Запропоновано нове рішення проблеми сучасної ендокринології, яка стосується вдосконалення технології лікування підлітків із дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) шляхом поглиблення існуючих уявлень щодо факторів ризику формування та механізмів несприятливого перебігу зоба в період пубертату. Одержано нові дані про вплив статевого дозрівання на частоту ДНЗ у підлітків. На підставі багаторічного динамічного спостереження за підлітками, у яких зоб уперше діагностований у пре- чи ранньому пубертаті, вивчено трансформацію дифузного зоба на етапах статевого дозрівання та визначено найбільш інформативні фактори щодо прогнозу перебігу ДНЗ. Доведено, що в період раннього пубертату достовірно збільшується кількість хворих із ознаками тиреоїдної недостатності та порушеннями соматостатевого розвитку, особливо за несприятливого перебігу ДНЗ. Визначено роль порушень у клітинній і фагоцитарній ланках імунної системи, дисбалансу цитокінів, зменшення рівня вітамінів та есенціальних мікроелементів на тлі надмірного накопичення токсичних металів у механізмах несприятливого перебігу ДНЗ. З'ясовано особливості формування затримки статевого розвитку у хворих на ДНЗ. Розроблено нову концепцію щодо диференційованого підходу до обстеження і лікування хворих із ДНЗ, яка базується на визначенні індивідуального прогнозу перебігу захворювання.

Виявлено характерні особливості розподілу імуногенетичних алелей у дитячій популяції, установлені асоціативні зв'язки між деякими параметрами іммунної системи та генетичними характеристиками крові в дітей з нетоксичним дифузним зобом (НДЗ) за наявності або відсутності впливу наслідків Чорнобильської аварії. Проаналізовано ступінь значущості генетичних алелей різних систем крові у формуванні тиреоїдної передпатології за умов поліфакторного впливу. На основі отриманих даних показано роль імуногенетичного контролю імунологічних процесів у патогенезі захворювань щитовидної залози, що передбачає ряд додаткових критеріїв для ранньої діагностики та прогнозування пострадіаційної тиреоїдної патології. На основі встановлених закономірностей обгрунтовано необхідність диспансерного нагляду за дітьми з НДЗ, які знаходяться в стані передпатології.

Проведенные биохимические исследования ротовой жидкости у детей с диффузным нетоксическим зобом свидетельствуют о сниженных у них показателях содержания в ней кальция и фосфора, состояния антиоксидантной системы и неспецифической резистентности в полости рта. Профилактическое применения разработанного комплекса препаратов за 1 год наблюдений привело к достоверному увеличению в ротовой жидкости содержания фосфора, кальция (увеличение реминерализующей ее способности), активности каталазы и антиоксидантно-прооксидантного индекса (маркеры антиоксидантной защиты), активности лизоцима (маркер неспецифической резистентности) и уменьшению содержания малонового диальдегида (показатель перекисного окисления липидов), активности эластазы (маркер воспаления) и уреазы (показатель микробной обсемененности).

Наведено випадок діагностики природженого зоба у новонародженого. Відзначено високі діагностичні можливості ультразвукової діагностики за цього хворобливого стану; описано його ехографічні ознаки: значне збільшення розмірів щитоподібної залози, виразну гіперваскуляризацію, що визначається в режимі кольорового доплера і не відповідає клініко-лабораторним проявам гіпотиреозу.

Приведен фрагмент кластерного исследования эпидемиологии йодного дефицита в Луганской области (рекомендации ВОЗ/МСКЙДЗ/ЮНИСЕФ, 2001, 2007), выполненного на базе младших классов двух общеобразовательных школ г. Алчевск, в сопоставлении с данными проведенного санитарно-эпидемиологической службой восьмилетнего мониторинга основных загрязнителей воздуха в районах размещения учебных заведений. Получены данные о наличии йодного дефицита легкой степени (медиана йодурии 95,5 мкг/л) и высокой частоты диффузного зоба у младших школьников (28,1 %). Продемонстрирована положительная корреляционная связь (r = 0,9) между интенсивностью аэрогенной нагрузки и частотой тиреоидной патологии у детей большого промышленного города. Сделан вывод о необходимости разработки комплексной системы профилактики диффузного зоба у детей в регионе легкого йодного дефицита и высокого уровня антропогенного загрязнения окружающей среды.

