Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)44 + Р733.415.160.23

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-5 + Р11(4УКР)442.8

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Розглянуто питання вдосконалення й оптимізації прогнозування цукрового діабету 1-го типу (ЦД 1) у дітей раннього та дошкільного віку на підставі вивчення маркерів пошкодження підшлункової залози (ПЗ) та оцінки патогенетичної ролі вірусної інфекції та нераціонального харчування в розвитку данного ускладнення. Показано, що високий ризик формування ЦД 1 в дітей у ранньому віці мають фактори акушерського анамнезу. Доведено маркерну роль формування ЦД 1 в дітей у ранньому віці та достовірний зв'язок між епідеміологічними даними щодо червониці, вітряної віспи, та між антропометричними даними. Виявлено, що в розвитку аутоімунного пошкодження ПЗ відіграє роль об'єм немодифікованого коров'ячого молока (КМ) і термін введення штучних сумішей за умови підвищених показників IgE та наявністю аутоантитіл до глутаматдегідрогенази (At до GAD) у сироватці крові, на відміну від дітей із негативними At до GAD. Доведено предикторну роль об'єму спожитого КМ жінкою під час вагітності та лактації, що відображає зв'язок між об'ємом вжитого молока та наявністю Аt до GAD у сироватці обстежених дітей, як фактора предіабету. Встановлено біохімічні предиктори ЦД 1 з гіперпродукцією At до GAD за даними ліпази й інсуліну в сиворотці крові, які мали менш значну варіабельність показників і схильність медіани до мінімальних значень. Встановлено, що в дітей із комбінацією герпесвірусної інфекції вірогідно частіше виявляють специфічні At до GAD. Цитомегаловірусна інфекція в поєднанні з аденовірусною інфекцією є фактором ризику розвитку ЦД 1 (ВШ = 25,609). Вірус герпесу 6-го типу є тригером гіперпродукції At до GAD (ВШ = 8,456) у дітей раннього та дошкільного віку.

Вопросы о диабетическом поражении центральной нервной системы (ЦНС) у детей изучены недостаточно. Целью исследования явилось изучение клинико-функционального состояния ЦНС у детей с сахарным диабетом 1 типа (СД1) г. Алматы. Объектом исследования явилось 205 детей с СД1 в возрасте от 3-х до 16-ти лет: 91 (44,39 %) мальчик и 114 (55,61 %) девочек. Возраст детей с СД1 составил в среднем 9,73 ± 3,79 лет. Длительность СД1 у обследуемых детей варьировала от 6 мес. до 10 лет, в среднем - 2,73 ± 2,58 года. Контрольная группа была представлена 101 ребенком без СД1. Группы были сопоставимы по полу и возрасту. Обследование детей включало: анализ перинатального периода, выяснение жалоб, указывающих на наличие симптомов поражения ЦНС,клинический неврологический осмотр, электроэнцефалографии (ЭЭГ). У большинства (79,5 %) обследованных детей с СД1 обнаружены признаки поражения ЦНС в виде жалоб церебрастенического и общемозгового характера, рассеянная неврологическая симптоматика и неспецифические изменения на ЭЭГ.

Питання про діабетичне ураження центральної нервової системи (ЦНС) в дітей досліджені недостатньо. Метою дослідження було вивчення клініко-функціонального стану ЦНС у дітей із цукровим діабетом 1 типу (ЦД1) м. Алмати. Об'єктом дослідження були 205 дітей із ЦД1 віком від 3-х до 16-ти років: 91 (44,39 %) хлопчик і 114 (55,61 %) дівчаток. Вік дітей із ЦД1 у середньому становив 9,73 ± 3,79 років. Тривалість ЦД1 у досліджених дітей варіювала від 6 міс. до 10 років, у средньому - 2,73 ± 2,58 років. Контрольна група була наведена 101 дитиною без ЦД1. Групи були зіставні по статі та віку. Обстеження дітей включало: аналіз перинатального періоду, з'ясування скарг, що вказують на наявність симптомів ураження ЦНС, клінічний неврологічний огляд, електроенцефалографії (ЕЕГ). У більшості (79,5 %) обстежених дітей із ЦД1 виявлені ознаки ураження ЦНС у вигляді скарг церебрастенічного та загальномозкового характеру, розсіяна неврологічна симптоматика та неспецифічні зміни на ЕЕГ.

