Розглянуто роль жовчовиділення під час вірусного гепатиту (ВГ) А за результатами обстеження 150 дітей. Доведено, що рекомендовані схеми корекції біліарних порушень дозволять зменшити вірогідність віддалених ускладнень ВГ А у дітей. Встановлено, що виявлені інформативні показники дозволять прогнозувати характер біліарних порушень залежно від превалювання тих чи інших патогенетичних чинників. З урахуванням одержаних даних запропоновано диференційовану корекцію виявлених розладів жовчовиділення. Результати проведених досліджень свідчать про патогенетичну роль холестазу в формуванні холецистохолангітів і холелітіазу після перенесеного ВГ А у дітей. Доведено, що холестаз може бути тригерним агентом літогенезу, а також ініціатором запального процесу в жовчних шляхах. Встановлено, що ациклічні варіанти перебігу ВГ А у дітей прогностично несприятливі для розвитку в їх наслідках холецистохолангіту та холелітіазу. Визначення в жовчі чинників холестазу запалення та літогенезу є показанням для проведения антихолестатичної, протизапальної та літолітичної терапії.

Досліджено патогенез, структуру, діагностику, прогнозування та корекцію біліарних порушень за результатами обстеження 284-х дітей. Виявлено патофізіологічні зміни, що свідчать про вірогідність виникнення розладів жочовиділення. Розроблено схеми корекції біліарної патології як ускладнення вірусного гепатиту (ВГ) А у дітей. Удосконалено методи лікування пацієнтів, які перехворіли на ВГ А. Для різних варіантів перебігу захворювання визначено найбільш характерні ехоскопічні ознаки, показники жовчі та імунологічні показники. Одержано нові дані щодо кореляційних зв'язків факторів холестазу, запалення та літогенезу. Побудовано факторну модель розвитку біліарних порушень у наслідках ВГ А. Створено математичний алгоритм розподілу дітей на групи. Виділено клініко-параклінічні показники (основні та допоміжні) для характеристики біліарних розладів. Обгрунтовано й апробовано комплекс патогенетичних заходів у дітей з біліарними порушеннями. Встановлено показання щодо призначення повторних курсів даної терапії. Визначено основні принципи диспансерного спостереження дітей з біліарними порушеннями, які перехворіли на вірусний гепатит А.

У подростков, больных хроническим некалькулезным холециститом, до начала лечения выявлены выраженные нарушения показателей клеточного звена иммунитета (наличие Т-лимфопении различной степени выраженности, дисбаланса субпопуляционного состава Т-лимфоцитов - значительное уменьшение количества циркулирующих Т-хелперов/индукторов (CD4) на фоне умеренного снижения количества Т-супрессоров/киллеров (CD8), уменьшение величины иммунорегуляторного индекса CD4/CD8 и функциональной активности Т-клеток по данным реакции бласттрансформации лимфоцитов. Включение в комплекс лечения метаболически активного препарата "Глутаргин" в комбинации с фитопрепаратом артишока колючего - "Артишока экстракт-Здоровье" и фитосорбентом "Полифит П" способствует быстрейшему достижению стойкой клинико-биохимической ремиссии заболевания и восстановлению иммунологического гомеостаза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.52-54

Рубрики:

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследования микрофлоры желчи и толстой кишки у детей, больных хроническим холециститом. Показано, что превалирующей флорой желчного пузыря являются грибы рода Candida. Установленная корреляционная связь между микрофлорой желчи и толстой кишки дала основание предположить этиологическую роль грибов рода Candida в возникновении воспалительного процесса в желчном пузыре. Подчеркнута необходимость исследования микрофлоры желчи для назначения этиотропной терапии хронического холецистита - выбор антибиотика или противогрибкового препарата должень быть достаточно обоснован.

Изучены показатели системы аполипротеинов сыворотки крови (СК) у детей с холелитиазом на стадии формирования камней. Результаты исследования показали нарушения в системе аполипопротеинов Апо-AI и Апо-B при нормальном уровне холестерина в СК. Это позволяет рассматривать изменения в системе аполипопротеинов в качестве одного из факторов формирования желчнокаменной болезни в детском возрасте.

Обсуждены вопросы диагностики докамневой (физико-химической) стадии желчнокаменной болезни у детей с помощью ультразвуковых, биохимических и биофизических исследований желчи.

Оценена эффективность препарата Энерлив для коррекции биохимического состава и биофизических характеристик желчи при физико-химической стадии холелитиаза у детей. Результаты исследования позволяют сделать вывод о положительном воздействии препарата Энерлив на биохимический состав и биофизические свойства желчи у больных с данной патологией. Отмечено отсутствие побочных действий препарата.

Представлен обзор литературы, посвященный современным представлениям развития поздних осложнений сахарного диабета I типа у детей и, в частности, диабетической нейропатии. У больных инсулинзависимым сахарным диабетом часто встречается патология желудочно-кишечного тракта, прежде всего, дискинезия желчевыводящих путей. В последнее время указанная патология рассматривается как один из вариантов диабетической нейропатии. Сложность патогенетических механизмов развития дискинетических расстройств при сахарном диабете I типа диктует необходимость выяснения первичного звена патогенеза данных нарушений. Представляется перспективным поиск такового посредством изучения особенностей функционального состояния надсегментарных регуляторных структур.

