Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.12-5

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано характеристику медичної системи пiдтримки прийняття лiкарських рiшень (СППЛР) у межах монiторингу дiтей з йододефiцитними станами. Вiдображено функцiональну блок-схему системи, характеристику бази даних і модульний принцип функцiонування. Вiдмiнною ознакою СППЛР є диференцiйований пiдхiд до групи диспансерного спостереження, комплекснiсть оцiнки стану здоров'я, фiзичного i статевого розвитку дiтей з урахуванням впливу екзо- й ендогенних факторiв, використання принципу монiторингу з метою оздоровлення дiтей з йододефiцитними захворюваннями, їх адаптування до реальних умов, можливiсть використання СППЛР лiкарями рiзних спецiальностей.

Комплексно обстежено 48 соціально депривованих дітей шкільного віку, які проживають на території помірного йододефіциту. Аналогічні спостереження проведено також після профілактичного лікування йодидом калію (препарат йодид-100). Вивчено співвідношення між розмірами, функціональною активністю щитовидної залози та рівнем психічного розвитку дітей за умов помірного йододефіциту та після корекції цього стану. За результатами обстеження встановлено кореляційний зв'язок між розмірами щитовидної залози та рівнем розумового розвитку, психічними функціями обстежених дітей. Виявлені зміни вірогідно покращуються внаслідок профілактичного лікування препаратами йоду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-37 + Р733.415.12-5

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше у порівняльному аспекті охарактеризовано гормональний гомеостаз у дівчаток з затримкою статевого розвитку та різними формами порушення менструального циклу у разі дифузної еутиреоїдної гіперплазії щитовидної залози (ЩЗ) за умов патології пубертатного періоду залежно від рівня пептидних і стероїдних гормонів крові. Проведено комплексне оцінювання динаміки фолікулостимулювального та лютеінизувального гормонів, пролактину, естрадіолу, прогестерону, кортизолу, тиреотропного гормону, трийодтироніну та тироксину в сироватці крові під впливом санаторно-курортного лікування у дівчаток з затримкою статевого розвитку, первинною та вторинною аменореєю, гіпоменструальним синдромом, поліменореєю. Розроблено диференційований комплекс лікування патології пубертатного віку залежно від нозології, вихідного стану гонадотропної функції гіпофізу, яєчників та ЩЗ за умов курорту.

Здійснено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення наукового завдання - визначення структурно-функціональних змін в опроміненій щитовидній залозі у віддалений період після аварії на ЧАЕС та ролі іонізувального випромінення в їх формуванні у дітей та підлітків, які мешкають на радіоактивно забрудненій території з дефіцитом йоду в довкіллі, та обгрунтуванні заходів корекції йодної недостатності в організмі, лікування дифузного зоба та профілактики тиреоїдної патології. На підставі проведених досліджень у опромінених дітей та підлітків виявлено невідповідність частоти зоба ступеня йодного дефіциту. Показано, що інкорпорація радіонуклідів йоду сприяє розвитку вузлових форм зоба, збільшенню відносного об'єму щитовидної залози та порушенню її ехоструктури, підвищенню частоти випадків позитивних проб антитіл до тиреоглобуліну і/або антитіл до тиреоїдної пероксидази, зростанню концентрації тиреотропіну у сироватці крові. Виявлено залежність цієї концентрації від дози опромінення щитовидної залози.

Дослідження екскреції йоду з сечею у 129-ти дітей віком 6 - 13-ти років, що проживають у північних і західних районах Чернігівської області (Чернігівському, Корюківському, Козелецькому, Семенівському) та у м. Чернігів, показало необхідність проведення йодної профілактики - медіана йодурії у обстежених становила 83,80 мкг/л. У Чернігівській школі-інтернаті рандомізованим методом відібрано контрольну групу дітей та дві піддослідні групи, в яких у харчуванні протягом одного місяця використовували сіль, йодовану за допомогою йодату калію, зі вмістом йоду 20 або 40 мг на кг солі. В кожній групі визначали рівень екскреції йоду з сечею. В контрольній групі медіана йодурії становила 95,68 мкг/л. З застосуванням солі з концентрацією йоду 20 мг/кг медіана йодурії була 122,06 мкг/л, а з застосуванням солі з концентрацією 40 мг/кг медіана йодурії становила 126,12 мкг/л. На підставі проведеного дослідження зроблено висновок, що використання йодованої солі зі вмістом йоду 20 і 40 мг/кг однаково ефективне для оптимізації забезпеченості йодом дітей в організованих дитячих колективах Чернігівської області.

