В експериментах на нелінійних білих самцях і самках щурів, які народилися від матерів, опромінених малими дозами в період вагітності, відмічено зменшення маси тіла та зміни морфофункціонального стану щитовидної залози, що проявилися підвищенням її маси та збільшенням функціональної активності, яка більшою мірою виражена у самок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.12 + Р120.121.2

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози у дітей

Йод і проблема йодизації населення

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано поширеність і захворюваність патології щитовидної залози в дітей Чернівецької області у 1999 - 2003 рр.

Наведено дані щодо частоти тиреоїдної патології у дітей і підлітків, хворих на ЦД. Особливу увагу приділено діагностиці тиреопатій і різних варіантів дистиреозу. Висвітлено особливості ультразвукового дослідження щитовидної залози у хворих на ЦД. Наведено алгоритм діагностики тиреоїдної дисфункції, розглянуто підходи до корекції виявлених порушень.

Представлены данные о частоте тиреоидной патологии у детей, больных сахарным диабетом (СД). Особое внимание уделено диагностике тиреопатий и различных вариантов дистиреоза. Освещены особенности ультразвукового исследования щитовидной железы у больных СД. Приведен алгоритм диагностики тиреоидной дисфункции, рассмотрены подходы к коррекции выявленных нарушений.

Проведено комплексне обстеження 10 682-х дітей у населених пунктах Київської, Житомирської, Чернігівської та Рівненської областей України. Стан щитовидної залози (ЩЗ) цих дітей був оцінений на підставі пальпаторного обстеження, ехографічного дослідження та визначення екскреції йоду з сечею. На Житомирщині за даними пальпаторних обстежень установлено частоту випадків зоба у межах від 26,4 % до 43,4 %, а за даними ультразвукових досліджень у різних вікових групах - від 16,01 % до 35,61 %. Медіана ескреції йоду з сечею у середньому в області становила 46,7 мкг/л. На Київщині за даними пальпаторних досліджень частота випадків зоба I - II ступеня у середньому становила від 27,85 % до 40,6 %. За результатами ультразвукових досліджень частота випадків, коли об'єм ЩЗ перевищував рекомендовані норми, становила від 1,6 % до 67,24 %. Медіана йодурії становила від 46,3 мкг/л до 223,2 мкг/л. На Рівненщині за результатами пальпаторних обстежень частота випадків зоба I - II ступеня становила від 23,53 % до 55,22 %. Ці дані підтверджуються результатами ультразвукових досліджень. Медіана екскреції йоду з сечею становила від 47,72 мкг/л до 67,2 мкг/л. У Чернігівщині медіана екскреції йоду з сечею була у межах від 25,8 мкг/л до 63,4 мкг/л. Шляхом пальпаторного обстеження дифузний зоб I ступеня виявлено у 29,34 % дітей, які мешкають у Києві. Виявлено, що населення Північного регіону України недостатньо забезпечене йодованою харчовою сіллю, постійно вживають йодовану сіль від 0,4 % до 4,6 % опитаних. Для профілактики тиреоїдної патології може бути використана вода "Йодіс".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.12

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные исследования эпидемиологии йодного дефицита в Луганской области (рекомендации ВОЗ/МСКЙДЗ/ЮНИСЕФ, 2001, 2007) и изучения основных показателей функциональной активности щитовидной железы, выполненные на базе общеобразовательных школ промышленных городов Луганской области. Получены данные о наличии йодного дефицита легкой степени в регионе (медиана йодурии 83,0 мкг/л) и высокой частоты диффузного зоба у младших школьников (27,3 %). Продемонстрирована высокая распространенность скрытой гипотироксинемии и субклинического гипотиреоза у детей разных возрастных групп. Показано отклонение от традиционных гендерных черт формирования зобной эндемии. Сделан вывод о потенцирующем и модифицирующем влиянии эндокринных дизрапторов на формирование тиреоидной патологии. Обоснована необходимость разработки комплексной системы профилактики заболеваний щитовидной железы у детей в регионе легкого йодного дефицита и высокого уровня антропогенного загрязнения окружающей среды.

Проведено дослідження серед репрезентативних груп населення Ц жінок дітородного віку та дітей віком 7 - 12-ти років, які проживають у Сімферополі, Бахчисараї, Ялті та Джанкої Автономної Республіки Крим. Проведено ехографічну оцінку стану щитовидної залози (ЩЗ), визначено екскрецію йоду із сечею, за допомогою опитування оцінювали рівень профілактики з використанням йодованої солі та йодовмісних сполук. Збільшення ЩЗ виявлено у 16,7 - 93 % хлопчиків і дівчаток, які мали початкові стадії зоба, серед жінок спостерігали збільшені розміри ЩЗ залози у 10 - 17 % обстежених. Показники йодурії вказували на більш ніж достатнє надходження йоду в організм більшості дитячого та жіночого населення Криму. Групова медіана екскреції йоду з сечею у жодному з населених пунктів не вказувала на йодну недостатність як у жінок, так і у дітей, діапазон значень становив 236,4 - 578,6 мкг/л. За матеріалами опитування встановлено, що 39,4 % жінок, як і їх діти, використовували йодовану сіль постійно, періодичне її вживання зазначили 13,6 % опитуваних. Про постійне використання в раціоні харчування морепродуктів повідомляли 26,6 % і про періодичне - 62,21 % опитуваних.

