Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)44 + Р733.415.160.23

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вопросы о диабетическом поражении центральной нервной системы (ЦНС) у детей изучены недостаточно. Целью исследования явилось изучение клинико-функционального состояния ЦНС у детей с сахарным диабетом 1 типа (СД1) г. Алматы. Объектом исследования явилось 205 детей с СД1 в возрасте от 3-х до 16-ти лет: 91 (44,39 %) мальчик и 114 (55,61 %) девочек. Возраст детей с СД1 составил в среднем 9,73 ± 3,79 лет. Длительность СД1 у обследуемых детей варьировала от 6 мес. до 10 лет, в среднем - 2,73 ± 2,58 года. Контрольная группа была представлена 101 ребенком без СД1. Группы были сопоставимы по полу и возрасту. Обследование детей включало: анализ перинатального периода, выяснение жалоб, указывающих на наличие симптомов поражения ЦНС,клинический неврологический осмотр, электроэнцефалографии (ЭЭГ). У большинства (79,5 %) обследованных детей с СД1 обнаружены признаки поражения ЦНС в виде жалоб церебрастенического и общемозгового характера, рассеянная неврологическая симптоматика и неспецифические изменения на ЭЭГ.

Питання про діабетичне ураження центральної нервової системи (ЦНС) в дітей досліджені недостатньо. Метою дослідження було вивчення клініко-функціонального стану ЦНС у дітей із цукровим діабетом 1 типу (ЦД1) м. Алмати. Об'єктом дослідження були 205 дітей із ЦД1 віком від 3-х до 16-ти років: 91 (44,39 %) хлопчик і 114 (55,61 %) дівчаток. Вік дітей із ЦД1 у середньому становив 9,73 ± 3,79 років. Тривалість ЦД1 у досліджених дітей варіювала від 6 міс. до 10 років, у средньому - 2,73 ± 2,58 років. Контрольна група була наведена 101 дитиною без ЦД1. Групи були зіставні по статі та віку. Обстеження дітей включало: аналіз перинатального періоду, з'ясування скарг, що вказують на наявність симптомів ураження ЦНС, клінічний неврологічний огляд, електроенцефалографії (ЕЕГ). У більшості (79,5 %) обстежених дітей із ЦД1 виявлені ознаки ураження ЦНС у вигляді скарг церебрастенічного та загальномозкового характеру, розсіяна неврологічна симптоматика та неспецифічні зміни на ЕЕГ.

The issues of diabetic lesions of the central nervous system (CNS) in children are not well understood. The aim of the study was to investigate the clinical and functional state of the central nervous system in children with type 1 diabetes mellitus (T1 DM) in Almaty. 205 children with T1DM aged 3 to 16 years [91 (44.39%) boys and 114 (55.61%)] girls were followed up. The age of children with T1DM averaged 9.73 ± 3.79 years.The duration of T1 DM in children under study ranged from 6 months to 10 years, on average 2.73 ± 2.58 years. The control group was represented by 101 children without T1DM. The groups were matched by age and gender. Examination of children included: an analysis of the perinatal period, clarification of complaints suggesting the presence of CNS lesion symptoms, clinical neurological examination, electroencephalography (EEG). The majority (79.5%) of surveyed children with T1 DM showed signs of CNS lesion, in the form of complaints and cerebrasthenic and cerebral nature, multilocular neurological symptoms and nonspecific EEG changes.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної діагностики та лікування захворювань ЛОР-органів у дітей та дорослих, хворих на цукровий діабет (ЦД) з урахуванням даних розповсюдженості цього захворювання у світі та Україні. Наведено сучасні погляди та уявлення про особливсті місцевого та загального імунітету, бактеріологічного спектра збудників під час запалення та перебігу захворбювань ЛОР-органів у хворих на ЦД. Значну увагу приділено труднощам вибору ефективної та раціональної антибактеріальної терапії, яка обумовлена наявністю у пацієнтів ускладнень ЦД.

Рассмотрены актуальные проблемы современной диагностики и лечения заболеваний ЛОР-органов у детей и взрослых, больных сахарным диабетом (СД) с учетом данных распространенности этого заболевания в мире и Украине. Приведены современные взгляды и представления об особенностях местного и общего иммунитета, бактериологического спектра возбудителей при воспалении и течении заболеваний ЛОР-органов у больных СД. Значительное вниамние уделено трудностям выбора эффективной и рациональной антибактериальной терапии, которая обусловлена наличием у пациентов осложнений СД.

