Проведено исследование внутрипеченочной гемодинамики у 116 подростков в возрасте от 11 до 14 лет, из которых 33 - практически здоровые дети, 83 - пациенты с дискинезией желчевыводящих путей на фоне сахарного диабета 1-го типа. У последних выявлено снижение скоростных показателей кровотока в печеночной артерии при повышении индексов (резистентности, пульсации, систоло-диастолического), а также повышение скоростных показателей кровотока в печеночной вене при снижении упомянутых индексов. Угнетение печеночной гемодинамики, возможно, обусловлено ухудшением желчевыделения, как результат нарушения нормальной иннервации желчевыводящей системы, связанного с развившейся диабетической нейропатией у детей с сахарным диабетом 1-го типа. Высказано мнение об определенной роли ангиопатии печеночных артерии и вены в генезе нарушений внутрипеченочного кровотока.

Показатели соматотропного гормона (СТГ), инсулиноподобного фактора роста-1 (ИФР-1) и белка 3, связывающего ИФР (ИФР-3-СБ), исследованы у детей и подростков, больных сахарным диабетом 1-го типа. Уровень ИФР-3-СБ превышал соответствующие величины показателей контрольной группы и возрастал с увеличением длительности болезни. Ухудшение компенсации углеводного обмена сопровождалось снижением уровня ИФР-1 и повышением уровня ИФР-3-СБ. Во второй половине пубертата наблюдается гиперпродукция ИФР-1.

С целью диагностики остеопоротических изменений при сахарном диабете I типа обследовано 95 детей в возрасте от 5 до 15 лет с помощью двухфотонной рентгеновской денситометрии. У 61,1 % детей отмечено снижение минеральной плотности костной ткани разной степени тяжести вплоть до остеопороза, что расценено как диабетическая остеопатия. На фоне лечения, которое включало видеин-3 и глицерофосфат кальция, у детей с сахарным диабетом отмечено повышение минерализации костной ткани.

Сахарный диабет (СД) I типа - одно из самых распространенных эндокринных заболеваний у детей и подростков. Среди разнообразия проявлений диабетических микроангиопатий наиболее тяжелым является поражение почек. Диабетическая нефропатия развивается медленно, поэтому так важно выявление диабетического поражения почек на ранней стадии. Обследованы дети и подростки (121), больные СД I типа, в возрасте от 7 до 18 лет. Исследование фильтрационной функции почек, экскреции мочи на микроальбуминурию, содержания липидов крови, оценку степени компенсации углеводного обмена проводили в зависимости от длительности заболевания. Диабетическая нефропатия выявлена у 56,2 % больных. По результатам обследования у 56,5 % пациентов уже на первом году заболевания выявлены нарушения фильтрационной функции почек, которые прогрессируют при увеличении длительности СД. Аналогичная тенденция выявлена при исследовании мочи на микроальбуминурию. 45 больным, у которых выявлена диабетическая нефропатия на стадии микроальбуминурии, назначена беспрерывная длительная терапия супрессорными дозами ингибиторов АПФ (берлиприл и эналаприл). За период лечения (12 - 36 недель) у 80,2 % больных достигнут абсолютный антипротеинурический эффект.

Аналіз результатів дослідження специфічного імунітету до дифтерії у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу, показав, що дана патологія негативно впливає на формування відповідного рівня активного штучного імунітету до дифтерії у таких пацієнтів, що виражається його пригніченням залежно від тривалості перебігу діабету.

В обзоре литературы приведены доказательства значимости генетического фактора для развития поздних осложнений сахарного диабета 1 типа, представлена возможная генетическая модель склонности к данным осложнениям, отображены современные взгляды на связь полиморфизмов представителей различных патогенетически обоснованных групп генов-кандидатов с диабетической микроангиопатией и нейропатией.

Представлен обзор литературы, посвященный современным представлениям развития поздних осложнений сахарного диабета I типа у детей и, в частности, диабетической нейропатии. У больных инсулинзависимым сахарным диабетом часто встречается патология желудочно-кишечного тракта, прежде всего, дискинезия желчевыводящих путей. В последнее время указанная патология рассматривается как один из вариантов диабетической нейропатии. Сложность патогенетических механизмов развития дискинетических расстройств при сахарном диабете I типа диктует необходимость выяснения первичного звена патогенеза данных нарушений. Представляется перспективным поиск такового посредством изучения особенностей функционального состояния надсегментарных регуляторных структур.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-7 + Р733.457.865-4

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження депресивних розладів у підлітків, хворих на цукровий діабет. Охарактеризовано коморбідні порушення у разі невротичної та органічної депресії. Виділення варіантів депресивних розладів у хворих на цукровий діабет забезпечить проведення диференційованої терапії та профілактику соціальної недостатності в юнацькому віці.

