Наведено дані щодо частоти тиреоїдної патології у дітей і підлітків, хворих на ЦД. Особливу увагу приділено діагностиці тиреопатій і різних варіантів дистиреозу. Висвітлено особливості ультразвукового дослідження щитовидної залози у хворих на ЦД. Наведено алгоритм діагностики тиреоїдної дисфункції, розглянуто підходи до корекції виявлених порушень.

Представлены данные о частоте тиреоидной патологии у детей, больных сахарным диабетом (СД). Особое внимание уделено диагностике тиреопатий и различных вариантов дистиреоза. Освещены особенности ультразвукового исследования щитовидной железы у больных СД. Приведен алгоритм диагностики тиреоидной дисфункции, рассмотрены подходы к коррекции выявленных нарушений.

Наведено результати аналізу анкетування вагітних та дані масового скринінгу новонароджених на гіпотиреоз за 2009 рік. Продемонстровано, що недостатнє вживання багатих на йод продуктів, низька частота адекватної йодної профілактики під час вагітності обумовлюють напружене функціонування гіпофизарно-тиреоїдної системи матері та плоду, що проявляється високою частотою неонатальної гіпертиреотропінемії. Зроблено висновок про необхідність впровадження індивідуальної йодної профілактики в групах підвищеного ризику, до яких належать вагітні, жінки-годувальниці, діти.

Відомо, що частота тиреоїдної патології є вищою серед осіб жіночої статі незалежно від віку. Патологія щитоподібної залози (ЩЗ) може бути причиною пізнього статевого дозрівання, порушення оваріально-менструального циклу та в подальшому негативно позначатися на становленні репродуктивної системи підлітка. В структурі тиреоїдної патології провідну роль займає хронічний автоімунний тиреоїдит (АІТ), що є основною причиною набутого первинного гіпотиреозу в дітей та підлітків, на тлі якого можуть спостерігатися порушення менструальної функції. Водночас роль цієї патології у виникненні автоімунного ураження яєчників залишається невизначеною. Мета роботи - вивчення перебігу пубертатного періоду, становлення та характеру порушень менструального циклу, гормонального гомеостазу та наявності антитіл до ЩЗ і яєчників у дівчат-підлітків, хворих на АІТ. Обстежено 95 дівчат віком 16 - 18 років: 50 хворих на АіТ (основна група) та 45 без патології ЩЗ (група порівняння). Всім дівчатам проведено оцінку фізичного та статевого розвитку, визначення рівнів гонадотропних, статевих, тиреоїдних гормонів, антитіл до тиреоїдної пероксидази та антиоваріальних антитіл. Зроблено висновок, що за фізичним розвитком дівчата з АіТ випереджують однолітків. Темп розвитку вторинних статевих ознак у дівчат із АІТ є вищим, але водночас існує прошарок дівчат із затримкою статевого дозрівання. АІТ негативно впливає на становлення менструального циклу шляхом формування його порушень, починаючи з менархе. Визначено, що в дівчат із АІТ відбувається зниження естрадіолу, прогестерону та підвищення ЛГ, пролактину і тестостерону, що свідчить про патологічний вплив захворювання на всі ланки регуляції менструального циклу. Рівень порушення функції ЩЗ негативно впливає на ступінь розладу менструального циклу: так, найбільш виражені гормональні порушення виявлені в дівчат із АІТ та гіпотиреозом. Визначення рівня антиоваріальних антитіл не має діагностичного значення в даній віковій категорії, але відзначається тенденція до його підвищення у дівчат із АІТ та гіпоменструальним синдромом та пацієнток із АіТ і субклінічним гіпотиреозом.

Представлены результаты исследований функциональных особенностей автономной нервной системы (АНС) у детей с йододефицитом. Установлено, что у детей 1 - 3 классов в начале учебного года преобладало парасимпатическое влияние АНС, а к концу года зафиксировано преобладание симпатикотонии.

