Наведено результати дослідження впливу легкої йодної ендемії на фізичний розвиток, психологічні та інтелектуальні характеристики особистості дітей та підлітків Луганської області. Результати дослідження дітей з ендемічним зобом дозволили виявити суттєві зміни в їх розвитку та виділити статево-вікові групи щодо ризику виникнення ускладнень. Зроблено висновки про необхідність корекції йодного дефіциту як неодмінної умови покращання показників фізичного та нервово-психічного розвитку дітей з розробкою комплексного підходу до профілактичних та лікувальних заходів.

Проведено скрининговое обследование 4 028-ми детей и подростков Сквирского района Киевской области. Оценивалось состояние щитовидной железы (ЩЖ) и обеспеченность организма йодом. У 584-х (14,5 %) обследуемых выявлена патология ЩЖ. Медиана йодурии у них составляла 41,2 мкг/л и 69,7 мкг/л. Соответственно у 82,9 % и 70 % детей и подростков отмечался дефицит йода. Высокий уровень распространенности диффузного зоба у детей обусловлен действием комплекса факторов, главным из которых является дефицит йода. Этим детям проводили йодную профилактику по коррекции дефицита йода с помощью йодсодержащих препаратов и БАД (йод-форте, йодид 100-200, БАД "Фитосорбин-планта 1"). Доказана эффективность применения данных препаратов и БАД у детей и подростков с диффузным нетоксическим зобом, проживающих в регионах радиационного загрязнения и йодной недостаточности относительно коррекции дефицита йода и профилактики эндемичеcкого зоба.

Показано, що найбільш часто у дітей із дифузним ендемічним зобом I ступеня виявляється патологія травної та кісткової систем. Поєднана патологія призводить до дестабілізації мінерального гомеостазу, дисбалансом в обміні кальцію, фосфору. Порушується гормонопродуктивна функція щитовидної залози (ЩЗ) та гіпофіза. У 61,65 % дівчат та у 16,44 % хлопців виявлено остеопенічні зміни різного ступеня тяжкості. Патогенетично обгрунтовано доцільність і запропоновано схему корекції порушень мінерального обміну у дітей із дифузним ендемічним зобом I ступеня з супутньою патологією мінерально-вітамінним комплексом, що містить в своєму складі, зокрема, вітаміни A, E, C, мінерали йод, селен, кальцій, фосфор, магній, а за виявлення зниження мінеральної щільності кісткової тканини - в комбінації із препаратами кальцію. В динаміці відстежено покращання показників здоров'я дітей, а саме покращання самопочуття, стабілізація рівня гормонів ЩЗ, обмінних процесів кісткової тканини, показників макроелементів.

The article presents a review of literature related to current aspects of the problem of diffuse nontoxic goiter. Etiology of the disease and the thyroid system functional state have also been given in the article. The athors emphasize the necessity of precising a number of classification issues as well as present different therapeutic approaches in treating patients with diffuse nontoxic goiter.

Рассмотрены особенности формирования, клинических проявлений и терапии диффузного нетоксического зоба у детей. Подчеркнута связь заболевания с генетической предрасположенностью, воздействием природных и антропогенных струмогенов, иммунными процессами. Клинически диффузный нетоксический зоб проявляется диффузным увеличением щитовидной железы, нормальным или повышенным уровнем тиреотропного гормона гипофиза при нормальном содержании тироксина и трийодтиронина, что трактуют как синдром субклинического гипотиреоза. Многообразие теорий патогенеза заболевания обусловливает апробацию различных терапевтических подходов, основные из которых использование препаратов йода и заместительной терапии.

У підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб, вивчено тиреоїдний статус (розміри щитовидної залози та рівень тиреоїдних гормонів у крові), антропометричні та дерматогліфічні показники та стан здоров'я. Запропоновано математичну модель визначення належного об'єму щитовидної залози у підлітка залежно від статі, антропометричних, соматотипологічних і дерматологічних ознак з метою ранньої діагностики дифузного нетоксичного зоба. Показано можливість його виникнення на тлі певних факторів, а саме: недостатності йодозабезпечення, забруднення навколишнього середовища та спадкової схильності. Розроблено математичну модель прогнозу виникнення захворювання в дітей для формування груп ризику. Показано необхідність застосування йодних препаратів у пубертатному віці для профілактики виникнення дифузного нетоксичного зоба та лікування захворювання. В осіб, хворих на цю патологію, визначено ефективність покрокової терапії на її перебіг.

