Досліджено функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи та вміст внутрішньоклітинного цинку у дітей, які проживають на екологічно несприятливих і водночас йододефіцитних територіях та запропоновано удосконалення існуючих стандартних схем лікування екозалежної патології. Встановлено, що у дітей, які з народження проживають на екологічно забруднених територіях, розвивається дефіцит цинку як у клітин, так і в сироватці крові, що є інформативним показником стану клітинного метаболізму та порушень, викликаних екзогенними полютантами. Відзначено, що дефіцит цинку в організмі дітей поглиблює перебіг та частоту виникнення дифузного ендемічного зобу серед дітей, які проживають на екологічно забруднених територіях. Зазначено, що проведення стандартної терапії екопатології з включенням калію йодиду та препарату Цинктерал сприяло нормалізації вмісту цинку в клітинах та сироватці крові та водночас забезпечило щодо зменшення частоти зобу у дітей, які проживають в екологічно забруднених йододефіцитних регіонах.

Теоретично й експериментально обгрунтовано профілактику та лікування основних стоматологічних захворювань у дітей з дифузним нетоксичним зобом, у яких поширеність та інтенсивність карієсу значно перевищувала середні значення по Україні і у здорових дітей. Використання в експерименті на поєднаній моделі карієсу та гіпотиреозу розробленого лікувально-профілактичного комплексу дозволило нормалізувати у тварин основні біохімічні параметри пульпи зубів і кісткових тканин альвеолярного відростка. Застосування лікувально-профілактичного комплексу дозволило за 2 роки спостережень одержати у дітей з дифузним нетоксичним зобом карієспрофілактичну ефективність 40 - 50 %. При цьому у них значно покращилися пародонтологічні індекси, показники рівня гігієни порожнини рота. У ротовій рідині збільшились рівень кальцію, фосфору, активність каталази, в 5 разів - антиоксидантно-прооксидантний індекс, втричі - активність лізоциму і знизились вміст малонового діальдегіду, активність еластази й уреази, зменшились коливання pH ротової рідини в окремих пробах, покращились показники тесту емалевої резистентності зубів, зменшилась електрична провідність емалі зубів, покращився стан мікрокапілярного русла ясен і її бар'єрний захист.

Обгрунтувано нові методи діагностики, лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Обстежено 2 026 пацієнтів. Встановлено поширеність, інтенсивність та клінічні особливості карієсу зубів і захворювань тканин пародонта в дітей за умов еутиреоїдного зобу. Досліджено показники мінералізуючого потенціалу ротової рідини та сироватки кров; дітей, гормональну регуляцію та стан мікроелементного забезпечення організму, роль структурно-функціональних порушень сполучнотканинних компонентів зубощелепної ділянки. Розроблено й апробовано патогенетично обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо карієсу зубів та хронічного катарального гінгівіту в дітей за умов дифузного нетоксичного зобу.

Запропоновано нове рішення проблеми сучасної ендокринології, яка стосується вдосконалення технології лікування підлітків із дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) шляхом поглиблення існуючих уявлень щодо факторів ризику формування та механізмів несприятливого перебігу зоба в період пубертату. Одержано нові дані про вплив статевого дозрівання на частоту ДНЗ у підлітків. На підставі багаторічного динамічного спостереження за підлітками, у яких зоб уперше діагностований у пре- чи ранньому пубертаті, вивчено трансформацію дифузного зоба на етапах статевого дозрівання та визначено найбільш інформативні фактори щодо прогнозу перебігу ДНЗ. Доведено, що в період раннього пубертату достовірно збільшується кількість хворих із ознаками тиреоїдної недостатності та порушеннями соматостатевого розвитку, особливо за несприятливого перебігу ДНЗ. Визначено роль порушень у клітинній і фагоцитарній ланках імунної системи, дисбалансу цитокінів, зменшення рівня вітамінів та есенціальних мікроелементів на тлі надмірного накопичення токсичних металів у механізмах несприятливого перебігу ДНЗ. З'ясовано особливості формування затримки статевого розвитку у хворих на ДНЗ. Розроблено нову концепцію щодо диференційованого підходу до обстеження і лікування хворих із ДНЗ, яка базується на визначенні індивідуального прогнозу перебігу захворювання.

