Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-3 + Р733.410-3

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено клініко-інструментальне обстеження серцево-судинної системи у 36-ти дітей віком від 9-ти до 17-ти років, хворих на цукровий діабет I типу. Пацієнти були розподілені на 3 групи залежно від давності захворювання. Встановлено, що за тривалого перебігу захворювання діагностуються зміни діастолічної функції серця гіперкінетичного типу та ремоделювання міокарда.

Проведено клинико-инструментальное обследование сердечно-сосудистой системы у 36-ти детей в возрасте от 9-ти до 17-ти лет с сахарным диабетом I типа. Пациенты были разделены на 3 группы в зависимости от давности заболевания. Установлено, что по мере продолжительности заболевания диагностируются изменения диастолической функции сердца гиперкинетического типа и ремоделирование миокарда.

Проведено лабораторно-инструментальное обследование сердечно-сосудистой системы у 60 детей в возрасте от 9 до 17 лет с сахарным диабетом I типа. Все дети были разделены на 3 группы в зависимости от давности заболевания. В результате исследования установлено, что по мере продолжительности заболевания прогрессируют изменения не только кардиального и сосудистого характера (изменения со стороны диастолической функции сердца, суточного мониторирования артериального давления), но и липидного обмена.

Обследовано 80 детей с различной длительностью течения сахарного диабета I типа. С целью определения критериев ранней диагностики диабетической нефропатии использовано дуплексное доплеровское сканирование и импульсно-волновая доплерометрия на уровне магистральной почечной артерии, сегментарной, междолевой и дуговых артерий. Среди признаков нарушения гемодинамики у пациентов с диабетической нефропатией на стадии микроальбуминурии константировано снижение показателей периферического сопротивления на уровне междолевой и дуговой артерий.

Вперше встановлено частоту діабетичної нефропатії (ДН ) у хворих на цукровий діабет ( ЦД) I типу та її рангове місце серед інших ускладнень захворювання залежно від віку хворих. Доведено пряму кореляційну залежність між частотою формування ДН і тривалістю перебігу ЦД I типу. Визначено частоту виникнення ДН від спадкової обтяженості за серцево-судинної патології, ЦД та ожиріння. Вперше з метою ранньої діагностики ДН вивчено стан канальцевої дисфункції за даними екскреції ферментів НАГ (N-ацетил-?-D- глюкозамінідази), ЛДГ (лактатдегідрогінази) і ЛФ (лужної форфатази) з сечею у дітей з ЦД I типу. Вперше для ранньої діагностики ДН у дітей з вперше виявленим ЦД I типу доведено найбільша значущість ензиму НАГ, а її прогнозування - урофермента ЛФ. Вперше визначено характер сонографічних змін, які притаманні раннім етапам формування ДН у дітей з тривалістю ЦД I типу до 5-ти років, а також ознаки, поява яких характерна в терміни захворювання від 5- до 10-ти років. Вперше для судження про несприятливий прогноз ДН на ранніх стадіях, подано характерні допплерографічні ознаки у вигляді феномену артеріо-венозного шунтування. Вперше розроблено та впроваджено в роботу практичної охорони здоров'я критерії ранньої діагностики й алгоритм прогнозування ДН у дітей з ЦД I типу з метою ранньої профілактики даного ускладнення.

Мета роботи - вивчення особливостей кінетики та тонусу жовчовивідних шляхів у разі їх дискінезії (ДЖВШ) у дітей з інсулінозалежним цукровим діабетом (ЦД). Проведено дослідження тонусу і кінетики жовчовивідної системи у 83 дітей віком 11 - 14 років з ДЖВШ на тлі ЦД 1 типу, а також у 32 пацієнтів з ДЖВШ без ЦД 1 типу і у 33 практично здорових однолітків. Розвиток ДЖВШ у дітей із ЦД 1 типу супроводжується переважно збільшенням натщесерцевого й залишкового після жовчогінного сніданку об'ємів жовчного міхура з прогресуючим збільшенням залишкового об'єму в міру збільшення тривалості основного патологічного процесу. Встановлено наявність у майже половини пацієнтів з ДЖВШ на фоні ЦД 1 типу найбільш несприятливого гіпертонічного гіпокінетичного варіанта ДЖВШ, на відміну від хворих без діабету, які в більшості спостережень страждали на гіпотонічну гіпокінетичну форму ДЖВШ. Висновки: типовою особливістю ДЖВШ на фоні ЦД 1 типу у дитячому віці є розвиток її гіпокінетичної гіпертонічної форми, що найбільшою мірою сприяє виникненню застою жовчі в біліарному тракті з подальшим формуванням різних відхилень функціонального й органічного характеру, як у жовчовивідній системі, так і в печінковій паренхімі.

