Наведено результати клініко-імунологічних досліджень, які проведені у 185 дітей з хронічним холециститом. Спеціальну основну групу склали 103 дитини з хронічним холециститом, загострення якого мали зв'язок з ГРІ. Встановлені маркери ризику повторних загострень хронічного холециститу, рецидиви якого мали зв'язок з ГРІ на основі зниження активності антитілозалежної клітинної цитотоксичності лімфоцитів, порушення кисневозалежного метаболізму нейтрофілів крові. Діти з хронічним холециститом, рецидиви якого мали зв'язок з ГРІ і у яких показники активності АЗКЦЛ крові були нижчі 24-55% їх кілерної активності, отримували лаферон по 10 тис. МО на кг/маси в/м N5.

В роботі представлені результати обстеження та лікування 111 дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів. Вперше, поряд з традиційними методами дослідження, для обстеження був апробований та впроваджений метод меридіанної діагностики за допомогою апарату "Біон"-01. У результаті був оптимізований та удосконалений індивідуальний підхід до діагностики та терапії дискінетичних розладів жовчовивідних шляхів у дітей. Розроблена лінійна математична модель за допомогою якої можна визначити будь-які показники КІГ і оцінити стан функціонування вегетативної нервової системи. Запропоновані таблиці критеріїв для визначення типу дискінетичних розладів жовчовивідних шляхів у дітей. Розроблені немедикаментозні комплекси лікування при різних варіантах дискінетичних розладів біліарної системи. .

Проаналізовано результати діагностики та лікування 111-ти дітей віком від двох місяців до 15-ти років з вродженими вадами жовчовивідних шляхів. З'ясовано, що невчасна діагностика атрезії та гіпоплазії жовчних шляхів сприяє швидкому розвитку фіброзу та цирозу печінки, значно знижує ефективність операції гепатопортоєюностомії. Виявлено, що навіть у разі своєчасно виконаної операції процес обструктивної холангіопатії може продовжуватися. Доведено необхідність трансплантації печінки у даної категорії пацієнтів. Розроблено тактику лікування різних вад розвитку жовчовивідних шляхів - атрезії та гіпоплазії жовчних шляхів, кіст та тубулярних стенозів холедоха. Відмічено, що успіх лікування атрезії та гіпоплазії жовчних шляхів залежить від ранньої операції, яка має бути виконаною у перші тижні та місяці життя. Запропоновано тактику попередження висхідного холангіту у післяопераційному періоді, досягнення достатнього жовчовідтоку під час операції. Розроблено заходи профілактики післяопераційних ускладнень, відновлення нормалізації функції печінки, що в цілому забезпечило у 90 % пацієнтів гарні результати лікування. Доведено, що пацієнтам з атрезією жовчних шляхів на першому етапі необхідно робити операцію Kasai, а у подальшому пересадку печінки.

Проаналізовано ефективність відновлювального лікування дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) завдяки включенню у лікувально-реабілітаційний комплекс на стаціонарному етапі послідовного застосування диференційованих прийомів східного масажу, східної оздоровчої гімнастики та пелоїдотерапії, а на амбулаторно-поліклінічному - східної оздоровчої гімнастики з елементами самомасажу. Диференційоване застосування східного масажу, даної гімнастики та пелоїдотерапії на госпітальному етапі відновлювального лікування сприяє нормалізації моторно-евакуаторної функції жовчовивідної системи та вегетативного статусу дітей з ДЖВШ, а також скороченню термінів клінічних проявів захворювання, прискоренню видужання та поліпшенню результатів лікування. Встановлено, що включення у комплекс реабілітаційних заходів на амбулаторно-поліклінічному етапі східної оздоровчої гімнастики збільшує тривалість періоду ремісії у дітей з ДЖВШ.