Вивчено стан здоров'я (особливості фізичного, нервово-психічного та статевого розвитку) дітей шкільного віку залежно від геоендемічної зони проживання та ступеня йодної недостатності. Визначено рівень зобної ендемії та розповсюдженість зоба серед дитячого населення північної Буковини за окремими критеріями ВООЗ/ЮНІСЕФ/ІССІDD. Показано невідповідність між частотою зоба серед дітей з різних зон проживання та медіаною йодурії, що передбачає наявність інших зобогенних факторів у формуванні ендемічного процесу на північній Буковині. Вивчено розповсюдженість субклінічного гіпотиреозу серед дітей шкільного віку, які проживають за умов йодного дефіциту та проведено оцінку стану здоров'я та розвитку цих дітей. Виділено основні напрямки порушення розвитку дітей з зобом залежно від функціонального стану щитовидної залози. Удосконалено алгоритм активної ранньої діагностики тиреопатій. Запропоновано та показано терапевтичну ефективність харчових домішок "Еламін" та "Біостар плюс спіруліна" в дітей для корекції йодного дефіциту.

Здійснено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення наукового завдання - визначення структурно-функціональних змін в опроміненій щитовидній залозі у віддалений період після аварії на ЧАЕС та ролі іонізувального випромінення в їх формуванні у дітей та підлітків, які мешкають на радіоактивно забрудненій території з дефіцитом йоду в довкіллі, та обгрунтуванні заходів корекції йодної недостатності в організмі, лікування дифузного зоба та профілактики тиреоїдної патології. На підставі проведених досліджень у опромінених дітей та підлітків виявлено невідповідність частоти зоба ступеня йодного дефіциту. Показано, що інкорпорація радіонуклідів йоду сприяє розвитку вузлових форм зоба, збільшенню відносного об'єму щитовидної залози та порушенню її ехоструктури, підвищенню частоти випадків позитивних проб антитіл до тиреоглобуліну і/або антитіл до тиреоїдної пероксидази, зростанню концентрації тиреотропіну у сироватці крові. Виявлено залежність цієї концентрації від дози опромінення щитовидної залози.

Вдосконалено діагностику захворювань щитовидної залози у дітей. Розроблено комплексний алгоритм постановки діагнозу для підвищення ефективності виявлення тиропатій у дітей та перспективного спостереження за ними, який грунтується на застосуванні клінічних, сонографічних, радіоімунологічних, цитохімічних та генетичних методів досліджень. Встановлено необхідність широкого використання імунологічних і запропонованих метаболічних маркерів для ранньої діагностики аутоімунних тироїдів. Обгрунтовано вивчення тиропатій у дітей як мультифакторіального захворювання з визначенням вкладу спадкової та середовищної компонент до їх формування. Аргументовано оцінку стану щитовидної залози як індикатора забруднення довкілля хімічними ксенобіотиками на фоні ендемічного дефіциту йоду для еколого-епідеміологічного моніторингу.

Обгрунтовано й оптимізовано принципи санаторно-курортного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом на основі розробки диференційованих підходів до цілеспрямованого комплексного застосування бальнеофізіотерапевтичних чинників загальної та рефлекторно-сегментарної дії шляхом вивчення індивідуальних особливостей клініко-функціонального статусу організму і визначення його інтегральних критеріїв патерну та динамічних змін його типів у процесі лікування. Встановлено особливості функціональних відхилень, що сформувалися в дітей з дифузним зобом з залученням в патологічний процес однієї, двох і більше систем, що зумовило необхідність розробки інтегральної характеристики стану здоров'я, представлену патерном. Запропоновано три типи патерну, рекомендованого до застосування на курортному і позакурортному етапах. Розроблено алгоритм клініко-функціональних показань комплексного призначення фізичних чинників, який грунтується на використанні інтегральної технології діагностики змін в основних системах організму, що спрямована на виявлення ранніх порушень і своєчасну корекцію. Зазначено, що розроблений патерн оцінки стану здоров'я дітей з дифузним зобом ефективний під час вибору методик лікування в прогнозуванні лікувального ефекту і визначенні досягнутих результатів і є новим підходом до інтегральної системної оцінки фізіологічного стану організму на основі встановлених відхилень. Зазначено, що виявлені відмінності в процесі формування лікувального ефекту залежно від клініко-функціональних порушень стану основних систем регуляції життєдіяльності, особливостей механізму лікувальної дії чинників визначають

Наведено клінічні дані, імунологічні показники, а також результати дослідження функціонального стану гіпофізарнотиреоїдної системи дітей, хворих на бронхіальну астму (БА) з дифузним зобом (ДЗ). Встановлено особливості порушення тиреоїдного гомеостазу, переважно у разі тяжкого перебігу БА у поєднанні з ДЗ. Запропоновано лікувально-реабілітаційну програму стосовно цих дітей з використанням біологічно активних комплексів з імуномоделюючою, антиоксидантною та мембраностабілізуючою дією. Встановлено позитивний вплив даної реабілітаційної програми на імунну систему та функціональний стан щитовидної залози, внаслідок чого відмічено позитивну динаміку ряду клінічних параметрів.