Обстежено 38 дітей віком від 8-ми до 16-ти років, які проживають у гірському регіоні Івано-Франківської області. У всіх обстежених виявлено дифузний зоб I - II ступеня та відставання в розумовому розвитку. Зміни інтелекту збігались зі сповільненим рівнем фізичного розвитку, брадикардією та тенденцією до зниження систолічного тиску і відповідали вираженості дифузного гіпотиреоїдного зоба. Одержані дані дозволяють припустити негативний вплив дефіциту йоду на розумовий, фізичний розвиток дітей та основні вегетативні функції організму.

Проведено дерматогліфічне обстеження 210-ти (103 хлопчики і 107 дівчаток) практично здорових підлітків та 100-та підлітків з дифузним нетоксичним зобом. Дерматогліфічне дослідження проведено за методикою Гладкової: визначено гребеневий рахунок на кожному пальці, сумарний гребеневий рахунок на п'яти пальцях кожної руки та тотальний гребеневий рахунок, типи пальцевих візерунків, 20 показників долонної дерматогліфіки кистей обох рук. Встановлено, що гребеневий рахунок, частота виявлення латерально-кишенькової й ульнарної петлі, величина кутів atd, ctd, atb мають діагностично-прогностичний характер у разі дифузного нетоксичного зоба. Одержані дерматогліфічні дані вірогідно більші у дівчаток з дифузним нетоксичним зобом, ніж у хлопчиків.

Проведено дерматоглифическое обследование 210-ти (103 мальчика и 107 девочек) практически здоровых подростков и подростков с диффузным нетоксическим зобом. Дерматоглифические исследования выполнены по методике Гладковой: определен гребневый счет на каждом пальце, суммарный гребневый счет на пяти пальцах каждой руки и общий гребневый счет, типы пальцевых рисунков, 20 показателей ладонной дерматоглифики кистей обеих рук. Установлено, что гребневый счет, частота встречаемости латерально-карманной и ульнарной петель, величина углов atd, ctd, atb имеют диагностически-прогностический характер при ДНЗ. Полученные дерматоглифические данные достоверно больше у девочек с ДНЗ, чем у мальчиков.

The dermatoglyphic study of healthy teenagers and teenagers with diffuse non-toxic goiter of both sexes was conducted. The general for both sexes line of dermatoglyphic signs for teenagers with diffuse goiter (DG) and without him it is established. Bimanual differences are certain for teenagers with DG: ulnar loops are more frequent in boys on the II-V fingers of the left hand, and in girls - on the I, III fingers of the right hand. Both in boys and in girls with DG the arcs are absent on the V finger, radial loops on the I, III, IV, V fingers; lateral pocketal loops on the I-V fingers and double loops on the IV, V fingers of both hands.

У детей с некариозным поражением эмали зубов, больных эндемическим зобом, установлены изменения структурно-функционального состояния костной ткани в сравнении со здоровыми детьми соответствующего возраста и пола. Наиболее выраженные нарушения состояния костной ткани и больше детей с остеопенией и некариозным поражением эмали зубов установлены при тяжелой форме эндемического зоба, что определяет необходимость проведения лечебно-профилактических мероприятий, направленных на оптимизацию костного метаболизма, которое, в свою очередь, приведет не только к улучшению структурно-функционального состояния костной ткани у детей, но и к повышению резистентности твердых тканей зубов.

В санатории исследован вегетативный и психоэмоциональный статус 35-ти детей с диффузным нетоксическим зобом. Результаты сравнивались с контрольной группой, состоящей из 20-ти здоровых детей. Состояние вегетативной регуляции характеризовалось низким тонусом и реактивностью парасимпатической нервной системы и высоким тонусом симпатической, централизацией управления сердечного ритма, преимущественным гуморально-метаболическим влиянием. Исследование психоэмоционального статуса выявило высокий уровень тревожности (личностной, реактивной), корригирующей с вегетативным дисбалансом. Отмечено положительное влияние санаторно-курортной терапии на вегетативную регуляцию.

