Удосконалено діагностику та лікування дітей із хронічним холециститом та супутнім порушенням функціонального стану печінки. Досліджено особливості гуморальної ланки імунної системи, кровоплин у печінкових судинах та стан регенераторної активності гепатоцитів. Доведено, що дисбаланс гуморальної ланки імунітету є складовою патогенезу розвитку хронічного холециститу в поєднанні з порушенням функціонального стану печінки. Встановлено зниження показників загальних IgA, IgM і зростання IgG. Детерміновано напруження цитокінового статусу у дітей із хронічним холециститом у поєднанні з порушенням функціонального стану печінки за рахунок зростання рівня фактора некрозу пухлин альфа та фактора росту гепатоцитів. Визначено, що за хронічного холециститу з порушенням функціонального стану печінки спостерігається порушення кровоплину у басейнах печінкової артерії та ворітної вени, що грунтується на сповільненні лінійних показників (V{\dn\fs9 mean}, V{\dn\fs9 max}, V{\dn\fs9 min}) та зростання значень індексних показників (RI, СДІ). З'ясовано, що використанні удосконаленої комплексної терапії із включенням препаратів капіляростабілізувальної, цитопротекторної та метаболічної дії дозволило підвищити ефективність лікування дітей з хронічним холециститом з порушенням функціонального стану печінки.

Вперше науково обгрунтовано та розроблено програму лікувальної фізкультури для осіб молодого віку з дисфункцією жовчного міхура та наявністю біліарного сладжу з використанням велотренування, що дозволило зменшити клінічні прояви та суттєво підвищити ефективність фізичної реабілітації шляхом нормалізації моторно-евакуаторної функції жовчного міхура та ехо-щільності його вмісту на 10-ту добу реабілітації за рахунок оптимізації вегетативної регуляції, покращати якість життя та фізичну працездатність. Уточнено наукові дані про реакцію жовчного міхура на дозоване фізичне навантаження на велоергометрі в осіб молодого віку, що підтверджено максимальним скороченням об'єму жовчного міхура на 40,5 % у порівнянні з вихідним станом. Доповнено наукові дані про те, що якість життя осіб молодого віку з дисфункцією жовчного міхура та наявністю біліарного сладжу, яка оцінена за допомогою опитувальника SF-36, знижена за показниками фізичного - на 12,7 балів та психічного - на 15,8 балів компонентів здоров'я, рівень фізичної працездатності знижений до нижчого за середній.

Увагу приділено підвищенню рівня діагностики холелітіазу на ранніх етапах його формування та ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей шляхом уточнення причин і механізмів розвитку цього захворювання. Доведено, що ризик розвитку холелітіазу в дитячому віці зростає під впливом певних факторів: обтяженої спадковості щодо жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ); раннього штучного вигодовування; нераціонального харчування (надлишок транс-жирів та омега-6-поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), легкозасвоюваних вуглеводів на фоні дефіциту есенціальних фосфоліпідів (ФЛ) та омега-3-ПНЖК, харчових волокон та пробіотичних продуктів), внаслідок чого порушується ліпідний метаболізм холестерину, ЖК та ФЛ, а також підвищується частота виникнення трофологічних порушень (насамперед, ожиріння); використання антибіотиків і стероїдних гормонів; супутньої патології травної системи (хронічний гастродуоденіт і дисфункція жовчного міхура (ЖМ) за гіпокінетичним типом у поєднанні зі спазмом сфінктер Одді, дизбіозу кишечника). У разі підозри на ЖКХ або холестероз жовчного міхура (ХЖМ) у дітей, враховуючи особливості клінічної картини в різні періоди дитячого віку, рекомендовано дослідження ліпідограми, УЗД гепатобіліарної системи з оцінкою функції ЖМ після жовчогінного сніданку, а за потовщення стінки ЖМ більше 3 - 4 мм та наявності осаду в порожнині - проведення дуоденального зондування з мікроскопічним і біохімічним дослідженням жовчі. У випадку виявлення порушень в ліпідограмі доцільним є визначення складу ЖК та ФЛ сироватки крові з метою своєчасного застосування лікувально-профілактичного комплексу, до складу якого входить лецитин, препарати омега-3-ПНЖК, пробіотик та природний сорбент на фоні корекції харчування.