Уперше встановлено високу розповсюдженість та дуже високу інтенсивність карієсу зубів у дітей з хронічним тиреоїдитом (ХТ), які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (евакуйованих з м.Прип'ять, жителів територій, забруднених радіонуклідами, III та IV зон, опромінених внутрішньоутробно). Установлено кореляційний зв'язок між ступенем порушень та тяжкістю захворювання щитовидної залози (максимально виражений у разі ХТ), а також тривалістю дії радіаційного фактора на обстежених осіб (найбільш суттєвий - у жителів III та IV зон). Виявлено високу поширеність гінгівіту, представленого катаральною та гіпертрофічною формами в дітей з ХТ. Діагностовано незадовільний стан гігієни порожнини рота у всіх обстежених дітей з захворюваннями щитовидної залози, а також установлено зниження IgA та підвищення сироваткового IgA в ротовій рідині. Максимальне значення цих показників діагностовано у жителів III зони. Визначено зниження вмісту кальцію у ротовій порожнині та відсутність змін його рівня в сироватці крові у дітей з ХТ, які зазнали дії комплексу поставарійних факторів. Установлено кореляційний зв'язок між інтенсивністю карієсу зубів і вмістом кальцію в ротовій порожнині дітей ХТ, які мали контакт з іонізуючим опроміненням. З'ясовано, що інтенсивність карієсу та ступінь тяжкості гінгівіту корелює з рівнем sIgA. Обгрунтовано та створено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку та подальше прогресування карієсу зубів і гінгівіту в дітей з ХТ, який передбачає застосування препарату ремінералізуючої дії "Белагель Ca/P" і гелю антимікробної

Виявлено характерні особливості розподілу імуногенетичних алелей у дитячій популяції, установлені асоціативні зв'язки між деякими параметрами іммунної системи та генетичними характеристиками крові в дітей з нетоксичним дифузним зобом (НДЗ) за наявності або відсутності впливу наслідків Чорнобильської аварії. Проаналізовано ступінь значущості генетичних алелей різних систем крові у формуванні тиреоїдної передпатології за умов поліфакторного впливу. На основі отриманих даних показано роль імуногенетичного контролю імунологічних процесів у патогенезі захворювань щитовидної залози, що передбачає ряд додаткових критеріїв для ранньої діагностики та прогнозування пострадіаційної тиреоїдної патології. На основі встановлених закономірностей обгрунтовано необхідність диспансерного нагляду за дітьми з НДЗ, які знаходяться в стані передпатології.

Досліджено вегетативний гомеостаз у дітей з патологією щитовидної залози (ЩЗ) й обгрунтовано можливість підвищення ефективності їх санаторно-курортної реабілітації шляхом використання сеансів біорезонансної вібростимуляції (БРВС) та антигомотоксичного препарату "Thyreoidea compositum". На підставі результатів проведених обстежень дітей з патологією ЩЗ встановлено наявність вегетативної дисфункції та явищ дистиреоза, які супроводжуються розвитком дизадаптаційних реакцій, напруженням психоемоційної сфери, легкою дисфункцією неспецифічних структур мозку, зниженням фізичної працездатності, порушенням взаємодії гормональних компонентів вісі гіпофізнадниркової залози. Виявлено зворотну залежність змін вегетативного та гормонального гомеостазу від тривалості та характеру тиреоїдної патології. Вивчено динаміку показників варіабельності ритму серця, тиреоїдних гормонів, адренокортикотропного гормону та кортизолу під впливом запропонованих засобів корекції на санаторному етапі реабілітації. Показано ефективність включення до стандартного комплексу санаторно-курортного лікування БРВС і препарату "Thyreoidea compositum".