Проведено исследование дезинтоксикационной функции печени у 115 подростков в возрасте от 11 до 14 лет, из которых 32 пациента, страдающие дискинезией желчевыводящих путей, и 83 - дискинезией желчевыводящих путей на фоне сахарного диабета первого типа. У последних выявлено повышение уровня <$E gamma>-ГТП, что расценено как признак развившегося у них внутрипеченочного холестаза. Обращают внимание и показатели АЛТ, АСТ, тимоловой пробы, которые у значительного количества пациентов с инсулинзависимым сахарным диабетом при дискинезии желчевыводящих путей находились на уровне верхней границы физиологической нормы. В группе контроля подобных изменений не зарегистрировано.

Визначено особливості клінічної симптоматики й анамнестичних даних внаслідок дискінезії жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) у дітей на фоні цукрового діабету (ЦД) I типу. Встановлено найбільш характерний гіпертонічний варіант ДЖВШ, який формується у разі її розвитку в дітей, що страждають на ДЦ I типу, та сприяє застою жовчі у жовчовидільній системі. Виявлено пригнічення функціональної активності печінки, з'ясовано наявність негативного дисбалансу з превалюванням симпатиконії та формуванням ейтонії та ваготонії як послідовних стадій зриву адаптації за умов прогресування патологічного процесу в разі розвитку досліджуваних ДЖВШ у дітей з ЦД I типу. Розроблено математичну модель прогнозування розвитку ДЖВШ у дітей з інсулінозалежним ЦД.

Обучение и самоконтроль больных сахарным диабетом (СД) - приоритетное направление в практической диабетологии, без которого невозможны достижение компенсации СД, профилактика осложнений и сохранение продолжительности и качества жизни пациентов. В последнее время терапевтическое обучение является предметом активных научных исследований. Развиваются образовательные программы для больных, персонала, привлекаются психологи и педагоги для работы с больными СД и членами их семей. В нашей стране это направление также активно развивается, изменяется система обучения, нарабатывается опыт работы в команде, применяются новые методики. Приведены этапы становления обучения больных СД, анализ эффективности существующих программ обучения и путей совершенствования системы обучения и самоконтроля у детей и подростков.

Представлен аналитический обзор состояния проблемы ранней диагностики диабетической микроангиопатии у детей в последние 30 лет. При манифестации сахарного диабета в детском возрасте в условиях декомпенсации обменных нарушений у большинства больных формируются микроваскулярные нарушения, что приводит в дальнейшем к поражению практически всех органов и систем. Ранняя неинвазивная диагностика диабетической микроангиопатии с помощью капилляроскопии, термографии, лазерной доплерфлюорометрии направлена на их выявление на доклинической стадии и профилактику развития сосудистых осложнений.

Проведено комплексне вивчення факторів ризику цукрового діабету у дітей. В дослідженні брали участь 231 дитина з ЦД і 164 здорові дитини, які не мають хронічних захворювань. Встановлено, що провідними факторами розвитку даної хвороби є біологічні та психологічні фактори у поєднанні з соціальними. Одержані дані мають бути покладені в основу прогнозування ризику виникнення цукрового діабету у дітей.

Проведено комплексное изучение факторов риска сахарного диабета у детей. В исследовании участвовали 231 ребенок с сахарным диабетом и 164 здоровых ребенка. Установлено, что основными факторами развития данного заболевания являются биологические и психологические факторы в сочетании с социальными. Полученные данные могут быть положены в основу прогнозирования риска возникновения сахарного диабета у детей.

Науково-обгрунтовано, розроблено та впроваджено в практику охорони здоров'я оптимізовану систему управління якістю медичної допомоги дітям з цукровим діабетом (ЦД). Запропоновано оптимізацію системи управління якістю медичної допомоги дітям з ЦД, яка передбачає стандартизацію, управління ресурсами, технологією та результатом для раціонального використання ресурсів охорони здоров'я.