Исследование экскреции йода с мочой у 129-ти детей в возрасте 6 - 13-ти лет, проживающих в северных и западных районах Черниговской области (Черниговском, Корюковском, Козелецком, Семёновском) и в г. Чернигов, показало необходимость проведения йодной профилактики - медиана йодурии у обследованных составила 83,80 мкг/л. В Черниговской школе-интернате рандомизированным методом была отобрана контрольная группа детей и две исследуемые группы, у которых в питании на протяжении одного месяца использовали соль, йодированную с помощью йодата калия, с содержанием йода 20 или 40 мг на кг соли. В каждой группе определяли уровень экскреции йода с мочой. В контрольной группе медиана йодурии составила 95,68 мкг/л. При применении соли с концентрацией йода 20 мг/кг медиана йодурии была 122,06 мкг/л, а при использовании соли с концентрацией 40 мг/кг медиана йодурии составила 126,12 мкг/л. На основании проведенного исследования сделан вывод, что использование йодированной соли с содержанием йода 20 и 40 мг/кг одинаково эффективно для оптимизации обеспеченности йодом детей в организованных детских коллективах Черниговской области.

Investigations of urinary iodine excretion in 129 children aged 6 to 13 years, residents of northern and western districts of Chernihiv region (Chernihiv, Koryukivka, Kozelets, Semenivka districts) and City of Chernihiv have shown the necessity of iodine prophylaxis in the presence of a ioduria median 83.80 mcg/L. In a boarding school of the City of Chernihiv a control group and two study groups of children have been randomly selected, who were during one month on a iodized-salt-containing diet usingpotassium iodate in a proportion of 20 or 40 mg of iodine per 1 kg of salt. Urinary iodine excretion was assessed in each of the groups. In control group ioduria median made up 95.68 mcg.

Досліджено питання підвищення ефективності моніторингу, профілактики та лікування патологічних станів, зумовлених дефіцитом йоду та заліза в дітей. Шляхом проведення регіонального 20-кластерного епідеміологічного дослідження встановлено існування йодо- та залізодефіцитних станів. Показано пріоритетну роль дефіциту мікронутрієнтів у формуванні зоба та залізодефіцитної анемії у разі потенціюючого впливу факторів навколишнього середовища. Встановлено суттєвий вплив дефіциту йоду та заліза на фізичний розвиток і здоров'я дітей у регіоні. Виявлено тенденцію до зростання кількості випадків зоба й анемії з віком. Установлено високу частоту порушень тиреоїдного гормоногенезу та доведено їх взаємозв'язок зі станом депо заліза. Запропоновано коефіцієнти для оцінювання ступеня збільшення щитовидної залози та моніторингу динаміки тиреоїдних обсягів під час лікування. Доведено ефективність йодної профілактики в регіоні з інтенсивним антропогенним забрудненням середовища. Розроблено методику лікування та профілактики йододефіцитних захворювань дітей з залізодефіцитними станами. Запропоновано регіональну модель подолання йодного дефіциту й автоматизовану систему підтримки прийняття лікарських рішень для моніторингу, профілактики та лікування йодо- та залізодефіцитних станів.

Проведено рандомізоване, кластерне дослідження йодного забезпечення дітей та жінок репродуктивного віку у Південно-Східному регіоні України, яке визначає наявність легкого та помірного ступеня йодного дефіциту у даному регіоні та запропоновано адекватні заходи профілактики. Виявлено суттєву недостатність йодного забезпечення вагітних і матерів-годувальниць в Дніпропетровській та Луганській областях. Показано, що оптимальний вміст йоду в сечі є у тих вагітних, які одержують одночасно засоби масової та групової профілактики. Вперше в Україні здійснено оцінювання йодної забезпеченості новонароджених через дослідження вмісту йоду в молозиві їх матерів. Доведено пряму лінійну регресійну залежність вмісту йоду в грудному молоці від йодурії матерів-годувальниць.

Вперше зафіксовано ступені порушень екзокринної функції підшлункової залози (ЕФПЗ) у дітей з хронічними гастродуоденітами залежно від етіології захворювання. Встановлено, що найбільше ЕФПЗ порушується у пацієнтів з хронічною гастродуоденальною патологією (ХГДП) алергічного генезу, найменше - у хворих з функціональною диспепсією (ФД). Досліджено вплив ступеня порушення ЕФПЗ на динаміку клініко-об'єктивних показників, тривалість захворювання та стабільність ремісії у даної категорії дітей. Виявлено відмінності морфологічних форм гастродуоденальної патології (ГДП), досліджено цитологічний склад біоптатів слизової облонки шлунка (СОШ) залежно від етіології патологічного процесу. Проаналізовано особливості періоду ремісії залежно від етіології захворювання, його морфологічних форм, характеру лікування, а також ступеня екзокринної недостатності підшлункової залози (ЕНПЗ). Обгрунтовано доцільність корекції комплексного лікування хронічної патології верхніх відділів травної системи з супутньою вторинною екзокринною недостатністю підшлункової залози (ВЕНПЗ) шляхом включення препарату системної ензимотерапії (СЕ). Тривалість курсу даної терапії рекомендовано встановлювати залежно від генезу основного захворювання та ступеня порушеня ЕФПЗ. Показано позитивний вплив препарату СЕ на перебіг хронічної патології верхніх відділів травної системи у дітей та усунення ЕНПЗ, яка є закономірною за даної патології.