The issues of diabetic lesions of the central nervous system (CNS) in children are not well understood. The aim of the study was to investigate the clinical and functional state of the central nervous system in children with type 1 diabetes mellitus (T1 DM) in Almaty. 205 children with T1DM aged 3 to 16 years [91 (44.39%) boys and 114 (55.61%)] girls were followed up. The age of children with T1DM averaged 9.73 ± 3.79 years.The duration of T1 DM in children under study ranged from 6 months to 10 years, on average 2.73 ± 2.58 years. The control group was represented by 101 children without T1DM. The groups were matched by age and gender. Examination of children included: an analysis of the perinatal period, clarification of complaints suggesting the presence of CNS lesion symptoms, clinical neurological examination, electroencephalography (EEG). The majority (79.5%) of surveyed children with T1 DM showed signs of CNS lesion, in the form of complaints and cerebrasthenic and cerebral nature, multilocular neurological symptoms and nonspecific EEG changes.

Визначено показники місцевого імунітету в ротовій частині глотки у дітей, хворих на ЦД 1 типу. Досліджено вміст секреторного імуноглобуліну А імуноферментним методом, лактоферину та інтерлейкіну 1бета, а також альфа-інтерферону. Одержані результати свідчать про те, що гуморальні механізми захисту ротоглоткового секрету у дітей, хворих на ЦД1, з хронічним тонзилітом і без нього суттєво відрізняються від подібних даних у дітей з ХТ без ЦД1. Доцільним є подальше вивчення особливостей показників місцевого імунітету у дітей, хворих на ЦД1, в залежності від клінічної стадії, що дозволить диференційовано розглядати питання вибору методів і засобів лікування, а також профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів у дитячому віці.

Определены показатели местного иммунитета в ротовой части глотки у детей, больных сахарным диабетом (СД) 1 типа. Исследовано содержание секреторного иммуноглобулина А иммуноферментным методом, лактоферрина и интерлейкина 1бета, а также альфа-интерферона. Полученные результаты свидетельствуют о том, что гуморальные механизмы защиты ротоглоточного секрета у детей, больных СД1, с хроническим тонзиллитом и без него существенно отличаются от подобных данных у детей с ХТ без СД1. Целесообразно дальнейшее изучение особенностей показателей местного иммунитета у детей, больных СД1, в зависимости от клинической стадии, что позволит дифференцированно рассматривать вопрос выбора методов и средств лечения, а также профилактики заболеваний верхних дыхательных путей в детском возрасте.

Набула подальшого розвитку проблема планування фізичних навантажень, як однієї з трьох основних складових лікування цукрового діабету (ЦД) типу у дітей. Одержано нові дані щодо характеру загальної фізичної активності й її впливу на перебіг захворювання у пацієнтів дитячого віку. Уточнено дані щодо позитивного впливу високого рівня фізичної активності на стан метаболічної компенсації хвороби та на зменшення окиснювального дисбалансу (гальмування перекисного окиснення та покращення антиоксидантного захисту), але лише за умов оптимального глікемічного контролю діабету. Одержано нові дані щодо зниження у дітей хворих на ЦД продукції VEGF, пов'язаного з метаболічною декомпенсацією діабету, більшою мірою з дисліпідемією, ніж з дисглікемією. Встановлено, що стан серцево-судинної системи у дітей, хворих на ЦД І типу, характеризується зменшенням її витривалості та послабленням функціональних можливостей, тенденцією до артеріальної гіпотонії, схильністю до симпатикотонії, особливо у дівчат. Виявлено відмінності серцево-судинних порушень від рівня загальної рухової активності хворих із персистенцією симпатикотонії та розвитком артеріальної гіпертензії на підставі високої фізичної активності за умов незадовільного глікемічного контролю та погіршенням мікроциркуляції у хворих з низьким рівнем фізичної активності. Доведено залежність характеру метаболічних зсувів та реакції серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження від вихідного рівня фізичної активності у хворих на ЦД дитячого віку.