Обстеження підлітків, хворих на інсулінзалежний цукровий діабет, з використанням цитохімічного й імунологічного методів дозволило обгрунтувати роль змінення місцевого імунітету ротової порожнини у ході формування патологічних змін тканин пародонта. Визначено зміни функції лейкоцитів порожнини рота, імунологічних показників ротової рідини.

Вивчено поширеність та інтенсивність клінічних змін тканин пародонта, твердих тканин зуба у дітей віком від 12 до 16-ти років, хворих на інсулінозалежний цукровий діабет. Найбільш характерні зміни спостерігались у дітей, хворих на цукровий діабет більше п'яти років. Розповсюдженість хронічного катарального гінгівіту становить 68,09 %. Значення індексу РМА (папілярно-маргінально-альвеолярного) = 25,3 %(середній ступінь гінгівіту).

Вивчено вплив електропунктури на показники клітинного (Т- і В-лімфоцити, теофілінрезистентну та теофілінчутливу фракції Т-лімфоцитів) і гуморального імунітету (IgA, IgG, IgM) у дітей та підлітків, які страждають на інсулінзалежний цукровий діабет від 6 місяців до 14 років. Встановлено високу ефективність електропунктури як імуномодулюючого методу незалежно від ступеня компенсації вуглеводного обміну.

Вопросы о диабетическом поражении центральной нервной системы (ЦНС) у детей изучены недостаточно. Целью исследования явилось изучение клинико-функционального состояния ЦНС у детей с сахарным диабетом 1 типа (СД1) г. Алматы. Объектом исследования явилось 205 детей с СД1 в возрасте от 3-х до 16-ти лет: 91 (44,39 %) мальчик и 114 (55,61 %) девочек. Возраст детей с СД1 составил в среднем 9,73 ± 3,79 лет. Длительность СД1 у обследуемых детей варьировала от 6 мес. до 10 лет, в среднем - 2,73 ± 2,58 года. Контрольная группа была представлена 101 ребенком без СД1. Группы были сопоставимы по полу и возрасту. Обследование детей включало: анализ перинатального периода, выяснение жалоб, указывающих на наличие симптомов поражения ЦНС,клинический неврологический осмотр, электроэнцефалографии (ЭЭГ). У большинства (79,5 %) обследованных детей с СД1 обнаружены признаки поражения ЦНС в виде жалоб церебрастенического и общемозгового характера, рассеянная неврологическая симптоматика и неспецифические изменения на ЭЭГ.

Питання про діабетичне ураження центральної нервової системи (ЦНС) в дітей досліджені недостатньо. Метою дослідження було вивчення клініко-функціонального стану ЦНС у дітей із цукровим діабетом 1 типу (ЦД1) м. Алмати. Об'єктом дослідження були 205 дітей із ЦД1 віком від 3-х до 16-ти років: 91 (44,39 %) хлопчик і 114 (55,61 %) дівчаток. Вік дітей із ЦД1 у середньому становив 9,73 ± 3,79 років. Тривалість ЦД1 у досліджених дітей варіювала від 6 міс. до 10 років, у средньому - 2,73 ± 2,58 років. Контрольна група була наведена 101 дитиною без ЦД1. Групи були зіставні по статі та віку. Обстеження дітей включало: аналіз перинатального періоду, з'ясування скарг, що вказують на наявність симптомів ураження ЦНС, клінічний неврологічний огляд, електроенцефалографії (ЕЕГ). У більшості (79,5 %) обстежених дітей із ЦД1 виявлені ознаки ураження ЦНС у вигляді скарг церебрастенічного та загальномозкового характеру, розсіяна неврологічна симптоматика та неспецифічні зміни на ЕЕГ.

The issues of diabetic lesions of the central nervous system (CNS) in children are not well understood. The aim of the study was to investigate the clinical and functional state of the central nervous system in children with type 1 diabetes mellitus (T1 DM) in Almaty. 205 children with T1DM aged 3 to 16 years [91 (44.39%) boys and 114 (55.61%)] girls were followed up. The age of children with T1DM averaged 9.73 ± 3.79 years.The duration of T1 DM in children under study ranged from 6 months to 10 years, on average 2.73 ± 2.58 years. The control group was represented by 101 children without T1DM. The groups were matched by age and gender. Examination of children included: an analysis of the perinatal period, clarification of complaints suggesting the presence of CNS lesion symptoms, clinical neurological examination, electroencephalography (EEG). The majority (79.5%) of surveyed children with T1 DM showed signs of CNS lesion, in the form of complaints and cerebrasthenic and cerebral nature, multilocular neurological symptoms and nonspecific EEG changes.

