Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.301.11-3

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

134 children witn functional dyspepsia (FD) have been observed. It has been established that abdominal pain in children with functional dyspepsia was weak, developed before or after meal or physical exercise. The dysmotility-like dyspepsia predominated in infant (<$E 47,8~symbol С~4,3> %), the frequency of cases of ulcer-like dyspepsia prevails among older children <$E 27,1~symbol С~5,8> %. Patients with FD had marked changes in their vegetative status. Hypersympathotonia and hyperparasympathotonia have been observed among these patients with hyperparasympathotonia prevailed in children with ulcer-like dyspepsia. The activity of sympatic part of vegetative system in patient with dysmotility-like dyspepsia was higher than that of parasympatic one. FD patients have been revealed to have vegetative dysfunction accompanied with high levels of serotonin (<$E 88,8~symbol С~7,8> ng/ml, <$E p~symbol Г~0,05>) and histamine (<$E 100,2~symbol С~8,4> ng/ml, <$E p~symbol Г~0,05>) in blood plasma. The highest level of blood histamine and the lowest level of blood serotonin have been determined in patients with ulcer-like dyspepsia, the increase of serotonine predominated in children with nonspecific dyspepsia. The determined changes could play role in the development of FD in childhood.

Досліджено питання оптимізації діагностичних і лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з функціональною диспепсією (ФД) і хронічним гастритом (ХГ) на фоні харчової алергії (ХА). Вивчено особливості клінічного перебігу, вегетативної нервової системи (ВНС), ендоскопічної та цитоморфологічної картини слизової оболонки шлунка, реакцій перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ) у крові та шлунковій слизі, а також стану імунітету у дітей з ФД або ХГ і ХА. Встановлено, що у даній групі дітей у разі більш тяжкого перебігу захворювань гастродуоденальної зони (ГДЗ) існують особливі реакції з боку ВНС і слизової оболонки шлунка, а також активізації процесів ПОЛ, імунної системи, послаблення АОЗ. Проаналізовано дані особливості, які є інформативними маркерами алергічного процесу у дітей з патологією ГДЗ, з метою встановлення характеру запалення верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з обгрунтуванням диференційного використання прокінетиків ІІ і ІІІ генерацій.

Уперше проведено комплексне вивчення стану фагоцитозу, Т- і В-систем імунітету, інтралейкоцитарної мікробіцидної системи поліморфноядерних лейкоцитів у разі гострих кишкових інфекцій - шигельозу, сальмонельозу, ентероколіту, викликаних умовно-патогенною флорою у дітей першого року життя за умов дисбіозу кишечнику та антибіотикотерапії, а також створено експериментальну модель дисбіозу кишечнику тварин (щурів). Встановлено нові закономірності проявів фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів периферичної крові та механізми порушення природного захисту організму за такої патології в дітей. Науково обгрунтовано доцільність корекції виявленого дисбалансу імунної системи організму та дисбіозу товстої кишки з метою підвищення ефективності комплексного лікування захворювання. Розроблено показання, схеми клінічного застосування та доведено клінічну ефективність використання пробіотиків, людського імуноглобуліну та імуномодуляторів у поєднанні з антибіотикотерапією в дітей першого року життя, хворих на гострі кишкові інфекції, що протікають на тлі дисбіозу товстої кишки.

Показано основні клінічні особливості та роль аденотропних гормонів (соматотропіну і пролактину) у розвитку функціональної диспепсії у підлітків. Виявлено пряму кореляційну залежність між рівнем аденотропних гормонів у крові та ступенем вегетативних розладів у пацієнтів з функціональними розладами шлунково-кишкового тракту.

Наведено клініко-ендоскопічну оцінку функціональної диспепсії у дітей відповідно до Римських Критеріїв III. Обгрунтовано практичні підходи до встановлення діагнозу та призначення терапії при функціональній диспепсії у дітей.

Проведено клінічне дослідження стану слизової оболонки порожнини рота у 52-х дітей, віком від 6-ти до 11-ти років з локальною формою дисбіозу кишечника. Визначено кількісний та якісний склад мікрофлори слини та кишечника, рівень S-Ig-A в слині. Встановлено, що дисбактеріоз кишечника, знижуючи бар'єрно-захисні системи ротової порожнини, порушуючи її мікроекологію, сприяє розвиткові захворювань слизової оболонки рота у дітей (хронічний рецидивуний афтозний стоматит - 28,8 %; кандидозний стоматит - 9,6 %; катаральний стоматит - 53,8 %; ангулярний хейліт -21,1 %, атопічний хейліт - 7,7 %; хронічна тріщина губ - 15,4 %; десквамативний глосит -30,8 %).

Надано дані щодо прогнозування синдрому функціональної диспепсії у дітей, створено алгоритм ймовірності переходу в хронічний гастродуоденіт.