Проаналізовано вплив епідеміологічних факторів під час вагітності, антропометричних даних на ризик розвитку цукрового діабету 1-го типу (ЦД1). Встановлено, що діти раннього віку від матерів з наявністю факторів акушерського ризику (мимовільний аборт в анамнезі, ГРІ в 12-24 тижні гестації, нераціональне харчування під час вагітності, спадкова обтяженість за ЦД1 та ЦД2) мають статистично значущий ризик формування ЦД1 в ранньому віці. Особливу увагу приділено особливостям вигодовування дітей раннього віку. Встановлено, що розвиток ЦД1 у дітей корелює з ненормованим за віком вживанням основних інгредієнтів (жирів, білків, вуглеводів) і з порушеннями принципів раціональності жирового та білкового навантаження.

Проанализировано влияние эпидемиологических факторов во время беременности и антропометрических данных на риск развития сахарного диабета 1-го типа (СД1). Установлено, что дети раннего возраста от матерей с факторами акушерского риска (самопроизвольный аборт в анамнезе, острая респираторная инфекция в 12 - 24 недели гестации, нерациональное питание во время беременности, наследственная отягощенность по СД1 и СД2) имеют статистически значимый риск формирования СД1. Особое внимание уделено особенностям вскармливания детей раннего возраста. Установлено, что развитие СД1 у детей коррелирует с ненормированным к возрасту употреблением основных нутриентов (жиров, белков, углеводов) и с нарушениями принципов рациональности жировой и белковой нагрузки.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної діагностики та лікування захворювань ЛОР-органів у дітей та дорослих, хворих на цукровий діабет (ЦД) з урахуванням даних розповсюдженості цього захворювання у світі та Україні. Наведено сучасні погляди та уявлення про особливсті місцевого та загального імунітету, бактеріологічного спектра збудників під час запалення та перебігу захворбювань ЛОР-органів у хворих на ЦД. Значну увагу приділено труднощам вибору ефективної та раціональної антибактеріальної терапії, яка обумовлена наявністю у пацієнтів ускладнень ЦД.

Рассмотрены актуальные проблемы современной диагностики и лечения заболеваний ЛОР-органов у детей и взрослых, больных сахарным диабетом (СД) с учетом данных распространенности этого заболевания в мире и Украине. Приведены современные взгляды и представления об особенностях местного и общего иммунитета, бактериологического спектра возбудителей при воспалении и течении заболеваний ЛОР-органов у больных СД. Значительное вниамние уделено трудностям выбора эффективной и рациональной антибактериальной терапии, которая обусловлена наличием у пациентов осложнений СД.

Розглянуто питання удосконалення діагностики раннього пошкодження нирок у разі цукрового діабету (ЦД) І типу у дітей на підставі вивчення показників ренальної та регіонарної гемодинаміки, функціонального стану нирок. В якості специфічних маркерів раннього ураження нирок визначали асиметричний диметиларгінін в плазмі крові, мітоген-активовану протеїнкіназу р-38 в лізаті лейкоцитів, цистатину С в сечі. Обстежено 98 дітей (51 хлопчик і 47 дівчаток) віком від 11-ти до 18-ти років з ЦД І типу. Залежно від тривалості захворювання, усі діти були розподілені на 3 групи: 1 група (n = 21) - діти з ЦД тривалістю 1 - 2 роки, 2 група (n = 28) - 2 - 5 років, 3 група (n = 49) - більше 5 років від початку захворювання. Групу контролю (4 групу) склали 10 дітей відповідної статі та віку. Розкрито доцільність визначення мітоген-активованої протеїнкінази р-38 в лізаті лейкоцитів, цистатину С в сечі для ранньої діагностики ураження нирок у разі ЦД І типу у дітей. Раннє пошкодження нирок діагностується за рівня асиметричного диметиларгініну в плазмі більше 0,28 ммоль / л, мітоген-активованої протеїнкінази р-38 більш 4,38 Од / мл у лізаті лейкоцитів, екскреція цистатину С з сечею в межах 26 - 52,8 нг / мл. Визначено діагностичну значущість ранніх маркерів пошкодження нирок у дітей з ЦД, вже з другого року захворювання. Виявлено статистично значущі взаємозв'язки між особливостями функціонального стану нирок, ультразвуковими ознаками ураження нирок, доплерографічними показниками ренальної та регіонарної гемодинаміки за різної тривалості ЦД у дітей, що уточнює патогенетичні механізми ураження нирок. На підставі проведеного статистичного аналізу взаємовідносин анамнестичних, клінічних даних, біохімічних, ультразвукових, доплерографічних показників розроблено прогностичний алгоритм раннього ураження нирок у разі ЦД І типу у дітей, який має високу інформативність і достовірність.