Досліджено патогенез, структуру, діагностику, прогнозування та корекцію біліарних порушень за результатами обстеження 284-х дітей. Виявлено патофізіологічні зміни, що свідчать про вірогідність виникнення розладів жочовиділення. Розроблено схеми корекції біліарної патології як ускладнення вірусного гепатиту (ВГ) А у дітей. Удосконалено методи лікування пацієнтів, які перехворіли на ВГ А. Для різних варіантів перебігу захворювання визначено найбільш характерні ехоскопічні ознаки, показники жовчі та імунологічні показники. Одержано нові дані щодо кореляційних зв'язків факторів холестазу, запалення та літогенезу. Побудовано факторну модель розвитку біліарних порушень у наслідках ВГ А. Створено математичний алгоритм розподілу дітей на групи. Виділено клініко-параклінічні показники (основні та допоміжні) для характеристики біліарних розладів. Обгрунтовано й апробовано комплекс патогенетичних заходів у дітей з біліарними порушеннями. Встановлено показання щодо призначення повторних курсів даної терапії. Визначено основні принципи диспансерного спостереження дітей з біліарними порушеннями, які перехворіли на вірусний гепатит А.

В роботі представлені результати обстеження та лікування 111 дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів. Вперше, поряд з традиційними методами дослідження, для обстеження був апробований та впроваджений метод меридіанної діагностики за допомогою апарату "Біон"-01. У результаті був оптимізований та удосконалений індивідуальний підхід до діагностики та терапії дискінетичних розладів жовчовивідних шляхів у дітей. Розроблена лінійна математична модель за допомогою якої можна визначити будь-які показники КІГ і оцінити стан функціонування вегетативної нервової системи. Запропоновані таблиці критеріїв для визначення типу дискінетичних розладів жовчовивідних шляхів у дітей. Розроблені немедикаментозні комплекси лікування при різних варіантах дискінетичних розладів біліарної системи. .

Вперше встановлено характер змін опіоідних пептидів та їх роль у патогенезі хронічної запальної патології жовчної системи у дітей. Виявлено недостатність рівня <$Ealpha sub 1>-тимозину у дітей з хронічною запальною патологією біліарного тракту, яка сприяє формуванню імунної дисфункції у обстежених хворих. Оцінено вплив спадкової схильності, соціальних і побутових факторів, преморбідного фону на вираженість психофізіологічних і вегетативних розладів у дитячому віці та клінічну картину захворювань жовчних шляхів. Встановлено особливості психофізіологічних і вегетативних показників у дітей на різних стадіях активності патології біліарного тракту, визначено їх роль у клінічній картині захворювання, розроблено психовегетативні критерії оцінки ймовірності розвитку патології жовчних шляхів. Встановлено характер імунологічних зсувів у дітей з хронічними захворюваннями біліарної системи у період ремісії. З урахуванням результатів кардіоінтервалографії, даних психологічних тестувань розроблено метод прогнозування можливості виникнення патології біліарного тракту у дитячому віці, показано його достатню інформативність і придатність для використання у практичній медицині. Встановлено тісний взаємозв'язок між змінами показників метаболізму опіоідних пептидів, <$Ealpha sub 1>-тимозину за різної патології біліарного тракту.