Встановлено, що дітям, хворим на цукровий діабет (ЦД) I типу, притаманний ангіодистонічний тип мозкової гемодинаміки. Стан гемодинаміки у таких дітей характеризується зниженням швидкісних показників та підвищенням індексів резистентності судин, що виявляється ремоделюванням ренальних судин. Показано, що для дітей, хворих на ЦД, характерне зростання в сироватці крові первинних продуктів окиснювальної модифікації білків (АФГ) на тлі вікового вмісту кетондинітрофенілгідразону (КФГ). Внаслідок оксидантного стресу відбувається раннє формування ендотеліальної дисфункції, яка характеризується прогресуючим зменшенням вмісту метаболітів оксиду азоту та збільшенням рівня ендотеліну-1, вазопресину та фактора Віллебранда в плазмі крові. Обгрунтовано включення з другого року захворювання в комплексну терапію інгібіторів АПФ для профілактики розвитку судинних ускладнень. З метою підвищення ефективності терапії ЦД у дітей доведено доцільність застосування з дебюту захворювання комбінації аналогів людських інсулінів - гларгіну та глюлізину.

Зазначено, що використання електронних реєстрів хворих на цукровий діабет (ЦД) дає можливість одержувати нові дані про частоту ускладнень ЦД та фактори їх ризику у конкретних популяціях хворих. Проаналізовано поширеність тяжких уражень очей та можливих чинників їх ризику в осіб, що захворіли на ЦД до 15-річного віку. Досліджено поширеність пре- і проліферативної діабетичної ретинопатії (ДР), катаракти, сліпоти (гострота зору < 0,05 на краще око) з урахуванням тривалості ЦД, статі, рівня глікозильованого гемоглобіну (НbА1с), артеріального тиску, анамнезу невідкладних гіпо- чи гіперглікемій. Аналізу підлягали внесені до електронного реєстру дані про 4 634 жінки та 4 407 чоловіків, які захворіли у віці до 15-ти років та одержували інсулін у 2004 р. Знайдена більша поширеність катаракти (17,5 % і 13,3 %, Р < 0,001) та сліпоти (2,2 % і 1,5 %, Р = 0,011) у жінок у порівнянні з чоловіками. Чинниками ризику для катаракти і препроліферативної ДР був високий рівень НbА1с (коефіцієнти відносного ризику дорівнюють 1,54 і 2,89, Р = 0,045 і 0,001, відповідно), щодо сліпоти та/або відшарування сітківки чи гемофтальму - артеріальна гіпертензія та анамнез невідкладних гіпо- та гіперглікемій (відносний ризик дорівнює 2,92 і 1,39, Р < 0,001, відповідно). Одержані дані доцільно враховувати під час розробки рекомендацій щодо профілактики хронічних ускладнень у хворих на ювенільний ЦД в Україні.

Отмечено, что использование электронных регистров больных сахарным диабетом (СД) позволяет надеяться на получение новых данных о частоте осложнений и факторах их риска в конкретных популяциях больных. Проанализована распространенность тяжелых поражений органа зрения в Украине у заболевших СД в возрасте до 15-ти лет, в связи с вероятными факторами риска. Осуществлено поперечное обсервационное эпидемиологическое исследование распространенности пре- и пролиферативной диабетической ретинопатии (ДР), катаракты, слепоты (< 0,05 на лучший глаз) с учетом продолжительности СД, пола, уровня гликозилированного гемоглобина (НbА1с), артериального давления, анамнеза неотложных гипо- или гипергликемий. Анализу подлежали внесенные в электронный регистр данные о 4 634 женщинах и 4 407 мужчинах, которые заболели до 15-ти лет, и получали инсулин в 2004 г. Обнаружена большая распространенность катаракты (17,5 % и 13,3 %, Р < 0,001) и слепоты (2,2 % и 1,5 %, Р=0,011) у женщин по сравнению с мужчинами. Факторами риска для катаракты и препролиферативной ДР является высокий уровень НbА1с (коэффициенты относительного риска составляли 1,54 и 2,89, Р = 0,045 и 0,001, соответственно), а для слепоты и /или отслоения сетчатки или гемофтальма - артериальная гипертензия и анамнез неотложных гипо- и гипергликемий (относительный риск равен 2,92 и 1,39; Р < 0,001, соответственно). Полученные данные целесообразно учитывать при разработке рекомендаций по профилактике хронических осложнений у больных ювенильным СД в Украине.