Встановлено, що у разі цукрового діабету (ЦД) у піддослідних тварин відбуваються значні зміни структурної організації компонентів щитовидної залози (ЩЗ), які відображають гіпофункціональний стан органу. Ультразвуковими дослідженнями встановлено статистично значуще більші об'єми ЩЗ у хворих на ЦД II типу юнаків і дівчат взагалі та різних соматотипів, ніж у відповідних груп здорових людей юнацького віку. Рівень тиротропного гормону та вільного тетрайодтироніну у хворих на ЦД II типу юнаків і дівчат достовірно відрізняється від значень у здорових юнаків і дівчат. Одержані антропо-соматометричні показники свідчать про статистично значущі розбіжності між здоровими та хворими на ЦД II типу юнаками або дівчатами взагалі та різних соматотипів. За допомогою антропометричних показників побудовано дискримінантні моделі, які дозволяють з високою вірогідністю розділити юнаків і дівчат на здорових і хворих на ЦД II типу.

Обгрунтувано нові методи діагностики, лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Обстежено 2 026 пацієнтів. Встановлено поширеність, інтенсивність та клінічні особливості карієсу зубів і захворювань тканин пародонта в дітей за умов еутиреоїдного зобу. Досліджено показники мінералізуючого потенціалу ротової рідини та сироватки кров; дітей, гормональну регуляцію та стан мікроелементного забезпечення організму, роль структурно-функціональних порушень сполучнотканинних компонентів зубощелепної ділянки. Розроблено й апробовано патогенетично обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо карієсу зубів та хронічного катарального гінгівіту в дітей за умов дифузного нетоксичного зобу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.418.1-5 + Р733.415.12 + Р733.569.452-59

Рубрики:

Хвороби кісток і суглобів у дітей

Хвороби щитовидної залози у дітей

Пухлини щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 138 дітей. Виявлено, що для фізичного розвитку дітей з патологією щитовидної залози характерно зниження середніх показників у дівчат з аутоімунним тиреоїдитом та у хлопчиків і дівчат з дифузним зобом.

Наведено порівняльну характеристику строків прорізування постійних зубів у дітей із системною гіпоплазією емалі як на тлі ендемічного зоба (ЕЗ), так і без нього. Установлено, що практично всі зуби із системною гіпоплазією емалі на тлі ЕЗ прорізувались у значно пізніші строки у порівнянні з дітьми без ЕЗ. Строки завершення формування постійного прикусу в дітей із системною гіпоплазією емалі на тлі ЕЗ різного ступеня тяжкості знаходяться в інтервалі 9 років 6 місяців - 14 років 4 місяці, тоді як у дітей без патології щитоподібної залози даний строк відповідає періоду з 8 років 10 місяців до 13 років 8 місяців, що має важливе значення для планування лікувально-профілактичних заходів у цих дітей.

Приведены данные о распространенности и клинических проявлениях стоматологичеких заболеваний у детей, страдающих эндемическим зобом: наибольшая распространенность стоматологической патологии установлена у детей, проживающих в горной местности (38,83 %), а наименьшая - в предгорной (28,25 %) и равнинной - 15,2 %. У 48,72 % детей на фоне эндемического зоба установлена системная гипоплазия эмали, а у 26,48 % детей поражение твердых тканей наблюдается в виде сочетанной патологии системной гипоплазии и кариеса зубов. Множественный кариес зубов установлен в 7,13 % случаев. Определена прямая корреляционная связь между возникновением и развитием стоматологических заболеваний и степенью дефицита йода в местностях постоянного проживання обследованных детей, страдающих эндемическим зобом.

Досліджено функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи та вміст внутрішньоклітинного цинку у дітей, які проживають на екологічно несприятливих і водночас йододефіцитних територіях та запропоновано удосконалення існуючих стандартних схем лікування екозалежної патології. Встановлено, що у дітей, які з народження проживають на екологічно забруднених територіях, розвивається дефіцит цинку як у клітин, так і в сироватці крові, що є інформативним показником стану клітинного метаболізму та порушень, викликаних екзогенними полютантами. Відзначено, що дефіцит цинку в організмі дітей поглиблює перебіг та частоту виникнення дифузного ендемічного зобу серед дітей, які проживають на екологічно забруднених територіях. Зазначено, що проведення стандартної терапії екопатології з включенням калію йодиду та препарату Цинктерал сприяло нормалізації вмісту цинку в клітинах та сироватці крові та водночас забезпечило щодо зменшення частоти зобу у дітей, які проживають в екологічно забруднених йододефіцитних регіонах.

