Вивчено йодну забезпеченість організму дітей та підлітків у радіаційно забруднених після Чорнобильської аварії районах Житомирщини. Ступінь йодного дефіциту визначено за критеріями ВООЗ. Обстежено 3999 дітей і підлітків у віці від 6 до 18 років у чотирьох містах та чотирьох сільських населених пунктах областей. Досліджено щитоподібну залозу за допомогою пальпаторного та ультразвукового методів, визначено частоту випадків зоба, а також спектрофотометрично виміряно екскрецію йоду з сечею. Відповідно до спеціальних карт, шляхом опитування розглянуто частоту вживання препаратів, які містять йод. На підставі отриманих результатів встановлено, що в обстежених районах у середньому від 15 до 63 % дітей і підлітків різних вікових категорій мали зоб. Екскреція йоду з сечеюв обстежених усіх населених пунктів була зниженою; виявлено рівні екскреції, що відповідають гострому (14,8 %), середньому (39,2 %) та слабкому ступеню (33,7 %) йодної недостатності. Визначено, що тільки 12,8 % обстежених мали достатнє надходження йоду в організм. Медіана екскреції йоду з сечею складала 46,7 мкг/л. Зазначено, що обстежені населені пункти радіаційно забруднених районів Житомирщини належать до місцевостей з середнім ступенем йодного дефіциту, що вимагає проведення масової йодної профілактики.

Изучена йодная обеспеченность организма детей и подростков в радиоактивно загрязненных после Чернобыльской аварии районах Житомирской области. Обследовано 3999 детей в возрасте от 7 до 17 лет четырех городов и четырех сельских населенных пунктов области. Для определения степени йодного дефицита использованы критерии, рекомендованные ВОЗ. Обследована щитовидная железа при помощи пальпаторного и ультразвукового методов, определена частота случаев зоба, а также спектрофотометрически измерена экскреция йодас мочой. На основании полученных результатов установлено, что в среднем от 15 до 63 % детей разных возрастных категорий обследованных районов имели зоб. Экскреция йода с мочой у детей всех населенных пунктов была снижена, среди обследованных наблюдались уровни экскреции, которые соответствовали: острой - 14,8 %, средней - 39,2 % и слабой степени - 33,7 % йодной обеспеченности. Определено, что только 12,8 % обследованных детей имели достаточное поступление йода в организм. Медиана экскреции йода с мочой составляла 46,7 мкг/л. Отмечено, что обследованные поселения пострадавших районов Житомирской области принадлежат к местностям со средней степенью йодного дефицита, которые требуют проведения массовой йодной профилактики.

The authors have studied the degree of iodine deficiency in areas of Zhytomyr region affected as a result of the Chornobyl accident. Investigations have been conducted in 3999 children aged 7 to 17 years from 4 towns and 4 rural localities of the region, and included: thyroid palpation and ultrasonography, determination of goiter prevalence, and urinary iodine excretion. Goiter was detected on average in 15 to 63% of children in different age groups from the areas under study. Urinary iodine excretion in children from all localities was decreased; among the examined subjects excretion rates were noted, which corresponded to: acute degree in 14.8%, moderate degree in 39.2%, and mild degree of iodine deficiency in 33.7%; 12.8% of the children examinedhad sufficient iodine intake. The median of urinary iodine excretion made up 46.7 mcg/l. The localities under study of the affected areas of Zhytomyr region belong to areas with moderate degree of iodine deficiency, which need mass iodine prophylaxis

Проведено епідеміологічне дослідження стану щитовидної залози у дітей трьох областей південного і південно-східного регіонів України та Автономної Республіки Крим, обстежено 1 234-х учнів обох статей віком 8 - 10 років. Ступінь збільшення щитовидної залози визначено пальпаторно та за допомогою ультразвукової діагностики. Йодна недостатність оцінювалась за рівнем екскреції йоду із сечею. Визначено антропометричні показники. Оцінка результатів обстеження здійснювалася відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міжнародної ради з контролю за йододефіцитними захворюваннями. Виявлено, що захворюваність на епідемічний зоб серед дитячого населення в різних містах Харківщини за даними ультразвукових досліджень у середньому складає 14,1 %, але вона неоднорідна та коливається в різних населених пунктах від 5,5 % до 20,3 %. На Дніпропетровщині цей показник сягає 12,1 %, Донеччині - 7,4 %, в Автономній Республіці Крим - 15,2 %. Рівень екскреції йоду із сечею свідчить про те, що більшість населення на Харківщині (52,7 %), Дніпропетровщині (55,5 %), Донеччині (62,7 %) та в Республіці Крим знаходиться у зоні слабкої та помірної йодної недостатності. Обстежені області віднесено до місцевостей з недостатністю йоду в навколишньому середовищі.