Розглянуто сучасні уявлення про механізми розвитку дифузного нетоксичного зоба у підлітків. Особливу увагу приділено питанням його ранньої діагностики, лікування та профілактики. Запропоновано формули розрахунку індивідуальних нормативів розмірів щитовидної залози підлітків залежно від антропометричних показників. Викладено питання математичного прогнозування ризику виникнення даного захворювання.

Рассмотрены современные представления о механизмах развития диффузного нетоксического зоба у подростков. Особое внимание уделено вопросам его ранней диагностики, лечения и профилактики. Предложены формулы расчета индивидуальных нормативов размеров щитовидной железы подростков в зависимости от антропометрических показателей. Изложены вопросы математического прогнозирования риска возникновения данного заболевания.

У підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб, вивчено тиреоїдний статус (розміри щитовидної залози та рівень тиреоїдних гормонів у крові), антропометричні та дерматогліфічні показники та стан здоров'я. Запропоновано математичну модель визначення належного об'єму щитовидної залози у підлітка залежно від статі, антропометричних, соматотипологічних і дерматологічних ознак з метою ранньої діагностики дифузного нетоксичного зоба. Показано можливість його виникнення на тлі певних факторів, а саме: недостатності йодозабезпечення, забруднення навколишнього середовища та спадкової схильності. Розроблено математичну модель прогнозу виникнення захворювання в дітей для формування груп ризику. Показано необхідність застосування йодних препаратів у пубертатному віці для профілактики виникнення дифузного нетоксичного зоба та лікування захворювання. В осіб, хворих на цю патологію, визначено ефективність покрокової терапії на її перебіг.

На підставі аналізу клінічних даних і перебігу дифузного токсичного зоба (ДТЗ) установлено, що в осіб дитячого та підліткового віку наявна певна залежність розмірів щитовидної залози (ЩЗ) від ступеня тяжкості перебігу тиреотоксикозу. З'ясовано, що значно рідше, ніж у дорослих, мають місце супутні вогнищеві ураження, важкі ураження органів зору. У дітей виявлено переважну кількість випадків гістологічної будови зоба, а саме: мікрофолікулярного - 24,2 % випадків, нормофолікулярного - 19,5 % та змішаного мікрофолікулярно-солідного - 16,8 %. У понад 50 % прооперованих дітей і підлітків виявлено папілярну гіперплазію тиреоїдного епітелію (54,4 %), що переважно була локальною (43,6 %), а також у 26,8 % випадків - ознаки локального тиреоїдиту. Визначено можливі чинники ризику розвитку гіпотиреозу після хірургічного лікування ДТЗ, а саме: чоловіча стать, тривалість консервативного лікування, наявність морфологічних ознак вираженого хронічного тиреоїдиту та фіброзних змін строми залози, маса тиреоїдного залишку.

The article presents a review of literature related to current aspects of the problem of diffuse nontoxic goiter. Etiology of the disease and the thyroid system functional state have also been given in the article. The athors emphasize the necessity of precising a number of classification issues as well as present different therapeutic approaches in treating patients with diffuse nontoxic goiter.

Проведено епідеміологічне дослідження стану щитовидної залози у дітей трьох областей південного і південно-східного регіонів України та Автономної Республіки Крим, обстежено 1 234-х учнів обох статей віком 8 - 10 років. Ступінь збільшення щитовидної залози визначено пальпаторно та за допомогою ультразвукової діагностики. Йодна недостатність оцінювалась за рівнем екскреції йоду із сечею. Визначено антропометричні показники. Оцінка результатів обстеження здійснювалася відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міжнародної ради з контролю за йододефіцитними захворюваннями. Виявлено, що захворюваність на епідемічний зоб серед дитячого населення в різних містах Харківщини за даними ультразвукових досліджень у середньому складає 14,1 %, але вона неоднорідна та коливається в різних населених пунктах від 5,5 % до 20,3 %. На Дніпропетровщині цей показник сягає 12,1 %, Донеччині - 7,4 %, в Автономній Республіці Крим - 15,2 %. Рівень екскреції йоду із сечею свідчить про те, що більшість населення на Харківщині (52,7 %), Дніпропетровщині (55,5 %), Донеччині (62,7 %) та в Республіці Крим знаходиться у зоні слабкої та помірної йодної недостатності. Обстежені області віднесено до місцевостей з недостатністю йоду в навколишньому середовищі.