Проведено дослідження серед репрезентативних груп населення Ц жінок дітородного віку та дітей віком 7 - 12-ти років, які проживають у Сімферополі, Бахчисараї, Ялті та Джанкої Автономної Республіки Крим. Проведено ехографічну оцінку стану щитовидної залози (ЩЗ), визначено екскрецію йоду із сечею, за допомогою опитування оцінювали рівень профілактики з використанням йодованої солі та йодовмісних сполук. Збільшення ЩЗ виявлено у 16,7 - 93 % хлопчиків і дівчаток, які мали початкові стадії зоба, серед жінок спостерігали збільшені розміри ЩЗ залози у 10 - 17 % обстежених. Показники йодурії вказували на більш ніж достатнє надходження йоду в організм більшості дитячого та жіночого населення Криму. Групова медіана екскреції йоду з сечею у жодному з населених пунктів не вказувала на йодну недостатність як у жінок, так і у дітей, діапазон значень становив 236,4 - 578,6 мкг/л. За матеріалами опитування встановлено, що 39,4 % жінок, як і їх діти, використовували йодовану сіль постійно, періодичне її вживання зазначили 13,6 % опитуваних. Про постійне використання в раціоні харчування морепродуктів повідомляли 26,6 % і про періодичне - 62,21 % опитуваних.

Проведено исследование среди репрезентативных групп населения Ц женщин детородного возраста и детей в возрасте 7 - 12-ти лет, проживающих в городах Симферополь, Бахчисарай, Ялта и Джанкой Автономной Республики Крым. Проводили эхографическую оценку состояния щитовидной железы (ЩЖ), определяли экскрецию йода с мочой, при помощи опроса оценивали уровень профилактики с применением йодированной соли и йодсодержащих веществ. Увеличение ЩЖ отмечено у 16,7 - 93 % мальчиков и девочек, которые имели начальные стадии зоба, среди женщин увеличенные размеры ЩЖ наблюдали у 10 - 17 % обследованных. Результаты йодурии свидетельствовали о более, чем достаточном поступлении йода в организм большинства детского и женского населении Крыма. Групповая медиана экскреции йода с мочой ни в одном из населенных пунктов не указывала на йодную недостаточность как у женщин, так и у детей, диапазон значений колебался от 236,4 до 578,6 мкг/л. По материалам опроса установлено, что 39,4 % женщин, как и их детей, использовали йодированную соль постоянно, периодическое ее употребление отметили 13,6 % опрошенных. О постоянном использовании в рационе питания морепродуктов засвидетельствовали 26,6 % и периодическом - 62,21 % опрошенных.

The authors have carried out a study among representative population groups: women of reproductive age and children aged 7 to 12 years being residents of the cities of Symferopol, Bakhchysarai, Yalta, and Dzhankoi of the Autonomous Republic of Crimea. Thyroid status was evaluated by echography, urinary iodine excretion assessment, and the degree of prophylaxis using iodized salt and iodine-containing components was estimated by questioning. Thyroid enlargement was reported in 16,6 - 93 % of boys and girls having initial stages of goiter; among women increased thyroid size was noted in 10 - 17 % of study subjects. The results of ioduria suggested a more than sufficient degree of iodine intake in most children and women of the Autonomous Republic of Crimea. Collective median of urinary iodine excretion in all of the cities under study indicated the absence of iodine deficiency neither in women nor in children; the range of values was within 236.4 to 578.6 mcg/l. Subjects' questioning showed that 39,4 % of women and their children consumed iodized salt permanently, and 13,6 % of respondents included salt in their ration periodically. 26,6 % answered that they consumed sea-food permanently, while 62,2 % of the interviewees did it periodically.

Проаналізовано поширеність і захворюваність патології щитовидної залози в дітей Чернівецької області у 1999 - 2003 рр.