Розглянуто сучасні уявлення про механізми розвитку дифузного нетоксичного зоба у підлітків. Особливу увагу приділено питанням його ранньої діагностики, лікування та профілактики. Запропоновано формули розрахунку індивідуальних нормативів розмірів щитовидної залози підлітків залежно від антропометричних показників. Викладено питання математичного прогнозування ризику виникнення даного захворювання.

Рассмотрены современные представления о механизмах развития диффузного нетоксического зоба у подростков. Особое внимание уделено вопросам его ранней диагностики, лечения и профилактики. Предложены формулы расчета индивидуальных нормативов размеров щитовидной железы подростков в зависимости от антропометрических показателей. Изложены вопросы математического прогнозирования риска возникновения данного заболевания.

The article presents a review of literature related to current aspects of the problem of diffuse nontoxic goiter. Etiology of the disease and the thyroid system functional state have also been given in the article. The athors emphasize the necessity of precising a number of classification issues as well as present different therapeutic approaches in treating patients with diffuse nontoxic goiter.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-2 + Р733.415.120.26

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности продукции пролактина (ПРЛ) у подростков с диффузным нетоксическим зобом (ДНЗ). Полученные при исследованиях результаты свидетельствуют об изменениях в продукции ПРЛ, характер которых определялся полом и особенностями полового созревания обследуемого. Доказано, что независимо от течения пубертата, у девушек уровень ПРЛ достоверно превышал значения показателей, зарегистрированных у подростков мужского пола. Выявлена тесная взаимосвязь между состоянием тиреоидной системы и уровнем ПРЛ у больных с ДНЗ.

У 468 учнів загальноосвітньої школи віком 11 - 17 років визначено частоту дифузного нетоксичного зоба (ДНЗ) та особливості соматостатевого розвитку залежності від наявності зоба. Встановлено збільшення щитоподібної залози у (<$E 29,4~symbol С~3,4>) % школярів 11 - 17 років. Вивчення характеру соматостатевого розвитку хворих на ДНЗ дозволило встановити, що у хлопців 13 - 15 років із ДНЗ мало місце зменшення маси тіла та індексу маси тіла. У дівчат маса тіла і зріст достовірно перевищували показники в групі порівняння у 12 років, тенденція до більш високого росту в разі ДНЗ зберігалася у них в 13 років і послаблювалась у більш старшому віці. Доведено наявність особливостей перебігу пубертату при ДНЗ. У хлопчиків і дівчаток 12-річного віку інтегральні показники статевого розвитку (індекс маскулінізації та бал вторинних статевих ознак) перевищували показники у групі порівняння. Встановлено, що в разі ДНЗ розлади менструальної функції реєструються вірогідно частіше, ніж у дівчат з нормальними розмірами щитоподібної залози. Визначені зміни у фізичному та статевому розвитку у підлітків із ДНЗ свідчать про необхідність динамічного спостереження у ендокринолога та гінеколога з метою своєчасного призначення патогенетичної терапії.

У підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб, вивчено тиреоїдний статус (розміри щитовидної залози та рівень тиреоїдних гормонів у крові), антропометричні та дерматогліфічні показники та стан здоров'я. Запропоновано математичну модель визначення належного об'єму щитовидної залози у підлітка залежно від статі, антропометричних, соматотипологічних і дерматологічних ознак з метою ранньої діагностики дифузного нетоксичного зоба. Показано можливість його виникнення на тлі певних факторів, а саме: недостатності йодозабезпечення, забруднення навколишнього середовища та спадкової схильності. Розроблено математичну модель прогнозу виникнення захворювання в дітей для формування груп ризику. Показано необхідність застосування йодних препаратів у пубертатному віці для профілактики виникнення дифузного нетоксичного зоба та лікування захворювання. В осіб, хворих на цю патологію, визначено ефективність покрокової терапії на її перебіг.

На підставі аналізу клінічних даних і перебігу дифузного токсичного зоба (ДТЗ) установлено, що в осіб дитячого та підліткового віку наявна певна залежність розмірів щитовидної залози (ЩЗ) від ступеня тяжкості перебігу тиреотоксикозу. З'ясовано, що значно рідше, ніж у дорослих, мають місце супутні вогнищеві ураження, важкі ураження органів зору. У дітей виявлено переважну кількість випадків гістологічної будови зоба, а саме: мікрофолікулярного - 24,2 % випадків, нормофолікулярного - 19,5 % та змішаного мікрофолікулярно-солідного - 16,8 %. У понад 50 % прооперованих дітей і підлітків виявлено папілярну гіперплазію тиреоїдного епітелію (54,4 %), що переважно була локальною (43,6 %), а також у 26,8 % випадків - ознаки локального тиреоїдиту. Визначено можливі чинники ризику розвитку гіпотиреозу після хірургічного лікування ДТЗ, а саме: чоловіча стать, тривалість консервативного лікування, наявність морфологічних ознак вираженого хронічного тиреоїдиту та фіброзних змін строми залози, маса тиреоїдного залишку.