У здорових дітей молодшого шкільного віку виявлено 10 типів скоротливості жовчного міхура та сфінктера Одді, деякі з них подібні до проявів дискінезії, але не порушують пасажу жовчі та пояснюються особливостями вегетативної регуляції, притаманними даному віку. Визначено величину коефіцієнту скоротливості для різних типів моторики жовчного міхура у дітей. За результатами досліджень установлено, що найбільш інформативними інтегральними показниками вегетативного гомеостазу, які об'єктивно характеризують особливості різних типів скорочення жовчного міхура є індекс централізації, вегетативний показник ритму та співвідношення LF/HF. Це підтверджується характером взаємовідносин основних компонентів ритміки ЕЕГ, зокрема, у разі врахування реакції на провокаційні проби, які найбільш вірогідно відображають ступінь морфо-функціональної зрілості мозку як системи, а дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу можуть відігравати значну роль у патогенезі вегетативних порушень на надсегментарному рівні. Прогностичним критерієм виникнення донозологічних порушень стану біліарної системи у дітей молодшого шкільного віку слід вважати стан сфінкерів і термін скорочення жовчного міхура, але найбільш несприятливим для подальшого розвитку патології визначено наявність гіпокінетичного типу скорочення жовчного міхура. Установлено, що одним з проявів дезадаптаційного синдрому в дітей молодшого шкільного віку у процесі систематичного навчання є наявність гіпертонічно-гіпокінетичного та нормотонічно-гіпокінетичного, а також гіпертонічно-гіперкінетичного типів скорочення, які виникають на фоні вираженого дисбалансу вегетативної нервової системи.

Приведены данные относительно клинической эффективности лекарственного препарата "Укрлив" суспензия (урсодезоксихолиевая кислота) в комплексном лечении новорожденных детей с холестазом.

Проаналізовано ефективність відновлювального лікування дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) завдяки включенню у лікувально-реабілітаційний комплекс на стаціонарному етапі послідовного застосування диференційованих прийомів східного масажу, східної оздоровчої гімнастики та пелоїдотерапії, а на амбулаторно-поліклінічному - східної оздоровчої гімнастики з елементами самомасажу. Диференційоване застосування східного масажу, даної гімнастики та пелоїдотерапії на госпітальному етапі відновлювального лікування сприяє нормалізації моторно-евакуаторної функції жовчовивідної системи та вегетативного статусу дітей з ДЖВШ, а також скороченню термінів клінічних проявів захворювання, прискоренню видужання та поліпшенню результатів лікування. Встановлено, що включення у комплекс реабілітаційних заходів на амбулаторно-поліклінічному етапі східної оздоровчої гімнастики збільшує тривалість періоду ремісії у дітей з ДЖВШ.

Досліджено бактеріальну мікрофлору жовчі та біоценозу кишечнику у хворих на хронічний холецистит, описано етіопатогенетичні механізми інфікування. Відзначено, що за сучасних умов основним збудником запального процесу в жовчному міхурі є гриби роду Candida, у яких виявлено морфофізіологічні зміни клітин в напрямку їх агресії. Визначено клінічну значущість дисбіотичних порушень товстої кишки під час хронічних холециститів у дітей. Виділено 3 ступеня дисбіотичних порушень залежно від характеру змін індигенної мікрофлори товстої кишки. Статистично підтверджено кореляційний зв'язок між показниками присутності грибів роду Candida у калі та наявністю даних видів у жовчі хворих на хронічний холецистит, у яких визначається високий показник обсіменіння кала на споротвірні анаеробні бактерії (клостридії) - більше <$E10 sup 4> КУО/г. Розроблено новий спосіб ранньої діагностики захворювань гепатобіліарної системи.

Проведен анализ мировой литературы с изучением тенденций терапевтических подходов к ведению пациентов детского возраста с билиарным сладжем. Изучена эффективность применения препарата урсодезоксихолевой кислоты на фоне цефтриаксон-ассоциированного сладжа.