У 88-и детей с диффузным нетоксическим зобом изучены показатели тиреоидного статуса, уровни кальцийрегулирующих гормонов, биохимических маркеров костного метаболизма в исходном состоянии и через восемь месяцев с начала ортодонтического лечения. Использование комплекса адаптогенных, остеотропных препаратов на этапах ортодонтического лечения способствовало достоверной положительной динамике кальцийрегулирующих гормонов и биохимических маркеров остеогенеза, нормализации баланса ремоделирующих циклов.

Наведено результати дослідження стану йодного забезпечення та поширеності йододефіцитних захворювань на сході України (на прикладі промислових міст Луганської області). Роботу виконано в межах 30-кластерного епідеміологічного дослідження (рекомендації ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, 2001) на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл. Під час дослідження встановлено, що за станом йодного забезпечення дітей віком 6 - 11 років регіон можна віднести до зони легкого йодного дефіциту, а за поширеністю зоба в цій віковій групі (27,3 % за даними УЗД) - до ендемії середнього ступеня тяжкості. Доведено, що нормалізація надходження йоду призводить до зворотного розвитку зоба в абсолютної більшості дітей. Це вказує на пріоритетну значимість дефіциту йоду для формування зоба у дітей при потенціюючому впливі природних та промислових зобогенів.

Вперше здійснено комплексний підхід до вивчення проблеми патологічного збільшення щитовидної залози (ЩЗ) в юнаків призовного віку і, зокрема, до проблем автоімунного тиреоїдиту (АІТ). Проведено комплексне оцінювання тривалого перебігу АІТ в юнаків, що дозволило встановити можливість транзиторних порушень функцій ЩЗ у разі АІТ. Відзначено, що за АІТ з явищами субклінічного гіпотиреозу та гіпертиреозу в третині випадків захворювання функція ЩЗ здатна до спонтанного відновлення. Встановлено, що відмінності основних клініко-інструментальних і біохімічних показників у хворих на АІТ в еутиреоїдному стані та за субклінічного гіпотиреозу відсутні. Вперше запропоновано критерії діагностики дифузного нетоксичного зобу в юнаків призовного віку на основі показників еходоплерографії, які сприяють визначенню їх придатності до строкової військової служби у відповідності з "Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 12 липня 1999 р. № 207.

Показано, що найбільш часто у дітей із дифузним ендемічним зобом I ступеня виявляється патологія травної та кісткової систем. Поєднана патологія призводить до дестабілізації мінерального гомеостазу, дисбалансом в обміні кальцію, фосфору. Порушується гормонопродуктивна функція щитовидної залози (ЩЗ) та гіпофіза. У 61,65 % дівчат та у 16,44 % хлопців виявлено остеопенічні зміни різного ступеня тяжкості. Патогенетично обгрунтовано доцільність і запропоновано схему корекції порушень мінерального обміну у дітей із дифузним ендемічним зобом I ступеня з супутньою патологією мінерально-вітамінним комплексом, що містить в своєму складі, зокрема, вітаміни A, E, C, мінерали йод, селен, кальцій, фосфор, магній, а за виявлення зниження мінеральної щільності кісткової тканини - в комбінації із препаратами кальцію. В динаміці відстежено покращання показників здоров'я дітей, а саме покращання самопочуття, стабілізація рівня гормонів ЩЗ, обмінних процесів кісткової тканини, показників макроелементів.

Проанализированы причины, жалобы, клинические проявления, половые и возрастные факторы, сопутствующая патология, функциональная активность щитовидной железы и результаты инструментальных методов исследования у детей, больных эндемическим диффузным зобом.