Теоретично й експериментально обгрунтовано профілактику та лікування основних стоматологічних захворювань у дітей з дифузним нетоксичним зобом, у яких поширеність та інтенсивність карієсу значно перевищувала середні значення по Україні і у здорових дітей. Використання в експерименті на поєднаній моделі карієсу та гіпотиреозу розробленого лікувально-профілактичного комплексу дозволило нормалізувати у тварин основні біохімічні параметри пульпи зубів і кісткових тканин альвеолярного відростка. Застосування лікувально-профілактичного комплексу дозволило за 2 роки спостережень одержати у дітей з дифузним нетоксичним зобом карієспрофілактичну ефективність 40 - 50 %. При цьому у них значно покращилися пародонтологічні індекси, показники рівня гігієни порожнини рота. У ротовій рідині збільшились рівень кальцію, фосфору, активність каталази, в 5 разів - антиоксидантно-прооксидантний індекс, втричі - активність лізоциму і знизились вміст малонового діальдегіду, активність еластази й уреази, зменшились коливання pH ротової рідини в окремих пробах, покращились показники тесту емалевої резистентності зубів, зменшилась електрична провідність емалі зубів, покращився стан мікрокапілярного русла ясен і її бар'єрний захист.

Запропоновано нове рішення проблеми сучасної ендокринології, яка стосується вдосконалення технології лікування підлітків із дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) шляхом поглиблення існуючих уявлень щодо факторів ризику формування та механізмів несприятливого перебігу зоба в період пубертату. Одержано нові дані про вплив статевого дозрівання на частоту ДНЗ у підлітків. На підставі багаторічного динамічного спостереження за підлітками, у яких зоб уперше діагностований у пре- чи ранньому пубертаті, вивчено трансформацію дифузного зоба на етапах статевого дозрівання та визначено найбільш інформативні фактори щодо прогнозу перебігу ДНЗ. Доведено, що в період раннього пубертату достовірно збільшується кількість хворих із ознаками тиреоїдної недостатності та порушеннями соматостатевого розвитку, особливо за несприятливого перебігу ДНЗ. Визначено роль порушень у клітинній і фагоцитарній ланках імунної системи, дисбалансу цитокінів, зменшення рівня вітамінів та есенціальних мікроелементів на тлі надмірного накопичення токсичних металів у механізмах несприятливого перебігу ДНЗ. З'ясовано особливості формування затримки статевого розвитку у хворих на ДНЗ. Розроблено нову концепцію щодо диференційованого підходу до обстеження і лікування хворих із ДНЗ, яка базується на визначенні індивідуального прогнозу перебігу захворювання.

Виявлено характерні особливості розподілу імуногенетичних алелей у дитячій популяції, установлені асоціативні зв'язки між деякими параметрами іммунної системи та генетичними характеристиками крові в дітей з нетоксичним дифузним зобом (НДЗ) за наявності або відсутності впливу наслідків Чорнобильської аварії. Проаналізовано ступінь значущості генетичних алелей різних систем крові у формуванні тиреоїдної передпатології за умов поліфакторного впливу. На основі отриманих даних показано роль імуногенетичного контролю імунологічних процесів у патогенезі захворювань щитовидної залози, що передбачає ряд додаткових критеріїв для ранньої діагностики та прогнозування пострадіаційної тиреоїдної патології. На основі встановлених закономірностей обгрунтовано необхідність диспансерного нагляду за дітьми з НДЗ, які знаходяться в стані передпатології.

Наведено клінічні дані, імунологічні показники, а також результати дослідження функціонального стану гіпофізарнотиреоїдної системи дітей, хворих на бронхіальну астму (БА) з дифузним зобом (ДЗ). Встановлено особливості порушення тиреоїдного гомеостазу, переважно у разі тяжкого перебігу БА у поєднанні з ДЗ. Запропоновано лікувально-реабілітаційну програму стосовно цих дітей з використанням біологічно активних комплексів з імуномоделюючою, антиоксидантною та мембраностабілізуючою дією. Встановлено позитивний вплив даної реабілітаційної програми на імунну систему та функціональний стан щитовидної залози, внаслідок чого відмічено позитивну динаміку ряду клінічних параметрів.

Рассмотрены особенности формирования, клинических проявлений и терапии диффузного нетоксического зоба у детей. Подчеркнута связь заболевания с генетической предрасположенностью, воздействием природных и антропогенных струмогенов, иммунными процессами. Клинически диффузный нетоксический зоб проявляется диффузным увеличением щитовидной железы, нормальным или повышенным уровнем тиреотропного гормона гипофиза при нормальном содержании тироксина и трийодтиронина, что трактуют как синдром субклинического гипотиреоза. Многообразие теорий патогенеза заболевания обусловливает апробацию различных терапевтических подходов, основные из которых использование препаратов йода и заместительной терапии.

