Комплексно обстежено 48 соціально депривованих дітей шкільного віку, які проживають на території помірного йододефіциту. Аналогічні спостереження проведено також після профілактичного лікування йодидом калію (препарат йодид-100). Вивчено співвідношення між розмірами, функціональною активністю щитовидної залози та рівнем психічного розвитку дітей за умов помірного йододефіциту та після корекції цього стану. За результатами обстеження встановлено кореляційний зв'язок між розмірами щитовидної залози та рівнем розумового розвитку, психічними функціями обстежених дітей. Виявлені зміни вірогідно покращуються внаслідок профілактичного лікування препаратами йоду.

Запропоновано нове рішення проблеми сучасної ендокринології, яка стосується вдосконалення технології лікування підлітків із дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) шляхом поглиблення існуючих уявлень щодо факторів ризику формування та механізмів несприятливого перебігу зоба в період пубертату. Одержано нові дані про вплив статевого дозрівання на частоту ДНЗ у підлітків. На підставі багаторічного динамічного спостереження за підлітками, у яких зоб уперше діагностований у пре- чи ранньому пубертаті, вивчено трансформацію дифузного зоба на етапах статевого дозрівання та визначено найбільш інформативні фактори щодо прогнозу перебігу ДНЗ. Доведено, що в період раннього пубертату достовірно збільшується кількість хворих із ознаками тиреоїдної недостатності та порушеннями соматостатевого розвитку, особливо за несприятливого перебігу ДНЗ. Визначено роль порушень у клітинній і фагоцитарній ланках імунної системи, дисбалансу цитокінів, зменшення рівня вітамінів та есенціальних мікроелементів на тлі надмірного накопичення токсичних металів у механізмах несприятливого перебігу ДНЗ. З'ясовано особливості формування затримки статевого розвитку у хворих на ДНЗ. Розроблено нову концепцію щодо диференційованого підходу до обстеження і лікування хворих із ДНЗ, яка базується на визначенні індивідуального прогнозу перебігу захворювання.

С помощью иммуногистохимической реакции с соответствующими антителами изучена экспрессия тироглобулина в фолликулярных аденомах щитовидной железы различного гистологического строения у детей и подростков. Установлено, что положительная иммуногистохимическая реакция в клетках и коллоиде выявлялась во всех фолликулярных аденомах, однако степень ее распространенности и интенсивности зависела от гистологического строения опухолей. Оксифильноклеточные аденомы имели преимущественно микрофолликулярное строение и характеризовались наиболее высокими показателями интенсивности иммуногистохимической реакции с антителами к тироглобулину.

Виявлено характерні особливості розподілу імуногенетичних алелей у дитячій популяції, установлені асоціативні зв'язки між деякими параметрами іммунної системи та генетичними характеристиками крові в дітей з нетоксичним дифузним зобом (НДЗ) за наявності або відсутності впливу наслідків Чорнобильської аварії. Проаналізовано ступінь значущості генетичних алелей різних систем крові у формуванні тиреоїдної передпатології за умов поліфакторного впливу. На основі отриманих даних показано роль імуногенетичного контролю імунологічних процесів у патогенезі захворювань щитовидної залози, що передбачає ряд додаткових критеріїв для ранньої діагностики та прогнозування пострадіаційної тиреоїдної патології. На основі встановлених закономірностей обгрунтовано необхідність диспансерного нагляду за дітьми з НДЗ, які знаходяться в стані передпатології.

Дисертацію присвячено фізичному розвитку, закономірностям змін морфофункціонального та імунологічного стану щитовидної залози дітей, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях Житомирської області. На підставі досліджень встановлені морфофункціональні порушення щитовидної залози, накопичення тиреоїдних антитіл, які залежать від внутрішнього випромінення та району мешкання дітей. Діти, які постійно мешкають на контрольованих територіях, потребують медичного контролю, особливо при переході в інші вікові групи.