Актуальність роботи зумовлена тим, що порушення постави (кругло-увігнута спина) - важлива причина, яка призводить до порушення функцій цілого організму. Часто таке порушення постави поєднується з дискінезією жовчовивідних шляхів через неправильне положення органів черевної порожнини. Завдання роботи - установити особливості фізичного розвитку дітей, які мають порушення постави та дискінезію жовчовивідних шляхів, у порівнянні зі здоровими дітьми. У ході обстеження використано соматоскопічні методи та індекси: коефіцієнт пропорційності, плечовий, Ерісмана, Кетле, Піньє, Гарвардський степ-тест тощо. Встановлено, що діти, у яких кругло-увігнута спина поєднується з дискінезією жовчовивідних шляхів, мають високий зріст, збільшену масу тіла, плечовий індекс нижче 90 % (сутулість і кіфотична будова), обмежену екскурсію грудної клітини, занижені показники дихальної системи, що свідчить про синергічну дію поєднаних функціональних порушень на організм дитини.

Появление ультразвуковых аппаратов с высокой разрешающей способностью позволило выявлять холестероз желчного пузыря (ХЖП) на ранних стадиях, прослеживать особенности его клинического течения. Вместо холецистэкотомии (общепринятый метод лечения ХЖП) применили у пациентов детского возраста урсодеоксихолевую кислоту. Полученные результаты подтвердили преимущества консервативной терапии у детей с ХЖП. Предложен алгоритм ведения таких больных.

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування дітей з патологією гепатобіліарної системи (ГС) на основі вивчення фізико-хімічних властивостей (ФХВ) жовчі в часовому показнику та корекції виявлених порушень жовчодинаміки на амбулаторному та санаторно-курортному етапах реабілітації (АСКЕР). Досліджено особливості фізико-хімічного складу жовчі міхурової порції у дітей з функціонуючими розладами жовчодинаміки та запальними захворюваннями ГС в стадії клінічної ремісії. Проаналізовано вплив курсу бальнеотерапії на ФХВ жовчі з вивченням типу кристалізації, її кінематики та фрактального складу з визначенням фрактальної розмірності регулярних фаз. Вивчено особливості клініко-лабораторних даних, а також результати об'єктивного й інструментальних досліджень. Обгрунтовано застосування бальнеотерапії для корекції холестатичних порушень у дітей з захворюваннями ГС на АСКЕР. Доведено ефективність застосування мінеральних вод для корекції ФХВ жовчі та терапії холестатичних порушень у дітей з патологією ГС.

Наведено результати клініко-імунологічних досліджень, які проведені у 185 дітей з хронічним холециститом. Спеціальну основну групу склали 103 дитини з хронічним холециститом, загострення якого мали зв'язок з ГРІ. Встановлені маркери ризику повторних загострень хронічного холециститу, рецидиви якого мали зв'язок з ГРІ на основі зниження активності антитілозалежної клітинної цитотоксичності лімфоцитів, порушення кисневозалежного метаболізму нейтрофілів крові. Діти з хронічним холециститом, рецидиви якого мали зв'язок з ГРІ і у яких показники активності АЗКЦЛ крові були нижчі 24-55% їх кілерної активності, отримували лаферон по 10 тис. МО на кг/маси в/м N5.

Проаналізовано результати діагностики та лікування 111-ти дітей віком від двох місяців до 15-ти років з вродженими вадами жовчовивідних шляхів. З'ясовано, що невчасна діагностика атрезії та гіпоплазії жовчних шляхів сприяє швидкому розвитку фіброзу та цирозу печінки, значно знижує ефективність операції гепатопортоєюностомії. Виявлено, що навіть у разі своєчасно виконаної операції процес обструктивної холангіопатії може продовжуватися. Доведено необхідність трансплантації печінки у даної категорії пацієнтів. Розроблено тактику лікування різних вад розвитку жовчовивідних шляхів - атрезії та гіпоплазії жовчних шляхів, кіст та тубулярних стенозів холедоха. Відмічено, що успіх лікування атрезії та гіпоплазії жовчних шляхів залежить від ранньої операції, яка має бути виконаною у перші тижні та місяці життя. Запропоновано тактику попередження висхідного холангіту у післяопераційному періоді, досягнення достатнього жовчовідтоку під час операції. Розроблено заходи профілактики післяопераційних ускладнень, відновлення нормалізації функції печінки, що в цілому забезпечило у 90 % пацієнтів гарні результати лікування. Доведено, що пацієнтам з атрезією жовчних шляхів на першому етапі необхідно робити операцію Kasai, а у подальшому пересадку печінки.