Исследован микробиоценоз толстой кишки у детей с хроническим холециститом. В клинической картине определены признаки нарушений функций толстой кишки (расстройства стула, метеоризм). У 90,5 % больных выявлено статистически достоверное снижение количества бифидобактерий, лактобактерий в 1 г фекалий и увеличение в 87,8 % случаев спорообразующих анаеробных бактерий - клостридий, в 68,8 % - дрожжеподобных грибов рода Candida. Это указывает на необходимость включения в комплексную терапию хронических холециститов бактериальных препаратов - пробиотиков.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.52-542

Рубрики:

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.52-3

Рубрики:

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано діагностику та лікування 4-х дітей з подвоєним жовчним міхуром. Указано на проблеми встановлення діагнозу. Розроблено комплекс діагностичних заходів для точного встановлення виду цієї патології. Це дозволило вибрати раціональний метод корекції подвоєного жовчного міхура у дітей.

По данным динамичной эхохолецистографии у здоровых детей младшего школьного возраста установлено десять типов моторики желчевыводящих путей, некоторые из которых сходны с проявлениями дискинезии, но не нарушают пассажа желчи и объясняются особенностями вегетативной регуляции, характерной для данного возраста.

Досліджено патогенез, структуру, діагностику, прогнозування та корекцію біліарних порушень за результатами обстеження 284-х дітей. Виявлено патофізіологічні зміни, що свідчать про вірогідність виникнення розладів жочовиділення. Розроблено схеми корекції біліарної патології як ускладнення вірусного гепатиту (ВГ) А у дітей. Удосконалено методи лікування пацієнтів, які перехворіли на ВГ А. Для різних варіантів перебігу захворювання визначено найбільш характерні ехоскопічні ознаки, показники жовчі та імунологічні показники. Одержано нові дані щодо кореляційних зв'язків факторів холестазу, запалення та літогенезу. Побудовано факторну модель розвитку біліарних порушень у наслідках ВГ А. Створено математичний алгоритм розподілу дітей на групи. Виділено клініко-параклінічні показники (основні та допоміжні) для характеристики біліарних розладів. Обгрунтовано й апробовано комплекс патогенетичних заходів у дітей з біліарними порушеннями. Встановлено показання щодо призначення повторних курсів даної терапії. Визначено основні принципи диспансерного спостереження дітей з біліарними порушеннями, які перехворіли на вірусний гепатит А.

Досліджено бактеріальну мікрофлору жовчі та біоценозу кишечнику у хворих на хронічний холецистит, описано етіопатогенетичні механізми інфікування. Відзначено, що за сучасних умов основним збудником запального процесу в жовчному міхурі є гриби роду Candida, у яких виявлено морфофізіологічні зміни клітин в напрямку їх агресії. Визначено клінічну значущість дисбіотичних порушень товстої кишки під час хронічних холециститів у дітей. Виділено 3 ступеня дисбіотичних порушень залежно від характеру змін індигенної мікрофлори товстої кишки. Статистично підтверджено кореляційний зв'язок між показниками присутності грибів роду Candida у калі та наявністю даних видів у жовчі хворих на хронічний холецистит, у яких визначається високий показник обсіменіння кала на споротвірні анаеробні бактерії (клостридії) - більше <$E10 sup 4> КУО/г. Розроблено новий спосіб ранньої діагностики захворювань гепатобіліарної системи.

Рассмотрен процесс лечения билиарных дисфункций у детей. Рассмотрен механизм участия желчи в процессах пищеварения. Использован комплексный подход в лечении функциональных расстройств билиарного тракта с применением препаратов "Метеоспазмил" и "Хофитол".

В результате исследований сделаны следующие выводы: препарат "Персен" значительно повышает адаптационные возможности детей в процессе обучения, способствует улучшению координации деятельности сфинктерного аппарата и желчного пузыря, предупреждая развитие дисфункциональных расстройств билиарного тракта у детей. Как препарат растительного происхождения "Персен" обладает желчегонными, спазмолитическими и седативными свойствами, щадящим физиологическим действием и редко вызывает побочные эффекты.