Комплексно обстежено 214 дiтей шкiльного вiку, 38 з яких проживають на територiї з дефiцитом йоду в навколишньому середовищi, та 176 школярiв iнтактного регiону. У дiтей з йододефiцитного регiону за даними об'єктивного обстеження дiагностовано субклiнiчний гiпотиреоз. У них виявлено низький коефiцiєнт iнтелекту, швидкий розвиток втоми, зниження концентрацiї уваги, iнертнiсть психiчних реакцiй у порiвнянні з аналогiчними показниками у здорових дiтей. Тому вивчення психологiчного статусу може служити дiагностичним критерiєм у разі субклiнiчного гiпотиреозу, а визначення рiвня розумового розвитку може бути рекомендовано для скринiнгового тестування дiтей та дорослих щодо наявностi йодного дефiциту в органiзмi.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.11-52

Рубрики:

Тиреоїдити у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние биорезонансной стимуляции на состояние костной ткани (КТ) у 30 детей на санаторном этапе реабилитации. Выявлено положительное влияние метода на биохимические показатели, индекс плотности КТ.

Проведенные биохимические исследования ротовой жидкости у детей с диффузным нетоксическим зобом свидетельствуют о сниженных у них показателях содержания в ней кальция и фосфора, состояния антиоксидантной системы и неспецифической резистентности в полости рта. Профилактическое применения разработанного комплекса препаратов за 1 год наблюдений привело к достоверному увеличению в ротовой жидкости содержания фосфора, кальция (увеличение реминерализующей ее способности), активности каталазы и антиоксидантно-прооксидантного индекса (маркеры антиоксидантной защиты), активности лизоцима (маркер неспецифической резистентности) и уменьшению содержания малонового диальдегида (показатель перекисного окисления липидов), активности эластазы (маркер воспаления) и уреазы (показатель микробной обсемененности).

Зазначено, що використання нормативних показників є однією з актуальних проблем медицини. Особливе значення це має в пубертатний період, коли за короткий термін відбуваються значні зміни у дитячому організмі. Визначено нормативи показників тиреоїдного статусу у підлітків, вивчено зміни параметрів тиреоїдного статусу залежно від віку, статі та соматотипу у практично здорових підлітків Подільського регіону України. Встановлено, що залежність між рівнем тиреоїдних гормонів крові та віком і соматотипом відсутня, окрім рівня тироксину. На початку пубертатного періоду у хлопчиків та дівчаток дещо підвищується рівень трийодтироніну на тлі збільшення вмісту тиреотропного гормону крові. В подальшому рівень тироксину в крові у дівчаток зростає на тлі зменшення вмісту тиреотропного гормону, а у хлопчиків до 16 років рівні тироксину та тиреотропного гормону в крові знижуються.

Приведены данные исследования эпидемиологии йодного дефицита в Луганской области (рекомендации ВОЗ/МСКЙДЗ/ЮНИСЕФ, 2001, 2007) и изучения основных показателей функциональной активности щитовидной железы, выполненные на базе общеобразовательных школ промышленных городов Луганской области. Получены данные о наличии йодного дефицита легкой степени в регионе (медиана йодурии 83,0 мкг/л) и высокой частоты диффузного зоба у младших школьников (27,3 %). Продемонстрирована высокая распространенность скрытой гипотироксинемии и субклинического гипотиреоза у детей разных возрастных групп. Показано отклонение от традиционных гендерных черт формирования зобной эндемии. Сделан вывод о потенцирующем и модифицирующем влиянии эндокринных дизрапторов на формирование тиреоидной патологии. Обоснована необходимость разработки комплексной системы профилактики заболеваний щитовидной железы у детей в регионе легкого йодного дефицита и высокого уровня антропогенного загрязнения окружающей среды.

У дітей із радіаційнозумовленим та ендемічним зобом визначено генетичну та середовищну частку в патогенезі тиреопатій. У цих же групах дітей встановлено рівень зв'язаного з білком йоду.

Наведено випадок діагностики природженого зоба у новонародженого. Відзначено високі діагностичні можливості ультразвукової діагностики за цього хворобливого стану; описано його ехографічні ознаки: значне збільшення розмірів щитоподібної залози, виразну гіперваскуляризацію, що визначається в режимі кольорового доплера і не відповідає клініко-лабораторним проявам гіпотиреозу.

