Цель исследования - выявление функциональных и структурных изменений в щитовидной железе (ЩЖ) у детей, рожденных от родителей, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС, пубертатного возраста с клиническими проявлениями метаболического синдрома. Обследовано 108 пациентов 12 - 17 лет. Изучаемые показатели, характеризующие функцию ЩЖ и состояние жирового и углеводного обмена, стали диагностическими критериями дисгормональных нарушений, выявленных у детей с проявлениями пубертатного диспитуитаризма. Патологические изменения в ЩЖ могут быть фактором риска развития клинических проявлений метаболического синдрома. Полученные результаты подтверждают необходимость у детей с клиническими признаками метаболического синдрома проводить обследование структурных и функциональных нарушений со стороны ЩЗ.

Вивчено стан здоров'я (особливості фізичного, нервово-психічного та статевого розвитку) дітей шкільного віку залежно від геоендемічної зони проживання та ступеня йодної недостатності. Визначено рівень зобної ендемії та розповсюдженість зоба серед дитячого населення північної Буковини за окремими критеріями ВООЗ/ЮНІСЕФ/ІССІDD. Показано невідповідність між частотою зоба серед дітей з різних зон проживання та медіаною йодурії, що передбачає наявність інших зобогенних факторів у формуванні ендемічного процесу на північній Буковині. Вивчено розповсюдженість субклінічного гіпотиреозу серед дітей шкільного віку, які проживають за умов йодного дефіциту та проведено оцінку стану здоров'я та розвитку цих дітей. Виділено основні напрямки порушення розвитку дітей з зобом залежно від функціонального стану щитовидної залози. Удосконалено алгоритм активної ранньої діагностики тиреопатій. Запропоновано та показано терапевтичну ефективність харчових домішок "Еламін" та "Біостар плюс спіруліна" в дітей для корекції йодного дефіциту.

В результате обследования детей и подростков 7 - 8-ми лет с различными тиреопатиями, проживающими на территории крупного агропромышленного района в условиях легкого йододефицита, диффузный нетоксический зоб диагностирован у 87,6 % пациентов. В его структуре аутоиммунный тиреоидит составлял 42,6 %. Таким образом, недостаток потребления йода с продуктами питания, сочетающийся с неблагоприятным воздействием антитиреоидных факторов, значительно повышает риск развития аутоиммунных процессов в щитовидной железе. Данный факт необходимо учитывать при решении вопроса о выборе метода терапии и проведении лечебно-профилактических мероприятий препаратами йода.