Розглянуто питання вдосконалення діагностики аутоімунного тиреоїдиту (АІТ) в дітей, що страждають на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу, на основі вивчення клінічних проявів, даних сонографічного дослідження щитоподібної залози, субпопуляцій лімфоцитів, процесів апоптозу й антитілоутворення. Наведено результати обстеження та спостереження 146-ти дітей віком від 8-ми до 16-ти років, у т.ч. 81 - із ЦД 1-го типу, 46 - з АІТ і 19 - із сумісним перебігом ЦД 1-го типу й АІТ. Зазначено, що критеріями імовірного розвитку АІТ в дітей із ЦД 1-го типу слід вважати обтяжену спадковість через діабет і тиреопатії, жіночу стать, збільшення щитоподібної залози зі змінами гомогенності та деформуванням контуру. Крім цього, важливо враховувати порушення імунного гомеостазу у вигляді достовірного підвищення вмісту CD20+, CD95, а також високого значення GAD із паралельним збільшенням титру АТ-ТПО.

Вперше досліджено роль факторів мікросоціального оточення в забезпеченні компенсації цукрового діабету (ЦД) I типу у дітей шкільного віку з урахуванням психологічної адаптації дитини до свого захворювання. Підтверджено роль психосоціальних факторів у формуванні та розвитку діабетичних ускладнень, доведено їх взаємозв'язок з метаболічними порушеннями та якістю проведеного самоконтролю діабету. Вперше доведено зв'язок між рівнем компенсації ЦД у дитини та типами сімейної адаптації. Встановлено, що на рівні постпрандіальної та середньодобової глікемії у дитини з ЦД впливають патологічні типи батьківського ставлення. З урахуванням психологічних особливостей дитини та її матері запропоновано модель оптимізації самоконтролю та доведено її високу ефективність у комплексному лікуванні ЦД I типу у дітей.

Цель работы - определение эффективности диагностики когнитивных нарушений и разработка подходов к их коррекции с использованием полипептидного препарата "Семакс" (гептапептид) у детей, больных сахарным диабетом (СД) 1 типа, с диабетической энцефалопатией (ДЭП). С применением соматоневрологического, психопатологического, нейрофизиологического (электроэнцефалография, допплерография сосудов головного мозга, реоэнцефалография, магнитно-резонансная томография), нейропсихологического методов исследования проведено комплексное обследование 250 детей в возрасте 6 - 18 лет, больных СД 1 типа, которые были разделены на три группы: первая с длительностью заболевания СД до 1 года, вторая - от 1 года до 5 лет и третья - свыше 5 лет. Проведен сравнительный ретроспективный анализ результатов обследования 84 детей, получающих современные препараты инсулина, а также исследование клинической эффективности полипептидного препарата (гептапептида) для коррекции когнитивных нарушений у детей с СД 1 типа. СД 1 типа у детей характеризуется развитием на определенных этапах заболевания ДЭП с присущим ей снижением нейрокогнитивных функций, степень выраженности которых зависит от длительности заболевания и сроков его манифестации. Использование новых технологий в лечении СД, удовлетворительная компенсация углеводного обмена снижает частоту тяжелых неврологических осложнений, но полностью не предотвращает формирование сосудистых нарушений и диабетической нейропатии. Использование полипептидного препарата (гептапептида) позволяет добиться регресса когнитивных нарушений при минимальной фармакологической нагрузке. Выводы: дети с СД 1 типа нуждаются в постоянном мониторинге состояния нервной системы и когнитивного функционирования, ранней диагностике субклинических и легких клинических форм ДЭП, проведении курсов адекватной современной фармакологической коррекции.

Цель работы - изучить влияние уровня физической активности (ФА) на компенсацию сахарного диабета (СД) I типа у детей и подростков. Обследованы 69 детей и подростков, больных СД I типа, в возрасте 7 - 18 лет с длительностью заболевания от 1 до 14 лет (35 мальчиков и 34 девочки). Определены уровни компенсации углеводного обмена (гликозилированного гемоглобина - HbA1c, гликемии натощак, постпрандиального подъема гликемии, среднесуточной гликемии, суточного разброса показателей гликемии), а также проведено анкетирование больных и определение уровня ФА с использованием модифицированной и адаптированной анкеты на основании анкет Physical Activity Questionnaire for Older Children and Adolescents, International Physical Activity Questionnaire. Установлено, что состояние углеводного обмена тесно зависит от уровня ФА. Выявлены отличия в характере влияния ФА на состояние компенсации диабета у больных разного пола, а также отличия влияния низкого уровня ФА детей в зависимости от возраста на состояние компенсации СД I типа. Выводы: у подростков негативное влияние низкого уровня ФА на состояние компенсации СД I типа более выражены, чем у больных препубертатного возраста, что может быть связано с большей длительностью заболевания.