Проведено цитогенетичне обстеження чотирьох груп дітей з наявною та відсутньою патологією щитовидної залози, що народилися від батьків, в яких іонізуюче випромінювання виступало як виробничий (учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) чи екологічний (мешканці забрудненої радіонуклідами місцевості, які одержали так званий йодний удар у 1986 р.) фактор шкідливості. Визначено рівні та спектр хромосомних аберацій у 48- і 144-годинній культурах лімфоцитів периферичної крові. У разі короткотривалої інкубації лімфоцитів обстежені групи не відрізнялись за частотою інтегральних цитогенетичних показників, які відповідали віковій нормі, але в групі дітей, народжених від батьків - мешканців контамінованої радіоізотопами йоду та цезію місцевості, встановлено підвищення рівня обмінних аберацій хромосомного типу. За довготривалої інкубації лімфоцитів дітей з хронічним тиреоїдитом, народжених від опромінених батьків, виявлено вірогідне зростання частоти деяких аберацій як хроматидного, так і хромосомного типів. Підвищення частоти одиночних фрагментів підтверджує можливість експресії віддаленої хромосомної нестабільності у послідовних мітозах. Зростання рівня аберацій хромосомного типу - стабільних (аномальні моноцентрики) та нестабільних (центричні кільця) - свідчить як про реальність трансгенераційного феномену хромосомної нестабільності у нащадків опромінених батьків, так і про дестабілізацію їх геному внаслідок несприятливої екологічної ситуації в місцях проживання.

Исследованы 100 детей 12 - 17-ти лет с патологией щитовидной железы и 30 здоровых детей в санатории. Обнаружен синдром центральной дисрегуляции и дезадаптации. Гипотиреоидизм выявлен у 16 % пациентов. Применение "Thyreoidea compositum" в комплексе санаторного лечения улучшает тиреоидный и вегетативный статус в 92 % случаев.

За умов санаторію обстежено дітей з патологією щитовидної залози. Доведено ефективність комплексного санаторно-курортного лікування з застосуванням методу біорезонансної вібростимуляції та "Thyrcoidea compositum". Відзначено достовірне покращання показників вегетативного та гормонального гомеостазу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.418.1-54 + Р733.415.12-3

Рубрики:

Хвороби кісток і суглобів у дітей

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексное клинико-гормональное обследование 118 девочек и 198 мальчиков в возрасте 10 - 17 лет с диффузным нетоксическим зобом I - II ст. позволило диагностировать повышение уровня тиреотропина (ТТГ) более 2,0 мМЕ/л у 42,1 % мальчиков и 28,4 % девочек. У 11,4 % мальчиков и 12,2 % девочек зарегистрировано повышение индекса ТТГ/fТ4 более 0,29 у.е., что свидетельствовало о выраженной напряженности в тиреоидной системе и высоком риске формирования гипотиреоза. Доказано, что среди мальчиков с признаками тиреоидной недостаточности увеличивается число пациентов с низким ростом и дефицитом массы тела (76,0 %) и уменьшается - с гармоничным физическим развитием (12,0 %). У девочек зависимость между дефицитом тиреоидных гормонов и антропометрическими показателями проявляется менее отчетливо, что обусловлено половыми отличиями в регуляции процессов роста. Среди подростков с задержкой полового созревания, независимо от пола, в подавляющем большинстве случаев, диагностируют низкий рост и дефицит массы тела, формирующиеся на фоне нарастания признаков тиреоидной недостаточности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)442.7 + Р733.415.12-52

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен фрагмент кластерного исследования эпидемиологии йодного дефицита в Луганской области (рекомендации ВОЗ/МСКЙДЗ/ЮНИСЕФ, 2001, 2007), выполненного на базе младших классов двух общеобразовательных школ г. Алчевск, в сопоставлении с данными проведенного санитарно-эпидемиологической службой восьмилетнего мониторинга основных загрязнителей воздуха в районах размещения учебных заведений. Получены данные о наличии йодного дефицита легкой степени (медиана йодурии 95,5 мкг/л) и высокой частоты диффузного зоба у младших школьников (28,1 %). Продемонстрирована положительная корреляционная связь (r = 0,9) между интенсивностью аэрогенной нагрузки и частотой тиреоидной патологии у детей большого промышленного города. Сделан вывод о необходимости разработки комплексной системы профилактики диффузного зоба у детей в регионе легкого йодного дефицита и высокого уровня антропогенного загрязнения окружающей среды.