Наведено результати визначення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та рівня гамма-аміномасляної кислоти у крові хворих дітей із захворюваннями щитовидної залози (аутоімунний тиреоїд, нетоксичний дифузний, вузловий, багатовузловий зоб, рак щитовидної залози), вивчено можливість зв'язку між ними. Розроблено додатковий метод діагностики наявності метастазів та/або рецидиву раку щитовидної залози у дітей, прооперованих з приводу раку щитовидної залози. Встановлено існування субклінічного гіпотиреозу у 33,3 % хворих на нетоксичний дифузний зоб ІІ стадії, у 26,9 % - на аутоімунний тиреоїдит, у 23,1 % - на нетоксичний багатовузловий зоб, у 14,3 % - на нетоксичний вузловий зоб, у 18,9 % - на рак щитовидної залози. Під час дослідження концентрації ГАМК у плазмі крові встановлено різку активацію ГАМК-ергічної системи у дітей з доброякісними та злоякісними новоутвореннями щитовидної залози, а також виражені порушення процесів медіаторного забезпечення ряду важливих функцій мозку, зокрема, антистресорної та нейроендокринної.

Дисертацію присвячено питанням патоморфологічних особливостей щитовидної залози на ранніх етапах ембріогенезу з позиції системи "мати - плацента - плід" під впливом ускладненого перебігу вагітності у матерів із гестозом, цукровим діабетом, гіпертензією. Виявлено ознаки порушення тканини щитовидної залози. Поряд зі збільшенням розмірів та маси органа, під час комплексного дослідження спостережено зміни у фолікулярному епітелії, гістохімічних реакціях у колоїді, клітинній цитоплазмі та ядрах, формуванні імунних комплексів, ознаках активації колагеноутворення. Ознаки гіпофункції органа пояснюють деякі клінічні прояви у таких новонароджених. Ступінь морфологічних проявів зумовлено рівнем тяжкості та тривалості патологічного стану матері.

Встановлено особливості функціональних відхилень у дітей з дифузним зобом з залученням у патологічний процес однієї, двох і більше систем регуляції життєдіяльності організму та розроблено інтегральну характеристику стану здоров'я, представлену патерном. Запропоновано три типи патерну, рекомендовані до застосування на курортному та позакурортному етапах. Науково обгрунтовано механізми формування лікувального ефекту під час комплексного використання бальнеофізіотерапевтичних методів. На основі використання інтегральної технології ранньої діагностики змін і порушень в основних системах життєдіяльності організму з метою їх корекції розроблено алгоритм клініко-функціональних показань щодо призначення фізичних способів лікування. Розроблено патерн оцінки стану здоров'я дітей з дифузним зобом як ефективний засіб вибору методики лікування та прогнозування терапевтичного ефекту і визначення досягнутих результатів. Виявлено відмінності одержаного лікувального ефекту залежно від клініко-функціональних порушень стану основних систем регуляції життєдіяльності організму. З урахуванням особливостей механізму лікувальної дії фізичних чинників визначено принципи їх адекватного використання у комплексній відновній терапії, спрямованій на підвищення функціональних резервів і повноцінний розвиток організму. Ефективність запропонованої методики лікування підтверджено віддаленими результатами (через 5 - 7 років).

Проведено комплексне обстеження 10 682-х дітей у населених пунктах Київської, Житомирської, Чернігівської та Рівненської областей України. Стан щитовидної залози (ЩЗ) цих дітей був оцінений на підставі пальпаторного обстеження, ехографічного дослідження та визначення екскреції йоду з сечею. На Житомирщині за даними пальпаторних обстежень установлено частоту випадків зоба у межах від 26,4 % до 43,4 %, а за даними ультразвукових досліджень у різних вікових групах - від 16,01 % до 35,61 %. Медіана ескреції йоду з сечею у середньому в області становила 46,7 мкг/л. На Київщині за даними пальпаторних досліджень частота випадків зоба I - II ступеня у середньому становила від 27,85 % до 40,6 %. За результатами ультразвукових досліджень частота випадків, коли об'єм ЩЗ перевищував рекомендовані норми, становила від 1,6 % до 67,24 %. Медіана йодурії становила від 46,3 мкг/л до 223,2 мкг/л. На Рівненщині за результатами пальпаторних обстежень частота випадків зоба I - II ступеня становила від 23,53 % до 55,22 %. Ці дані підтверджуються результатами ультразвукових досліджень. Медіана екскреції йоду з сечею становила від 47,72 мкг/л до 67,2 мкг/л. У Чернігівщині медіана екскреції йоду з сечею була у межах від 25,8 мкг/л до 63,4 мкг/л. Шляхом пальпаторного обстеження дифузний зоб I ступеня виявлено у 29,34 % дітей, які мешкають у Києві. Виявлено, що населення Північного регіону України недостатньо забезпечене йодованою харчовою сіллю, постійно вживають йодовану сіль від 0,4 % до 4,6 % опитаних. Для профілактики тиреоїдної патології може бути використана вода "Йодіс".