Показано, що найбільш часто у дітей із дифузним ендемічним зобом I ступеня виявляється патологія травної та кісткової систем. Поєднана патологія призводить до дестабілізації мінерального гомеостазу, дисбалансом в обміні кальцію, фосфору. Порушується гормонопродуктивна функція щитовидної залози (ЩЗ) та гіпофіза. У 61,65 % дівчат та у 16,44 % хлопців виявлено остеопенічні зміни різного ступеня тяжкості. Патогенетично обгрунтовано доцільність і запропоновано схему корекції порушень мінерального обміну у дітей із дифузним ендемічним зобом I ступеня з супутньою патологією мінерально-вітамінним комплексом, що містить в своєму складі, зокрема, вітаміни A, E, C, мінерали йод, селен, кальцій, фосфор, магній, а за виявлення зниження мінеральної щільності кісткової тканини - в комбінації із препаратами кальцію. В динаміці відстежено покращання показників здоров'я дітей, а саме покращання самопочуття, стабілізація рівня гормонів ЩЗ, обмінних процесів кісткової тканини, показників макроелементів.

Обгрунтовано й оптимізовано принципи санаторно-курортного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом на основі розробки диференційованих підходів до цілеспрямованого комплексного застосування бальнеофізіотерапевтичних чинників загальної та рефлекторно-сегментарної дії шляхом вивчення індивідуальних особливостей клініко-функціонального статусу організму і визначення його інтегральних критеріїв патерну та динамічних змін його типів у процесі лікування. Встановлено особливості функціональних відхилень, що сформувалися в дітей з дифузним зобом з залученням в патологічний процес однієї, двох і більше систем, що зумовило необхідність розробки інтегральної характеристики стану здоров'я, представлену патерном. Запропоновано три типи патерну, рекомендованого до застосування на курортному і позакурортному етапах. Розроблено алгоритм клініко-функціональних показань комплексного призначення фізичних чинників, який грунтується на використанні інтегральної технології діагностики змін в основних системах організму, що спрямована на виявлення ранніх порушень і своєчасну корекцію. Зазначено, що розроблений патерн оцінки стану здоров'я дітей з дифузним зобом ефективний під час вибору методик лікування в прогнозуванні лікувального ефекту і визначенні досягнутих результатів і є новим підходом до інтегральної системної оцінки фізіологічного стану організму на основі встановлених відхилень. Зазначено, що виявлені відмінності в процесі формування лікувального ефекту залежно від клініко-функціональних порушень стану основних систем регуляції життєдіяльності, особливостей механізму лікувальної дії чинників визначають

На підставі аналізу клінічних даних і перебігу дифузного токсичного зоба (ДТЗ) установлено, що в осіб дитячого та підліткового віку наявна певна залежність розмірів щитовидної залози (ЩЗ) від ступеня тяжкості перебігу тиреотоксикозу. З'ясовано, що значно рідше, ніж у дорослих, мають місце супутні вогнищеві ураження, важкі ураження органів зору. У дітей виявлено переважну кількість випадків гістологічної будови зоба, а саме: мікрофолікулярного - 24,2 % випадків, нормофолікулярного - 19,5 % та змішаного мікрофолікулярно-солідного - 16,8 %. У понад 50 % прооперованих дітей і підлітків виявлено папілярну гіперплазію тиреоїдного епітелію (54,4 %), що переважно була локальною (43,6 %), а також у 26,8 % випадків - ознаки локального тиреоїдиту. Визначено можливі чинники ризику розвитку гіпотиреозу після хірургічного лікування ДТЗ, а саме: чоловіча стать, тривалість консервативного лікування, наявність морфологічних ознак вираженого хронічного тиреоїдиту та фіброзних змін строми залози, маса тиреоїдного залишку.

У підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб, вивчено тиреоїдний статус (розміри щитовидної залози та рівень тиреоїдних гормонів у крові), антропометричні та дерматогліфічні показники та стан здоров'я. Запропоновано математичну модель визначення належного об'єму щитовидної залози у підлітка залежно від статі, антропометричних, соматотипологічних і дерматологічних ознак з метою ранньої діагностики дифузного нетоксичного зоба. Показано можливість його виникнення на тлі певних факторів, а саме: недостатності йодозабезпечення, забруднення навколишнього середовища та спадкової схильності. Розроблено математичну модель прогнозу виникнення захворювання в дітей для формування груп ризику. Показано необхідність застосування йодних препаратів у пубертатному віці для профілактики виникнення дифузного нетоксичного зоба та лікування захворювання. В осіб, хворих на цю патологію, визначено ефективність покрокової терапії на її перебіг.

