Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-544

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено дані про частоту виникнення й імунологічний моніторинг стану дітей України з обтяженою спадковістю, тестованих щодо наявності діабетасоційованих автоантитіл (ДА-Ат), одержані вперше у межах Програми Інституту ендокринології й обміну речовин ім. В.П. Комісаренка протягом 10-ти років. Обстежено 450 дітей обох статей віком <$E12,34~ symbol С ~0,82> років, з яких 366 були практично здоровими нормоглікемічними, але з обтяженою спадковістю - мали родичів першої лінії, які хворіли на цукровий діабет I типу (ЦД-I), 84 - здорові, без обтяженої спадковості і ДААт-негативні (контрольна група). Вивчено титр ДААт+ до інсуліну (ІАА), декарбоксилазу глутамінової кислоти (GADA) й острівцевого антигену-2 (ІА-2А) з використанням радіоімунологіного методу не менше двох разів на початку дослідження, а потім у динаміці доклінічної стадії розвитку ЦД-I. До групи ДААт+ включено дітей, в яких під час повторних досліджень зафіксовано підвищений титр до GADA і ІА-2А. Проведено імунологічне дослідження, зокрема, визначено лейкоцитарний склад крові, імунофенотип лімфоцитів (клітини СD3+, CD4+, CD8+, CD20+, CD56+) і концентрації циркулюючих цитокінів (ІЛ-<$E1 alpha,~ beta>, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-16, ФНП-<$Ealpha>, ІФН-<$Egamma>. Встановлено, що одночасне підвищення титру GADA і ІА-2А є надійним тестом передбачення появи ЦД-I у дітей України. Наведено рекомендації щодо використання ступеня зниження кількості клітин CD3+, CD4+ і CD56+ та концентрації ІЛ-4 за підвищених рівнів ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-<$Ealpha> і ФНП<$Egamma> у крові у доклінічний латентний період розвитку ЦД-I як маркера швидкості прогресування розвитку й агресивності перебігу ЦД-I.

Представлены данные о частоте возникновения и иммунологического мониторинга состояния детей Украины с отягощенной наследственностью, тестированных на наличие диабетассоциированных аутоантител (ДААт), полученные впервые в рамках Программы Института эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины в течение 10-ти лет. Обследованы 450 детей обоего пола в возрасте <$E12,34~ symbol С ~0,82> лет, из которых 366 были практически здоровыми нормогликемическими, но имеющими отягощенную наследственность - родственников первой линии, страдающих сахарным диабетом I типа (СД-I), 84 здоровых детей без отягощенной наследственности и ДААт-отрицательные составляли контрольную группу. Исследование титра ДААт+ к инсулину (IАА), декарбоксилазе глутаминовой кислоты (GADA) и островковому антигену-2 (IА-2А) проведено радиоиммунологическим методом не менее двух раз при первоначальных исследованиях, а затем в динамике доклинической стадии развития СД-I. В группу ДДАт+ включены пациенты, у которых при повторных исследованиях зафиксирован повышенный титр к GADA и IА-2А. Иммунологическое исследование включало определение лейкоцитарного состава крови, иммунофенотипа лимфоцитов (CD3+, CD4+, CD8+, CD20+, CD56+ клеток) и концентрацию циркулирующих цитокинов (ИЛ-<$E1 alpha,~ beta>, ИЛ-4, ИЛ-6, ИЛ-8, ИЛ-16, ФНО-<$Ealpha> и ИФН-<$Egamma>. Установлено, что одновременное повышение титра GADA и IА-2А является надежным тестом предсказания возникновения СД-I у детей Украины,

а степень снижения количества клеток CD3+, CD4+, CD56+ и концентрации ИЛ-4 при повышенных уровнях ИЛ-6, ИЛ-8, ФНО-<$Ealpha> и ИФН-<$Egamma>в крови в доклинический латентный период развития СД-I может быть маркером скорости прогрессирования его развития и агрессивности течения.

Досліджено характер інсулярно-контрінсулярних взаємовідносин, їх зв'язок із статтю та ступенем статевої зрілості, показано особливості імунологічних порушень у різних ланках системи захисту у дітей та підлітків на фоні цукрового діабету (ЦД) І типу різної тривалості на етапах пубертату залежно від статі. Встановлено персистенцію антитіл до глутаматдекарбоксилази у хворих дитячого та підліткового віку та значущість цих змін для підтримки стійкої декомпенсації хвороби. Одержано дані про частоту тиреопатій за ЦД І типу у дітей та підлітків, а також показано, що виявлені у них порушення функції щитовидної залози є різноспрямованими, найчастіше представлені підвищенням тиротропного гормона та значною мірою пов'язані з декомпенсацією хвороби. Доведено можливість покращання компенсації вуглеводного обміну у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет, за допомогою застосування аналогів інсуліну, а також метформіну та препаратів для лікування тиреопатій на фоні замісної інсулінотерапії.