Проведено дерматогліфічне обстеження 210-ти (103 хлопчики і 107 дівчаток) практично здорових підлітків та 100-та підлітків з дифузним нетоксичним зобом. Дерматогліфічне дослідження проведено за методикою Гладкової: визначено гребеневий рахунок на кожному пальці, сумарний гребеневий рахунок на п'яти пальцях кожної руки та тотальний гребеневий рахунок, типи пальцевих візерунків, 20 показників долонної дерматогліфіки кистей обох рук. Встановлено, що гребеневий рахунок, частота виявлення латерально-кишенькової й ульнарної петлі, величина кутів atd, ctd, atb мають діагностично-прогностичний характер у разі дифузного нетоксичного зоба. Одержані дерматогліфічні дані вірогідно більші у дівчаток з дифузним нетоксичним зобом, ніж у хлопчиків.

Проведено дерматоглифическое обследование 210-ти (103 мальчика и 107 девочек) практически здоровых подростков и подростков с диффузным нетоксическим зобом. Дерматоглифические исследования выполнены по методике Гладковой: определен гребневый счет на каждом пальце, суммарный гребневый счет на пяти пальцах каждой руки и общий гребневый счет, типы пальцевых рисунков, 20 показателей ладонной дерматоглифики кистей обеих рук. Установлено, что гребневый счет, частота встречаемости латерально-карманной и ульнарной петель, величина углов atd, ctd, atb имеют диагностически-прогностический характер при ДНЗ. Полученные дерматоглифические данные достоверно больше у девочек с ДНЗ, чем у мальчиков.

The dermatoglyphic study of healthy teenagers and teenagers with diffuse non-toxic goiter of both sexes was conducted. The general for both sexes line of dermatoglyphic signs for teenagers with diffuse goiter (DG) and without him it is established. Bimanual differences are certain for teenagers with DG: ulnar loops are more frequent in boys on the II-V fingers of the left hand, and in girls - on the I, III fingers of the right hand. Both in boys and in girls with DG the arcs are absent on the V finger, radial loops on the I, III, IV, V fingers; lateral pocketal loops on the I-V fingers and double loops on the IV, V fingers of both hands.

Дослідження присвячено підвищенню ефективності профілактики і лікування ураження твердих тканин зубів у дітей з ендемічним зобом (ЕЗ) шляхом вивчення факторів ризику їх виникнення та застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу, який містить зубний еліксир "Лізодент" та препарати кальціум Д, йодомарин і хілак форте. Вивчено рівень гігієни порожнини рота, стан твердих тканин зубів, ступінь дисбіозу ротової порожнини, основні біохімічні параметри ротової рідини та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей з ЕЗ, що проживають у районі йододефіциту. Впроваджено лікувально-профілактичний комплекс для профілактики та лікування некаріозних уражень твердих тканин у дітей Прикарпаття, а також оцінено його ефективність в найближчі та віддалені терміни спостереження.

Обстежено 38 дітей віком від 8-ми до 16-ти років, які проживають у гірському регіоні Івано-Франківської області. У всіх обстежених виявлено дифузний зоб I - II ступеня та відставання в розумовому розвитку. Зміни інтелекту збігались зі сповільненим рівнем фізичного розвитку, брадикардією та тенденцією до зниження систолічного тиску і відповідали вираженості дифузного гіпотиреоїдного зоба. Одержані дані дозволяють припустити негативний вплив дефіциту йоду на розумовий, фізичний розвиток дітей та основні вегетативні функції організму.