Встановлено особливості функціональних відхилень у дітей з дифузним зобом з залученням у патологічний процес однієї, двох і більше систем регуляції життєдіяльності організму та розроблено інтегральну характеристику стану здоров'я, представлену патерном. Запропоновано три типи патерну, рекомендовані до застосування на курортному та позакурортному етапах. Науково обгрунтовано механізми формування лікувального ефекту під час комплексного використання бальнеофізіотерапевтичних методів. На основі використання інтегральної технології ранньої діагностики змін і порушень в основних системах життєдіяльності організму з метою їх корекції розроблено алгоритм клініко-функціональних показань щодо призначення фізичних способів лікування. Розроблено патерн оцінки стану здоров'я дітей з дифузним зобом як ефективний засіб вибору методики лікування та прогнозування терапевтичного ефекту і визначення досягнутих результатів. Виявлено відмінності одержаного лікувального ефекту залежно від клініко-функціональних порушень стану основних систем регуляції життєдіяльності організму. З урахуванням особливостей механізму лікувальної дії фізичних чинників визначено принципи їх адекватного використання у комплексній відновній терапії, спрямованій на підвищення функціональних резервів і повноцінний розвиток організму. Ефективність запропонованої методики лікування підтверджено віддаленими результатами (через 5 - 7 років).

Вперше діагностовано порушення мінеральної щільності кісткової тканини, зміни маркерів кісткового метаболізму, кальцій-фосфорного гомеостазу у дітей, хворих на ендемічний зоб залежно від тяжкості захворювання. Запропоновано критерії діагностики зобогенної остеопатії. Вивчено особливості перебігу ендемічного зоба у дітей за наявності змін гормонопродукувальної функції щитовидної залози та гіпофізу. Встановлено зв'язок між ступенем збільшення щитовидної залози та вираженістю остеопенічних змін в організмі дитини. Вивчено фактори ризику розвитку зобогенної остеопатії та запропоновано алгоритм діагностичного пошуку. Патогенетично обгрунтовано й апробовано модифіковані схеми лікування та профілактики з використанням препарату "Відеїн-3", "Ундевіт" та "Кальцемін" залежно від ступеня тяжкості остеопенічних змін. Катамнестично досліджено ефективність запропонованого коригувального курсу у дітей з зобогенною остеопатією з використанням клініко-лабораторних та інструментальних критеріїв оцінки.

Вперше здійснено комплексний підхід до вивчення проблеми патологічного збільшення щитовидної залози (ЩЗ) в юнаків призовного віку і, зокрема, до проблем автоімунного тиреоїдиту (АІТ). Проведено комплексне оцінювання тривалого перебігу АІТ в юнаків, що дозволило встановити можливість транзиторних порушень функцій ЩЗ у разі АІТ. Відзначено, що за АІТ з явищами субклінічного гіпотиреозу та гіпертиреозу в третині випадків захворювання функція ЩЗ здатна до спонтанного відновлення. Встановлено, що відмінності основних клініко-інструментальних і біохімічних показників у хворих на АІТ в еутиреоїдному стані та за субклінічного гіпотиреозу відсутні. Вперше запропоновано критерії діагностики дифузного нетоксичного зобу в юнаків призовного віку на основі показників еходоплерографії, які сприяють визначенню їх придатності до строкової військової служби у відповідності з "Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 12 липня 1999 р. № 207.

Розглянуто сучасні уявлення про механізми розвитку дифузного нетоксичного зоба у підлітків. Особливу увагу приділено питанням його ранньої діагностики, лікування та профілактики. Запропоновано формули розрахунку індивідуальних нормативів розмірів щитовидної залози підлітків залежно від антропометричних показників. Викладено питання математичного прогнозування ризику виникнення даного захворювання.

Рассмотрены современные представления о механизмах развития диффузного нетоксического зоба у подростков. Особое внимание уделено вопросам его ранней диагностики, лечения и профилактики. Предложены формулы расчета индивидуальных нормативов размеров щитовидной железы подростков в зависимости от антропометрических показателей. Изложены вопросы математического прогнозирования риска возникновения данного заболевания.

Представлены клинико-анамнестические данные 185 детей с диффузным нетоксическим зобом, проживающих в условиях слабого йододефицита. Установлено, что у детей с зобом чаще, чем в популяции, регистрируются наследственная предрасположенность к тиреопатиям, вредные привычки у родителей, патологическое течение беременности и/или родов, состояние хронического стресса, частые простудные заболевания, наличие более двух хронических соматических заболеваний, изменения клеточного и фагоцитарного звеньев иммунитета, дисгармоничное физическое развитие.