Внимание уделено изучению функционального состояния головного мозга у детей с сахарным диабетом 1 типа (СД1). Обследованы методом электроэнцефалографии 205 детей с СД1 и 101 ребенок без СД . Нормальная ЭЭГ наблюдалась у 20,5 %, изменения ЭЭГ - у 79,5 % детей, из них в виде нарушения регулярности альфа-ритма - у 53,6 %, замедления основной активности фоновой записи 1 степени - у 23,4 %, эпилептиформной активности - у 2,5 % детей с СД1. У большинства (79,5 %) детей с СД1 обнаружены изменения ЭЭГ. Нарушения ЭЭГ у детей с СД1 в основном представлены замедлением основной активности фоновой записи, нарушением регулярности и пространственного распределения альфа-ритма. Показано, что частота встречаемости нарушений ЭЭГ у детей с СД1 возрастает с повышением уровня гликозилированного гемоглобина.

Увагу приділено вивченню функціонального стану головного мозку в дітей із цукровим діабетом 1 типу (ЦД1). Обстежено методом електроенцефалографії 205 дітей із ЦД1 і 101 дитина без ЦД. Нормальна ЕЕГ спостерігалася у 20,5 %, зміни ЕЕГ - у 79,5 % дітей, із них у вигляді порушення регулярності альфа-ритму - у 53,6 %, уповільнення основної активності фонового запису 1 ступеня - у 23,4 %, епілептиформної активності - у 2,5 % дітей із ЦД1. У більшості (79,5 %) дітей із ЦД1 виявлено зміни ЕЕГ. Порушення ЕЕГ у дітей із ЦД1 в основному представлені уповільненням основної активності фонового запису, порушенням регулярності та просторового розподілу альфа-ритму. Показано, що між виразністю порушень ЕЕГ у дітей із ЦД1 і ступенем компенсації захворювання існує кореляційний зв'язок.

The aim of the study was to investigate the functional state of the brain in children with type 1 diabetes mellitus (IDDM). Material and Methods: 205 children with IDDM and 101 children without diabetes were examined by electroencephalography. Re¬sults: normal EEG in 20.5 % and EEG changes - 79.5 % in the form of violations of the regular alpha rhythm 53.6 %, slowing down the main activity of the background recording of 1 degree - 23.4 %, epileptiform activity - 2.5 %. Conclusions: 1. The majority 79.5% of children with IDDM found EEG changes. 2. EEG abnormalities in children with IDDM are mainly represented by the main activity slowing background writing, a violation of regularity and spatial dis¬tribution of the alpha rhythm. 3. Severity of EEG abnormalities in children with IDDM has a correlation with the degree of compensa¬tion of disease.

Приведены результаты анализа распространенности и заболеваемости сахарным диабетом среди детского населения Украины на протяжении последних 5-ти лет. Отмечена динамика прогрессирования заболевания у детей разных возрастных групп, особенно - в возрасте 0 - 6 лет, а также наивысшая частота болезни среди детей промышленных регионов страны.