Проведено исследование среди репрезентативных групп населения Ц женщин детородного возраста и детей в возрасте 7 - 12-ти лет, проживающих в городах Симферополь, Бахчисарай, Ялта и Джанкой Автономной Республики Крым. Проводили эхографическую оценку состояния щитовидной железы (ЩЖ), определяли экскрецию йода с мочой, при помощи опроса оценивали уровень профилактики с применением йодированной соли и йодсодержащих веществ. Увеличение ЩЖ отмечено у 16,7 - 93 % мальчиков и девочек, которые имели начальные стадии зоба, среди женщин увеличенные размеры ЩЖ наблюдали у 10 - 17 % обследованных. Результаты йодурии свидетельствовали о более, чем достаточном поступлении йода в организм большинства детского и женского населении Крыма. Групповая медиана экскреции йода с мочой ни в одном из населенных пунктов не указывала на йодную недостаточность как у женщин, так и у детей, диапазон значений колебался от 236,4 до 578,6 мкг/л. По материалам опроса установлено, что 39,4 % женщин, как и их детей, использовали йодированную соль постоянно, периодическое ее употребление отметили 13,6 % опрошенных. О постоянном использовании в рационе питания морепродуктов засвидетельствовали 26,6 % и периодическом - 62,21 % опрошенных.

The authors have carried out a study among representative population groups: women of reproductive age and children aged 7 to 12 years being residents of the cities of Symferopol, Bakhchysarai, Yalta, and Dzhankoi of the Autonomous Republic of Crimea. Thyroid status was evaluated by echography, urinary iodine excretion assessment, and the degree of prophylaxis using iodized salt and iodine-containing components was estimated by questioning. Thyroid enlargement was reported in 16,6 - 93 % of boys and girls having initial stages of goiter; among women increased thyroid size was noted in 10 - 17 % of study subjects. The results of ioduria suggested a more than sufficient degree of iodine intake in most children and women of the Autonomous Republic of Crimea. Collective median of urinary iodine excretion in all of the cities under study indicated the absence of iodine deficiency neither in women nor in children; the range of values was within 236.4 to 578.6 mcg/l. Subjects' questioning showed that 39,4 % of women and their children consumed iodized salt permanently, and 13,6 % of respondents included salt in their ration periodically. 26,6 % answered that they consumed sea-food permanently, while 62,2 % of the interviewees did it periodically.

Наведено результати 30-кластерного дослідження епідеміології дефіциту мікронутрієнтів (йод та залізо), виконаного за методологією ВООЗ/ЮНІСЕФ (2001) на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл Луганської області. Продемонстровано високу частоту виникнення дифузного нетоксичного зоба (27,7 % випадків), анемії (30,7 %) та поєднання зазначених патологічних станів (12,2 %) у обстежених 6 - 11-річних дітей. Виявлено підвищення шансів розвитку зоба та анемії у дітей промислових міст та шахтарських районів у порівнянні з їх однолітками, які проживають в сільський місцевості. Продемонстровано, що наявність анемії підвищує ризик виникнення тиреоїдної патології, а наявність зоба сприяє анемізації дитини. Зроблено висновок щодо наявності дефіциту йоду, заліза та поєднання таких станів як проблеми на популяційному рівні в регіоні, що потребує розробки програми профілактичних та лікувальних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.418.1-5 + Р733.415.12 + Р733.569.452-59

Рубрики:

Хвороби кісток і суглобів у дітей

Хвороби щитовидної залози у дітей

Пухлини щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання створення регіональних програм профілактики йододефіцитних захворювань на підставі рекомендацій ВООЗ/МККЙДЗ/ЮНІСЕФ з урахуванням наявної в Україні нормативної бази. Наведено концептуальну модель побудови такої програми на прикладі Луганської області. Визначено основні напрямки та структури, що задіяні у її реалізації.

Обстежено 138 дітей. Виявлено, що для фізичного розвитку дітей з патологією щитовидної залози характерно зниження середніх показників у дівчат з аутоімунним тиреоїдитом та у хлопчиків і дівчат з дифузним зобом.

Отражены результаты обследования девушек пубертатного возраста с диффузным нетоксическим зобом и задержкой полового созревания. Приведены данные, свидетельствующие о том, что задержка полового созревания у девушек с зобом формируется на фоне тиреоидной недостаточности и сопровождается повышением уровня пролактина, снижением продукции лютропина, а также уменьшением биологически активной фракции эстрогенов, обусловленным увеличением уровня сексстероидсвязывающего глобулина.