Удосконалено прогностичні та лікувально-діагностичні заходи, спрямовані на підвищення ефективності патогенетичних підходів до фармакотерапії хронічних захворювань гастродуоденальної зони в сполученні з тиреоїдною патологією в дітей. У 170-ти дітей віком від 7-ми до 15-ти років, з них 87 дітей, хворих на хронічний гастрит (ХГ), хронічний гастродуоденіт (ХГД) у поєднанні з тиреоїдною патологією (автоімунний тиреоїди (АІТ) і дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ)), а також 83 дитини з ХГ, ХГД без ураження щитовидної залози вивчено особливості клінічних проявів патології, даних ендоскопічної та морфологічної картини ХГ і ХГД, динамічні показники імунної системи в період загострення та ремісії. Подано характеристику динаміки концентрації тиреоїдних гормонів у периферичній крові дітей, хворих на ХГ і ХГД у сполученні з патологією щитовидної залози. Оцінено клініко-імунологічну ефективність і вплив на рівень тиреоїдних гормонів препарату системної ензимотерапії "Вобензим" (Mucos Farma - Німеччина) в дітей з ХГ та ХГД у сполученні з АІТ.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.16-3 + Р733.415.12-3

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: РА323587 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу клінічних даних і перебігу дифузного токсичного зоба (ДТЗ) установлено, що в осіб дитячого та підліткового віку наявна певна залежність розмірів щитовидної залози (ЩЗ) від ступеня тяжкості перебігу тиреотоксикозу. З'ясовано, що значно рідше, ніж у дорослих, мають місце супутні вогнищеві ураження, важкі ураження органів зору. У дітей виявлено переважну кількість випадків гістологічної будови зоба, а саме: мікрофолікулярного - 24,2 % випадків, нормофолікулярного - 19,5 % та змішаного мікрофолікулярно-солідного - 16,8 %. У понад 50 % прооперованих дітей і підлітків виявлено папілярну гіперплазію тиреоїдного епітелію (54,4 %), що переважно була локальною (43,6 %), а також у 26,8 % випадків - ознаки локального тиреоїдиту. Визначено можливі чинники ризику розвитку гіпотиреозу після хірургічного лікування ДТЗ, а саме: чоловіча стать, тривалість консервативного лікування, наявність морфологічних ознак вираженого хронічного тиреоїдиту та фіброзних змін строми залози, маса тиреоїдного залишку.

Досліджено вплив порушень тиреоїдного статусу на перебіг вагітності. Доведено, що йодний дефіцит є фактором високого ризику розвитку ускладнень вагітності, пологів, порушень стану плода, здоров'я новонародженого та дітей у постнатальний період. Встановлено залежність між розмірами та функціональним станом щитовидної залози у матерів, йодним забезпеченням і станом психомоторного розвитку та імунологічної реактивності народжених ними дітей. Визначено вміст ТТГ у всіх новонароджених високогірного району Українських Карпат протягом одного року та встановлено частоту неонатального транзиторного гіпотиреозу. Виявлено негативний вплив перенесеного в неонатальному періоді транзиторного гіпотиреозу на подальший фізичний, нервово-психічний і мовний розвиток дітей протягом перших двох років життя.

У підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб, вивчено тиреоїдний статус (розміри щитовидної залози та рівень тиреоїдних гормонів у крові), антропометричні та дерматогліфічні показники та стан здоров'я. Запропоновано математичну модель визначення належного об'єму щитовидної залози у підлітка залежно від статі, антропометричних, соматотипологічних і дерматологічних ознак з метою ранньої діагностики дифузного нетоксичного зоба. Показано можливість його виникнення на тлі певних факторів, а саме: недостатності йодозабезпечення, забруднення навколишнього середовища та спадкової схильності. Розроблено математичну модель прогнозу виникнення захворювання в дітей для формування груп ризику. Показано необхідність застосування йодних препаратів у пубертатному віці для профілактики виникнення дифузного нетоксичного зоба та лікування захворювання. В осіб, хворих на цю патологію, визначено ефективність покрокової терапії на її перебіг.