Визначено особливості клінічної симптоматики й анамнестичних даних внаслідок дискінезії жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) у дітей на фоні цукрового діабету (ЦД) I типу. Встановлено найбільш характерний гіпертонічний варіант ДЖВШ, який формується у разі її розвитку в дітей, що страждають на ДЦ I типу, та сприяє застою жовчі у жовчовидільній системі. Виявлено пригнічення функціональної активності печінки, з'ясовано наявність негативного дисбалансу з превалюванням симпатиконії та формуванням ейтонії та ваготонії як послідовних стадій зриву адаптації за умов прогресування патологічного процесу в разі розвитку досліджуваних ДЖВШ у дітей з ЦД I типу. Розроблено математичну модель прогнозування розвитку ДЖВШ у дітей з інсулінозалежним ЦД.

Поєднана патологія травного каналу та серцево-судинної системи є актуальною проблемою педіатрії. Включення в комплексне лікування дітей з дискінезією жовчовивідних шляхів і кардіометаболічними розладами комбінованого препарату магнію та калію "Ритмокор" позитивно впливає на стан жовчовивідних шляхів, забезпечує покращання метаболізму міокарда, нормалізацію вмісту калію і магнію у сироватці крові. Це дозволяє рекомендувати препарат для широкого використання в комплексі лікувальних заходів дітям з патологією жовчовивідних шляхів та вторинними кардіоміопатіями.

Встановлено, що недіабетичний кетоацидоз (НДК) на фоні ротавірусної інфекції був у 69,9 % дітей, з них у 29,6 % дітей до року, у 84,5 % дітей віком від 1-го до 3-х років, та в 89,6 % дітей старше 4-х років, у дітей з шигельозом виникав значно рідше - у 26,8 % хворих і не зустрічався у дітей першого року життя. Виявлено клінічні особливості перебігу ротавірусної інфекції і шигельозу у дітей різних вікових груп за розвитку на їх фоні НДК. Доведено шляхом визначення рівнів карбонільних похідних - маркера окисної модифікації білків, що розвиток НДК за гострих кишкових інфекцій у дітей значно поглиблює оксидативний стрес. Показано, що за НДК, які виникали на фоні діарей, були високі рівні сечової кислоти, що свідчить про порушення обміну пуринів у ході розвитку кетоацидозу та необхідність проведення їх корекції. Виявлено серед дітей з НДК на фоні інфекційних діарей достовірно переважали повільні ацетилятори, що свідчить про зниження у них активності ферментів, які беруть участь у реакціях детоксикації. Встановлено, що повільний фенотип ацетилування та трикомпонентна асоціація еритроцитарних антигенів В(ІІ)Р(+)N є маркерами ризику схильності до розвитку НДК у дітей. Доведено доцільність комплексного лікування дітей з НДК на фоні інфекційних діарей ентеросорбентом силікс і комплексним препаратом тріметабол.

Вперше науково обгрунтовано та доведено ефективність комплексної програми фізичної реабілітації дітей з порушеннями постави в поєднанні з дискінезією жовчовивідних шляхів, одночасно спрямованої на покращання стану хребта та моторної функції жовчного міхура. Вперше обгрунтовано послідовність, інтенсивність і співвідношення засобів фізичної реабілітації за умов санаторію за поєднання патологій, залежно від типу порушень постави та функціонального стану жовчовивідних шляхів. Уточнено та доповнено дані про взаємозв'язок порушень постави та функціонального стану жовчного міхура на підставі комплексного оцінювання фізичного здоров'я, фізичної працездатності дітей, які проходили реабілітацію на курорті "Поляна", до та після проведеного курсу реабілітаційних заходів. Доповнено способи оцінювання ефективності диференційованих комплексних реабілітаційних програм шляхом застосування авторського приладу Сколіозометр.