Внимание уделено изучению функционального состояния головного мозга у детей с сахарным диабетом 1 типа (СД1). Обследованы методом электроэнцефалографии 205 детей с СД1 и 101 ребенок без СД . Нормальная ЭЭГ наблюдалась у 20,5 %, изменения ЭЭГ - у 79,5 % детей, из них в виде нарушения регулярности альфа-ритма - у 53,6 %, замедления основной активности фоновой записи 1 степени - у 23,4 %, эпилептиформной активности - у 2,5 % детей с СД1. У большинства (79,5 %) детей с СД1 обнаружены изменения ЭЭГ. Нарушения ЭЭГ у детей с СД1 в основном представлены замедлением основной активности фоновой записи, нарушением регулярности и пространственного распределения альфа-ритма. Показано, что частота встречаемости нарушений ЭЭГ у детей с СД1 возрастает с повышением уровня гликозилированного гемоглобина.

Увагу приділено вивченню функціонального стану головного мозку в дітей із цукровим діабетом 1 типу (ЦД1). Обстежено методом електроенцефалографії 205 дітей із ЦД1 і 101 дитина без ЦД. Нормальна ЕЕГ спостерігалася у 20,5 %, зміни ЕЕГ - у 79,5 % дітей, із них у вигляді порушення регулярності альфа-ритму - у 53,6 %, уповільнення основної активності фонового запису 1 ступеня - у 23,4 %, епілептиформної активності - у 2,5 % дітей із ЦД1. У більшості (79,5 %) дітей із ЦД1 виявлено зміни ЕЕГ. Порушення ЕЕГ у дітей із ЦД1 в основному представлені уповільненням основної активності фонового запису, порушенням регулярності та просторового розподілу альфа-ритму. Показано, що між виразністю порушень ЕЕГ у дітей із ЦД1 і ступенем компенсації захворювання існує кореляційний зв'язок.

The aim of the study was to investigate the functional state of the brain in children with type 1 diabetes mellitus (IDDM). Material and Methods: 205 children with IDDM and 101 children without diabetes were examined by electroencephalography. Re¬sults: normal EEG in 20.5 % and EEG changes - 79.5 % in the form of violations of the regular alpha rhythm 53.6 %, slowing down the main activity of the background recording of 1 degree - 23.4 %, epileptiform activity - 2.5 %. Conclusions: 1. The majority 79.5% of children with IDDM found EEG changes. 2. EEG abnormalities in children with IDDM are mainly represented by the main activity slowing background writing, a violation of regularity and spatial dis¬tribution of the alpha rhythm. 3. Severity of EEG abnormalities in children with IDDM has a correlation with the degree of compensa¬tion of disease.

Проаналізовано дані наукової літератури щодо навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет 1 типу як складової частини лікування та профілактики діабетичних ускладнень у дітей і підлітків. Висвітлено досвід роботи кабінету «навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет» та результати щодо контролю компенсації хвороби та її ускладнень у дітей і підлітків різних вікових груп з урахуванням тривалості та перебігу хвороби.

Проанализированы данные научной литературы по обучению самоконтролю больных сахарным диабетом 1 типа как составной части лечения и профилактики осложнений сахарного диабета у детей и подростков. Показано значение кабинета «обучения самоконтролю больных сахарным диабетом» для достижения компенсации сахарного диабета 1 типа и профилактики диабетических осложнений у детей и подростков разных возрастных групп с учетом длительности и течения болезни.

The scientific literature data regarding diabetes self-managing education and programs in patients with type 1 diabetes as a component part of the treatment and prevention of diabetic complications in children and adolescents were analyzed in the ar¬ticle. The findings of this study highlight the importance of health care centre in control of diabetes and diabetes complications in children and adolescents according different age groups with dif¬ferent duration and course of the disease.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-37 + Р733.415.12-5

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-3 + Р733.415.12-4

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-3 + Р733.410-3

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено лабораторно-инструментальное обследование сердечно-сосудистой системы у 60 детей в возрасте от 9 до 17 лет с сахарным диабетом I типа. Все дети были разделены на 3 группы в зависимости от давности заболевания. В результате исследования установлено, что по мере продолжительности заболевания прогрессируют изменения не только кардиального и сосудистого характера (изменения со стороны диастолической функции сердца, суточного мониторирования артериального давления), но и липидного обмена.