Организация наблюдения за детьми с желчнокаменной болезнью (ЖКБ) состоит из нескольких этапов, каждый из которых имеет свои конкретные цели и задачи. При выявлении ребенка с ЖКБ для дальнейшего квалифицированного наблюдения врачи-педиатры и гастроэнтерологи должны следовать предложенному алгоритму наблюдения и обследования детей с ЖКБ (рисунок). Выделение 3-х этапов наблюдения позволяет объективно оценить стадию и характер течения ЖКБ и предотвратить возможные до- и послеоперационные осложнения.

Вперше встановлено характер змін опіоідних пептидів та їх роль у патогенезі хронічної запальної патології жовчної системи у дітей. Виявлено недостатність рівня <$Ealpha sub 1>-тимозину у дітей з хронічною запальною патологією біліарного тракту, яка сприяє формуванню імунної дисфункції у обстежених хворих. Оцінено вплив спадкової схильності, соціальних і побутових факторів, преморбідного фону на вираженість психофізіологічних і вегетативних розладів у дитячому віці та клінічну картину захворювань жовчних шляхів. Встановлено особливості психофізіологічних і вегетативних показників у дітей на різних стадіях активності патології біліарного тракту, визначено їх роль у клінічній картині захворювання, розроблено психовегетативні критерії оцінки ймовірності розвитку патології жовчних шляхів. Встановлено характер імунологічних зсувів у дітей з хронічними захворюваннями біліарної системи у період ремісії. З урахуванням результатів кардіоінтервалографії, даних психологічних тестувань розроблено метод прогнозування можливості виникнення патології біліарного тракту у дитячому віці, показано його достатню інформативність і придатність для використання у практичній медицині. Встановлено тісний взаємозв'язок між змінами показників метаболізму опіоідних пептидів, <$Ealpha sub 1>-тимозину за різної патології біліарного тракту.

У здорових дітей молодшого шкільного віку виявлено 10 типів скоротливості жовчного міхура та сфінктера Одді, деякі з них подібні до проявів дискінезії, але не порушують пасажу жовчі та пояснюються особливостями вегетативної регуляції, притаманними даному віку. Визначено величину коефіцієнту скоротливості для різних типів моторики жовчного міхура у дітей. За результатами досліджень установлено, що найбільш інформативними інтегральними показниками вегетативного гомеостазу, які об'єктивно характеризують особливості різних типів скорочення жовчного міхура є індекс централізації, вегетативний показник ритму та співвідношення LF/HF. Це підтверджується характером взаємовідносин основних компонентів ритміки ЕЕГ, зокрема, у разі врахування реакції на провокаційні проби, які найбільш вірогідно відображають ступінь морфо-функціональної зрілості мозку як системи, а дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу можуть відігравати значну роль у патогенезі вегетативних порушень на надсегментарному рівні. Прогностичним критерієм виникнення донозологічних порушень стану біліарної системи у дітей молодшого шкільного віку слід вважати стан сфінкерів і термін скорочення жовчного міхура, але найбільш несприятливим для подальшого розвитку патології визначено наявність гіпокінетичного типу скорочення жовчного міхура. Установлено, що одним з проявів дезадаптаційного синдрому в дітей молодшого шкільного віку у процесі систематичного навчання є наявність гіпертонічно-гіпокінетичного та нормотонічно-гіпокінетичного, а також гіпертонічно-гіперкінетичного типів скорочення, які виникають на фоні вираженого дисбалансу вегетативної нервової системи.

Наведено результати дослідження щодо клінічної ефективності застосування препаратів артишоку під час лікування функціональних захворювань біліарної системи у дітей. Обстежено 70 пацієнтів віком 7 - 16-ти років з дискінезією жовчовідвідних шляхів. Доведено позитивний вплив артишоку на динаміку клініко-параклінічних показників, що дозволить запобігти розвиткові хронічної патології гепатобіліарної системи, знизить ризик рецидивів та ускладнень у даної категорії хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.52-54

Рубрики:

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвiтлено данi щодо механiзмiв порушення кiнетики жовчi та особливостей жовчогiнної терапiї у дiтей. Наведено класифiкацiю, фармакологiчну дiю, особливостi застосування окремих препаратiв холеретичної та холекiнетичної спрямованостi.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.52-54

Рубрики:

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