Висвітлено основні клінічні синдроми і симптоми у дітей із хронічним холецистохолангітом. Найчастіше у хворих діагностовано больовий абдомінальний синдром з типовою локалізацією, диспепсичний із ознаками зниженого апетиту, відбиттям гірким, блювотою, закрепами та синдром хронічної неспецифічної інтоксикації. Під час вивчення параклінічних показників стану імунітету констатовано зниження показників циркулюючих імунних комплексів, імуноглобуліну G та розвиток стресової імунної Т-лімфоцитопенічної клітинної реакції, що є критеріями активізації та/або прогресування хронізації процесу у дітей із хронічним холецистохалангітом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.520.11-25

Рубрики:

Холецистити і ангіохоліти (холангіти) у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчення функціонального стану печінки при хронічному холецистохолангіті є необхідною складовою сучасних діагностично-лікувальних схем даного захворювання. Обстежено 84 дитини з хронічним холецистохолангітом віком від 9 до 14 років. У клініці захворювання переважали прояви абдомінального больового та астено-невротичного синдромів. Встановлено ознаки цитолітичного синдрому у 7,1 % хворих, мезенхімально-запального - у 6,0 % дітей, холестатичного - у 11,9 % хворих. За даними УЗД підтверджено діагноз хронічного ураження печінки у 23,8 % дітей з хронічним холецистохолангітом, початкові ознаки портальної гіпертензії - у 1,2 % хворих.

Поєднана патологія травного каналу та серцево-судинної системи є актуальною проблемою педіатрії. Включення в комплексне лікування дітей з дискінезією жовчовивідних шляхів і кардіометаболічними розладами комбінованого препарату магнію та калію "Ритмокор" позитивно впливає на стан жовчовивідних шляхів, забезпечує покращання метаболізму міокарда, нормалізацію вмісту калію і магнію у сироватці крові. Це дозволяє рекомендувати препарат для широкого використання в комплексі лікувальних заходів дітям з патологією жовчовивідних шляхів та вторинними кардіоміопатіями.

Обсуждена проблема назначения желчегонных препаратов. Рассмотрены механизмы желчеобразования и желчевыведения с учетом их особенностей у детей, дана характеристика препаратов, усиливающих продукцию желчи и/или ее поступление в кишечник, клиническая классификация, механизмы действия препаратов различных групп, в том числе растительного происхождения (холосас), показания/противопоказания.

Представлены результаты исследования функционального состояния желчевыводящих путей у детей с хроническими вирусными гепатитами (ХВГ) и портальной гипертензией (ПГ). Установлено, что у детей с ХВГ преобладает гипертонический тип дисфункции сфинктерного аппарата, а у детей с ПГ - гипотонический. Для обеих патологических состояний характерен гипокинетический тип дисфункции желчного пузыря.

Наведено аналіз діагностичних даних, одержаних у 53-х дітей з жовчнокам'яною хворобою (ЖКХ). Розглянуто причинно значущі фактори розвитку ЖКХ у дітей. Запропонований діагностичний алгоритм даної патології дозволяє визначити лікувальну тактику.

Проанализирована распространенность и заболеваемость желчнокаменной болезнью (ЖКБ) у подростков в Украине за 1997 - 2006 гг. Установлено увеличение заболеваемости ЖКБ (31,8 %) в целом по Украине: 2,9 случаев на 10 тыс. подростков в 2006 г. против 2,2 в 1997 г. Существуют значительные колебания в распространенности и заболеваемости ЖКБ в разных регионах Украины, что свидетельствует о необходимости дальнейшего анализа причин. Необходимо возвратиться к тотальной диспансеризации подростков с обязательным ежегодным проведением бесплатного ультразвукового обследования, которое позволит выявить патологические изменения в желчном пузыре (сладж, осадок и др.) и при условии своевременных профилактических мероприятий предотвратить развитие холелитиаза.

Розглянуто фізико-хімічні критерії діагностики ациклічних варіантів перебігу вірусного гепатиту А за результатами обстеження 150-ти дітей шляхом визначення патофізіологічних змін, що свідчать про вірогідність виникнення розладів жовчовиділення. Для різних варіантів перебігу вірусного гепатиту А визначено найбільш характерні ехоскопічні ознаки та показники жовчі. Виділено фізико-хімічні показники для характеристики біліарних розладів.

Появление ультразвуковых аппаратов с высокой разрешающей способностью позволило выявлять холестероз желчного пузыря (ХЖП) на ранних стадиях, прослеживать особенности его клинического течения. Вместо холецистэкотомии (общепринятый метод лечения ХЖП) применили у пациентов детского возраста урсодеоксихолевую кислоту. Полученные результаты подтвердили преимущества консервативной терапии у детей с ХЖП. Предложен алгоритм ведения таких больных.

Исследован микробиоценоз толстой кишки у детей с хроническим холециститом. В клинической картине определены признаки нарушений функций толстой кишки (расстройства стула, метеоризм). У 90,5 % больных выявлено статистически достоверное снижение количества бифидобактерий, лактобактерий в 1 г фекалий и увеличение в 87,8 % случаев спорообразующих анаеробных бактерий - клостридий, в 68,8 % - дрожжеподобных грибов рода Candida. Это указывает на необходимость включения в комплексную терапию хронических холециститов бактериальных препаратов - пробиотиков.