Приведены данные исследования эпидемиологии йодного дефицита в Луганской области (рекомендации ВОЗ/МСКЙДЗ/ЮНИСЕФ, 2001, 2007) и изучения основных показателей функциональной активности щитовидной железы, выполненные на базе общеобразовательных школ промышленных городов Луганской области. Получены данные о наличии йодного дефицита легкой степени в регионе (медиана йодурии 83,0 мкг/л) и высокой частоты диффузного зоба у младших школьников (27,3 %). Продемонстрирована высокая распространенность скрытой гипотироксинемии и субклинического гипотиреоза у детей разных возрастных групп. Показано отклонение от традиционных гендерных черт формирования зобной эндемии. Сделан вывод о потенцирующем и модифицирующем влиянии эндокринных дизрапторов на формирование тиреоидной патологии. Обоснована необходимость разработки комплексной системы профилактики заболеваний щитовидной железы у детей в регионе легкого йодного дефицита и высокого уровня антропогенного загрязнения окружающей среды.

Наведено результати регіонального 30-кластерного дослідження дефіциту йоду, виконаного на сході України відповідно до стандартів ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ 2001 та 2007 рр. Проведено аналіз даних загальнонаціонального скринінгу новонароджених на гіпотиреоз по Луганській області. Продемонстровано, що за станом йодного забезпечення населення (медіана йодурії 83 мкг/л) область можна віднести до регіонів із легким йодним дефіцитом. Рівень поширеності зоба у дітей молодшого шкільного віку (27,7 %) та транзиторної гіпертиреотропінемії новонароджених (26,4 %) в області відповідає середній тяжкості йододефіцитних захворювань у популяції. Зроблено висновок щодо можливості використання даних загальнонаціонального скринінгу новонароджених на гіпотиреоз для аналізу ситуації щодо стану йодного забезпечення населення в країні. Надвисока частота ЙДЗ у популяції вимагає проведення в країні масових та індивідуальних заходів йодної профілактики.

Наведено результати 30-кластерного дослідження епідеміології дефіциту мікронутрієнтів (йод та залізо), виконаного за методологією ВООЗ/ЮНІСЕФ (2001) на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл Луганської області. Продемонстровано високу частоту виникнення дифузного нетоксичного зоба (27,7 % випадків), анемії (30,7 %) та поєднання зазначених патологічних станів (12,2 %) у обстежених 6 - 11-річних дітей. Виявлено підвищення шансів розвитку зоба та анемії у дітей промислових міст та шахтарських районів у порівнянні з їх однолітками, які проживають в сільський місцевості. Продемонстровано, що наявність анемії підвищує ризик виникнення тиреоїдної патології, а наявність зоба сприяє анемізації дитини. Зроблено висновок щодо наявності дефіциту йоду, заліза та поєднання таких станів як проблеми на популяційному рівні в регіоні, що потребує розробки програми профілактичних та лікувальних заходів.

Проаналізовано вплив основних зобогенів на формування дифузного нетоксичного зоба у дітей на сході України. Роботу виконано в межах 30-кластерного дослідження поширеності йододефіцитних захворювань у Луганській області (ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, 2001, 2007). Проаналізовано фактори, що сприяють розвитку тиреоїдної патології у дітей у районах із високим техногенним навантаженням та в умовно "чистій" частині області. Продемонстрировано наявність йодного дефіциту легкого ступеня на всій території області. Показано ефект потенціювання йодної недостатності факторами забруднення оточувального середовища, що негативно впливає на функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи. Зроблено висновок щодо необхідності проведення йодної профілактики в регіоні з багатофакторним впливом на розвиток тиреоїдної патології у дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.12

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено зміни в гіпофізарно-тиреоїдній системі вагітних та новонароджених за умов легкої йодної недостатності. Продемонстровано низький рівень йодного забезпечення вагітних, пов'язаний із ним гормональний дисбаланс в організмі матері, висока частота транзиторної гіпертиреотропінемії новонароджених, ускладнений перебіг перинатального періоду за умов недостатнього тиреоїдного забезпечення. Показано необхідність проведення профілактичних заходів під час вагітності.

Розглянуто питання створення регіональних програм профілактики йододефіцитних захворювань на підставі рекомендацій ВООЗ/МККЙДЗ/ЮНІСЕФ з урахуванням наявної в Україні нормативної бази. Наведено концептуальну модель побудови такої програми на прикладі Луганської області. Визначено основні напрямки та структури, що задіяні у її реалізації.