Комплексное клинико-гормональное обследование 118 девочек и 198 мальчиков в возрасте 10 - 17 лет с диффузным нетоксическим зобом I - II ст. позволило диагностировать повышение уровня тиреотропина (ТТГ) более 2,0 мМЕ/л у 42,1 % мальчиков и 28,4 % девочек. У 11,4 % мальчиков и 12,2 % девочек зарегистрировано повышение индекса ТТГ/fТ4 более 0,29 у.е., что свидетельствовало о выраженной напряженности в тиреоидной системе и высоком риске формирования гипотиреоза. Доказано, что среди мальчиков с признаками тиреоидной недостаточности увеличивается число пациентов с низким ростом и дефицитом массы тела (76,0 %) и уменьшается - с гармоничным физическим развитием (12,0 %). У девочек зависимость между дефицитом тиреоидных гормонов и антропометрическими показателями проявляется менее отчетливо, что обусловлено половыми отличиями в регуляции процессов роста. Среди подростков с задержкой полового созревания, независимо от пола, в подавляющем большинстве случаев, диагностируют низкий рост и дефицит массы тела, формирующиеся на фоне нарастания признаков тиреоидной недостаточности.

Наведено результати регіонального 30-кластерного дослідження дефіциту йоду, виконаного на сході України відповідно до стандартів ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ 2001 та 2007 рр. Проведено аналіз даних загальнонаціонального скринінгу новонароджених на гіпотиреоз по Луганській області. Продемонстровано, що за станом йодного забезпечення населення (медіана йодурії 83 мкг/л) область можна віднести до регіонів із легким йодним дефіцитом. Рівень поширеності зоба у дітей молодшого шкільного віку (27,7 %) та транзиторної гіпертиреотропінемії новонароджених (26,4 %) в області відповідає середній тяжкості йододефіцитних захворювань у популяції. Зроблено висновок щодо можливості використання даних загальнонаціонального скринінгу новонароджених на гіпотиреоз для аналізу ситуації щодо стану йодного забезпечення населення в країні. Надвисока частота ЙДЗ у популяції вимагає проведення в країні масових та індивідуальних заходів йодної профілактики.

Показано, что у матерей, родивших преждевременно маловесных детей, в 2 раза чаще наблюдается патология щитовидной железы по данным УЗИ. В пуповинной крови их детей значительно снижен уровень гормонов щитовидной железы, что при дефиците йодного обеспечения матери может негативно влиять на адаптацию новорожденного. Обогащение рациона питания кормящих матерей, родивших преждевременно маловесных детей, йодосодержащими препаратами значительно улучшает лактацию, достоверно повышая суточное количество молока и длительность грудного вскармливания на первом году жизни.

Встановлено, що у разі цукрового діабету (ЦД) у піддослідних тварин відбуваються значні зміни структурної організації компонентів щитовидної залози (ЩЗ), які відображають гіпофункціональний стан органу. Ультразвуковими дослідженнями встановлено статистично значуще більші об'єми ЩЗ у хворих на ЦД II типу юнаків і дівчат взагалі та різних соматотипів, ніж у відповідних груп здорових людей юнацького віку. Рівень тиротропного гормону та вільного тетрайодтироніну у хворих на ЦД II типу юнаків і дівчат достовірно відрізняється від значень у здорових юнаків і дівчат. Одержані антропо-соматометричні показники свідчать про статистично значущі розбіжності між здоровими та хворими на ЦД II типу юнаками або дівчатами взагалі та різних соматотипів. За допомогою антропометричних показників побудовано дискримінантні моделі, які дозволяють з високою вірогідністю розділити юнаків і дівчат на здорових і хворих на ЦД II типу.

Представлены результаты исследований функциональных особенностей автономной нервной системы (АНС) у детей с йододефицитом. Установлено, что у детей 1 - 3 классов в начале учебного года преобладало парасимпатическое влияние АНС, а к концу года зафиксировано преобладание симпатикотонии.

Обговорено зміни в гіпофізарно-тиреоїдній системі вагітних та новонароджених за умов легкої йодної недостатності. Продемонстровано низький рівень йодного забезпечення вагітних, пов'язаний із ним гормональний дисбаланс в організмі матері, висока частота транзиторної гіпертиреотропінемії новонароджених, ускладнений перебіг перинатального періоду за умов недостатнього тиреоїдного забезпечення. Показано необхідність проведення профілактичних заходів під час вагітності.

Наведено результати аналізу анкетування вагітних та дані масового скринінгу новонароджених на гіпотиреоз за 2009 рік. Продемонстровано, що недостатнє вживання багатих на йод продуктів, низька частота адекватної йодної профілактики під час вагітності обумовлюють напружене функціонування гіпофизарно-тиреоїдної системи матері та плоду, що проявляється високою частотою неонатальної гіпертиреотропінемії. Зроблено висновок про необхідність впровадження індивідуальної йодної профілактики в групах підвищеного ризику, до яких належать вагітні, жінки-годувальниці, діти.