Проаналізовано дані наукової літератури щодо навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет 1 типу як складової частини лікування та профілактики діабетичних ускладнень у дітей і підлітків. Висвітлено досвід роботи кабінету «навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет» та результати щодо контролю компенсації хвороби та її ускладнень у дітей і підлітків різних вікових груп з урахуванням тривалості та перебігу хвороби.

Проанализированы данные научной литературы по обучению самоконтролю больных сахарным диабетом 1 типа как составной части лечения и профилактики осложнений сахарного диабета у детей и подростков. Показано значение кабинета «обучения самоконтролю больных сахарным диабетом» для достижения компенсации сахарного диабета 1 типа и профилактики диабетических осложнений у детей и подростков разных возрастных групп с учетом длительности и течения болезни.

The scientific literature data regarding diabetes self-managing education and programs in patients with type 1 diabetes as a component part of the treatment and prevention of diabetic complications in children and adolescents were analyzed in the ar¬ticle. The findings of this study highlight the importance of health care centre in control of diabetes and diabetes complications in children and adolescents according different age groups with dif¬ferent duration and course of the disease.

Приведены результаты анализа распространенности и заболеваемости сахарным диабетом среди детского населения Украины на протяжении последних 5-ти лет. Отмечена динамика прогрессирования заболевания у детей разных возрастных групп, особенно - в возрасте 0 - 6 лет, а также наивысшая частота болезни среди детей промышленных регионов страны.

Внимание уделено изучению функционального состояния головного мозга у детей с сахарным диабетом 1 типа (СД1). Обследованы методом электроэнцефалографии 205 детей с СД1 и 101 ребенок без СД . Нормальная ЭЭГ наблюдалась у 20,5 %, изменения ЭЭГ - у 79,5 % детей, из них в виде нарушения регулярности альфа-ритма - у 53,6 %, замедления основной активности фоновой записи 1 степени - у 23,4 %, эпилептиформной активности - у 2,5 % детей с СД1. У большинства (79,5 %) детей с СД1 обнаружены изменения ЭЭГ. Нарушения ЭЭГ у детей с СД1 в основном представлены замедлением основной активности фоновой записи, нарушением регулярности и пространственного распределения альфа-ритма. Показано, что частота встречаемости нарушений ЭЭГ у детей с СД1 возрастает с повышением уровня гликозилированного гемоглобина.

Увагу приділено вивченню функціонального стану головного мозку в дітей із цукровим діабетом 1 типу (ЦД1). Обстежено методом електроенцефалографії 205 дітей із ЦД1 і 101 дитина без ЦД. Нормальна ЕЕГ спостерігалася у 20,5 %, зміни ЕЕГ - у 79,5 % дітей, із них у вигляді порушення регулярності альфа-ритму - у 53,6 %, уповільнення основної активності фонового запису 1 ступеня - у 23,4 %, епілептиформної активності - у 2,5 % дітей із ЦД1. У більшості (79,5 %) дітей із ЦД1 виявлено зміни ЕЕГ. Порушення ЕЕГ у дітей із ЦД1 в основному представлені уповільненням основної активності фонового запису, порушенням регулярності та просторового розподілу альфа-ритму. Показано, що між виразністю порушень ЕЕГ у дітей із ЦД1 і ступенем компенсації захворювання існує кореляційний зв'язок.

The aim of the study was to investigate the functional state of the brain in children with type 1 diabetes mellitus (IDDM). Material and Methods: 205 children with IDDM and 101 children without diabetes were examined by electroencephalography. Re¬sults: normal EEG in 20.5 % and EEG changes - 79.5 % in the form of violations of the regular alpha rhythm 53.6 %, slowing down the main activity of the background recording of 1 degree - 23.4 %, epileptiform activity - 2.5 %. Conclusions: 1. The majority 79.5% of children with IDDM found EEG changes. 2. EEG abnormalities in children with IDDM are mainly represented by the main activity slowing background writing, a violation of regularity and spatial dis¬tribution of the alpha rhythm. 3. Severity of EEG abnormalities in children with IDDM has a correlation with the degree of compensa¬tion of disease.