Визначено характер фізичного і статевого розвитку 83 дівчаток і 87 хлопчиків віком 10 - 13 років, у яких вперше був діагностований дифузний нетоксичнии зоб (ДНЗ). Доведено, що у дівчат з ДНЗ в ранньому пубертатному віці частіше, ніж у хлопців, відбувається прискорення темпів статевого дозрівання та збільшується відсоток хворих із надлишковою масою тіла. Натомість у хлопчиків з ДНЗ частіше реєстрували уповільнення темпів статевого дозрівання, що супроводжується зменшенням росто-вагових показників.

Рассмотрены особенности формирования, клинических проявлений и терапии диффузного нетоксического зоба у детей. Подчеркнута связь заболевания с генетической предрасположенностью, воздействием природных и антропогенных струмогенов, иммунными процессами. Клинически диффузный нетоксический зоб проявляется диффузным увеличением щитовидной железы, нормальным или повышенным уровнем тиреотропного гормона гипофиза при нормальном содержании тироксина и трийодтиронина, что трактуют как синдром субклинического гипотиреоза. Многообразие теорий патогенеза заболевания обусловливает апробацию различных терапевтических подходов, основные из которых использование препаратов йода и заместительной терапии.

Вивчено поширеність зоба серед дітей шкільною віку, які проживають у різних географічних зонах Чернівецької області. Розповсюдженість зоба - 53,2 %. Як у хлопчиків, так і в дівчаток переважає зоб IA ступеня, вірогідно вища частота та переважання тяжких його ступенів зареєстровано в дітей гірської зони мешкання.

У 88-и детей с диффузным нетоксическим зобом изучены показатели тиреоидного статуса, уровни кальцийрегулирующих гормонов, биохимических маркеров костного метаболизма в исходном состоянии и через восемь месяцев с начала ортодонтического лечения. Использование комплекса адаптогенных, остеотропных препаратов на этапах ортодонтического лечения способствовало достоверной положительной динамике кальцийрегулирующих гормонов и биохимических маркеров остеогенеза, нормализации баланса ремоделирующих циклов.

Проведенные биохимические исследования ротовой жидкости у детей с диффузным нетоксическим зобом свидетельствуют о сниженных у них показателях содержания в ней кальция и фосфора, состояния антиоксидантной системы и неспецифической резистентности в полости рта. Профилактическое применения разработанного комплекса препаратов за 1 год наблюдений привело к достоверному увеличению в ротовой жидкости содержания фосфора, кальция (увеличение реминерализующей ее способности), активности каталазы и антиоксидантно-прооксидантного индекса (маркеры антиоксидантной защиты), активности лизоцима (маркер неспецифической резистентности) и уменьшению содержания малонового диальдегида (показатель перекисного окисления липидов), активности эластазы (маркер воспаления) и уреазы (показатель микробной обсемененности).

Теоретично й експериментально обгрунтовано профілактику та лікування основних стоматологічних захворювань у дітей з дифузним нетоксичним зобом, у яких поширеність та інтенсивність карієсу значно перевищувала середні значення по Україні і у здорових дітей. Використання в експерименті на поєднаній моделі карієсу та гіпотиреозу розробленого лікувально-профілактичного комплексу дозволило нормалізувати у тварин основні біохімічні параметри пульпи зубів і кісткових тканин альвеолярного відростка. Застосування лікувально-профілактичного комплексу дозволило за 2 роки спостережень одержати у дітей з дифузним нетоксичним зобом карієспрофілактичну ефективність 40 - 50 %. При цьому у них значно покращилися пародонтологічні індекси, показники рівня гігієни порожнини рота. У ротовій рідині збільшились рівень кальцію, фосфору, активність каталази, в 5 разів - антиоксидантно-прооксидантний індекс, втричі - активність лізоциму і знизились вміст малонового діальдегіду, активність еластази й уреази, зменшились коливання pH ротової рідини в окремих пробах, покращились показники тесту емалевої резистентності зубів, зменшилась електрична провідність емалі зубів, покращився стан мікрокапілярного русла ясен і її бар'єрний захист.