхом включення препарату системної ензимотерапії (СЕ). Тривалість курсу даної терапії рекомендовано встановлювати залежно від генезу основного захворювання та ступеня порушеня ЕФПЗ. Показано позитивний вплив препарату СЕ на перебіг хронічної патології верхніх відділів травної системи у дітей та усунення ЕНПЗ, яка є закономірною за даної патології.

На підставі комплексу клініко-лабораторних та інструментальних досліджень показано особливості перебігу загострення хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей на сучасному етапі. Визначено особливості продукції мелатоніну та його метаболітів у разі ХГД і доведено доцільність використання даних показників як маркерів ефективного лікування. Встановлено ефективність комплексного лікування з включенням репаранта сукральфату, МРТ у разі такої хвороби. Розроблено диференційовані методи комплексного лікування дітей з ХГД з використанням загальноприйнятої терапії в сполученні з сукральфатом і МРТ на піставі позитивної динаміки показників перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту, факторів місцевого захисту, рівня мелатоніну та його метаболітів. Показано, що застосування сукральфату в сполученні з МРТ на тлі стандартної медикаментозної терапії дозволяє істотно покращити клінічні результати лікування, у тому числі запобігти розвитку рецидивів у катамнестичному періоді.

Вивчено ефективність курсового лікування за індивідуалізованою методикою питного прийому слабосульфідної мінеральної води джерела "Синяк" у 72 дітей віком від 8 до 16 років, хворих на хронічний гастрит або хронічний гастродуоденіт в періоді неповної та повної клінічної ремісії зі збереженою шлунковою секрецією. Доведено виражений позитивний ефект лікування на клінічний перебіг захворювань, секреторний стан шлунка, антигелікобактерний ефект та стимуляцію регенераторних процесів.

Зазначено, що застосування мікрохвильової резонансної терапії (МХРТ) у комбінації з сукральфатом значно покращувало клінічні показники, прискорювало нормалізацію змін гомеостазу, причому виявлені позитивні зміни зберігалися не менше 6 міс. Включення МХРТ до лікувального комплексу дозволило досягти стійкої ремісії в пацієнтів із поширеними ерозивними формами хронічного гастродуоденіту. Доцільним є включення до складу комплексного відновного лікування дітей із хронічним гастродуоденітом МХРТ разом із сукральфатом. Цей лікувальний комплекс є максимально ефективним у разі підвищеної кислотопродукції та частому рецидивуванні захворювання. Ефективність стандартних медикаментозних схем ведення хворих на хронічний гастродуоденіт сягає 84 %, а у разі використання МХРТ зростає до 98 %, що дозволяє рекомендувати цей комплекс як метод вибору у процесі лікування хронічної гастродуоденальної патології в дітей.

Зазначено, що пiд час лiкування дiтей, хворих на хронiчний гастродуоденiт, озонованою олiєю та антигелiкобактерними препаратами зменшується ступiнь атрофiчних процесiв і запалення у слизовiй оболонцi шлунка та дванадцятипалої кишки, покращується її кровопостачання, посилюються регенеративнi процеси.