В процесі спостереження дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет I типу, виділено три групи залежно від стабільності підтримки рівня компенсації вуглеводного обміну: із стійкою задовільною компенсацією хвороби (група А), із стійкою декомпенсацією хвороби (група В), з нестійкою компенсацією хвороби та постійними коливаннями рівня глікозильованого гемоглобіну (група С). Наведено клініко-гормональну характеристику цих груп та виділено фактори тяжкості персистенції декомпенсації вуглеводного обміну у дітей і підлітків з цукровим діабетом I типу.

Внимание уделено изучению функционального состояния головного мозга у детей с сахарным диабетом 1 типа (СД1). Обследованы методом электроэнцефалографии 205 детей с СД1 и 101 ребенок без СД . Нормальная ЭЭГ наблюдалась у 20,5 %, изменения ЭЭГ - у 79,5 % детей, из них в виде нарушения регулярности альфа-ритма - у 53,6 %, замедления основной активности фоновой записи 1 степени - у 23,4 %, эпилептиформной активности - у 2,5 % детей с СД1. У большинства (79,5 %) детей с СД1 обнаружены изменения ЭЭГ. Нарушения ЭЭГ у детей с СД1 в основном представлены замедлением основной активности фоновой записи, нарушением регулярности и пространственного распределения альфа-ритма. Показано, что частота встречаемости нарушений ЭЭГ у детей с СД1 возрастает с повышением уровня гликозилированного гемоглобина.

Увагу приділено вивченню функціонального стану головного мозку в дітей із цукровим діабетом 1 типу (ЦД1). Обстежено методом електроенцефалографії 205 дітей із ЦД1 і 101 дитина без ЦД. Нормальна ЕЕГ спостерігалася у 20,5 %, зміни ЕЕГ - у 79,5 % дітей, із них у вигляді порушення регулярності альфа-ритму - у 53,6 %, уповільнення основної активності фонового запису 1 ступеня - у 23,4 %, епілептиформної активності - у 2,5 % дітей із ЦД1. У більшості (79,5 %) дітей із ЦД1 виявлено зміни ЕЕГ. Порушення ЕЕГ у дітей із ЦД1 в основному представлені уповільненням основної активності фонового запису, порушенням регулярності та просторового розподілу альфа-ритму. Показано, що між виразністю порушень ЕЕГ у дітей із ЦД1 і ступенем компенсації захворювання існує кореляційний зв'язок.

The aim of the study was to investigate the functional state of the brain in children with type 1 diabetes mellitus (IDDM). Material and Methods: 205 children with IDDM and 101 children without diabetes were examined by electroencephalography. Re¬sults: normal EEG in 20.5 % and EEG changes - 79.5 % in the form of violations of the regular alpha rhythm 53.6 %, slowing down the main activity of the background recording of 1 degree - 23.4 %, epileptiform activity - 2.5 %. Conclusions: 1. The majority 79.5% of children with IDDM found EEG changes. 2. EEG abnormalities in children with IDDM are mainly represented by the main activity slowing background writing, a violation of regularity and spatial dis¬tribution of the alpha rhythm. 3. Severity of EEG abnormalities in children with IDDM has a correlation with the degree of compensa¬tion of disease.

Представлены результаты обследования 141 ребенка с сахарным диабетом (СД) I типа, у 89 (63,1 %) из них диагностирована диабетическая гастропатия (ДГ), преимущественно в виде хронического гастрита с повышенной секреторной функцией. Показано, что течение ДГ зависит от длительности диабета и характеризуется маломанифестными проявлениями. В 50,6 % случаев ДГ обусловлена хеликобактерной инфекцией. Своевременная диагностика и адекватная терапия ДГ позволяют улучшить состояние метаболического контроля у детей с СД I типа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-37

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен сравнительный анализ данных обследования детей, больных сахарным диабетом (СД), при наличии хайропатии и при ее отсутствии (35 и 25 соответственно), а также статистический анализ 220-ти историй болезни детей с СД І типа. Выявлено, что диабетическая хайропатия развивается у 37,1 % больных СД, чаще через 5 и более лет от начала заболевания; манифестация данного осложнения наблюдается после 9 - 11-летнего возраста и не зависит от пола. Хайропатия преимущественно наблюдается в сочетании с нейропатией, офтальмопатией, нефропатией и может являться маркером высокого риска других осложнений СД. Как показали исследования, регулярное использование специальных упражнений приводит к улучшению состояния опорно-двигательной системы у 75,3 % больных СД.