На підставі аналізу клінічних даних і перебігу дифузного токсичного зоба (ДТЗ) установлено, що в осіб дитячого та підліткового віку наявна певна залежність розмірів щитовидної залози (ЩЗ) від ступеня тяжкості перебігу тиреотоксикозу. З'ясовано, що значно рідше, ніж у дорослих, мають місце супутні вогнищеві ураження, важкі ураження органів зору. У дітей виявлено переважну кількість випадків гістологічної будови зоба, а саме: мікрофолікулярного - 24,2 % випадків, нормофолікулярного - 19,5 % та змішаного мікрофолікулярно-солідного - 16,8 %. У понад 50 % прооперованих дітей і підлітків виявлено папілярну гіперплазію тиреоїдного епітелію (54,4 %), що переважно була локальною (43,6 %), а також у 26,8 % випадків - ознаки локального тиреоїдиту. Визначено можливі чинники ризику розвитку гіпотиреозу після хірургічного лікування ДТЗ, а саме: чоловіча стать, тривалість консервативного лікування, наявність морфологічних ознак вираженого хронічного тиреоїдиту та фіброзних змін строми залози, маса тиреоїдного залишку.

У клініці Інституту ендокринології й обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України прооперовано 1 843 хворих з приводу тиреотоксичного зоба (149 дітей і підлітків, 1 654 дорослих). Описано морфологічні особливості тиреотоксичного зоба у дітей і підлітків. Відзначено найбільш типовіші гістологічні зміни у разі дифузного токсичного зоба (ДТЗ), а також наведено характеристику карцином на тлі тиреотоксичного зоба. Серед гістологічних типів морфологічної будови тиреотоксичного зоба у дітей значно переважали мікрофолікулярний - 24,2 % випадків, нормофолікулярний - 19,5 % та змішаний мікрофолікулярно-солідний - 16,8 % варіанти. Папілярна карцинома на тлі ДТЗ була виявлена у двох підлітків. Злоякісне ураження щитовидної залози на тлі тиреотоксичного зоба виявляли у 55-ти дорослих осіб (3,3 %): 39-ти хворих на папілярний рак, 15-ти - на фолікулярний і 1-го - на медулярний.

В клинике Института эндокринологии и обмена веществ им. В.П.Комиссаренко АМН Украины на протяжении 1989 - 2003 годов проведено 1843 операций по поводу ДТЗ (1654 - у взрослых и 189 у детей и подростков). Описаны морфологические свойства тиреотоксического зоба у детей и подростков. Отмечены наиболее типичные гистологические изменения при ДТЗ, а также была приведена характеристика карцином на фоне тиреотоксического зоба. У детей превалировали микрофолликулярный (24,2 %), нормофолликулярный (19,5 %) и смешанный микрофолликулярно-солидный (16,8 %) варианты строения ДТЗ. Папиллярная карцинома на фоне тиреотоксического зоба была выявлена у двух подростков (1,3 %). У взрослых злокачественное поражение щитовидной железы обнаружено у 55-ти (3,3 %) пациентов: 39 случаев папиллярного рака, 15 - фолликулярного и 1 - медуллярного.

Between 1989 and 2003 we were using surgical treatment of hyperthyroidism in 1843 patients (149 children and adolescents, 1654 adult patients). Morphological features Graves' disease at children and adolescent are described. The most typical histologic changes are marked at thyrotoxicosis, and also the characteristic of thyroid cancer on a background Graves' disease has been resulted. At children prevailed a microfollicular (24.2 %), normofollicular (19.5 %), mixed microfollicular and solid (16,8 %) variants of structure of Graves' disease. Histological examination revealed papillary carcinoma in 2 (1.3 %) adolescent; at adults thyroid carcinoma it has been revealated in 55 patients (3.3 %): 39 patients with papillary carcinoma, 15 - folliculary and 1- medullary.

Виявлено характерні особливості розподілу імуногенетичних алелей у дитячій популяції, установлені асоціативні зв'язки між деякими параметрами іммунної системи та генетичними характеристиками крові в дітей з нетоксичним дифузним зобом (НДЗ) за наявності або відсутності впливу наслідків Чорнобильської аварії. Проаналізовано ступінь значущості генетичних алелей різних систем крові у формуванні тиреоїдної передпатології за умов поліфакторного впливу. На основі отриманих даних показано роль імуногенетичного контролю імунологічних процесів у патогенезі захворювань щитовидної залози, що передбачає ряд додаткових критеріїв для ранньої діагностики та прогнозування пострадіаційної тиреоїдної патології. На основі встановлених закономірностей обгрунтовано необхідність диспансерного нагляду за дітьми з НДЗ, які знаходяться в стані передпатології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-2 + Р733.415.120.26