The development of electronic Diabetes Mellitus (DM) patients registers gives hope for obtaining new data on the complication frequency as well as complication risks in separate patient populations. Aim of the study: risk factor-based analysis of severe visual impairment prevalence in Ukraine among DM patients, diagnosed before age of 15-years. Methods: cross-sectional observational epidemiological study of preproliferative/proliferative diabetic retinopathy (DR), cataract, blindness (<0.05 in the "better" eye) prevalence, taking into account DM duration, gender, glycosylated hemoglobin level (HbA1c), arterial blood pressure, history of urgent hypo/hyperglycemia. Data of 4634 women and 4407 men with DM diagnosed before age of 15-years and who received insulin in 2004 were analyzed. Results: we discovered high prevalence of cataract (17.5 and 13.3 %; P<0.001) and blindness (2.2 and 1.5 %; P=0.011) among women, comparing to men. The risk factor for cataract and preproliferative DR is a high level of HbA1c (relative risk coefficients RR = 1.54 and 2.89, P=0.045 and P=0.001, respectively), and for blindness and/or retinal detachment /vitreous haemorragies are arterial hypertension and history of urgent hypo and/or hyperglycemias (RR=2.92 and 1.39; P<0.001, respectively). Conclusions: obtained data seems essential for development of guidelines centered on prevention of complications in primary care

Вивчено психосоматичні аспекти цукрового діабету (ЦД) І типу у 43-х дітей віком 5 - 17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячому ендокринологічному відділенні Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка. У 22 % хворих ЦД діагностовано вперше, у інших тривалість захворювання коливалася від 4 міс. до 16 років. Крім загальноклінічного обстеження, використовувалися методики психологічної діагностики рівня тривожності та типів ставлення до хвороби, дитячий апперцептивний тест і малюнок "Моя сім'я", опитувальник батьківського ставлення А. Варги і В. Століна. У 60 % хворих діагностовано "заглиблення у хворобу", яке має пряму залежність від тривожності та представлене чистим сенситивним та дифузним типами ставлення до хвороби. Висока тривожність дітей, хворих на ЦД І типу, частково обумовлена особливостями родинних відносин, оскільки соціально бажаний образ стосунків у системі батьки - діти виражений слабко (спостерігався у 25 % сімей). Батькам були притаманні незацікавленість справами дитини, недооцінка її інтелектуальних та творчих здібностей, недовіра до неї. З точки зору хворих дітей у родині у них не виникає переживання міжособистісної надійності та захищеності. Вони відчувають емоційну відгородженість від членів родини, мають низьку здатність до вияву емоцій, приховану агресію, страх. Вищезазначені психологічні особливості необхідно виявляти та коригувати під час занять у діабет-школі, що спонукатиме хворого брати активну участь у лікуванні і призведе до поліпшення медичного прогнозу, а отже й якості життя.

Изучались психосоматические аспекты сахарного диабета (СД) 1 типа у 43детей в возрасте 5-17лет, которые находились на стационарном лечении в детском эндокринологическом отделении Института эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко. У 22% больных СД диагностирован впервые, у остальных продолжительность заболевания колебалась от 4 мес до 16лет. Кроме общеклинического обследования использовались методики психологической диагностики уровня тревожности и типов отношения к болезни, детский апперцептивный тест и рисунок "Моя семья". Родителям больных предлагался опросник родительского отношения А. Варги и В. Столина. У 60% больных диагностирован "уход в болезнь", который прямо зависит от тревожности и представлен чистым сенситивным и диффузным типами отношения к болезни. Высокая тревожность детей, больных СД 1 типа, частично обусловлена особенностями воспитания, так как социально желаемый образ взаимоотношений в системе родители-дети выраженный слабо (наблюдался у 25% семей). Выявлено, что дляродителей характерны незаинтересованность делами детей, недооценка их интеллектуальных и творческих способностей. С точки зрения больных детей, в семье у них не возникает переживания межличностной надежности и защищенности, они чувствуют свою эмоциональную отчужденность от членов семьи, имеют низкую способность проявлять эмоции, скрытую агрессию, страх. Вышеупомянутые психологические особенности необходимо выявлять и корректировать во время занятий в диабет-школе, что будет побуждать больного принимать активное участие в лечении и приведет к улучшению медицинского прогноза и качества жизни.