Проаналізовано вплив епідеміологічних факторів під час вагітності, антропометричних даних на ризик розвитку цукрового діабету 1-го типу (ЦД1). Встановлено, що діти раннього віку від матерів з наявністю факторів акушерського ризику (мимовільний аборт в анамнезі, ГРІ в 12-24 тижні гестації, нераціональне харчування під час вагітності, спадкова обтяженість за ЦД1 та ЦД2) мають статистично значущий ризик формування ЦД1 в ранньому віці. Особливу увагу приділено особливостям вигодовування дітей раннього віку. Встановлено, що розвиток ЦД1 у дітей корелює з ненормованим за віком вживанням основних інгредієнтів (жирів, білків, вуглеводів) і з порушеннями принципів раціональності жирового та білкового навантаження.

Проанализировано влияние эпидемиологических факторов во время беременности и антропометрических данных на риск развития сахарного диабета 1-го типа (СД1). Установлено, что дети раннего возраста от матерей с факторами акушерского риска (самопроизвольный аборт в анамнезе, острая респираторная инфекция в 12 - 24 недели гестации, нерациональное питание во время беременности, наследственная отягощенность по СД1 и СД2) имеют статистически значимый риск формирования СД1. Особое внимание уделено особенностям вскармливания детей раннего возраста. Установлено, что развитие СД1 у детей коррелирует с ненормированным к возрасту употреблением основных нутриентов (жиров, белков, углеводов) и с нарушениями принципов рациональности жировой и белковой нагрузки.

Проведено комплексне вивчення факторів ризику цукрового діабету у дітей. В дослідженні брали участь 231 дитина з ЦД і 164 здорові дитини, які не мають хронічних захворювань. Встановлено, що провідними факторами розвитку даної хвороби є біологічні та психологічні фактори у поєднанні з соціальними. Одержані дані мають бути покладені в основу прогнозування ризику виникнення цукрового діабету у дітей.

Проведено комплексное изучение факторов риска сахарного диабета у детей. В исследовании участвовали 231 ребенок с сахарным диабетом и 164 здоровых ребенка. Установлено, что основными факторами развития данного заболевания являются биологические и психологические факторы в сочетании с социальными. Полученные данные могут быть положены в основу прогнозирования риска возникновения сахарного диабета у детей.

Висвітлено та науково обгрунтовано програму фізичної реабілітації для підлітків, які страждають на цукрових діабет I типу, спрямовану на загальне зміцнення здоров'я, регуляцію рівня глюкози в крові, покращання функціонального стану дихальної системи, запобігання розвитку гострих і хронічних діабетичних ускладнень, розширення діапазону адаптаційних можливостей хворого до фізичних навантажень, покращання психоемоційного стану пацієнта та забезпечення високої якості життя. Вперше визначено особливості вмісту та спрямованості програми фізичної реабілітації хворих на діабет на клінічному та санаторно-курортному етапах лікування з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтів, наявності діабетичних ускладнень і супутніх захворювань.

Розглянуто динаміку частоти формування діабетичних ускладнень у дітей і підлітків за останні 20 років у різних регіонах світу. Наведено власні дані комплексного дослідження перебігу цукрового діабету 1 типу у 310 дітей і підлітків різного віку та статі. Продемонстровано особливості частоти та структури судинних ускладнень у хворих різних вікових груп, доведено збільшення поширеності діабетичних ускладнень у період пубертату, особливо діабетичної ретинопатії та нефропатії, що зумовлено вірогідним погіршенням мікроциркуляції на III - IV стадії статевого розвитку за Tanner.

Отмечено, что частота эндокринной патологии среди населения Киевского региона за последнее десятилетие возрастает, при этом темпы ее роста значительно выше в г.Киеве, чем у жителей Киевской области. Рассчитан относительный риск возникновения сахарного диабета и заболеваний щитовидной железы у беременных в областях Украины по сравнению со всей страной, который является повышенным до 6-ти раз в 13-ти территориальных единицах. На основании данных исследования установлено, что эндокринная патология среди будущих матерей г.Киева повышает вероятность возникновения спонтанных абортов, бесплодия и врожденной патологии у новорожденных.