Представлен междисциплинарный подход к диагностике и клиническому ведению детей и подростков с сахарным диабетом 1 и 2 типа с позиции нефролога. Основываясь на приказах МЗ Украины и руководстве ADA (2012), определена информативность микроальбуминурии, стадии диабетического поражения почек, этапность развития хронической почечной недостаточности. Акцент сделан на двух основных показателях, а именно: уровне артериального давления и гликемии, определяющих прогноз продолжительности жизни пациентов. Приведены доказательные данные касательно коррекции артериального давления.

Представлен аналитический обзор состояния проблемы ранней диагностики диабетической микроангиопатии у детей в последние 30 лет. При манифестации сахарного диабета в детском возрасте в условиях декомпенсации обменных нарушений у большинства больных формируются микроваскулярные нарушения, что приводит в дальнейшем к поражению практически всех органов и систем. Ранняя неинвазивная диагностика диабетической микроангиопатии с помощью капилляроскопии, термографии, лазерной доплерфлюорометрии направлена на их выявление на доклинической стадии и профилактику развития сосудистых осложнений.

Розглянуто динаміку частоти формування діабетичних ускладнень у дітей і підлітків за останні 20 років у різних регіонах світу. Наведено власні дані комплексного дослідження перебігу цукрового діабету 1 типу у 310 дітей і підлітків різного віку та статі. Продемонстровано особливості частоти та структури судинних ускладнень у хворих різних вікових груп, доведено збільшення поширеності діабетичних ускладнень у період пубертату, особливо діабетичної ретинопатії та нефропатії, що зумовлено вірогідним погіршенням мікроциркуляції на III - IV стадії статевого розвитку за Tanner.

Компенсація цукрового діабету (ЦД), зниження кількості гіпоглікемій - спосіб уникнення ризику виникнення можливих ускладнень діабету. Використання аналогів інсуліну Лантус<190> та Епайдра<190> в базисно-болюсній схемі інсулінотерапії ЦД дозволяє максимально наблизитися до відтворення фізіологічної схеми коливань інсуліну в організмі хворої дитини, значно покращити показники метаболічного контролю, знизити рівень глікованого гемоглобіну та частоту гіпоглікемій, що в кінцевому рахунку зумовлює покращання якості життя хворого та зниження ризику виникнення можливих ускладнень ЦД. Наведено дані клінічного досвіду з переведення, тактики лікування та метаболічного контролю хворих на ЦД, здійснено порівняльний аналіз ефективності такої терапії.

Встановлено три комплекси факторів ризику ожиріння: спадковий, що включає обтяжену сімейну спадковість з ожиріння, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету ІІ типу, патології репродуктивної системи, медичний, що включає поєднаний гестоз 1 і 2 половини вагітності, слабкість пологової діяльності, низьку маса тіла у разі народження - менше 2 800 г, штучне вигодовування на першому році життя, психологічний, що включає підвищену особистісну тривожність, дезадаптацію, неврастенічний тип реакцій, астено-депресивний та астено-іпохондричний типи акцентуації характеру. Розроблений метод комбінованої лікарсько-психологічної терапії ожиріння у дітей сприяє зменшенню маси тіла, формуванню стійкої мотивованої харчової поведінки та покращанню психоемоційного фону дитини, ліквідації патологічних наслідків дезадаптації, зниженню частоти рецидивів захворювання протягом року, покращанню прихильності терапії.

Приділено увагу підвищенню ефективності лікування ожиріння у дітей на основі вивчення клінічного значення психоемоційних факторів у формуванні ожиріння та розробці нових методів комбінованої медикаментозної та психотерапевтичної підтримки. Встановлено комплекси факторів ризику ожиріння: спадковий, що включає обтяжену сімейну спадковість з ожиріння, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету II типу, патології репродуктивної системи; медичний, що включає поєднаний гестоз першої та другої половини вагітності, слабкість пологової діяльності, низьку масу тіла після народження, штучне вигодовування на першому році життя; психологічний, що включає підвищену особистісну тривожність, дезадаптацію, неврастенічний тип реакцій, астенодепресивний та астеноіпохондричний типи акцентуації характеру. Запропоновано метод комбінованої лікарсько-психологічної терапії ожиріння у дітей, який сприяє зменшенню маси тіла, формуванню стійкої мотивованої харчової поведінки та покращанню психоемоційного фону дитини, ліквідації патологічних наслідків дезадаптації, зниженню частоти рецидивів захворювання протягом року, покращанню прихильності терапії.