Psychosomatic aspects of type I diabetes mellitus have been studied in 43children aged 5-17treated at the children's department of V. P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism. In 22% of patients diabetes mellitus was newly diagnosed, in others duration of the disease ranged from 4 months to 16years. Such psychological methods as diagnosing of anxiety rate and attitude to the disease, children apperception test and "Picture of my family" have been used. The parents have been tested by means of questioning of their attitude (method worked out by A. Varga and V. Stolin). "Deepening into disease" dependable upon high anxiety rate and represented by purely sensitive and diffuse types of attitude to the disease has been diagnosed in 60% ofchildren. The high anxiety rate partially was caused by peculiarities of family relations, because socially desired type of relations in the system parents-children is feebly marked (in 25% of families). It was found, that parents are indifferent to children's affairs, they underestimate children's intellectual and creative search and do not trust them. Sick children have a sensation of moving away from other members of the family, they fail to display emotions, dissembled aggression and fear. It is necessary to reveal the foregoing psychological specialities and correct them during diabetes-school studies, that leads to better medical prognosis as well as to higher quality of life

Обследовано с помощью цветного доплеровского сканирования, энергетического доплеровского сканирования и спектрального режима 40 детей с сахарным диабетом І типа в возрасте 8 - 18-ти лет и 10 здоровых детей соответствующего возраста (контроль). У больных выявлено снижение эндотелийзависимой и эндотелийнезависимой вазодилатации, максимально выраженное при декомпенсации заболевания при его длительности более 5-ти лет.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-51

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 63-х дітей із цукровим діабетом I типу тривалістю захворювання від маніфестації до 12-ти років. На оснодоплерографії трансмітрального потоку крові у 36-ти (57 %) хворих виявлено прояви діастолічної дисфункції лівого шлуночку як ранньої доклінічної ознаки ураження серця. Обгрунтовано критерії 3-х стадій розвитку діабетичної міокардіопатії у дітей.

Обгрунтовано шляхи удосконалення діагностики кардіоваскулярних ускладнень цукрового діабету у дітей та розроблено засоби їх медикаментозної корекції. На підставі комплексного клініко-інструментального обстеження у 76,3 % хворих виявлено вегетативну дисфунцію з посиленням активності симпатичної інвервації серцевої діяльності, простежено стадійний перебіг діабетичної міокардіопатії. У 57 % хворих на підставі доплерокардіографії трансмітрального потоку крові діагностовано діастолічну дисфункцію лівого шлуночка як ранню доклінічну ознаку діабетичного ураження серця. Запропоновано діагностичні критерії трьох стадій розвитку діабетичної міокардіопатії у дітей. Встановлено закономірне наростання симпатикотонічних впливів, гіпокальціємії й остеопенії з поглибленням кардіоваскулярних ускладнень. Розроблено ефективну схему патогенетичної терапії діабетичної міокардіопатії у дітей. Обгрунтовано доцільність поєднаного застосування метаболічних препаратів ("Мілдронат" й "Ізодибут") у комплексному лікуванні діабетичної міокардіопатії у дітей, що супроводжуються іншими діабетичними ускладненнями.

Проведено аналіз 83-х медичних карт стаціонарних хворих на цукровий діабет (ЦД) у Тернопільській обласній дитячій лікарні за 2000 - 2002 рр. Встановлено частоту кардіоваскулярних ускладнень за ЦД у дітей. Рекомендовано використання новітньої методики для їх діагностики в педіатричній практиці.

Проведен анализ 83-х медицинских карт стационарных больных сахарным диабетом (СД) в Тернопольской областной детской больнице за 2000 - 2002 г. Установлена частота кардиоваскулярных осложнений СД у детей. Рекомендовано использование для их диагностики в педиатрической практике новейшей методики.