Цель работы - изучить влияние уровня физической активности (ФА) на компенсацию сахарного диабета (СД) I типа у детей и подростков. Обследованы 69 детей и подростков, больных СД I типа, в возрасте 7 - 18 лет с длительностью заболевания от 1 до 14 лет (35 мальчиков и 34 девочки). Определены уровни компенсации углеводного обмена (гликозилированного гемоглобина - HbA1c, гликемии натощак, постпрандиального подъема гликемии, среднесуточной гликемии, суточного разброса показателей гликемии), а также проведено анкетирование больных и определение уровня ФА с использованием модифицированной и адаптированной анкеты на основании анкет Physical Activity Questionnaire for Older Children and Adolescents, International Physical Activity Questionnaire. Установлено, что состояние углеводного обмена тесно зависит от уровня ФА. Выявлены отличия в характере влияния ФА на состояние компенсации диабета у больных разного пола, а также отличия влияния низкого уровня ФА детей в зависимости от возраста на состояние компенсации СД I типа. Выводы: у подростков негативное влияние низкого уровня ФА на состояние компенсации СД I типа более выражены, чем у больных препубертатного возраста, что может быть связано с большей длительностью заболевания.

Вперше під час комплексного вивчення клініко-лабораторних показників, рівня фекальної еластази-1, гастроінтестинальних гормонів (холецистокініну та секретину), генетичних маркерів у 61,80 % хворих на цукровий діабет I-го типу (ЦД-I) виявлено ранні ознаки зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози (ПЗ). Вперше проведено генеалогічні дослідження у підлітків з ЦД-I, які засвідчили, що обтяжена спадковість за мультифакторіальної патології (ЦД-I, ЦД-II та захворювання органів травлення) є як у сім'ях хлопчиків, так і в сім'ях дівчаток і частіше реалізується за батьківською лінією. Водночас спадковість лише за хворобами органів травлення частіше (53,3 %) реалізується за обома лініями спорідненості одночасно у сім'ях хлопчиків. Вперше виявлено предикторські властивості дерматогліфічних ознак у хлопчиків і дівчаток, які створюють можливість прогнозу формування зовнішньо-секреторної недостатності ПЗ у підлітків з ЦД-I. Вперше у таких хворих встановлено дисбаланс секреції гастроінтестинальних гормонів (холецистокініну та секретину), що впливає на функціональний стан ПЗ. Вперше для підлітків, які хворіють на ЦД-I на основі комплексного підходу обгрунтовано критерії ранньої діагностики зовнішньо-секреторної недостатності ПЗ.

Вперше досліджено роль факторів мікросоціального оточення в забезпеченні компенсації цукрового діабету (ЦД) I типу у дітей шкільного віку з урахуванням психологічної адаптації дитини до свого захворювання. Підтверджено роль психосоціальних факторів у формуванні та розвитку діабетичних ускладнень, доведено їх взаємозв'язок з метаболічними порушеннями та якістю проведеного самоконтролю діабету. Вперше доведено зв'язок між рівнем компенсації ЦД у дитини та типами сімейної адаптації. Встановлено, що на рівні постпрандіальної та середньодобової глікемії у дитини з ЦД впливають патологічні типи батьківського ставлення. З урахуванням психологічних особливостей дитини та її матері запропоновано модель оптимізації самоконтролю та доведено її високу ефективність у комплексному лікуванні ЦД I типу у дітей.

Розглянуто питання вдосконалення діагностики аутоімунного тиреоїдиту (АІТ) в дітей, що страждають на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу, на основі вивчення клінічних проявів, даних сонографічного дослідження щитоподібної залози, субпопуляцій лімфоцитів, процесів апоптозу й антитілоутворення. Наведено результати обстеження та спостереження 146-ти дітей віком від 8-ми до 16-ти років, у т.ч. 81 - із ЦД 1-го типу, 46 - з АІТ і 19 - із сумісним перебігом ЦД 1-го типу й АІТ. Зазначено, що критеріями імовірного розвитку АІТ в дітей із ЦД 1-го типу слід вважати обтяжену спадковість через діабет і тиреопатії, жіночу стать, збільшення щитоподібної залози зі змінами гомогенності та деформуванням контуру. Крім цього, важливо враховувати порушення імунного гомеостазу у вигляді достовірного підвищення вмісту CD20+, CD95, а також високого значення GAD із паралельним збільшенням титру АТ-ТПО.