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У детей с некариозным поражением эмали зубов, больных эндемическим зобом, установлены изменения структурно-функционального состояния костной ткани в сравнении со здоровыми детьми соответствующего возраста и пола. Наиболее выраженные нарушения состояния костной ткани и больше детей с остеопенией и некариозным поражением эмали зубов установлены при тяжелой форме эндемического зоба, что определяет необходимость проведения лечебно-профилактических мероприятий, направленных на оптимизацию костного метаболизма, которое, в свою очередь, приведет не только к улучшению структурно-функционального состояния костной ткани у детей, но и к повышению резистентности твердых тканей зубов.

У 88-и детей с диффузным нетоксическим зобом изучены показатели тиреоидного статуса, уровни кальцийрегулирующих гормонов, биохимических маркеров костного метаболизма в исходном состоянии и через восемь месяцев с начала ортодонтического лечения. Использование комплекса адаптогенных, остеотропных препаратов на этапах ортодонтического лечения способствовало достоверной положительной динамике кальцийрегулирующих гормонов и биохимических маркеров остеогенеза, нормализации баланса ремоделирующих циклов.

Обгрунтовано й оптимізовано принципи санаторно-курортного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом на основі розробки диференційованих підходів до цілеспрямованого комплексного застосування бальнеофізіотерапевтичних чинників загальної та рефлекторно-сегментарної дії шляхом вивчення індивідуальних особливостей клініко-функціонального статусу організму і визначення його інтегральних критеріїв патерну та динамічних змін його типів у процесі лікування. Встановлено особливості функціональних відхилень, що сформувалися в дітей з дифузним зобом з залученням в патологічний процес однієї, двох і більше систем, що зумовило необхідність розробки інтегральної характеристики стану здоров'я, представлену патерном. Запропоновано три типи патерну, рекомендованого до застосування на курортному і позакурортному етапах. Розроблено алгоритм клініко-функціональних показань комплексного призначення фізичних чинників, який грунтується на використанні інтегральної технології діагностики змін в основних системах організму, що спрямована на виявлення ранніх порушень і своєчасну корекцію. Зазначено, що розроблений патерн оцінки стану здоров'я дітей з дифузним зобом ефективний під час вибору методик лікування в прогнозуванні лікувального ефекту і визначенні досягнутих результатів і є новим підходом до інтегральної системної оцінки фізіологічного стану організму на основі встановлених відхилень. Зазначено, що виявлені відмінності в процесі формування лікувального ефекту залежно від клініко-функціональних порушень стану основних систем регуляції життєдіяльності, особливостей механізму лікувальної дії чинників визначають

Встановлено особливості функціональних відхилень у дітей з дифузним зобом з залученням у патологічний процес однієї, двох і більше систем регуляції життєдіяльності організму та розроблено інтегральну характеристику стану здоров'я, представлену патерном. Запропоновано три типи патерну, рекомендовані до застосування на курортному та позакурортному етапах. Науково обгрунтовано механізми формування лікувального ефекту під час комплексного використання бальнеофізіотерапевтичних методів. На основі використання інтегральної технології ранньої діагностики змін і порушень в основних системах життєдіяльності організму з метою їх корекції розроблено алгоритм клініко-функціональних показань щодо призначення фізичних способів лікування. Розроблено патерн оцінки стану здоров'я дітей з дифузним зобом як ефективний засіб вибору методики лікування та прогнозування терапевтичного ефекту і визначення досягнутих результатів. Виявлено відмінності одержаного лікувального ефекту залежно від клініко-функціональних порушень стану основних систем регуляції життєдіяльності організму. З урахуванням особливостей механізму лікувальної дії фізичних чинників визначено принципи їх адекватного використання у комплексній відновній терапії, спрямованій на підвищення функціональних резервів і повноцінний розвиток організму. Ефективність запропонованої методики лікування підтверджено віддаленими результатами (через 5 - 7 років).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-54

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-434

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