У детей с некариозным поражением эмали зубов, больных эндемическим зобом, установлены изменения структурно-функционального состояния костной ткани в сравнении со здоровыми детьми соответствующего возраста и пола. Наиболее выраженные нарушения состояния костной ткани и больше детей с остеопенией и некариозным поражением эмали зубов установлены при тяжелой форме эндемического зоба, что определяет необходимость проведения лечебно-профилактических мероприятий, направленных на оптимизацию костного метаболизма, которое, в свою очередь, приведет не только к улучшению структурно-функционального состояния костной ткани у детей, но и к повышению резистентности твердых тканей зубов.

Дослідження присвячено підвищенню ефективності профілактики і лікування ураження твердих тканин зубів у дітей з ендемічним зобом (ЕЗ) шляхом вивчення факторів ризику їх виникнення та застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу, який містить зубний еліксир "Лізодент" та препарати кальціум Д, йодомарин і хілак форте. Вивчено рівень гігієни порожнини рота, стан твердих тканин зубів, ступінь дисбіозу ротової порожнини, основні біохімічні параметри ротової рідини та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей з ЕЗ, що проживають у районі йододефіциту. Впроваджено лікувально-профілактичний комплекс для профілактики та лікування некаріозних уражень твердих тканин у дітей Прикарпаття, а також оцінено його ефективність в найближчі та віддалені терміни спостереження.

У 468 учнів загальноосвітньої школи віком 11 - 17 років визначено частоту дифузного нетоксичного зоба (ДНЗ) та особливості соматостатевого розвитку залежності від наявності зоба. Встановлено збільшення щитоподібної залози у (<$E 29,4~symbol С~3,4>) % школярів 11 - 17 років. Вивчення характеру соматостатевого розвитку хворих на ДНЗ дозволило встановити, що у хлопців 13 - 15 років із ДНЗ мало місце зменшення маси тіла та індексу маси тіла. У дівчат маса тіла і зріст достовірно перевищували показники в групі порівняння у 12 років, тенденція до більш високого росту в разі ДНЗ зберігалася у них в 13 років і послаблювалась у більш старшому віці. Доведено наявність особливостей перебігу пубертату при ДНЗ. У хлопчиків і дівчаток 12-річного віку інтегральні показники статевого розвитку (індекс маскулінізації та бал вторинних статевих ознак) перевищували показники у групі порівняння. Встановлено, що в разі ДНЗ розлади менструальної функції реєструються вірогідно частіше, ніж у дівчат з нормальними розмірами щитоподібної залози. Визначені зміни у фізичному та статевому розвитку у підлітків із ДНЗ свідчать про необхідність динамічного спостереження у ендокринолога та гінеколога з метою своєчасного призначення патогенетичної терапії.

Проведенные биохимические исследования ротовой жидкости у детей с диффузным нетоксическим зобом свидетельствуют о сниженных у них показателях содержания в ней кальция и фосфора, состояния антиоксидантной системы и неспецифической резистентности в полости рта. Профилактическое применения разработанного комплекса препаратов за 1 год наблюдений привело к достоверному увеличению в ротовой жидкости содержания фосфора, кальция (увеличение реминерализующей ее способности), активности каталазы и антиоксидантно-прооксидантного индекса (маркеры антиоксидантной защиты), активности лизоцима (маркер неспецифической резистентности) и уменьшению содержания малонового диальдегида (показатель перекисного окисления липидов), активности эластазы (маркер воспаления) и уреазы (показатель микробной обсемененности).

Обстежено 38 дітей віком від 8-ми до 16-ти років, які проживають у гірському регіоні Івано-Франківської області. У всіх обстежених виявлено дифузний зоб I - II ступеня та відставання в розумовому розвитку. Зміни інтелекту збігались зі сповільненим рівнем фізичного розвитку, брадикардією та тенденцією до зниження систолічного тиску і відповідали вираженості дифузного гіпотиреоїдного зоба. Одержані дані дозволяють припустити негативний вплив дефіциту йоду на розумовий, фізичний розвиток дітей та основні вегетативні функції організму.

Визначено характер фізичного і статевого розвитку 83 дівчаток і 87 хлопчиків віком 10 - 13 років, у яких вперше був діагностований дифузний нетоксичнии зоб (ДНЗ). Доведено, що у дівчат з ДНЗ в ранньому пубертатному віці частіше, ніж у хлопців, відбувається прискорення темпів статевого дозрівання та збільшується відсоток хворих із надлишковою масою тіла. Натомість у хлопчиків з ДНЗ частіше реєстрували уповільнення темпів статевого дозрівання, що супроводжується зменшенням росто-вагових показників.