Висвітлено питання підвищення ефективності надання ортодонтичної та ортопедичної допомоги дітям з зубощелепними аномаліями та деформаціями, ускладненими захворюваннями пародонта, що проходять на фоні ендокринної патології, зокрема, цукрового діабету (ЦД) І типу, шляхом удосконалення схем їх комплексного лікування. Визначено структурно-функціональні характеристики мікроциркуляторного русла пародонта, а також його позитивні зміни після проведеного комплексного лікування дітей з зубощелепними аномаліями та деформаціями, ускладненими захворюваннями пародонта, які проходять на тлі ЦД І типу. Встановлено значне покращення гуморального імунітету порожнини рота у зазначених дітей після проведеного комплексного ортодонтичного лікування. Обгрунтовано доцільність застосування лікувально-профілактичного комплексу у схемі комплексного лікування дітей з зубощелепними аномаліями та деформаціями, ускладненими захворюваннями пародонта, які проходять на тлі ЦД І типу.

Цель работы - определение эффективности диагностики когнитивных нарушений и разработка подходов к их коррекции с использованием полипептидного препарата "Семакс" (гептапептид) у детей, больных сахарным диабетом (СД) 1 типа, с диабетической энцефалопатией (ДЭП). С применением соматоневрологического, психопатологического, нейрофизиологического (электроэнцефалография, допплерография сосудов головного мозга, реоэнцефалография, магнитно-резонансная томография), нейропсихологического методов исследования проведено комплексное обследование 250 детей в возрасте 6 - 18 лет, больных СД 1 типа, которые были разделены на три группы: первая с длительностью заболевания СД до 1 года, вторая - от 1 года до 5 лет и третья - свыше 5 лет. Проведен сравнительный ретроспективный анализ результатов обследования 84 детей, получающих современные препараты инсулина, а также исследование клинической эффективности полипептидного препарата (гептапептида) для коррекции когнитивных нарушений у детей с СД 1 типа. СД 1 типа у детей характеризуется развитием на определенных этапах заболевания ДЭП с присущим ей снижением нейрокогнитивных функций, степень выраженности которых зависит от длительности заболевания и сроков его манифестации. Использование новых технологий в лечении СД, удовлетворительная компенсация углеводного обмена снижает частоту тяжелых неврологических осложнений, но полностью не предотвращает формирование сосудистых нарушений и диабетической нейропатии. Использование полипептидного препарата (гептапептида) позволяет добиться регресса когнитивных нарушений при минимальной фармакологической нагрузке. Выводы: дети с СД 1 типа нуждаются в постоянном мониторинге состояния нервной системы и когнитивного функционирования, ранней диагностике субклинических и легких клинических форм ДЭП, проведении курсов адекватной современной фармакологической коррекции.

Проаналізовано дані наукової літератури щодо навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет 1 типу як складової частини лікування та профілактики діабетичних ускладнень у дітей і підлітків. Висвітлено досвід роботи кабінету «навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет» та результати щодо контролю компенсації хвороби та її ускладнень у дітей і підлітків різних вікових груп з урахуванням тривалості та перебігу хвороби.

Проанализированы данные научной литературы по обучению самоконтролю больных сахарным диабетом 1 типа как составной части лечения и профилактики осложнений сахарного диабета у детей и подростков. Показано значение кабинета «обучения самоконтролю больных сахарным диабетом» для достижения компенсации сахарного диабета 1 типа и профилактики диабетических осложнений у детей и подростков разных возрастных групп с учетом длительности и течения болезни.

The scientific literature data regarding diabetes self-managing education and programs in patients with type 1 diabetes as a component part of the treatment and prevention of diabetic complications in children and adolescents were analyzed in the ar¬ticle. The findings of this study highlight the importance of health care centre in control of diabetes and diabetes complications in children and adolescents according different age groups with dif¬ferent duration and course of the disease.

Приведено клиническое наблюдение сочетанного течения диффузного токсического зоба и сахарного диабета 1 типа у подростка.

Представлен междисциплинарный подход к диагностике и клиническому ведению детей и подростков с сахарным диабетом 1 и 2 типа с позиции нефролога. Основываясь на приказах МЗ Украины и руководстве ADA (2012), определена информативность микроальбуминурии, стадии диабетического поражения почек, этапность развития хронической почечной недостаточности. Акцент сделан на двух основных показателях, а именно: уровне артериального давления и гликемии, определяющих прогноз продолжительности жизни пациентов. Приведены доказательные данные касательно коррекции артериального давления.