Изучено течение беременности, родов, послеродового периода, функции щитовидной железы и фетоплацентарного комплекса у женщин, проживающих в Киевской области. Полученные данные свидетельствуют о некоторых особенностях функции щитовидной железы, проявляющихся снижением среднего уровня свободных фракций тироксина, трийодтиронина и повышением - тироксинсвязывающего глобулина. Повышение уровня плацентарного лактогена, который обеспечивает высокую функциональную активность плаценты во II триместре беременности, свидетельствует о напряжении адаптационно-компенсаторных механизмов организма. Установлена прямая корреляционная связь гипофизарно-тиреоидной и фетоплацентарной систем. С целью профилактики развития гипотиреоидного состояния у матери, плода и новорожденного, плацентарной дисфункции целесоообразно проводить медикаментозную коррекцию Йодомарином с ранних сроков беременности.

Освещены механизмы развития и подходы к лечению йодофолиевого дефицита, который является одной из наиболее актуальных мультидисциплинарных проблем современной медицины. Показано, что для решения этой проблемы следует объединить усилия специалистов разных областей здравоохранения - генетиков, педиатров, эндокринологов, неврологов, акушеров-гинекологов, иммунологов, лаборантов с соответствующей материально-технической базой; необходимо проводить разъяснительную работу среди детей, подростков, беременных, кормящих матерей по вопросам ранней диагностики и возможного предупреждения йодо-, фолиеводефицитных заболеваний.

Йодний дефіцит під час гестації негативно впливає на функцію щитоподібної залози матері та розвиток плода, зумовлює обтяжений перебіг вагітності. Мета роботи - визначити стан йодної забезпеченості вагітних і новонароджених та оцінити ефективність різних способів антенатальної йодної профілактики. Надано результати неонатального скринінгу на вроджений гіпотиреоз (n = 64 706); визначення медіани йодурії та об'єму щитоподібної залози (n = 1052), рівня тиреотропіну, вільних тироксину та трийодтироніну в сироватці крові вагітних (n = 252). Проведено динамічне спостереження за 183 жінками та народженими ними дітьми. Встановлено недостатнє йодне забезпечення матері та плода за частотою неонатальної гіпертиреотропінемії (20,6 %) та медіаною йодурії вагітних (78,0 мкг/л), що призводить до напруженого функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи з формуванням гестаційної гіпотироксинемії (30,9 %) і зоба (36,5 %). Продемонстровано негативний вплив порушень функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи на перебіг перинатального періоду. Висновки: доведено високу ефективність антенатальної йодної профілактики шляхом застосування препаратів калію йодиду (200 мкг/добу) протягом усієї гестації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.12-5 + Р733.415.12-5

Рубрики:

Захворювання щитовидної залози у вагітних

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Изучена эффективность популяционной профилактики дефицита йода у детей в возрасте от 4-х до 13-ти лет. Выделена группа для индивидуальной профилактики заболеваний щитовидной железы. Определены параметры эффективности групповой профилактики препаратом "Йодомарин<190>".

Обстежено 119 новонароджених у матерів, які постійно проживають в ендемічному щодо йоду регіоні. Проведено об'єктивне обстеження та визначення на 4 - 5 дні життя рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у плямі цільної крові, яку забирали з п'ятки дитини та наносили на тест-смужку з фільтрувального паперу Schleicher, набором для імуноферментного аналізу Neoscreen ELISA TSH. Групи немовлят поділено залежно від виду замісної терапії у матері. Перша група матерів (n = 30) одержували 200 мкг "Йодиду-Фармак", друга (n = 18) - одержували 250 мкг "Йодиду-Фармак", третя (n = 42) - 200 мкг "Йодиду-Фармак" на тлі підвищеного титру антитіл до тиреопероксидази (АТ-ТПО), четверта (n = 29) - "Антиструмін" по 0,5 таблетки через день. Встановлено, що наявність підвищеного титру АТ-ТПО та застосування недозованого йодовмісного препарату спричиняють більш високі значення ТТГ новонародженого. Всі випадки гіпертиреотропінемії вище 20 мМод/мл (характерного для неонатального гіпотиреозу) виявлено у групі немовлят, у матерів яких підвищений вміст АТ-ТПО.