В результаті проведеного дослідження вивчено клінічні закономірності розвитку периферичної та вегетативної нейропатії у 120-ти дітей, хворих на цукровий діабет (ЦД) I типу. Підтверджено несприятливий вплив на нервову провідність і стан вегетативної нервової системи незадовільного глікемічного контролю та тривалості захворювання. Відзначено зв'язок ендотеліальної дисфункції з автономною нейропатією. Конкретизовано роль генетичних чинників у розвитку неврологічних ускладнень і дисфункції ендотелію за ЦД I типу. Здійснено оцінку діагностичної ефективності кардіоваскулярних тестів і кардіоінтервалографії для виявлення вегетативної нейропатії у дітей, хворих на ЦД I типу. Запропоновано методику визначення ступеня порушення нервової провідності руховими волокнами нервів нижніх кінцівок з модифікацією обсягу електронейроміографічного дослідження та доповненням сучасної класифікації діабетичної полінейропатії.

Мета роботи - вивчення особливостей кінетики та тонусу жовчовивідних шляхів у разі їх дискінезії (ДЖВШ) у дітей з інсулінозалежним цукровим діабетом (ЦД). Проведено дослідження тонусу і кінетики жовчовивідної системи у 83 дітей віком 11 - 14 років з ДЖВШ на тлі ЦД 1 типу, а також у 32 пацієнтів з ДЖВШ без ЦД 1 типу і у 33 практично здорових однолітків. Розвиток ДЖВШ у дітей із ЦД 1 типу супроводжується переважно збільшенням натщесерцевого й залишкового після жовчогінного сніданку об'ємів жовчного міхура з прогресуючим збільшенням залишкового об'єму в міру збільшення тривалості основного патологічного процесу. Встановлено наявність у майже половини пацієнтів з ДЖВШ на фоні ЦД 1 типу найбільш несприятливого гіпертонічного гіпокінетичного варіанта ДЖВШ, на відміну від хворих без діабету, які в більшості спостережень страждали на гіпотонічну гіпокінетичну форму ДЖВШ. Висновки: типовою особливістю ДЖВШ на фоні ЦД 1 типу у дитячому віці є розвиток її гіпокінетичної гіпертонічної форми, що найбільшою мірою сприяє виникненню застою жовчі в біліарному тракті з подальшим формуванням різних відхилень функціонального й органічного характеру, як у жовчовивідній системі, так і в печінковій паренхімі.

Цель работы - уточнение роли воспаления в формировании диабетической нефропатии (ДН) у детей при сахарном диабете (СД) 1 типа. Обследовано 50 детей в возрасте от 3 до 15 лет, страдающих СД 1 типа. В исследование не были включены пациенты в стадии декомпенсации диабета, а также дети, имевшие IV и V стадии ДН и инфекционно-воспалительные заболевания почек. Обследование детей включало определение скорости клубочковой фильтрации, функционального почечного резерва и микроальбуминурии, что позволило подтвердить у 34 из них наличие начальных стадий ДН (I - III по C. E. Mogensen). I стадия имела место у 6, II - у 25, III - у 3 детей. Оставшиеся 16 детей составили контрольную группу. Кроме того, у всех наблюдавшихся пациентов изучали содержание в крови ИЛ-1<$E beta>, ФНО-<$E alpha> и С-реактивного белка. Представлены данные, указывающие на роль воспаления в развитии ДН у детей. Показано, что поражение почек при СД 1 типа сопровождается повышением содержания в крови уровней ИЛ-1<$E beta> и ФНО-<$E alpha>, концентрация которых нарастает по мере прогрессирования нефропатии и увеличения продолжительности заболевания. Выводы: начальные стадии ДН характеризуются повышением в крови концентрации провоспалительных цитокинов - ИЛ-1<$E beta> и ФНО-<$E alpha>. Концентрация провоспалительных цитокинов нарастает по мере прогрессирования нефропатии и увеличения продолжительности диабета. Полученные данные не исключают возможного участия названных цитокинов в формировании нефропатии у детей с СД 1 типа.

У 102 дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу, та у 20 здорових підлітків проведено оцінку зовнішньосекреторної функції печінки та підшлункової залози за результатами клініко-інструментальних досліджень, вивчення рівня ендогенного секретину та холецистокініну з урахуванням тривалості та компенсації захворювання. Під час зростання тривалості та зниження рівня компенсації цукрового діабету 1 типу спостерігали дискоординацію секреції гастроінтестинальних гормонів, що призводить до порушення екзокринної функції підшлункової залози.