Полученные результаты свидетельствуют, что в латентной доклинической стадии развития сахарного диабета типа 1 (СД1), т. е. в период наиболее отчетливого аутоиммунного процесса, приводящего к разрушению <$E beta>-клеток в островках Лангерганса, интерлейкин-16 (ИЛ-16), подобно другим хемоаттрактантам, принадлежащим к субклассу хемокинов (МСР-1, ИЛ-8, RANTES и др.), участвует в механизме повышенной миграции в инсулиты из периферической крови антигензависимых различных видов лейкоцитов-эффекторов, которые секретируют спектр провоспалительных цитокинов (ИЛ-1, ИЛ-2, ИЛ-6, ИЛ-12, ФНО<$E alpha>, ИФН<$E gamma> и др.), приводящих к апоптозу и некрозу инсулинпродуцирующих клеток. После затихания аутоиммунного процесса или его прекращения в поджелудочной железе содержание ИЛ-16 уменьшается ниже нормального. Полученные результаты согласуются с полученными нами и другими авторами, согласно которым в доклинический период развития СД1 у детей уровень провоспалительных цитокинов, определяющих выраженность аутоиммунного процесса, значительно выше, чем при уже развившемся клинически диагностируемом СД1.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)44 + Р733.415.160.23

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-5 + Р11(4УКР)442.8

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Обстежено 63-х дітей із цукровим діабетом I типу тривалістю захворювання від маніфестації до 12-ти років. На оснодоплерографії трансмітрального потоку крові у 36-ти (57 %) хворих виявлено прояви діастолічної дисфункції лівого шлуночку як ранньої доклінічної ознаки ураження серця. Обгрунтовано критерії 3-х стадій розвитку діабетичної міокардіопатії у дітей.

Обстежено 20 пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) I типу з діабетичною нефропатією (ДН) у стадії мікроальбумінурії та 64 практично здорових дітей. Виміряно основні ехографічні розміри нирок і за допомогою формул розраховано об'ємні параметри та пропорції. З'ясовано, що ДН у стадії мікроальбумінурії супроводжується ремоделюванням нирок. Гіпертрофія паренхіми формується за диспропорційним типом - за незмінного загального об'єму нирки за рахунок зменшення об'єму мискової системи. Доведено, що ультразвукові морфометричні об'ємні параметри у дітей, хворих на ЦД I типу, можна використовувати для визначення наявності структурно-тканинних змін і спостереження за динамікою діабетичного ураження нирок.

Обстежено 35 дітей з цукровим діабетом I типу: 1 група (n = 15) - діти з нормоальбумінурією; II група (n = 20) - пацієнти с мікроальбумінурією. Визначено основні ехографічні ознаки структурно-тканинних змін нирок у разі діабетичного ураження. Доведено, що дітям з цукровим діабетом I типу та нормоальбумінурією необхідно разом з контролем HbA1c, рівня мікроальбуміну сечі та швидкості клубочкової фільтрації регулярно проводити ультразвукове дослідження нирок для виявлення ендоскопічних ознак формування діабетичної нефропатії. Показано, що у разі діабетичної нефропатії найбільш характерними стають ультразвукові ознаки фіброзно-склеротичних змін у нирках.

Проаналізовано дані наукової літератури щодо навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет 1 типу як складової частини лікування та профілактики діабетичних ускладнень у дітей і підлітків. Висвітлено досвід роботи кабінету «навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет» та результати щодо контролю компенсації хвороби та її ускладнень у дітей і підлітків різних вікових груп з урахуванням тривалості та перебігу хвороби.

Проанализированы данные научной литературы по обучению самоконтролю больных сахарным диабетом 1 типа как составной части лечения и профилактики осложнений сахарного диабета у детей и подростков. Показано значение кабинета «обучения самоконтролю больных сахарным диабетом» для достижения компенсации сахарного диабета 1 типа и профилактики диабетических осложнений у детей и подростков разных возрастных групп с учетом длительности и течения болезни.

The scientific literature data regarding diabetes self-managing education and programs in patients with type 1 diabetes as a component part of the treatment and prevention of diabetic complications in children and adolescents were analyzed in the ar¬ticle. The findings of this study highlight the importance of health care centre in control of diabetes and diabetes complications in children and adolescents according different age groups with dif¬ferent duration and course of the disease.